modern_zbirnik_2008-12-23

Державна податкова адміністрація України Департамент розвитку та модернізації державної податкової служби Національний університет ДПС України Інститут післядипломної освіти МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ Державна податкова адміністрація України Департамент розвитку та модернізації державної податкової служби Національний університет ДПС України Інститут післядипломної освіти МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ Матеріали науково-практичного семінару 23 грудня 2008 року Ірпінь 2009 УДК 336.221.4(477)(063) ББК 65.9(4Укр)261.4я431 М74 Рекомендовано до друку Вченою радою Національного університету ДПС України Організаційний комітет Співголови: Регурецький В.В. – заступник Голови ДПА України. Мельник П.В. – ректор Національного університету ДПС України, д.е.н., професор. Члени організаційного комітету: Тарангул Л.Л. – проректор з наукової роботи Національного університету ДПС Украї-ни, д.е.н., професор. Касьяненко М.М. – проректор з навчальної та методичної роботи Національного уні-верситету ДПС України, к.с-г.н, доцент. Сафонова І.О. – директор Департаменту розвитку та модернізації ДПС. Фурман А.П. – заст. директора Департаменту розвитку та модернізації ДПС. Мазурчук Г.П. – начальник відділу удосконалення організаційної структури та персо-налу Департаменту розвитку та модернізації ДПС. Савицька С.А. – заст. начальника відділу удосконалення організаційної структури та персоналу Департаменту розвитку та модернізації ДПС. Накай А.І. – директор Інституту післядипломної освіти Національного університету ДПС України, к.е.н. Журавський В.Л. – завідувач кафедри державного управління і менеджменту Націо-нального університету ДПС України, к.держ.упр., доцент. Редич О.В. – доцент кафедри державного управління і менеджменту Національного університету ДПС України, к.е.н., доцент. Погорєловська І.Д. – доцент кафедри державного управління і менеджменту Націона-льного університету ДПС України, к.е.н., доцент. Новицький С.В. – начальник Науково-організаційного відділу Національного універ-ситету ДПС України. Маркелова Т.І. – начальник Видавничо-інформаційного центру Національного універ-ситету ДПС України. Модернізація державної податкової служби України у контексті М74 інноваційного розвитку: матеріали науково-практичного семінару. – Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2009. – 286 с. УДК 336.221.4(477)(063) ББК 65.9(4Укр)261.4я431 © Національний університет ISBN 978-966-337-127-6 ДПС України, 2009МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: конференц-комплекс Національного університету ДПС України, м. Ірпінь, вул. Садова, 53, 3-й поверх конференц-залу ПОРЯДОК РОБОТИ СЕМІНАРУ: Реєстрація учасників 9.00 – 9.50 Відкриття семінару 10.00 Доповіді 10.10 – 12.00 Кава-брейк 12.00 – 12.30 Доповіді 12.30 – 14.00 Обід 14.00 – 15.00 Виступи, дискусії 15.00 – 16.30 Підведення підсумків 16.30 – 17.00 РЕГЛАМЕНТ РОБОТИ: доповіді – до 20 хвилин; виступи – до 5 хвилин. ОСНОВНІ ТЕМАТИЧНІ НАПРЯМИ СЕМІНАРУ: 1. Проблеми та перспективи інноваційного розвитку ДПС України. 2. Модернізація основних процесів адміністрування пода-тків: досягнуті результати та перспективи розвитку. 3. Модернізація інформаційної системи ДПС: досягнуті результати та перспективи розвитку. 4. Підвищення кваліфікації кадрів працівників податкової служби: досягнуті результати, проблеми та перспективи розви-тку. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ РОБОТИ: – пленарне засідання; – участь у дискусіях. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 4 ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ В.В. Регурецький (ДПА України) КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ «МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ-1» Завданнями науково-практичного семінару «Модернізація ДПС України у контексті інноваційного розвитку» є висвітлення результатів робіт у ході впровадження Проекту «Модернізація державної податкової служби України», обговорення проблем, що супроводжують діяльність органів ДПС у частині: адмініст-рування податків; функціонування інформаційної системи; управ-ління персоналом та визначення можливих шляхів усунення про-блем в межах реалізації Проекту модернізації. Серед учасників семінару – представники підрозділів Дер-жавної податкової адміністрації України, а також наукових та ді-лових кіл. На семінарі відповідно до порядку денного ми маємо заслухати виступи щодо стратегічних перспектив модернізації ДПС України у контексті інноваційного розвитку та щодо стану виконання тактичних робіт за напрямами: розвитку інформацій-ної системи ДПС, перебудови облікової системи податкових ор-ганів, проблем нормативного забезпечення інноваційного розвит-ку, управління персоналом, роботи Інформаційно-довідкової служби тощо. На сьогодні керівництво держави та Державної податкової адміністрації України поставили перед собою завдання провести докорінне реформування податкової системи України у напрямах відчутного послаблення податкового тиску, спрощення процедур податкового адміністрування, а також створення умов для надій-ного захисту прав платників податків. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 5 Збільшення дохідної частини бюджету повинно відбуватися шляхом лібералізації податкового законодавства, розширення бази оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку виробництва, приватного підприємництва, скорочення „тіньово-го” сектора економіки. Одним із стратегічних напрямів при реформуванні податко-вої системи України є здійснення послідовних заходів з модерні-зації державної податкової служби. З цією метою Державною по-датковою адміністрацією України спільно зі Світовим банком ре-алізується довгостроковий загальнодержавний проект «Програма модернізації державної податкової служби» як один із стратегіч-них напрямів реформування податкової системи України. Першим етапом реалізації Програми є проект «Модернізація державної податкової служби України – 1», який впроваджується відповідно до Угоди про позику між Україною й Міжнародним банком реконструкції та розвитку про виділення позики у сумі 40 млн доларів США. Метою Проекту модернізації є створення надійних підвалин для організації та роботи державної податкової служби. Основні завдання Проекту модернізації викладено у Стратегічному плані розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року. Так, основними завданнями є: 1. Забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків та забезпечення повного, своєчасного надходження законодавчо встановлених в Україні податків та зборів (обов’язкових платежів). 2. Забезпечення прозорості, компетентності, передбачувано-сті та неупередженості діяльності податкової служби. 3. Створення високопрофесійної, інформаційно розвиненої державної податкової служби України шляхом розробки та впро-вадження програми розвитку інформаційної інфраструктури. Під час реалізації комплексу заходів, передбачених Проек-том, будуть модернізовані процеси операційної діяльності та орга-нізаційна структура органів державної податкової служби, створено Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 6 консолідовану структуру на функціональних засадах, запровад-жено модель модернізованих функцій реєстрації платників по-датків, податкової звітності, опрацювання податкових декларацій та управління обігом документів; зміцнено потенціал податкової служби у таких пріоритетних напрямах, як управління людськи-ми ресурсами, законодавчий та статистичний аналіз, аудит, збір податків, а також вдосконалено механізми звітності перед гро-мадськістю. Це дозволить забезпечити належні умови для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками подат-ків, повноту надходження до бюджету податків і зборів, а також оптимізувати видатки на утримання податкових органів. Так, уже затверджено проект консолідації, яким передбачається зменшити кількість ДПІ (станом на 01.02.08 їх кількість становила 460) за обов’язкової наявності органу ДПС або його відділення у кожній адміністративно-територіальній одиниці. Незважаючи на певні затримки у реалізації Проекту, спри-чинені реструктуризацією, комплекс підготовчих заходів та окре-мі основні роботи уже завершено. Зокрема, у рамках проекту консолідації скорочено на 32 одиниці кількість районних подат-кових інспекцій та проводяться подальші заходи для укрупнення ДПІ районного рівня; побудовано та введено в експлуатацію Ін-формаційно-довідковий центр, який обслуговує платників подат-ків з усієї країни тощо. Під час чергової наглядової місії Світового банку було схвалено Звіт із середньострокового огляду стану виконання за-планованих заходів та визнано успішним хід реалізації Проекту в цілому. На сьогодні Державною податковою адміністрацією Укра-їни розпочато основну стадію реалізації Проекту (у частині впро-вадження інформаційних систем підтримки прийняття управ-лінських рішень) – створення систем «Управління документами» та «Податкового блоку». Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 7 У результаті провадження цих заходів та модернізації основ-них бізнес-процесів буде забезпечено централізацію накопичення та обробки даних, створено міцний фундамент для подальшої мо-дернізації інших функцій державної податкової служби. Зокрема, логічним наслідком впровадження «Податкового блоку» є фор-мування нової організаційної структури ДПС України, побудова-ної за функціональним принципом, та скорочення непродуктив-них витрат на утримання податкових органів з одночасним під-вищенням ефективності їх роботи. Саме на створення цих складових цілісної системи буде спрямовано заходи при завершенні першого етапу Проекту моде-рнізації. Остаточне запровадження цієї системи та проведення пов’язаних з цим організаційних заходів планується втілити на другому етапі Проекту. Після цього процес модернізації держав-ної податкової служби можна буде обґрунтовано вважати успіш-но завершеним. Очікуваними результатами від впровадження Проекту мо-дернізації мають бути: вдосконалена система обслуговування платників податків; створена інтегрована інформаційна система державної податкової служби; запроваджена організаційна струк-тура органів державної податкової служби за функціональною ознакою; вдосконалена системи подання та обробки податкової звітності; вдосконалене податкове законодавство та методологія адміністрування податків. Так, з метою забезпечення ефективного адміністрування по-датків у межах Проекту передбачено оновлення законодавчої ба-зи. Зокрема, розробку законопроектів «Про внесення змін до За-кону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовим фондами» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з пи-тань оподаткування». Вказані законопроекти мають регламенту-вати належні умови для обміну інформацією між контролюючи-ми органами, іншими органами державної влади, банками та ін-шими суб’єктами. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 8 Крім того, дорученням Кабінету Міністрів України перед Міністерством фінансів України та Державною податковою адміні-страцією України було поставлено завдання щодо розробки та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Податко-вого кодексу України. Натепер проект Податкового кодексу України доопрацьовано разом із фахівцями Міністерства фінансів України та оприлюднено на веб – сайті Міністерства фінансів України. Враховуючи зазначене, слід констатувати, що модернізація державної податкової служби України є комплексним, актуаль-ним, ґрунтовно вагомим завданням. Результатом виконання якого повинна стати вигідна праця в Україні, і сприяти цьому процесу, в першу чергу, має удосконалена податкова система. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 9 І.О. Сафонова (Департамент розвитку та модернізації ДПС України) ПРОЕКТ «МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ-1»: СТАН РОБІТ, ПЕРСПЕКТИВИ, ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ Ефективність податкової сфери, її прийнятність для суспіль-ства є одним із ключових чинників економічного розвитку Украї-ни, успішного проведення реформ. Тому створення ефективної системи оподаткування є пріоритетним напрямом розвитку укра-їнської державності, предметом особливої уваги Президента Ук-раїни, Уряду України, Верховної Ради України, а також ділових кіл України. Натепер Державна податкова адміністрація України розпо-чинає практичне втілення розроблених стратегічних документів, які є фундаментом модернізації податкової служби. У рамках Проекту «Модернізація державної податкової служби України-1» планується створити потужну систему обслуговування платників податків, яка передбачає впровадження індивідуального підходу та розширення спектру послуг. Якщо предметно – то це створен-ня мережі контакт-центрів. Прикладом цього є діяльність Інформаційно-довідкового де-партаменту державної податкової служби України, який з березня місяця 2008 року надає платникам податків максимум інформації щодо застосування податкового законодавства, порядку запов-нення податкових декларацій, термінів подання податкової звіт-ності та сплати податкових зобов’язань, змін у нормативно-пра-вових актах з питань оподаткування. На сьогодні розроблено та відпрацьовано інтегровану базу знань, яка складається з 55 розділів та охоплює всі види податків і зборів. За 5 місяців Інформаційно-довідковим департаментом державної податкової служби надано відповіді на 61 тисячу 692 запитання платників податків, отриманих за телефоном, понад Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 10 1 000 відповідей на запитання, що надійшли електронною пош-тою і понад 100, які отримано факсимільним зв’язком Оскільки попит на консультаційні послуги весь час зростає, для платників податків розроблено та впроваджено новий вид по-слуг – безкоштовне надсилання на вказану платником податків електронну адресу інформації стосовно останніх новин податко-вого законодавства. Починаючи з жовтня поточного року цією послугою вже скористалося понад 70 як фізичних, так і юридич-них осіб. Все це надасть можливість знизити адміністративні ви-трати органів державної податкової служби на надання консуль-тацій платникам податків за рахунок економії часу у порівнянні з індивідуальним обслуговуванням по телефону або під час особи-стого відвідування ними податкових інспекцій. Досвід впровадження Інформаційно-довідкового департа-менту державної податкової служби та першого етапу діяльності буде використано для створення відповідних і ще більш доскона-лих у прив’язці до груп регіонів підрозділів. Ця робота є надзви-чайно важливою, тому планується проводити її і на другому етапі Проекту модернізації. З метою забезпечення ефективності діяльності податкової служби та запровадження прозорих процедур адміністрування податків у межах Проекту створюється інтегрована автоматизо-вана інформаційна система. На сьогодні Державною податковою адміністрацією України розпочато основну стадію реалізації Проекту у частині впровадження інформаційних систем підтрим-ки прийняття управлінських рішень – створення систем «Управ-ління документами» та «Податкового блоку». Ця система склада-ється з чотирьох сегментів: реєстрація платників податків; оброб-ка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит. Впровадження системи Податкового блоку надасть мож-ливість за допомогою сучасних технологій вдосконалити процеси управління, збору, реєстрації, передачі, накопичення, пошуку, обробки, захисту, використання інформації тощо. У результаті модернізації зазначених процесів буде забезпече-но централізацію накопичення та обробки даних, створено міцний Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 11 фундамент для подальшої модернізації інших функцій державної податкової служби. Зокрема, логічним наслідком впровадження «Податкового блоку» є формування нової організаційної струк-тури ДПС України, побудованої за функціональним принципом, та скорочення непродуктивних витрат на утримання податкових органів з одночасним підвищенням ефективності їх роботи. На сьогодні здійснено опис вдосконалених функцій опера-ційної діяльності органів ДПС та узгоджено його з усіма зацікав-леними сторонами. Вдосконалення функцій полягає в їх стандар-тизації, можливості подальшої автоматизації значної частки ру-тинних процедур, які на сьогодні виконуються вручну, а зміна технології виконання функцій дозволить, зокрема, здійснити централізацію функцій обробки податкової звітності та платежів, оптимізувати чисельність персоналу органів ДПС. У 2008 році завершено підготовку проекту консолідації ор-ганів ДПС районного рівня. В його основу покладено критерії консолідації, зокрема: територія; чисельність населення і платни-ків податків, що обслуговуються органом ДПС, та пропозиції ке-рівників обласних ДПА. Від реалізації проекту консолідації очі-куємо усунення подрібненості ДПІ, скорочення кількості керів-них посад та посад персоналу допоміжних підрозділів, рівномір-ний перерозподіл чисельності персоналу між органами ДПС в ДПІ, які будуть реформовані у відділення. Проектом передбачено створення 358 ДПІ проти 469 діючих (зменшення на 111), та 294 відділення проти 183 діючих (збільшення на 111). У 2007 року передано у дослідну експлуатацію автоматизо-вану систему відбору платників податків та визначення першоче-рговості для включення до плану-графіка проведення документа-льних перевірок суб’єктів господарювання. Система функціонує в органах ДПС на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів роботи системи обласним ДПА та забезпечує удо-сконалення бізнес-процесу проведення контрольно-перевірочної роботи з платниками податків. Особливо гострою на сьогодні залишається проблема пода-тку на додану вартість. З одного боку, в усіх на слуху питання Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 12 відшкодування, з іншого – цей податок залишається найбільш криміналізованим з усієї системи податків та зборів в Україні. ДПА України намагається досягти балансу інтересів платника та держави – забезпечити безперешкодне відшкодування сумлінним платникам і не допустити вимивання державних коштів «махіна-торами від ПДВ». З цією метою запроваджено систему електронної звітності з податку на додану вартість. Вона дозволила значно зменшити кі-лькість зустрічних перевірок за рахунок аналітичної роботи і од-ночасно розширити базу оподаткування. Фактично, це перше ре-альне втілення фрагменту ризико-орієнтованої системи адмініст-рування податків. Зрозуміло, що проведення глибокої аналітичної роботи не-можливе без відповідної інфраструктури, програмного та апарат-ного забезпечення, належного обміну інформацією між усіма уповноваженими органами державної влади. Саме на створення цих складових цілісної системи буде спрямовано заходи при за-вершенні першого етапу Проекту модернізації. Остаточне запро-вадження цієї системи та проведення пов’язаних з цим організа-ційних заходів планується втілити на другому етапі Проекту. Пі-сля цього процес модернізації державної податкової служби мо-жна буде обґрунтовано вважати успішно завершеним. З метою забезпечення контролю та неупередженої оцінки стану реалізації Проекту модернізації, його прозорого середови-ща створено систему незалежних органів, основним завданням яких є забезпечення чіткої взаємодії, обміну інформацією між Урядом, міністерствами та відомствами, доведення до громадсь-кості та органів державної влади результатів модернізації подат-кової служби. Зокрема, з метою забезпечення незалежної експер-тної оцінки стану реалізації Проекту продовжує роботу наглядова рада з питань реалізації проекту «Модернізація державної подат-кової служби України-1». За весь період впровадження Проекту модернізації відбулося 9 її офіційних місій, під час яких міжнарод-ними експертами з питань оподаткування було здійснено оцінку, визначено проблеми, надано критичні висновки та конструктивні Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 13 рекомендації щодо вдосконалення діяльності державної податко-вої служби України та ефективної реалізації Проекту. Крім цього, упродовж періоду впровадження Проекту моде-рнізації податкової служби триває співпраця зі Світовим банком, що націлена на ефективну реалізацію Проекту. Зокрема, з метою перевірки стану робіт за Проектом в Державній податковій адмі-ністрації України працювали наглядові місії Світового банку. За результатами 24 місій представниками Світового банку підготов-лено Пам’ятні записки, які опрацьовувалися структурними під-розділами ДПА України для практичного застосування цих реко-мендацій. З метою запозичення позитивного досвіду європейських країн щодо ефективного адміністрування податків Державна по-даткова адміністрація України співпрацює з Організацією еконо-мічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Внутрішньо-євро-пейською організацією податкових адміністрацій (ІОТА). Праців-ники органів державної податкової служби України брали участь у навчальних курсах та семінарах цих організацій. Реалізацію Проекту модернізації у прозорому середовищі забезпечує і діяльність Громадської колегії при ДПА України. На сьогодні відбулося двадцять три засідання Громадської колегії, на яких були розглянуті, зокрема і питання щодо Проекту модерні-зації податкової служби. Плідною у цьому періоді була і робота Міжвідомчої робочої групи з питань координації та контролю за реалізацією проекту «Модернізація державної податкової служби України-1». Основ-на її мета як координаційно-дорадчого органу Кабінету Міністрів України – координація та контроль за реалізацією Проекту моде-рнізації, цільовим та ефективним використанням коштів. Таку практику взаємодії та партнерства з урядом, міністерствами та ві-домствами, громадськістю та міжнародною спільнотою передба-чаємо зберегти і надалі, оскільки вона надзвичайно плідна. Таким чином, в результаті впровадження Проекту модерні-зації податкової служби очікується: Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 14 – досконалих законодавчих та нормативних актів з питань оподаткування з чітким визначенням прав та обов’язків як платни-ків податків, так і органів державної податкової служби України; – створення сучасної та якісної системи обслуговування платників податків; – забезпечення умов для підвищення рівня добровільного виконання платниками податків вимог податкового законодавст-ва та забезпечення повної і своєчасної сплати податків, зборів та обов’язкових платежів; – покращання процесів адміністрування податків; – створення інтегрованої інформаційної системи органів державної податкової служби та її інтеграцію в єдину систему ор-ганів державної влади. Оскільки система оподаткування є одним з головних меха-нізмів економічної взаємодії держави та суспільства, якісно нові зміни в його функціонуванні матимуть суттєвий вплив на рівень життя та соціального захисту населення, його ділову активність, ступінь довіри громадян до державних структур влади. Зрештою, модернізація державної податкової служби дозволить підвищити рівень привабливості нашої країни для зарубіжних інвесторів. Аналітичний підхід до оподаткування та розумний менеджмент мають стати ознакою стилю роботи податкової служби. Вже у найближчій перспективі фіскальна система з примусової немину-че має трансформуватись у стимулюючу на добровільність. Безумовно, поставлені завдання є складними. Однак, консо-лідація зусиль уряду, міністерств і відомств, концентрація нашої діяльності на головних напрямах модернізації податкової служби, виважені рішення та використання наявного потенціалу мають стати запорукою успіху в реалізації Проекту модернізації держа-вної податкової служби. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 15 Л.Л. Тарангул, д.е.н. (Національний університет ДПС України) НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ Економічна криза, що виникла на перехідному етапі еконо-мічних реформ, вимагає глибоких системних наукових дослід-жень у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Еволюційна, ди-намічна трансформація економічної системи неможлива без роз-робки методологічних та прикладних досліджень в оподаткуванні. На сьогодні існує низка проблем науково-методологічного і практичного характеру, що стоять на заваді розвитку ефективної системи оподаткування. Відсутність системної законодавчої бази, неоднозначність тлумачень в ньому категорій і понять, складнощі з витратним і трудоємним адмініструванням податків, тінізація підприємницької діяльності, негативні тенденції у взаємодії з ве-ликими платниками податків у розрахунках із бюджетом; необ-хідність реформування спрощеної системи оподаткування, вирі-шення питань з відшкодування ПДВ – це той лише незначний об-сяг проблем, які потребують вирішення. Податкова наука сьогодні стала ефективним інструментом реалізації податкової політики, а щоб її ефективно втілити у жит-тя, необхідні такі умови: – визначення цільової орієнтації податкового реформування, спрямованої, на економічне зростання та забезпечення необхід-ними коштами бюджетів усіх рівнів; – передбачення гармонізації загальнодержавних інтересів та платника податку; – забезпечення адекватності системи податкового адмініст-рування визначеним напрямом податкових реформувань; – максимальне обмеження тиску окремих політичних пар-тій, рухів, груп і зацікавлених суспільних об’єднань та організа-цій на здійснення єдиної податкової політики. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 16 Цілісно сформувати та реалізувати програму заходів щодо вирішення проблем, які стоять перед вітчизняною системою опо-даткування, можна лише за рахунок здійснення конкретних захо-дів, що ґрунтуються на аналізі теоретичних і практичних підва-лин економічних перетворень. Адже податкова політика – це по-єднання об’єктивності економічної категорії податків, реального стану системи економічних відносин у державі та суб’єктивності податкової діяльності як сукупності конкретних дій, рішень різ-них органів, гілок і рівнів державної влади. Разом з тим, сьогодні такий напрям оподаткування виявився найменш розробленим, а тому й найбільш суперечливим. Ми горді з того, що за час існування незалежності України податкова наука виокремилася в окрему галузь знань і стала са-мостійним об’єктом дослідження, з’явилися нові відділи в науко-вих установах та численні кафедри, вчені яких працюють над фу-ндаментальними проблемами оподаткування. І в цьому неоцінен-ну роль відіграв наш навчальний заклад. Національний університет ДПС України визнаний провід-ним науковим закладом в галузі фундаментальних і прикладних розробок у сфері оподаткування. Наші науковці працювали над пропозиціями щодо удосконалення податкової системи України, багато з яких враховано та втілено в життя. У нас є власне бачен-ня того, як потрібно в подальшому удосконалювати податки, мо-дернізувати систему їх адміністрування. Необхідно зазначити, що розроблена фахівцями університету Концепція реформування си-стеми оподаткування та кодифікації податкового законодавства включає перелік економічних і правових передумов такого рефо-рмування, головні напрями оптимізації чинної системи оподатку-вання. Сьогодні у нас формуються наукові школи з податкової проблематики. Виходячи з потреб розвитку податкової науки і потреб спеціалізації університету, модернізації податкової служ-би можна виділити такі наукові напрями і наукові школи. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 17 Це насамперед: – методологія, методика вивчення податкового потенціалу України та її регіонів; – взаємозв’язок оподаткування та регіонального розвитку, вплив системи оподаткування на соціально-економічні процеси; – теорія і методологія детінізації економічних відносин; – автоматизації інформаційних систем і технологій в опо-даткуванні; – вдосконалення адміністрування податкових платежів; – правове регулювання діяльності органів податкової служ-би та системи оподаткування в Україні. Науково обґрунтована спеціалізація навчального процесу через формування наукових шкіл у контексті податкової пробле-матики стане навчально-методичною базою для підготовки фахі-вців нового типу, здатних конкурувати на ринку праці. Тепер коротко про результати. У нашому навчальному закладі за Постановами Кабінету Міністрів України створено дві наукові установи: Науково-дос-лідний центр з проблем оподаткування (НДЦ ПО) і Науково-дос-лідний інститут фінансового права (НДІ ФП), які працюють на замовлення департаментів та управлінь ДПА України, інших мі-ністерств і відомств. Це потужний науковий центр, підпорядко-ваний нашому відомству. Сьогодні в цих наукових установах працює 20 докторів наук та 36 кандидатів наук. Багато з них практичні працівники, які захистили дисертаційні дослідження. Науково-дослідний центр з проблем оподаткування у своїй діяльності використовує всі методи, які притаманні сучасним на-уковим дослідженням. Це загальнотеоретичні розробки, комплек-сні та вибіркові соціологічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів практики діяльності податкових органів, правоохо-ронних органів, судової практики тощо. У 2008 році Науково-дослідний центр з проблем оподатку-вання проводив науково-дослідні роботи відповідно до тематики Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 18 наукових досліджень ДПА України за п’ятьма плановими темами НДР та підготував 16 позапланових експрес-досліджень і пропо-зицій до нормативно-правових актів, що виконувалися за дору-ченням Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента Ук-раїни, Верховної Ради України, Державної податкової адмініст-рації України, Верховного Суду України, Конституційного Суду України, Київської обласної державної адміністрації та ін. Усі планові науково-дослідні роботи, що фінансуються за рахунок державного бюджету, здійснюються виключно за завданнями ДПА України (на замовлення галузевих департаментів та управлінь) і, як правило, мають науково-прикладний характер та практичне спрямування для вдосконалення порядку адміністрування подат-ків органами ДПС України. Позапланові експрес-дослідження ви-конувалися на безоплатній основі за дорученням відповідних ор-ганів. Структура і правила оформлення результатів НДР здійсню-ється відповідно Державного стандарту України ДСТУ 3008-95, а їхнє приймання Замовником проводиться із суворим дотриман-ням вимог Положення «Про організацію наукової діяльності в системі органів державної податкової служби України» (затвер-джене наказом голови ДПА України № 556 від 12.10.1999 p.). Оскільки наукові дослідження за своєю природою є пошу-ком шляхів удосконалення діяльності у відповідній галузі, то всі вони (незалежно від того, яка галузева служба визначена замов-ником) спрямовані на розв’язання практичних завдань, у тому числі вирішення проблем модернізації органів державної подат-кової служби України. Результатом науково-дослідних робіт є підготовка конкрет-них документів, які мають спрямування на впровадження здобу-тих результатів у практичну діяльність органів податкової служ-би. За окремими напрямами їх можна поділити на такі групи: – аналітичні матеріали; – методичні рекомендації співробітникам відповідних під-розділів органів податкової служби; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 19 – пропозиції щодо організаційних заходів, спрямованих на вдосконалення форм і методів роботи практичних підрозділів ДПС України; – проекти нормативних актів щодо вдосконалення порядку обчислення та сплати податків, порядку здійснення окремих ви-дів підприємницької діяльності. Результати досліджень знаходять втілення у наукових пуб-лікаціях (монографіях, підручниках, посібниках, статтях) та через участь співробітників у науково-практичних конференціях, кру-глих столах, семінарах. Приємно відзначити тісну співпрацю науково-професорсь-кого складу університету із департаментами та управліннями ДПА України, а саме Департаментом економічного аналізу, Юридич-ним департаментом ДПА, Управлінням по боротьбі з корупцією в органах ДПС, Департаментом обліку і звітності ДПА України, Департаментом оподаткування фізичних осіб, Департаментом мо-дернізації ДПС України та іншими. Необхідно зазначити, що науковці нашого навчального за-кладу виконували ряд робіт, а також входили до складу робочих груп, починаючи від реалізації І етапу Програми модернізації і до сьогоднішнього дня. Початком була розробка проекту закону «Про місцеві подат-ки і збори», яка проводилася безпосередньо працівниками універ-ситету, пропозиції щодо організаційно-функціональної структури органів ДПС. Велика робота, яка, нажаль, не знайшла свого вті-лення, проводилася по удосконаленню територіальної організації органів ДПС – створення податкових округів. Введення ланки те-риторіального управління на рівні соціально-економічного райо-ну, на нашу думку, дозволило б зняти з держави значну частину фінансових функцій щодо областей доходів; передати ці функції областям, які є провідними у тих чи інших соціально-економіч-них районах, зняти гостроту територіальної несправедливості у фінансовому забезпеченні регіональних програм розвитку проду-ктивних сил, сприяло б створенню двох рівнів фінансового вирів-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 20 нювання та формуванню двох фондів, які є в зарубіжних країнах – державних та регіональних. Складності такого поділу на податкові округи, а саме: відбір науково обґрунтованих критеріїв, необхідність проведення тери-торіально-адміністративної реформи та ряд інших причин не дали можливості забезпечити ефективний менеджмент регіонального розвитку, в т. ч. оподаткуванням. Значна робота проводилася фахівцями ВУЗу з розробки по-казників для системи податкового моніторингу. Податковий мо-ніторинг відкриває широкі можливості для проведення податко-вої паспортизації регіонів, відображення комплексної багато структурної системи їх макроекономічних характеристик. Регіональна паспортизація податкових відносин забезпечує не тільки можливості бізнес-оцінки регіонів, але й відкриває конструктивні шляхи щодо реформування їх економічної інфра-структури при переході до ринку. Податковий паспорт об’єднує систему показників, що характеризують як тенденції соціально-економічного розвитку регіонів, так і сферу оподаткування. Це основний документ, що дозволяє оцінити існуючу податкову ба-зу, рівень податкового навантаження у розрізі окремих видів по-датків у динаміці, розробляти прогнози надходжень податків і зборів на перспективу як в умовах діючого податкового законо-давства, так і з урахуванням його можливих змін. Практика вве-дення податкових паспортів уже знайшла своє впровадження в Росії та показала їх велику ефективність. На глибоке переконання представників наукових кіл, схва-льною є ідея реформування податкової системи не через внесення змін до окремих законів з оподаткування, а шляхом прийняття Податкового кодексу. Адже саме такий документ забезпечить ре-гламентацію податкових відносин нормами тільки одного коди-фікованого акта, а не великою кількістю законодавчих і нормати-вних документів, ухвалених органами державної влади та місце-вого самоврядування. Крім того, Податковий кодекс дозволить краще орієнтуватись у податкових нормах як органам державної податкової служби, так і платникам податків. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 21 А поки що в процесі проведення податкової реформи пот-рібно передбачити мораторій на внесення змін до законодавчих актів з питань оподаткування. Наприклад, у Закон України «Про податок на додану вартість», який діє з 01.10.1997 року, на сього-дні внесено зміни через 114 законодавчих актів. Така кількість тільки прямих змін у цьому Законі не могла не спричинити відсу-тність узгодженості між його положеннями, що в свою чергу призвело до необхідності у податкових роз’ясненнях окремих по-ложень Закону органами ДПС України. Законодавча невизначе-ність призвела до численних зловживань при справлянні та від-шкодуванні податку на додану вартість як з боку платників пода-тку, так і з боку чиновників, покликаних його адмініструвати, що стало базою корумпованості податкової системи. Стабільності податкового законодавства буде сприяти також і законодавче обмеження зворотної дії змін у законах, які можуть бути прийняті після закінчення мораторію. Зрозумілість положень і норм податкового законодавства повинно базуватися на загальноприйнятому та однаковому для усіх податкових законів визначенні специфічних термінів, які вживаються в законодавстві, що стосуються механізму оподатку-вання. З цією метою доцільно проаналізувати стосовно відповід-ності науково-теоретичних засад економічної науки такі окремі, широковживані в податковому законодавстві терміни, як «вало-вий дохід», «валові витрати», «виручка» тощо. Доцільно здійсни-ти уніфікацію термінів і принципів побудови податкового і бух-галтерського законодавства, що дозволить не тільки суттєво зе-кономити на адмініструванні податків, але і призведе до нової якості фінансової звітності, на базі якої формуються статистичні дані про стан економіки України. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 22 І.Л. Романов (Інформаційно-довідковий департамент державної податкової служби ДПА України) КОНТАКТ-ЦЕНТР ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ – НОВИЙ РІВЕНЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ На виконання Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, у рамках Про-екту модернізації державної податкової служби створено Кон-такт-центр Державної податкової адміністрації України, завдяки чому державна податкова служба вийшла на новий рівень обслу-говування платників податків. Надання інформаційно-довідкових послуг розпочато 31 березня 2008 року. Контакт-центр працює щоденно з 08:00 до 20:00, крім вихі-дних. Послуги безоплатні. Це дає можливість громадянам усіх регіонів України отримувати кваліфіковані консультації у режимі он-лайн у зручний для них час за телефоном, факсом та електро-нною поштою, не витрачаючи час на особисте відвідування пода-ткових інспекцій. Як вам відомо, в інших країнах розширення спектру послуг з використанням різних каналів зв’язку відбува-лось поступово. Ми ризикнули запровадити їх одночасно, і ризик виправдав себе. При створенні контакт-центру використано до-свід податкових адміністрацій п’яти країн: Іспанії, Нідерландів, Сполученого Королівства, Фінляндії та Швеції. Послуги платникам податків надаються за допомогою су-часної інформаційної системи. Інформаційна система Інформа-ційно-довідкового департаменту державної податкової служби (ІДД ДПС) складається з чотирьох підсистем: – підсистема IPCC приймає, розподіляє телефоні виклики. В її структуру входить зокрема автовідповідач; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 23 – підсистема CRM (Siebel) призначена для реєстрації всіх викликів у структурованому вигляді, знаходження відповідей на запитання, приймання та обробку факсів та електронних листів; – підсистема моніторингу Web-view призначена для слідку-вання за статисткою, параметрами роботи всього Контакт-центру та оперативного відображення цих параметрів; – підсистема запису RSSupervisor в автоматичному режимі веде запис усіх розмов, забезпечує занесення записаних розмов до архіву та їх реєстрацію. Аналіз звернень свідчить, що зростає кількість дзвінків, які надходять з найвіддаленіших населених пунктів, мешканці яких раніше були позбавлені можливості оперативно отримувати ін-формаційно-довідкові послуги з питань оподаткування. Так, якщо у квітні кількість дзвінків з областей складала 24 %, то у листо-паді – 44 %, тобто їх кількість збільшилась у два рази. Питома вага надходження звернень платників податків до ІДД ДПС за видами податків і зборів станом на 01.12.08 Рис. 1. Структура звернень платників податків до ІДД ДПС Місцеві податки і збори 3 % Податок з доходів фізичних осіб 14 % Плата за землю 3 % Податок на додану вартість 20 % Податок з власників транспортних засобів та спрощена система оподаткування 10 % Застосування РРО та патентування деяких видів підприємницької діяльності 9 % Інші питання 24 % Ресурсні, рентні платежі 3 % Податок на прибуток 15 % Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 24 Протягом квітня–листопада нами надано 116 771 відповідь на звернення за телефоном та 3 280 – електронною поштою. Це свідчить про те, що громадяни надають перевагу спілкуванню за телефоном. Разом з тим, хочу звернути вашу увагу, що в останній час значно зросла кількість звернень електронною поштою. Так, якщо у квітні на нашу адресу надійшло лише 126 таких звернень, то у листопаді – 707, тобто їх кількість зросла більш, ніж в 5,5 разів. Найбільше цікавлять платників податків податок на додану вартість (20 % звернень), оподаткування доходів фізичних осіб та податок на прибуток (по 14 % звернень). Ми встановили, що протягом кожного тижня спостерігаєть-ся стала тенденція до поступового збільшення надходження дзві-нків з понеділка до середи і незначне їх зменшення у четвер та п’ятницю. Напередодні термінів подання податкової звітності кі-лькість звернень платників податків з певного виду платежу зро-стає в декілька разів, але завдяки застосуванню багатоканального телефонного номера дзвінки не втрачаються. Даний результат до-сягнуто в значній мірі за рахунок розширення спеціалізації пра-цівників, які надають відповіді по кількох податках та зборах. Динаміка погодинного надходження дзвінків до ІДД ДПС з 31.03.08 по 01.12.08 Рис. 2. Аналіз динаміки надходження дзвінків до ІДД ДПС 7596 10 431 774 897 1259 3011 4270 5964 6639 70367320 7662 7218 4101 4345 7099 6496 7731 7987 7174 5915 4030 1148 658 0 1000 2000 3000 4000 5000 6000 7000 8000 9000 08:0008:3009:0009:3010:0010:3011:0011:3012:0012:3013:0013:3014:0014:3015:0015:3016:0016:3017:0017:3018:0018:3019:0019:3020:00Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 25 Як і передбачалось, на запитання платників податків нада-ються відповіді з Єдиної бази податкових знань, яка налічує бли-зько 5 тисяч уніфікованих роз’яснень на звернення з питань за-стосування податкового та іншого законодавства, контроль за до-держанням якого покладено на органи державної податкової служби, порядку заповнення податкових декларацій, термінів по-дання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань. Ко-нтакт-центр не надає відповіді на запитання, що стосуються осо-бових рахунків та стану розрахунків з бюджетом, тощо. Нами постійно проводиться робота по актуалізації запитань-відповідей для розміщення у Єдиній базі податкових знань. Діє Порядок взаємодії Інформаційно-довідкового департаменту дер-жавної податкової служби зі структурними підрозділами ДПА України щодо підтримки в актуальному стані Єдиної бази подат-кових знань. Використання Єдиної бази податкових знань, коли громадяни України отримують однакові відповіді на аналогічні запитання, дозволяє уникати неоднозначного трактування норм податкового законодавства. Іноземні радники неодноразово зосереджували нашу увагу на важливості визначення меню автовідповідача. При розробці нашого меню, ми поставили собі за мету охопити усю розгалуже-ну систему оподаткування в Україні. На сьогодні меню IVR скла-дається з наступних тем: 1) справляння податку на додану вартість; 2) податок з власників транспортних засобів або спрощена система оподаткування; 3) патентування, застосування реєстраторів розрахункових операцій та здійснення готівкових розрахунків; 4) плата за землю, фіксований сільськогосподарський податок та ліцензування спирту, лікеро-горілчаної, тютюнової продукції; 5) оподаткування доходів фізичних осіб; 6) оподаткування податком на прибуток; 7) справляння ресурсних, рентних платежів, права та обов’яз-ки платників, органів ДПС; 8) місцеві податки і збори та реєстрація платників; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 26 9) інші питання. Рис. 3. Відділ з надання відповідей на запитання платни-ків податків Окремий фахівець надає відповіді платникам податків з од-нієї із зазначених тем. Проте, кожен співробітник закріплений додатково за двома іншими напрямами для найбільш повного за-доволення платників податків в інформаційно-довідкових послу-гах у «пікові» періоди. Таким чином, сьогодні дзвінки платників податків практично не втрачаються. Цілком зрозуміло, що надання відповідей за декількома на-прямами з питань оподаткування вимагає високого фахового рів-ня працівників. Велика увага приділяється роботі по добору пер-соналу департаменту. Всі працівники ІДД ДПС є посадовими особами державної податкової служби. Переважна більшість на-ших працівників вже працювали в органах державної податкової служби на відміну, наприклад, від Естонії, де одним з основних критеріїв добору персоналу є звучання їх голосу по телефону. Всьому іншому там навчають під час внутрішньої підготовки. Ми теж приділяємо велику увагу навчанню працівників. По-стійно проводиться підвищення кваліфікації працівників за на-ступними напрямками: – щодо роботи Інформаційної системи ІДД ДПС; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 27 – щодо вивчення Правил спілкування; – щодо вдосконалення знань з податкового законодавства. Рис. 4. Навчальний клас Інформаційно-довідкового де-партаменту Ми послідовно інформуємо громадськість про нашу діяль-ність через банер нашого Департаменту, який створено на веб-сайті ДПА України. Крім того, з метою інформування населення України про можливість отримання консультацій з питань оподат-кування в Інформаційно-довідковому департаменті державної по-даткової служби проведено широкомасштабну рекламну кампа-нію в усіх регіонах України. Проведена рекламна компанія спри-яла збільшенню кількості звернень до Інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби. Так, у третьому ква-рталі 2008 року у порівнянні з другим кварталом кількість звер-нень збільшилась: засобами телефонного зв’язку – в 2,3 рази, еле-ктронною поштою – в 2,6 рази. Під час її проведення були задіяні як загальнодержавні, так і регіональні друковані засоби масової інформації, радіо-та теле-канали, розповсюджувалась друкована продукція, забезпечено трансляцію рекламного ролика на телемоніторах та екранах в мі-сцях постійного перебування платників податків, та забезпечува-лось доведення відповідної інформації до громадськості під час Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 28 проведення семінарів, «круглих столів», «гарячих ліній», зустрі-чей з платниками податків тощо. Діяльність ІДД ДПС постійно висвітлюється на засіданнях Громадської колегії при ДПА України. Хочу звернути вашу увагу, що з ознайомчим візитом у сер-пні 2008 року Інформаційно-довідковий департамент державної податкової служби відвідала делегація Головної державної пода-ткової інспекції при Міністерстві фінансів Республіки Молдова. Приємно усвідомлювати, що лише за чотири місяці роботи Депа-ртаменту про нас стало відомо за кордоном, і тепер податкова служба України може вести конструктивний діалог із своїми ко-легами з інших країн, не тільки вивчати закордонний досвід, але й щиро ділитися своїм. Крім цього, члени Наглядової ради та ек-сперти Світового банку надали високу оцінку роботі нашого кон-такт-центру при відвідуванні. Я певен, що надання інформаційно-довідкових послуг на-шим контакт-центром європейського рівня забезпечує реалізацію одного із стратегічних принципів діяльності ДПА України – по-даткова для платників податків, а не платники податків для пода-ткової. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 29 В.І. Ніколайченко (Департамент обліку і звітності ДПА України) ПРО АКТИВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПЕРЕБУДОВИ ОБЛІКОВОЇ ТА ЗВІТНОЇ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ У КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ Концепцією діяльності Департаменту обліку та звітності Державної податкової адміністрації України визначено, що од-ним із головних завдань є своєчасне і повне надання необхідної для прийняття управлінських рішень інформації щодо стану роз-рахунків платників з бюджетом та достовірність звітних показни-ків. Дотримання вимог концепції забезпечується наступними про-цесами: Щодо адміністрування облікової системи: – створення єдиної інформаційної системи органів ДПС з обліку платежів до бюджетів; – розробка методології ведення органами ДПС оперативно-го обліку платежів до бюджетів відповідно до вимог законодав-ства з питань оподаткування; – участь у підготовці пропозицій щодо удосконалення зако-нодавчої та нормативної бази з питань адміністрування платежів до бюджетів Щодо адміністрування інформаційної системи: – наповнення інформаційної бази; – складання звітів та зведених інформацій; – надання інформації внутрішнім та зовнішнім користувачам. Методологічне супроводження облікових та звітних показни-ків забезпечує підтримку в актуальному стані облікової системи ДПА України: 1) запроваджено 2 000 облікових та 1 180 звітних по-казників щодо стану розрахунків платників податків з бюджетом; 2) на кожний обліковий або звітний показник відкривається ре-єстраційна картка; 3) облікові та звітні показники узагальнені у Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 30 довідники облікової системи, які підтримуються в актуальному стані та на підставі яких ведеться облік та складаються звіти та зведені інформації; 4) запроваджено формування звітності щодо сум втрат бюджету внаслідок пільгового оподаткування. Діюча облікова та звітна системи З метою здійснення органами ДПС контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників податків з бюджетом Де-партаментом обліку і звітності забезпечується методологічне су-проводження порядків ведення обліку 28 загальнодержавних та 14 місцевих податків і зборів, які сплачуються: – приблизно 9 млн платниками податків, з них: 0,6 млн юри-дичними особами; 1,9 млн фізичними особами-суб’єктами госпо-дарської діяльності; 6,5 млн фізичними особами-громадянами; – на більш ніж 650 тис. бюджетних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України для зарахування над-ходжень державного бюджету та 12 000 місцевих бюджетів; та обліковуються: – на 23 млн особових рахунках платників податків, відкри-тих в 502 органах ДПС районного рівня, за 220 кодами класифі-кації доходів бюджету, в т.ч. 150 загальнодержавними та 70 міс-цевими податками. Інформаційна система: Наповнення інформаційної бази здійснюється на підставі первинних даних щодо: – узгоджених податкових зобов’язань, визначених платни-ками податків у податковій звітності (АРМ «Бест-Звіт»),) – узгоджених податкових зобов’язань, визначених органами державної податкової служби (АРМ «Аудит»); – надходження платежів до бюджету (інформація отримана від органів Державного казначейства України). – стану розрахунків платників з бюджетом (АІС «Облік по-датків та платежів», АІС «Галузь»). Складання звітів та зведених інформації: – бібліотека звітності ДПА України нараховує 230 звітів; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 31 – запроваджено департаментом 47 звітів та зведених інфор-мацій. Надання інформації: – структурним підрозділам ДПА України; – зовнішнім організаціям у межах повноважень. За 2008 рік за замовленнями структурних підрозділів ДПА України Департаментом обліку і звітності виконано біля 604 ін-формаційних запитів. З метою своєчасного виконання доручень керівництва, щомісячних, щодекадних контрольних завдань Мі-ністерства фінансів України та інших органів виконавчої влади фахівцями Департаменту обліку і звітності розроблено біля 35 замовлень на створення програмних продуктів щодо формування інформацій про стан розрахунків з бюджетом засобами АІС «Га-лузь». Зазначене надало можливість встановити клієнтські місця для спеціалістів структурних підрозділів ДПА України для само-стійного формування аналітичної інформації з метою подальшого оперативного прийняття управлінських рішень. Випуск інформаційних збірників: – офіційний інформаційний збірник («Експресс-інформація»); – статистичний збірник «Діяльність податкової служби» для внутрішнього користування. Заходи щодо перебудови облікової та звітної інформаційних систем податкових органів З метою підтримки ключових ініціатив Уряду України, під-вищення якості обслуговування платників податків, зростання надходжень до бюджету за рахунок підвищення добровільності сплати податків Державною податковою адміністрацією України здійснюється закупівля системи Податкового блоку. Відповідно до повноважень Департаменту обліку та звітності працівники Де-партаменту беруть безпосередню участь в роботах щодо створен-ня інтегрованої інформаційної системи та в модернізації бізнес-процесу «Облік платежів». У рамках закупівлі системи Податко-вого блоку передбачається створення інформаційної системи та Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 32 процедур, які унеможливлять втручання людського фактору у процесі обробки платежів платників податків. Основними відмінностями діючої системи обліку платежів від системи, яку передбачається впровадити, є: 1. Ведення особових рахунків на рівні ОДПА (на теперішній час ведуться на рівні ДПІ); 2. Ведення обліку узгоджених та неузгоджених податкових зобов’язань (ведеться облік тільки узгоджених сум); 3. Відміна штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (на те-перішній час проводиться нарахування штрафних санкцій за не-своєчасну сплату податкових зобов’язань); 4. Зміна принципу в нарахуванні пені, а саме: – нарахування буде здійснюватись в щоденному режимі (за-раз по факту зарахування коштів на бюджетний рахунок); – нараховуватися буде за процентною ставкою, не меншою за користування банківським кредитом у національній валюті (за-раз – 120 % річних облікової ставки НБУ); – нарахування буде проводитися за весь період оскарження та весь період заниження, а також на арифметичні помилки, за винятком несплачених штрафних санкцій (в теперішній час про-водиться на несвоєчасно сплачене узгоджене податкове зобов’я-зання та штрафні санкції); Департамент обліку і звітності бере участь у розробці нових стандартів аналітичної роботи в органах державної податкової служби шляхом створення нових уніфікованих аналітичних форм в розрізі кодів видів економічної діяльності (КВЕД), платежів до бюджету, платників податків, регіонів тощо. Перспективним напрямом роботи щодо перебудови облікової та звітної систем є розробка проекту створення корпо-ративного сховища даних для інформаційно-аналітичної системи органів ДПС України. Створення сховища є міцним фундаментом для подальшої розбудови системи міжвідомчого обміну інформацією, налагодження системи обміну оперативною та Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 33 аналітичною інформацією з податковими органами країн світу, забезпечення умов для здійснення постійного моніторингу показ-ників діяльності платників податків та моніторингу сплати по-датків і зборів (обов’язкових платежів), скорочення витрат часу та персоналу на підготовку звітів, довідок та аналітичних ма-теріалів, підвищення обґрунтованості управлінських рішень. На сьогодні розроблено та затверджено Концепцію сховища даних для інформаційно-аналітичної системи органів ДПС, доку-мент «Архітектура корпоративного сховища даних для інформа-ційно-аналітичної системи органів ДПС». Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 34 Л.В. Трофімова, к.ю.н. (Юридичний департамент ДПА України) ПРОБЛЕМИ НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ Розвиток інноваційної діяльності, як відомо, є одним з най-важливіших системних факторів підвищення рівня конкуренто-спроможності економіки та національної безпеки держави. Ефек-тивна державна інноваційна політика є однією із передумов ус-пішного впровадження інвестиційно-інноваційної моделі розвит-ку. У зв’язку з ринковими перетвореннями важливого значення набуває трансформація управлінсько-регулятивної функції дер-жави та оновлений курс процесів модернізації суспільства в ці-лому і органів державної податкової служби, зокрема, із дотри-манням основоположних принципів оподаткування. В сучасних умовах спад виробництва, безперечно, має ризик порушення стабільності у суспільстві та загострює проблему ефективного і своєчасного наповнення, формування бюджетів усіх рівнів. А тому актуальним стає підготовка особистості і сус-пільства до сприйняття і творчого втілення в життя ідеї розвитку економіки України на інноваційних засадах з метою надання но-вих конкурентоздатних послуг та товарів, технологій і продукції, а також рішень, що істотно поліпшують структуру та якість ви-робництва і діяльності, забезпечують прогресивні міжгалузеві зрушення. Законодавство України у сфері інноваційної діяльності ба-зується на Конституції України і складається із законів України «Про інвестиційну діяльність», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних пар-ків», «Про інноваційну діяльність», «Про державне прогнозуван-ня та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 35 «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», «Про державну підтримку малого підприємництва» та інших за-конодавчих актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері. Згідно приписів Закону України від 16.01.03 № 433 «Про пріори-тетні напрями інноваційної діяльності в Україні» інноваційний потенціал визначено як сукупність науково-технологічних, фі-нансово-економічних, виробничих, соціальних та культурно-ос-вітніх можливостей країни (галузі, регіону, підприємства, тощо), необхідних для забезпечення інноваційного розвитку економіки. Одним із перших документів, яким визначено підходи здій-снення загальної стратегії науково-технологічної інтеграції, стала Концепція створення спільного науково-технологічного простору країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав, прийнятої на засіданні Президіуму Міждержавного економічного комітету Економічного союзу 22 вересня 1995 року. Передумовою прийн-яття такого документу стала необхідність подолання кризових явищ у сфері науки і технологій та узгодження науково-технологічної політики держав. Цей документ визначає досить загальні напрямки взаємодії в ключових областях науки і техніки з метою структурної перебудови економіки країн СНД. Усвідомлення на національному рівні необхідності вжиття негайних та ефективних заходів, спрямованих на збереження на-уково-технологічного потенціалу України, забезпечення ефекти-внішого його використання для подолання кризових явищ у еко-номічному та соціальному розвитку знайшло відображення у Концепції науково-технологічного та інноваційного розвитку Ук-раїни, схваленої Постановою Верховної Ради України від 13 лип-ня 1999 року № 916-XIV. Цим документом вже передбачено більш конкретні заходи. Зокрема такі як стимулювання інноваційної діяльності шляхом: застосування пільг для всього циклу інноваційного процесу від фундаментальних досліджень до впровадження у виробництво за умов використання інновацій для збільшення обсягу та підви-щення якості виробленої продукції; диференціації розмірів по-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 36 даткових пільг залежно від активності в інноваційному процесі конкретних підприємств, організацій і окремих осіб за умов що-річного збільшення ними витрат на науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи не менш як на 25 відсотків; звільнення від оподаткування тієї частини прибутку, що спрямовується під-приємствами, організаціями, приватними особами до Державного інноваційного фонду України, Державного фонду фундаменталь-них досліджень, галузевих інноваційних фондів, галузевих фон-дів технологічного розвитку та реконструкції виробництва тощо або місцевих фондів розвитку науки і технологій, а також на ви-конання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт за міжнародними, загальнодержавними програмами та проектами; звільнення від податків, включаючи валютні кошти, наукових установ, діяльність яких здійснюється за рахунок державного бюджету; введення податкових пільг на прибуток і додану вар-тість для наукових організацій, які входять до національної сис-теми науково-технічної інформації; запровадження для малих і середніх науково-виробничих організацій, штат яких не переви-щує 500 працівників, за рахунок коштів Державного інноваційно-го фонду України безповоротних субсидій у розмірі до 25 відсот-ків загальної суми витрат на створення і впровадження нововве-день; звільнення від оподаткування коштів, спрямованих на під-вищення кваліфікації і перепідготовку наукових кадрів. Більш фундаментальними, на нашу думку, документами, що визначають проблеми, шляхи і способи їх розв`язання є Концеп-ція Державної програми розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної по-літики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 тра-вня 2007 року № 285-р та Концепція Державної цільової економі-чної програми «Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2008–2012 роки», схвалена розпорядженням Кабінету Мініст-рів України від 6 червня 2007 року № 381-р. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 37 Для забезпечення інноваційного розвитку потрібно визначи-ти основні (пріоритетні) напрямки, усвідомити та сформулювати проблемні питання, шляхи і способи їх подолання в одному чіт-кому, доступному та зрозумілому пересічним громадянам доку-менті. Це дасть можливість досягнути більш високої ефективнос-ті та єдності розуміння на всіх рівнях, в тому числі в ході конкре-тизації інноваційного розвитку певної галузі (сфери) чи регіону. Таким документом може бути навіть програма діяльності уряду, окремого міністерства. Так, Колегією Міністерства освіти і науки України 24 квітня 2005 року прийнято рішення, яке має на-зву «Вища освіта і наука – найважливіші сфери відповідальності громадянського суспільства та основа інноваційного розвитку». Основу цього рішення було закладено Програмою діяльності уряду «Назустріч людям», якою визначено 5 пріоритетних на-прямів діяльності у сфері вищої освіти і науки: європейський рі-вень якості та доступності освіти, духовна зорієнтованість освіти, демократизація освіти, соціального захисту викладачів і студентів «Щасливий учитель – щасливий учень», розвиток суспільства на основі нових знань. Колегією було відзначено, що освіта і наука виступають не тільки головними чинниками трансформації суспільства, але й досягнення ним високого рівня економічного розвитку і соціаль-них стандартів, збереження і примноження інтелектуального по-тенціалу держави, її інноваційного розвитку. Важливим чинни-ком є контроль за реалізацією прийнятих рішень щодо інновацій-ного розвитку як інструмент не лише заради забезпечення якості, повноти їх виконання, а і для аналізу реальності чи доречності взагалі тих чи інших заходів. Тобто, в результаті такий комплекс дій позитивно впливатиме на сам процес прийняття рішень, і від-повідно його удосконалення. Наприклад, тією ж Колегією Міністерства освіти і науки України у 2007 році було заслухано доповідь міністра та прийня-то рішення «Забезпечення якості вищої освіти -важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства», яким відзначено, що впродовж 2006 року у системі вищої освіти відбулися позити-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 38 вні зміни, зумовлені потребами національної економіки та вимо-гами європейської освітньої спільноти. Цим рішенням було схва-лено вже скориговані заходи. Щодо фінансового забезпечення інноваційного розвитку слід зазначити, що на виконання Закону України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» Кабінетом Міністрів України постановою від 18 лютого 1992 ро-ку № 77 раніше було створено для фінансування заходів забезпе-чення розвитку і використання досягнень науки і техніки в Укра-їні Державний інноваційний фонд. Було установлено, що підпри-ємства, об’єднання і організації відраховували до цього Фонду кошти у розмірі до 1 процента від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) з віднесенням їх на собівартість продукції. Таке правове регулювання (без відповідного визначення в системі оподаткування) втратило чинність у зв’язку з прийняттям постанови КМ України від 13 квітня 2000 року № 654, якою на базі Державного інноваційного фонду та його регіональних відді-лень, що ліквідувалися, утворено Українську державну іннова-ційну компанію як небанківську фінансово-кредитну установу, підпорядковану Міністерству освіти і науки. В 2005 році Компа-нію було підпорядковано Міністерству промислової політики. З 2006 року по сьогоднішній день – Державному агентству з інвес-тицій та інновацій. Щодо податкової служби, то в сучасних умовах вона по-винна стимулювати економічний розвиток країни, сприяти ство-ренню умов для залучення інвестицій, розвитку приватного біз-несу, сприяти зниженню податкового тягаря, отриманню сталих доходів до Державного бюджету. Необхідно трансформувати по-даткову службу в провідну демократичну та підзвітну суспільст-ву високоефективну державну установу, яка діє на правових за-садах та користується довірою і підтримкою суспільства. З метою визначення стратегічних цілей та шляхів модерні-зації державної податкової служби України як основи комплекс-ного реформування податкової політики України у 2003 році на-казом ДПА України було затверджено Стратегічний план розвит-ку державної податкової служби України на період до 2013 року. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 39 Сьогодні цей план чинний з відповідними коригуваннями 2005 ро-ку. Цей документ також передбачає індикатори успішності реалі-зації його положень. Основними напрямками було визначено: забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства, прозорості, компетентності, передбачуваності та неупередженос-ті діяльності податкової служби, створення високопрофесійної, інформаційно розвиненої державної податкової служби. Враховуючи тенденцію перевищення рівня перерозподілу ВВП через податкову систему України, що є чинником негатив-ного впливу на темпи економічного зростання, Урядом прийнято рішення про істотне зниження податкового навантаження на еко-номіку та перегляд співвідношення діючих податкових регулято-рів, що знайшло своє відображення у Концепції реформування податкової системи України, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 року № 56-р. Концепцією визначено оцінку та перспективи реформуван-ня, недоліки податкової системи, мету і основні завдання подат-кової реформи, пріоритети, принципи та напрями реформування податкової системи України. Так, зазначено, що метою податко-вої реформи, окрім іншого, є сприяння сталому економічному зростанню шляхом лібералізації податкової системи на основі виваженої інвестиційно-інноваційної політики. На сьогодні залишаються актуальними наступні кроки, які потребують фактичної реалізації: – удосконалення та адаптація нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності до принципів та норм законодавст-ва Європейського Союзу; – консультаційне забезпечення інноваційної діяльності; – інформаційне забезпечення інноваційної діяльності на усіх етапах (дослідження-розробка-впровадження) як в бізнес середо-вищі так і в роботі органів влади; – використання потенціалу наукових та вищих навчальних закладів для вирішення поставлених завдань розвитку; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 40 – уніфікація та гармонізація нормативного забезпечення ін-новаційного розвитку. Як відомо, успіх державно-правових реформ безпосередньо залежить і пов’язаний з тим, наскільки ефективно реалізовано положення Стратегій, Концепцій, Програм, Планів (довгостроко-вих чи поточних), чи використовується зарубіжний та історичний досвід, приклади минулого тощо. У проекті Податкового кодексу запропоновані наступні стимули для розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності у сфері виробництва товарів та послуг в Україні: І. Податок на прибуток підприємств Інвестиційно-інноваційна складова реформування цього по-датку забезпечується застосуванням зниженої ставки податку у розмірі 20 % у разі інвестування коштів на придбання нових ос-новних засобів класифікаційних груп 4, 5 (крім легкових авто-мобілів) та 6, об’єктів нематеріальних активів групи 4, що в по-дальшому використовуються у господарській діяльності такого платника не менше 3 років. Крім того, передбачається надання спеціальних інвестицій-них пільг: – інвестиційно-інноваційний податковий кредит; – пільга на інвестування об’єктів інфраструктури, що пере-даються у державну або комунальну вартість; – пільги з енергозбереження. Врегульовано питання оподаткування операцій з фінансо-вого лізингу, які дозволять надати нових стимулів цій формі ін-вестування. Збільшено до 16 кількість груп основних засобів, а їх класифікація здійснюється відповідно до вимог національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засо-би», тобто, з різними строками використання та відповідно, з різ-ними нормами амортизації, які дають можливість прискорити списання вартості активного капіталу проти діючого порядку. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 41 Передбачається введення для виробників високотехноло-гічної продукції та інноваційних підприємств 25 % ставки амор-тизації до первісної вартості основних засобів. Рівень амортиза-ційної знижки щодо активної частини капіталу буде збережено і навіть збільшено, зокрема, щодо комп’ютерної техніки. II. Податок на додану вартість Створюються передумови інвестиційної привабливості шля-хом встановлення права на відшкодування податку на додану вар-тість за результатами двох звітних періодів для платників, що експортують продукцію, мають інвестиційні витрати та здійсню-ють сезонну діяльність. Окрім цього, передбачено преференції в частині видачі по-даткового векселя з терміном погашення на 360 день, з метою: – стимулювання заходів з енергозбереження; – стимулювання та підтримки розвитку виробництва висо-котехнологічної продукції в Україні; – стимулювання інноваційної діяльності; – стимулювання реконструкції і модернізації діючих та будів-ництва нових об’єктів нафтопереробної і нафтохімічної галузей; – внесків до статутного фонду підприємств. Передбачено право видачі податкового векселя з терміном погашення на 720 день при ввезенні устаткування, обладнання, комплектуючих та на 180 день – при ввезенні матеріалів, для пла-тників податку, які реалізують інноваційні проекти в технологіч-них парках. Встановлюється звільнення від сплати податку про-дуктів для науково-дослідних робіт та результатів інтелектуаль-ної власності, зареєстрованих в законодавчому порядку. З метою стимулювання лізингу в Україні, передбачається не оподаткову-вати проценти та комісії у складі лізингового платежу за дого-ворами фінансового лізингу у сумі, що не перевищує розміру потрійної облікової ставки НБУ, замість діючої подвійної. III. Акцизний податок Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 42 Відповідно до стратегії інноваційно-інвестиційного розви-тку в частині енергозбереження та покращення екологічного ста-ну довкілля розділом передбачено запровадження: – зниженої ставки податку на бензини моторні сумішеві з вмістом біоетанолу; – диференціація ставок акцизного податку на дизельне па-ливо в залежності від вмісту масової частини сірки. IV. Податок на доходи фізичних осіб З метою стимулювання інвестиційної діяльності удоскона-лено систему оподаткування пасивних доходів шляхом зниження ставки оподаткування дивідендів з 15 % до 5 % на два роки. V. Екологічний податок З метою стимулювання платників до зменшення забруднен-ня навколишнього природного середовища, передбачається за-стосування до ставок податку понижуючого коефіцієнту 0,8 у разі, якщо такі платники запроваджують нові технології. За не-виконання заходів щодо зменшення обсягів викидів, скидів та розміщення відходів передбачено щорічне підвищення розміру екологічного податку на 20 %. VI. Спеціальні податкові режими На відміну від спеціального режиму оподаткування техно-парків та їх учасників, який у проекті Податкового кодексу за-лишається без змін, для спеціальних економічних зон (СЕЗ) і те-риторій пріоритетного розвитку (ТПР) передбачено нові форми податкової підтримки. Зокрема, запропоновано новий механізм стимулювання інвестиційної діяльності експортоорієнтованих підприємств, який відповідає вимогам Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (м. Кіото). Так, для суб’єктів спеціальних (вільних) економічних зон, де запрова-джено митний режим спеціальної митної зони, передбачено особ-ливий порядок сплати ПДВ при переміщенні через межі СЕЗ пе-редбачених інвестиційними проектами товарів (за винятком транспортних засобів, підакцизних товарів та товарів 1–24 груп за УКТ ЗЕД). Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 43 Також пропонується запровадити нові принципи податко-вого стимулювання інвестиційної діяльності у депресивних регі-онах відповідно до стандартів Угоди про субсидії та компенса-ційні заходи системи угод ГАТТ/СОТ: – вексельна форма сплати ПДВ при імпорті устаткування, обладнання та комплектуючих до них (строк погашення векселя 90 днів, який КМУ має право продовжувати в залежності від тех-нологічних особливостей конкретного виробництва); – зарахування на спецрахунки, відкриті в територіальних органах Держказначейства, 50 % суми нарахованого податку на прибуток, протягом 5 років з моменту отримання першого прибу-тку від реалізації інвестиційного проекту та з цільовим викорис-танням отриманих коштів; – можливість надання місцевими органами влади додатко-вих пільг з податків(зборів, обов’язкових платежів), які зарахо-вуються до відповідних місцевих бюджетів, крім податку на до-ходи фізичних осіб; – загальна сума податкових пільг не повинна перевищувати суму інвестицій, фактично внесену суб’єктом ТПР у реалізацію інвестиційного проекту. Вдосконалення податкового законодавства, передбачене проектом Податкового кодексу, сприятиме подальшому інтегру-ванню України до світової спільноти, шляхом адаптації податко-вого законодавства України до законодавства ЄС, стимулювати-ме інвестиційно-інноваційну діяльність, знизить податкове нава-нтаження на економіку. Залучення в економіку України приватних інвестицій є важ-ливим джерелом економічного зростання в нашій країні та струк-турної перебудови, яка вкрай необхідна українській економіці [2]. ЛІТЕРАТУРА 1. Ресурс Інтернет офіційний сайт Міністерства фінансів України: www.minfin.gov.ua; 2. Ресурс Інтернет офіційний сайт Верховної Ради України: www.portal.rada.gov.ua. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 44 С.П. Ріппа, д.е.н. (Національний університет ДПС України) ОНТОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ СТАНОВЛЕННЯ БАЗ ЗНАНЬ В СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ Сучасні виклики глобального інформаційного суспільства поставили на порядок денний перед Україною кілька нових пер-шочергових завдань інформатизації. По-перше, необхідність як найшвидшої інтеграції України до світового інформаційного про-стору, й особливо, це стосується інноваційно-чутливих сфер – освіти, науки, державного управління, фінансів (у т.ч. оподатку-вання) тощо. Сюди ж можна віднести впровадження та підтримку міжнародних стандартів фінансової звітності та податкових де-кларацій. По-друге, важливість всебічної підтримки сучасних ве-рсій і генерацій Інтернету, а саме семантичного Вебу та відповід-ної інфраструктури інформатизації. По-третє, необхідність усу-нення цифрової нерівності в Україні, як регіональної, так й сек-торальної. Якщо сектором вважати сферу оподаткування, то ДПС, у цьому контексті, повинна забезпечувати прискорене впровадження засобів електронної податкової звітності, аудиту та технологій інформаційних порталів, які одночасно виступають інтегруючими важелями і формами двох перших із вищезазначе-них завдань. Формулювання і зміст задекларованих завдань свідчать про суттєву переорієнтацію сучасних технологій інформатизації в бік інтелектуальних систем і засобів, орієнтованих на бази знань. Консервативні підходи та інструменти інформатики, такі як тра-диційні мови програмування, засоби баз даних та інструменти Ін-тернету мають істотні обмеження і недоліки щодо перспектив си-стемної інтеграції та можливостей інтелектуалізації сучасних су-спільств. Окремо слід відзначити фактор Інтернету, якій із всесві-тньої інформаційної мережі комп’ютерів, заповнених на дві тре-тини інформаційним сміттям, дубльованими даними та вірусами, Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 45 набуває нового змісту. Сьогодні це середовище створення глоба-льного суспільного інтелекту і необмежений простір світового інформаційного суспільства для розвитку науки, освіти, впрова-дження інновацій та прискорення НТП. Не слід заплющувати очі на негативні явища – кіберзлочинність, неякісний інформаційний контент глобальної мережі, цифрову нерівність, про яку вже зга-дувалось. Не зважаючи на проблеми Інтернет-спільноти все чіт-кіше і впевненіше викристалізовується її нова складова – семан-тичний Веб. Характерними для цієї складової Інтернету є наяв-ність трьох базових технологій: а) універсальні мови (XML-формат і таксономії); б) RDF-мова опису розподілених інформаційних ресурсів; в) мова онтологій (OWL). Основним призначенням подібних універсально-мовних під-ходів є можливість опрацювання семантики даних, яка реалізу-ється за допомогою інтелектуальних технологій мультиагентних або веб-сервісних систем. За таких умов семантичний Веб від-криває широкі можливості створення і розповсюдження в Інтер-неті баз знань, які виглядають як множина розподілених в мережі XML-документів трьох видів: 1) таксономії XML-мовою опису-ють синтаксис і значення даних; 2) RDF-термінологія дає пред-ставлення семантики даних у вигляді тріад – підмет, присудок, доповнення (так звана Notation3); 3) онтології мовою OWL з опи-сом класів, властивостей та індивідуальних елементів для відпо-відних предметних областей [1]. Зрозуміло, що методологія баз знань на фундаменті універ-сальних мов тільки формується, існує множина теоретичних і практичних питань, проблем і труднощів, які можна згрупувати, на наш погляд, за трьома аспектами – міжнародна співпраця, за-конодавче забезпечення та іманентні протиріччя теорії баз знань (тобто міждисциплінарні). Розглянемо їх детальніше. 1. Міжнародна співпраця в галузі впровадження XML-тех-нологій зосереджена сьогодні в межах створення і поширення міжнародних асоціацій в галузях бізнесу, фінансів, банківських систем у вигляді стандартів міжнародної фінансової звітності, де Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 46 використовується діалект універсальної мови XBRL. Нажаль, Україна залишається поза межами цієї міжнародної співпраці – не створена національна асоціація XBRL-стандартів, а відтак ми відсутні й в міжнародній асоціації. На сьогодні в міжнародній асоціації XBRL є членами більше 40 країн, поміж яких майже всі провідні в економічному розумінні (США, Канада, Франція, Ве-лика Британія, Німеччина, Італія, Японія, Китай, Австралія, бі-льшість країн Європи та ін. 2. Недосконалість (або відсутність) відповідного законодав-чого забезпечення щодо впровадження та підтримки XML-стандартів в Україні. Характерно, що для більшості з вищеназва-них країн законодавчо зафіксована норма щодо використання XML-стандартів в фінансової звітності (враховуючи і податкову). Нажаль, подібна норма податкової електронної звітності в Украї-ні не є обов’язковою і тому платники податків можуть вільно ви-бирати між паперовою і електронною формами. Уявіть собі плат-ника, який здає ДПІ податкові декларації разом з реєстром ПДВ-накладних загальною кількістю в сотні або тисячі документів у паперовому вигляді. Зрозуміло, в якій ситуації опиняється інспе-кція, коли ці документи потрібно перевести в електронний вигляд для звичайної перевірки або послідуючого аудиту. 3. Іманентні проблеми розвитку і впровадження онтологіч-них систем в інформатизації ґрунтуються на існуванні теоретико-практичних протиріч між первинно задекларованими принципа-ми універсально-мовних підходів і наслідками їх реалізації або імплементації в діючих комп’ютерних інструментах та засобах [2]. Типовою є ситуація, коли консорціум W3C, координуючий діяльність і дослідження в сфері Інтернету, спочатку декларує відповідність ідеології семантичного Вебу принципам відкритих систем, але пізніше можна спостерігати, як в реальності багато XML-проектів, що починалися у відкритому форматі, пізніше пе-ретворюються на комерційні розробки, відповідна інформація ви-лучається із Інтернету і надалі їх впровадження переводиться на комерційні засади. Прикладами цього можуть бути XML-редакто-ри. Інший приклад цього плану відповідає намаганням провідної Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 47 в світі компанії програмного забезпечення Майкрософт перевести свої продукти на відкриті формати XML-стандартів (OpenXML), при цьому більшість їх продуктів залишаються в секторі продажу та супроводження для кожного користувача обмеженої кількості ліцензованих версій програмних систем (MS Office 2007, MS Visual Studio та ін.). Додатковим ускладнюючим фактором є те, що інструментальні засоби та методи оперування XML-формата-ми базуються на традиційних мовах програмування і технологіях СУБД, стосовно яких інтеграція до базису універсальних мов та-кож є проблематичною, можливо, внаслідок незавершеності тео-ретичної обґрунтованості ідеології баз знань на засадах концепції універсальних мов. У даній ситуації, можна очікувати суттєвого прогресу досліджень апарату універсальних мов як інструмента-рію баз знань за умов розв’язання вищезазначених теоретико-методологічних проблем і завдань в області онтологічних систем. На завершення аналізу проблематики становлення онтологі-чних систем необхідно зазначити прикладні дослідження, що ви-конувались і виконуються науково-дослідним центром з проблем оподаткування НУДПСУ і спрямовані на отримання теоретико-практичних результатів щодо впровадження онтологій в сфері інформатизації ДПС, а саме: – тема НДР «Розробка алгоритмів системи «Електронний аудит» на замовлення Департаменту розвитку і модернізації ДПС України (2005-2006 рр.); – тема НДР «Організація інформаційно-аналітичної підтри-мки прийняття рішень в плануванні податкових надходжень» на замовлення Департаменту економічного аналізу (2005–2006 рр.); – тема НДР «Розробка нормативів забезпечення матеріаль-но-технічними та фінансовими ресурсами підрозділів ДПС цент-рального, обласного та районного рівнів» на замовлення Департа-менту господарського забезпечення ДПА України (2007–2008 рр.); – тема НДР «Застосування методів та засобів інтелектуаль-ного аналізу даних в складі ризикоорієнтованої системи адмініст-рування податків» на замовлення Департаменту інформаційно-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 48 аналітичного забезпечення процесів оподаткування ДПА України (2009–2011 рр.). ЛІТЕРАТУРА 1. Палагин А.В., Риппа С.П., Саченко А.О. Концептуализа-ция и проблематика онтологий //Донецьк: Штучний інтелект, 3’2008. – С. 374–379. 2. Rippa S., Lendyuk T. Selection of Alternative Projects Using Data Mining //IEEE International Workshop, IDAACS’ 2007, Dortmund, Germany, September 6–9, 2007. – P. 550–554. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 49 А.І. Накай, к.е.н. (Національний університет ДПС України) ДОСЯГНУТІ РЕЗУЛЬТАТИ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ З ДИСТАНЦІЙНОГО КУРСУ «МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ» Успішне впровадження проекту модернізації державної по-даткової служби України у значній мірі залежить від розуміння стратегії, основних задач та готовності працівників органів держа-вної податкової служби до проведення кардинальних змін щодо технології адміністрування податків та управління людськими ресурсами і тому потребує відповідного їх навчання. Для цього наш навчальний заклад разом з Департаментом розвитку та модернізації державної податкової служби у 2004 ро-ці розробив дистанційний курс «Модернізація державної подат-кової служби України», спрямований на змістовне опанування навчальної програми відповідальними за впровадження проекту модернізації державної податкової служби працівниками органів ДПС. На той час до цієї категорії відносилось понад 3000 керів-них працівників органів ДПС. Головна ідея дистанційного курсу – сформувати у слухачів цілісне уявлення про цей масштабний Проект. Для цього було визначено наступні навчальні цілі: – надати слухачам систематизовані знання з основ держав-ного управління і державної служби, модернізації державної по-даткової служби в контексті вирішення актуальних завдань адмі-ністративної реформи та підвищення ефективності державного управління, менеджменту організаційного розвитку; – ознайомити слухачів з сутністю та основними підходами до модернізації основних бізнес-процесів в адмініструванні по-датків, модернізації інформаційної системи державної податкової Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 50 служби, вдосконаленням діяльності спеціальних підрозділів орга-нів державної податкової служби; – сформувати у слухачів уміння аналізувати діяльність дер-жавної податкової служби, процес її реформування на основі ін-новаційних підходів, визначати шляхи удосконалення організа-ційної структури податкової служби та технології адмініструван-ня податків, будувати свою діяльність, базуючись на стратегічно-му баченні проблем модернізації державної податкової служби України; – удосконалити навички використання сучасних інформацій-них і комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності. Після вивчення дистанційного курсу ми очікували від слу-хачів такі результати. Вони повинні: знати і розуміти стратегію модернізації державної податко-вої служби, основні бізнес-процеси в адмініструванні податків, шляхи удосконалення організаційної структури та інформаційної системи державної податкової служби; застосовувати сучасний інструментарій для аналізу комп-лексу проблем, що виникають у процесі впровадження проекту модернізації державної податкової служби України; здійснювати діагностику та оцінювання діючої організа-ційно-функціональної структури податкової служби та технології адміністрування податків; розробляти на основі інноваційних підходів стратегію і конкретні заходи щодо впровадження проекту модернізації дер-жавної податкової служби у своїй організації (структурному під-розділі); узагальнювати кращий досвід, застосовувати його у власній діяльності для розробки пропозицій щодо прискорення та ефек-тивного проведення модернізації державної податкової служби України. Маючи чотирирічний досвід проведення навчання з дис-танційного курсу «Модернізація ДПС України», ми можемо сьо-годні говорити про наші досягнення у цьому процесі, про існуючі проблеми та перспективи. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 51 Досягнення: За цей час пройшли навчання 502 працівники органів ДПС. Ми були першими і залишаємось поки що єдиними, хто проводить підвищення кваліфікації державних службовців за професійними програмами в дистанційній формі. Оцінювати результативність проведеного навчання доцільно, на нашу думку, як з позиції тих, хто проводив навчан-ня, так і тих хто його проходив. Почну з оцінки результатів нав-чання слухачами. В нашому навчальному закладі постійно про-водиться анонімне опитування слухачів щодо проведеного нав-чання. Таке опитування ми проводимо з слухачами курсів підвищення кваліфікації перед початком навчання для з’ясування очікувань слухачів стосовно навчання та по завершенню курсу, під час якого слухачі дають оцінку проведеному навчанню. Нам також було цікавим з’ясувати, як слухачі оцінюють для себе особисто основні результати проведеного навчання з дис-танційного курсу «Модернізація ДПС України» через рік, два, три роки після закінчення навчання. Тому протягом жовтня–лис-топада 2008 року ми провели опитування слухачів, які закінчили навчання з дистанційного курсу «Модернізація ДПС України у 2005, 2006 та 2007 роках. В опитувальник було включено 5 запи-тань: 1. Чи задоволені Ви, в цілому, проведеним навчанням з дис-танційного курсу «Модернізація ДПС України»? 2. Яку користь Ви бачите для себе від навчання з дис-танційного курсу «Модернізація ДПС України»? 3. Який вплив здійснило навчання з дистанційного курсу «Модернізація ДПС України» на Вашу роботу? 4. Як Ви можете на сьогодні оцінити основні результати проведеного навчання з дистанційного курсу «Модернізація ДПС України»? 5. Які будуть Ваші рекомендації організаторам навчання щодо дистанційного курсу «Модернізація ДПС України»? На перші 2 запитання слухачі давали відповідь після завер-шення курсу. І нам було цікаво, чи змінилася їх думка через пев-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 52 ний час? Опитування показало, що з часом, слухачі більш високо оцінили корисність для себе проведеного навчання з дис-танційного курсу. Так, на запитання «Чи задоволені Ви, в цілому, проведеним навчанням з дистанційного курсу «Модернізація ДПС України» по завершенню курсу 40 % опитаних відповіли, що цілком задо-волені. У 2008 році таких було вже 49 %. Не задоволених прове-деним навчанням по завершенню курсу було 2 %, у 2008 році – 1 % (рис. 1). Чи задоволені, вцілому, проведеним навчанням 40 43 14 2 49 40 9 1 0 10 20 30 40 50 60 Цілком задоволені Швидше ТАК, ніж НІ Швидше НІ, ніж ТАК Незадоволені % після завершення навчання 2008 Рис. 1. Порівняльний аналіз задоволеності проведеним нав-чанням з дистанційного курсу «Модернізація ДПС України» Щодо оцінки корисності проведеного навчання з дистанцій-ного курсу «Модернізація ДПС України», то її значно вище оці-нили слухачі через певний час (рис. 2). Так, – 24 % опитаних відмітили, що отримали актуальні знання для своєї роботи, тоді як по завершенню курсу таких було 14 %; – 51 % опитаних відповіли, що поглибили знання щодо різ-них аспектів податкової політики. По завершенню курсу таких було 22 %; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 53 – 45 % опитаних відповіли, що розширили знання з наявно-го досвіду Модернізації ДПС України. По завершенню курсу та-ких було 20 %; – 25 % опитаних відповіли, що збагатилися новими ідеями. Які реалізують у своїй роботі, тоді як по завершенню курсу таких було 13 %; – 24 % опитаних відзначили підвищення компетентності щодо вирішення проблем модернізації ДПС. По завершенню кур-су таких було 12 %; – 43 % опитаних відзначили розширення контактів, корис-них для роботи. По завершенню навчання таких було лише 16 %. Яку Ви бачите користь від навчання 14 22 20 13 12 16 5 24 51 45 25 24 43 3 0 10 20 30 40 50 60 Отримані знання актуальні для Вашої роботи Поглиблення знань, розширення інформації щодо різних аспектів податкової політики Розширення знань з наявного позитивного досвіду роботи щодоавтоматизованогоадміні стрування податків Збагачення новими ідеями, які Ви будете реалізувати в роботі Підвищення компетентності щодо вирішення проблем у межах службових обов'язків Розширення контактів, корисних для роботи Інше % після завершення навчання 2008р. Рис. 2. Порівняльний аналіз оцінки слухачами корисності пройденого дистанційного курсу «Модернізація ДПС України» Щодо впливу результатів навчання з дистанційного курсу «Модернізація ДПС України» на роботу слухачів: 33 % опитаних вважають, що навчання сприяло зростанню продуктивності пра-ці; 46 % – зростанню якісних результатів праці; 9 % – просуван-ню по службі. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 54 На запитання «Як ви можете на сьогодні оцінити основні результати проведеного навчання з дистанційного курсу «Модер-нізація ДПС України»? були такі відповіді: 28 % опитаних вва-жають, що проведене навчання сформувало уміння будувати свою професійну діяльність, базуючись на стратегічному баченні проблем Модернізації ДПС України; 23 % відмітили, що сформу-вало уміння розробляти стратегію і конкретні заходи щодо впро-вадження Проекту модернізації у своїй організації (структурному підрозділі); 43 % відповіли, що проведене навчання розширило та вдосконалило уміння і навички використання сучасних інформа-ційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності. Стосовно рекомендацій організаторам навчання, то 41 % опитаних вважають за доцільне продовжити навчання працівни-ків органів ДПС з дистанційного курсу «Модернізація ДПС Укра-їни»; 51 % вважають, що курс потрібно актуалізувати. І лише по 4 % відсотки опитаних вважають, що необхідно припинити на-вчання з дистанційного курсу «Модернізація ДПС України» та кардинально змінити курс. Отже, підсумовуючи оцінки слухачів проведеному навчан-ню з дистанційного курсу «Модернізація ДПС України», слід за-значити, що переважна більшість позитивно оцінює його резуль-тати, причому з часом приходить розуміння і усвідомлення біль-шої значимості та корисності для себе отриманих знань, умінь, навичок. Оцінювати проведене навчання з дистанційного курсу «Мо-дернізація ДПС України» з позиції навчального закладу можна в різних аспектах. Останнім часом досить популярним інструмен-том оцінки результатів діяльності в самих різноманітних сферах є рейтинг. У своєму аналізі та оцінці результатів проведеного упродовж 2005–2008 років навчання з дистанційного курсу «Мо-дернізація ДПС України» скористаємося саме цим інструментом для оцінки результатів у розрізі областей. При розрахунку рейтингу за результатами дистанційного курсу враховували такі показники: середній сумарний бал успіш-ності; виконання плану навчання; відповідність категорій слуха-чів; звільнилися з ДПС під час навчання; звільнилися з ДПС на 01.12.2008; не приступили до навчання; не набрали відповідну кі-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 55 лькість балів. Кращі результати у рейтингу мають: Полтавська область (341 бал); Луганська, Вінницька, Миколаївська області – по 327 балів; Львівська та Одеська – по 325 балів. Останні місця у рейтингу посідають Київська (213 балів), Херсонська (229 балів) області та м. Київ (239 балів). Далі у своєму виступі хочу зупинитися на окремих пробле-мах, пов’язаних з навчанням. Аналіз почну з добору слухачів для навчання. Від правильного добору в значній мірі залежать ре-зультати навчання. Дистанційний курс «Модернізація ДПС України» спрямова-ний, в першу чергу, на керівних працівників органів державної податкової служби, відповідальних за впровадження Проекту мо-дернізації. Однак, не у всіх областях дотримуються методичних рекомендацій щодо направлення на навчання. Так, з 502 праців-ників, що пройшли навчання, відповідної категорії було 333 пра-цівники, що становить 66 %. Лише з трьох областей всі слухачі відповідали цьому критерію. Це Луганська, Миколаївська і Во-линська області. З Київської області тільки 17 % працівників від-повідали рекомендаціям, з м. Києва – 21 %, з Івано-Франківської області – 31 % (див. табл. 1). Показник плинності кадрів серед слухачів дистанційного курсу значно перевищує середній показник по податковій службі. Так, звільнилися з органів ДПС під час проходження навчання 21 працівник, 48 – після завершення навчання станом на 01.12.2008, що становить майже 14 %. Про певні недоопрацювання підрозді-лів персоналу обласних ДПА щодо добору слухачів дистанційно-го курсу свідчить і той факт, що 9 працівників так і не приступи-ли до навчання, хоча були зарахованими до числа слухачів, а 38 – не набрали відповідної кількості балів і не виконали програми курсів. Значній частині слухачів складно було складно освоїти курс по тій причині, що не мали досвіду роботи в органах держа-вної податкової служби. Так 86 слухачів мали стаж роботи в по-датковій службі до 1 року, 71 слухач – від 1 до 3-х років. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 56 Таблиця 1 Зведений аналіз контингенту слухачів дистанційного курсу «Модернізація ДПС України» за 2005–2008 роки План Факт Відповідної категорії Начальники ДПІ Заст. начальників ДПІ Начальники відділів Спеціалісти (ГДПІ, СДПІ, ДПІ) Стаж до 1 року Стаж роботи від 1 до 3-х років Обласний рівень Районний рівень Звільнилися з ДПС під час навчання Звільнилися з ДПС на 01.12.2008 Не приступили до на-вчання Не набрали відповідну кількість балів Рейтинг 1 АР Крим 26 26 10 0 0 12 14 3 8 6 20 0 6 0 0 260 2 Вінницька 19 18 16 1 1 9 3 2 1 9 5 0 0 0 2 327 3 Волинська 12 7 7 0 3 4 2 1 0 4 5 0 0 0 1 292 4 Дніпропетровська 34 27 18 0 0 22 10 7 5 4 28 1 1 1 4 272 5 Донецька 48 42 36 1 26 12 8 9 4 13 34 2 7 0 2 300 6 Житомирська 17 16 12 0 0 4 10 3 3 13 1 1 3 0 2 288 7 Закарпатська 15 10 7 0 6 1 5 3 0 0 12 0 2 0 2 251 8 Запорізька 31 30 28 0 6 15 6 1 3 6 21 3 2 2 1 319 9 Ів.-Франківська 15 16 5 0 0 1 12 1 4 10 3 0 1 0 0 287 Модернізація Державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 56 Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 57 Продовження таблиці 1 10 Київська 22 18 3 0 1 3 18 5 3 14 8 2 2 0 3 213 11 Кіровоградська 13 11 10 0 0 6 8 1 1 5 9 0 1 1 1 296 12 Луганська 27 26 26 0 9 9 5 7 3 10 13 1 4 0 2 327 13 Львівська 23 21 18 1 11 3 9 5 2 13 11 1 0 0 2 325 14 Миколаївська 12 12 12 0 8 1 2 2 0 2 9 2 1 0 1 327 15 Одеська 33 31 28 0 13 10 6 3 4 4 25 1 2 0 3 325 16 Полтавська 15 15 14 0 6 4 5 0 5 5 10 1 0 0 0 341 17 Рівненська 13 11 9 0 5 3 4 2 0 3 9 0 0 1 1 307 18 Сумська 19 17 6 0 0 4 12 2 4 16 0 1 0 0 1 272 19 Тернопільська 15 15 7 0 0 5 7 3 2 8 4 0 2 0 0 291 20 Харківська 26 25 13 0 0 13 11 4 4 7 17 1 3 2 3 267 21 Херсонська 17 12 4 0 0 3 12 2 2 12 3 0 2 0 1 229 22 Хмельницька 18 18 11 0 3 6 6 1 3 4 11 0 0 0 1 316 23 Черкаська 14 13 7 1 4 2 7 5 0 7 7 0 0 0 1 294 24 Чернівецька 9 10 4 0 1 3 6 3 3 3 7 0 2 0 1 272 25 Чернігівська 10 10 8 2 3 1 3 2 0 2 7 1 0 1 1 307 26 м.Київ 34 33 7 0 0 9 23 9 7 14 18 2 5 0 1 239 27 м. Севастополь 13 12 7 4 0 2 5 0 0 0 11 1 2 1 1 269 Разом 550 502 333 10 106 167 219 86 71 194 308 21 48 9 38 Модернізація Державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 57 Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 58 Наступна проблема, на якій хотів зупинитися, це створення належних умов для навчання на робочих місцях для слухачів дис-танційного курсу. Хочу зазначити, що щорічним наказом ДПА України «Про організацію підвищення кваліфікації працівників органів державної податкової служби» зобов’язано голів облас-них ДПА забезпечити організацію навчання персоналу відповід-но до Рекомендацій, а також впровадження дистанційного на-вчання на робочих місцях, якими передбачено, що з урахуванням виробничих потреб навчання на робочому місці упродовж всього періоду навчання повинно бути не менше 10 академічних годин на тиждень. Ця норма у переважній більшості ігнорується керів-никами на місцях і слухачам доводиться значну частину курсу проходити в неробочий час. Щодо організації навчання, забезпечення слухачів необхід-ними навчально-методичними матеріалами: на нашу думку і дум-ку слухачів, ця робота ведеться на належному рівні. Звичайно, є питання до якості та актуальності окремих тем дистанційного ку-рсу. Як я уже зазначав, 51 % слухачів відмітили, що дистанцій-ний курс «Модернізація ДПС України» потребує актуалізації та доопрацювання. Ми постійно працюємо з Департаментом розви-тку та модернізації державної податкової служби у цьому напря-мі, щорічно актуалізуємо і вдосконалюємо матеріали курсу. Маю надію, що сьогоднішні дискусії на науково-практично-му семінарі дозволять нам більш чітко визначитися з тим, як ак-туалізувати цей курс, як зробити навчально-методичні матеріали більш якісними, що треба зробити для того, щоб навчання було більш ефективним і результативним. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 59В.Л. Журавський, к.держ.упр. (Національний університет ДПС України) РОЗВИТОК ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ В ПРОЦЕСІ ЇЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ Свій виступ хочу розпочати з визначення ключових понять теми моєї доповіді «Розвиток людських ресурсів податкової слу-жби в процесі її модернізації». Отже, що ми вкладаємо в розумін-ня понять: людські ресурси, розвиток, модернізація. Почну з ключового поняття теми нашого семінару: поняття «модернізація». Модернізація (від франц. Modernisation) в пере-кладі з французької означає оновлення, удосконалення, надання будь-чому сучасного вигляду, переробка відповідно до сучасних вимог. Модернізувати (франц. modernizer) – робити сучасним, змінювати до вимог сучасності, вдосконалювати. У попередніх виступах було охарактеризовано основні цілі та напрями осучаснення, вдосконалення податкової служби, що вже зроблено і що планується зробити для того, щоб податкова служба стала сучасним високоефективним органом державної влади. Для цього, як зазначав у своєму виступі В.В. Регурецький, необхідно: 1) забезпечити умови для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків; 2) забезпечити прозорість, компетентність, передбачува-ність та неупередженість діяльності податкової служби; 3) мати високопрофесійну, інформаційно розвинену держа-вну податкову службу. Звичайно, як успіхи, так і невдачі у вирішенні вищезазначе-них завдань залежатимуть у значній мірі від кадрового потен-ціалу податкової служби: – наскільки відповідає рівень компетентності працівників органів державної податкової служби визначеним завданням; – наскільки мотивовані працівники; – чи мають вони умови для реалізації свого потенціалу? Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 60 В сучасних умовах люди стають ключовим ресурсом органі-зації. Тому управління людськими ресурсами є важливим напря-мом діяльності будь-якої організації. Поняття управління людсь-кими ресурсами (УЛР) передає більш широкий зміст, ніж просто управління кадрами або управління персоналом. УЛР означає за-стосування цілого ряду дій, які необхідні для створення продук-тивних взаємин співробітництва між працівниками організації. Якщо в управлінні кадрами основний акцент робиться на процес, а головним інструментом управління є посадові інструкції та функ-ціональні обов’язки, то в управлінні персоналом акцент зміщу-ється на результат і додається такий управлінський інструмент, як постановка цілей. В управлінні людськими ресурсами акцент робиться на якість і додається такий управлінський інструмент як компетенції працівника. Таблиця 1 Концепції в управлінні кадровим потенціалом організації Рівень розвитку в управлінні кадровим потенціалом Акцент Головний інструмент управління 1. Управління кадрами Процес 1. Посадові інструкції та функціональні обов’язки 2. Управління персоналом Результат (що не-обхідно зробити) 1. Посадові інструкції та функціональні обов’язки 2. Постановка цілей 3. Управління людсь-кими ресурсами Якість (як робити) 1. Посадові інструкції та функціональні обов’язки 2. Постановка цілей 3. Компетенції працівника Специфіка людських ресурсів полягає в тому, що люди здат-ні до постійного вдосконалення та розвитку, і саме це є найбільш важливим джерелом для підвищення ефективності функціонуван-ня організації. Людські ресурси організації – це не тільки сьогод-нішні працівники, а й ті, хто прийде працювати завтра, а також ті, хто звільняється. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 61 Сучасна Стратегія розвитку людських ресурсів передбачає формування організації, що навчається, створення умов для нав-чання, розвитку та удосконалення професійних вмінь і навичок, компетентності. Тому в процесі модернізації державної податко-вої служби необхідно враховувати цю стратегію і спрямовувати зусилля на створення умов для навчання та розвитку працівників, щоб рівень їх професійної компетентності дозволяв вирішувати визначені завдання. Що ми розуміємо під поняттям компетентність? Компе-тентність працівника – це не тільки його знання, уміння і навич-ки, а й досвід життєвий, соціальний, професійний; і здібності (інтелектуальні, організаційні, художні тощо); й цінності (мо-ральні, етичні тощо). Говорячи про професійну компетентність, слід наголосити на здатності фахівця застосовувати знання, досвід практичної діяльності і ціннісне світосприйняття дійсності у певній сфері діяльності та нести за її результати відповідальність. Розглядаючи розвиток професійної компетентності, можна виокремити чотири її рівні: – новачок (наявність знань і нерозвинутих здібностей); – початківець (новачок + незначний досвід); – професіонал (знання, вміння, досвід, розвинуті здібності, початкові ціннісні орієнтації); – експерт (професіонал + оцінювання, розвинуті ціннісні орієнтації). Навчання виступає важливим фактором професійного роз-витку. Сучасна освітня парадигма передбачає навчання уподовж всього життя. Тобто, щоб бути в нинішніх умовах ефективним, конкурентноздатним фахівцем, потрібно постійно навчатися, СА-мовдосконалюватися, саморозвиватися. Далі у своєму виступі зупинюся на окремих проблемах нав-чання працівників податкової служби. Існуюча в Україні норма-тивно-правова база визначає такі види підвищення кваліфікації, що забезпечують його безперервність: Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 62 – курсове підвищення кваліфікації з відривом від роботи за професійними програмами в навчальних закладах; – короткотермінові та постійно діючі тематичні семінари з актуальних проблем оподаткування; – стажування в органах державної податкової служби; – професійно-економічне навчання на робочих місцях; – самоосвіта. За оцінками слухачів курсів підвищення кваліфікації нашого навчального закладу найбільш значущими для них є курсове під-вищення кваліфікації з відривом від роботи за професійними про-грамами та професійно-економічне навчання на робочих місцях, тому свою увагу зосереджу саме на цих видах. Підвищення кваліфікації за професійними програмами пра-цівників податкової служби в нинішніх умовах не забезпечується відповідно до існуючих нормативів. Так, відповідно до Закону України «Про державну службу в Україні» передбачено обов’яз-кове підвищення кваліфікації за професійними програмами не рідше 1 разу на 5 років. Не враховуючи показник плинності кад-рів, щороку таке навчання має проходити понад 12 тисяч праців-ників. Останніх 4 роки в середньому проходить підвищення кваліфікації 5 тисяч фахівців. Основна причина – недостатнє фі-нансування. У світовій практиці як у державному секторі, так і у приват-ному фінансування навчання працівників унормовується віднос-но фонду оплати праці. Так, верхня межа витрат організацій на навчання персоналу становить 8–12 % від фонду оплати праці. На навчання державних службовців у Франції витрачається до 7 %, у Великобританії до 6 %. В Україні цей показник знаходиться на рівні 0,3 %. Слід відзначити, що у новій редакції Закону України «Про державну службу в Україні» витрати на підвищення ква-ліфікації державних службовців передбачаються на рівні 3 % від фонду оплати праці. Витрати на підвищення кваліфікації при ви-никненні фінансових проблем, як правило, скорочуються. Це бу-ло у 2004 році, коли на 2 півріччя практично припинили фінансу-вання підвищення кваліфікації державних службовців. У 2009 році Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 63 також скорочується фінансування підвищення кваліфікації більше, ніж на половину. Враховуючи ці проблеми, на нашу думку, доцільно розши-рювати можливості дистанційної форми навчання. Серед проблем професійно-економічного навчання на робо-чих місцях хочу зупинитися на створенні необхідних умов для його проведення. Якщо говорити про світову практику, то ос-таннім часом спостерігається тенденція наближення навчання до робочих місць працівників. Цьому у значній мірі сприяє розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. В сучасних умовах організації, що навчаються, витрачають до 15 % робочого часу на навчання персоналу на робочих місцях. Починаючи з 2001 року, ми постійно проводимо опитування наших слухачів, скільки часу упродовж місяця вони витрачають на підвищення компетентності та професіоналізму і скільки часу бажано було б, на їх думку, витрачати. Опитуванням було охоп-лено понад 5,5 тисяч працівників органів ДПС. Середні показни-ки за цей період представлені на рис. 1. До 10 годин на місяць ви-трачають на підвищення компетентності та професіоналізму 56 % працівників (бажано – 37 %); від 10 до 20 годин на місяць – 14 % (бажано – 19 %); від 20 до 30 годин на місяць – 8% (бажано 11 %); більше 30 годин – 11 % (бажано – 19 %). 56 37 14 19 8 11 11 19 0 10 20 30 40 50 60 до 10 10 -20 20 -30 більше 30 витрачають (год/міс) бажано витрачати годин/місяць % Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 64 Рис. 1. Середні витрати часу працівників органів ДПС на підвищення компетентності та професіоналізму на робо-чих місцях за 2001–2008 роки Якщо проаналізувати динаміку цього показника, то вона свідчить про зменшення часу, який витрачається працівниками органів податкової служби на підвищення компетентності та про-фесіоналізму на робочих місцях. Так, якщо в 2001 році кількість слухачів, які витрачали на навчання понад 30 годин на місяць становила 14,3 %, у 2004 році – 16 %, то протягом останніх років цей показник на рівні 7 % (рис. 2). Рис. 2. Динаміка витрат часу працівниками органів ДПС на підвищення компетентності та професіоналізму на робо-чих місцях Є проблемним на сьогодні також навчально-методичне за-безпечення професійно-економічного навчання на робочих міс-цях. Централізовано цією проблемою у службі сьогодні практич-но не займаються. Все залежить від розуміння та ставлення до проблем професійно-економічного навчання на робочих місцях керівництва організацій та структурних підрозділів. Позитивним у цьому плані можна відзначити досвід ДПА у Запорізькій області. За ініціативи керівництва, спільно з нашим Інститутом післядипломної освіти, у 2007 році було розроблено 14,3 10 12,5 16 6,9 6,6 12 6,9 02468 10 12 14 16 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 більше 30 год/міс % Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 65 дистанційний курс «Організація та проведення документальних перевірок» для навчання на робочих місцях працівників підрозді-лів контрольно-перевірочної роботи. Слід зазначити, що сьогодні значна частина слухачів курсів підвищення кваліфікації вважають для себе більш прийнятною дистанційну форму підвищення кваліфікації (табл. 2). Серед слу-хачів дистанційних курсів цей показник становить 26 %, серед слухачів очних курсів – у межах 14–16 %. Таблиця 2 Віддають перевагу дистанційній формі навчання Курси /Роки 2005 2006 2007 2008 Разом Дистанційні курси Модернізація ДПС України, % 32 26 18 30 27 Адміністрування СКБД ОРАКЛ, % 17 33 23 24 Середнє значення, % 32 22 26 27 26 Очні курси Облік і звітність, % 18 7 16 14 14 Облік платників податків, % 22 10 14 13 15 Інформатизація процесів оподаткування, % 18 12 17 16 16 Середнє значення, % 19 10 16 14 15 Отже, узагальнюючи висловлені думки стосовно розвитку людських ресурсів податкової служби в процесі її модернізації, слід відзначити важливу роль сучасних підходів до здійснення навчання. Враховуючи наш досвід впровадження дистанційних курсів підвищення кваліфікації, доцільно було б організувати ро-боту постійно діючого тематичного семінару «Модернізація ДПС України» в дистанційному режимі з використанням можливостей корпоративної мережі для працівників органів ДПС України та включити його до заходів професійно-економічного навчання на робочих місцях. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 66 А.П. Фурман (Департамент розвитку та модернізації ДПС) ІНТЕГРОВАНА СИСТЕМА ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ Розділом ІІ Стратегічного плану розвитку державної подат-кової служби України на період до 2013 року, затвердженого на-казом ДПА України від 29.09.05 № 420, передбачено створення автоматизованої системи операційної та управлінської діяльності ДПС України. Інколи, окремі працівники органів ДПС України, у т.ч. і цен-трального апарату, не розуміють що таке операційна діяльність ДПС України. Операційна діяльність органів ДПС України – це ні-що інше, як сукупність функцій і процедур, спрямованих на якісне обслуговування органами ДПС України платників податків та фор-мування відповідної звітності для прийняття управлінських рі-шень. Операційна діяльність органів ДПС України дзеркально ві-дображає як позитивні так і негативні взаємовідносини із платни-ками податків та впливає на стан надходжень платежів до бюджету. Відсутність автоматизованої системи операційної діяльності у багатьох випадках призводить до прийняття необґрунтованих (не об’єктивних) управлінських рішень керівниками та працівни-ками структурних підрозділів усіх організаційних рівнів (страте-гічний, тактичний, виконавчий). Дозвольте мені назвати складові функції операційної діяль-ності ДПС України, які, на мій погляд, притаманні податковим органам будь-якої країни світу. Якщо хтось з учасників семінару доповнить цей перелік будь-якою іншою операційною функцією діяльності органів ДПС України, буду дуже вдячний. Отже, операційна діяльність органів ДПС України включає наступні функції: 1. Реєстрація платників податків. 2. Обробка податкової звітності та платежів. 3. Облік платежів. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 67 4. Податковий аудит. 5. Апеляції платників податків. 6. Погашення податкового боргу. 7. Вирішення спав у судах за участю органів ДПС. 8. Організація боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом. 9. Досудове слідство (кримінальні розслідування). 10. Зв’язки з громадськістю. 11. Обслуговування платників податків. На Ваш погляд, які ще функції, відповідно до статей 8, 9, 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» мож-ливо віднести до операційної діяльності органів ДПС України? На мій погляд, ми охопили всі операційні функції діяльності ДПС. Безумовно, є специфіка лише у сфері контролю за вироб-ництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових ви-робів, а саме: – ведення реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роз-дрібних торговців спиртом, алкогольними напоями; – ведення реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; – виготовлення та реалізація марок акцизного збору; – вилучення, знищення або передача на промислову пере-робку алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що були неза-конно вироблені чи знаходяться у незаконному обігу. Враховуючи специфіку контролю за виробництвом та обі-гом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нами було розроблено окремо за цим напрямом Концепцію контролю за ви-робництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (рис. 1). Якісно здійснювати операційну діяльність без автоматизації її процесів неможливо. Автоматизація ж операційної діяльності потребує її інтеграції з управлінською діяльністю. Нажаль, на сьо-годні у нас відсутня інтегрована система операційної та управ-лінської діяльності. Кожен структурний підрозділ, що супроводжує певні функції – це автономні структури, що діють без взаємосо-лідарності та взаємовідповідальності. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 68 Рис. 1. Концепція контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Контроль за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Ведення реєстру місць зберігання спирту Ведення Єдиного реєстру місць збе-рігання алкоголь-них напоїв та тю-тюнових виробів Ведення реєстрів імпортерів, експо-ртерів, оптових та роздрібних торго-вців алкогольними напоями та тютю-новими виробами Ліцензування виробництва спирту алкого-льних напоїв та тютюнових ви-робів Контроль за оптовою і роздрібною торгівлею ал-когольними напоями і тютюновими виробами Контроль за отриманням та використанням марок акцизного збору Анулювання ліцензій Замовлення марок акцизного збору Реалізація марок акцизного збору Повернення марок акцизного збору Проведення перевірок суб’єктів господарю-вання, які здійснюють оптову і роздрібну то-ргівлю алкогольними напоями та/або тютю-новими виробами Здійснення заходів по ви-лученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищенню тютю-нових виробів Проведення боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів Ліцензування Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 69 До управлінських функцій діяльності ДПС ми відносимо: 1. Управління документами. 2. Функціонування управлінської інформаційної системи. 3. Розробка проектів нормативно-правових актів та впро-вадження законодавства. 4. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення. 5. Управління персоналом. 6. Внутрішній контроль. 7. Антикорупційна діяльність (аналіз ризиків); 8. Функціонування управлінської інформаційної системи; 9. Обмін та захист інформації. У чому полягають недоліки сучасної управлінської систе-ми? Існуюча управлінська система не підтримує операційну сис-тему, а є, у більшій мірі, споживачем результатів її діяльності. Так, інформація для вищого керівництва готується на підставі ін-формації структурних підрозділів, які виконують функції опера-ційної діяльності. Сьогодні в ролі замовників такої інформації виступає майже 80 відсотків підрозділів, що виконують управ-лінські функції, а повинно бути навпаки, – управлінські функції повинні на 90–95 відсотків забезпечувати операційну діяльність органів ДПС. Для прикладу: Департамент економічного аналізу вимагає від структурних підрозділів операційної діяльності підготовки аналітичних дові-док для виступів вищого керівництва на урядових нарадах, коле-гіях ДПА України та інших заходах. Організаційно-розпорядчий департамент вимагає від підрозділів операційної діяльності мате-ріали до проектів наказів для їх включення до констатуючої та наказової частини з будь-яких питань. Інтегрована інформаційна система операційної та управлінсь-кої діяльності, що створюється за проектом Модернізації ДПС України, передбачає єдиний підрозділ, що забезпечуватиме функ-ціонування управлінської інформаційної системи на основі інтег-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 70 рації операційної та управлінської діяльності органів ДПС України. Ним забезпечуватиметеся підготовка матеріалів для прийняття уп-равлінських рішень без залучення підрозділів операційної діяль-ності, із використанням для цього єдиної інтегрованої системи операційної та управлінської діяльності органів ДПС, модель якої представлено на (рис. 2). Що потрібно було зробити для того, щоб втілити в життя стратегічну ідею створення інтегрованої системи операційної та управлінської діяльності? Для цього необхідно виконати певний перелік підготовчих робіт, що необхідні для забезпечення роз-робки та впровадження такої системи на основі процесного під-ходу, зокрема, на основі існуючих функцій і процедур розробити модернізовані процеси операційної та управлінської діяльності. По-перше – описати всі технологічно послідовні процеси вико-нання функціональних обов’язків по 11 операційних та 9 управ-лінських функціях (операційні та управлінські процеси); по-друге – провести інтеграцію внутрішніх та зовнішніх зв’язків; по-третє – описати вимоги до системи вищого рівня; по-четверте – описати систему тестування операційної та управлінської діяльності ДПС. На сьогодні всі ці роботи виконані, проектні документи, зокрема, Концепція операційної діяльності (КонОпс), зберігають-ся у бібліотеці Проекту модернізації ДПС та очікують на підряд-ників з розробки інтегрованої системи операційної та управлінсь-кої діяльності ДПС України. До речі, слід Вас проінформувати про те, що на сьогодні у бібліотеці Проекту модернізації ДПС зберігається біля 90 про-ектних документів обсягом 8,5 тис. сторінок, які взаємопов’язані між собою та відображають послідовність розробки інтегрованої системи процесів операційної та управлінської діяльності ДПС України. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 71 Позначення: Рис. 2. Структурна схема проекту моделі інтегрованої системи операційної та управлінської діяльності органів ДПС Зв’язки з процесами Загальний зв’язок між усіма процесами управлінської інфор-маційної системи Операційні процеси Управлінські процеси Проект моделі інтегрованої системи операційної та управлінської діяльності органів ДПС Реєстрація плат-ників податків Обробка подат-кової звітності та платежів Облік платежів Податковий аудит Апеляції платників податків Погашення податкового боргу Вирішення справ у судах за участю органів ДПС Організація боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Досудове слідство (кримінальні розслідування) Зв’язки з гро-мадськістю Обслугову-вання платни-ків податків Управління документами Автоматизація процесів адміністрування податків Матеріально-технічне та фінан-сове забезпечення Розробка проектів нормативно-правових актів та впровадження законодавства Управління персоналом Внутрішній контроль Антикоруп-ційна діяль-ність (аналіз ризиків) Функціонування управлінської інформаційної системи Обмін та захист інформації Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 72 Одним із головних документів, що забезпечує стандартиза-цію процесів управління та послідовність розробки Проекту мо-дернізації ДПС, є Посібник з операційного керівництва Проектом модернізації ДПС України (ПОМ), затверджений наказом ДПА України від 31.01.03 № 47. ПОМ містить визначення, опис проце-сів і підпроцесів життєвого циклу системи/підсистеми та опис їх взаємодії між собою і виконавців цих процесів; визначає повто-рювальні процеси, виконавців кроків процесів, правила докумен-тування тощо. Його структура представлена в табл. 1. Таблиця 1 Структура Посібника з операційного керівництва (ПОМ) Частина Назва частини стор. Частина 1 Загальний опис посібника з операційного керівництва 44 Частина 2 Процеси управління проектом 61 Частина 3 Процеси розробки та управління планом проекту 28 Частина 4 Процес забезпечення якості 90 Частина 5 Процес управління конфігурацією 34 Частина 6 Процеси управління закупівлями та контрактами 200 Частина 7 Система фінансового менеджменту проекту 75 Частина 8 Процеси розробки системи 115 Частина 9 Процеси адміністрування даних 92 Частина 10 Процеси інтеграції системи 32 Частина 11 Процес тестування та оцінки системи /підсистеми 74 Частина 12 Процес впровадження системи /підсистеми 61 Частина 13 Процес супроводу системи /підсистеми 38 Частина 14 Процес безпеки та захисту інформації 32 Частина 15 Єдиний словник термінів, визначень та скорочень проекту 46 1064 Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 73 О.А. Губатенко (Департамент розвитку та модернізації ДПС) КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ПРОЦЕСІВ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ Державна податкова адміністрація України за підтримки міжнародних організацій та Уряду України розпочала довгостро-кову Програму модернізації державної податкової служби Украї-ни. Департамент розвитку та модернізації державної податкової служби координує дії та контролює впровадження складової Програми модернізації – проект «Модернізація державної подат-кової служби України – 1» (далі – Проект), розрахований на 6,5 років (20 листопада 2003 року – 30 червня 2010 року). Програмою модернізації ДПС України планується модерні-зувати існуючі функції на основі впровадження процесного під-ходу, оновленої організаційної структури, перевірених моделей процесів реєстрації платників податків, обробки податкової звіт-ності, опрацювання податкових декларацій, управління обігом документів та ін. Передбачається посилення інтелектуального по-тенціалу в таких пріоритетних галузях як: управління людськими ресурсами, підготовка керівництва вищої та середньої ланки, за-безпечення якісного законодавчого і статистичного аналізу, ауди-ту, збору податків, управління великими платниками податків, вдосконалення механізму звітності перед громадськістю. У вересні 2004 року для здійснення незалежної оцінки стану реалізації проекту «Модернізація державної податкової служби України-1» членами наглядової ради, створеної відповідно до по-станови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 697 «Про утворення наглядової ради з питань реалізації проекту «Модерні-зація державної податкової служби України-1», було визначено 126 показників, які надають уяву про стан адміністрування по-датків. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 74 Ці показники було сформовано у таблицю «Основні стати-стичні дані про діяльність державної податкової служби Ук-раїни». За період впровадження Проекту відбулося десять місій членів наглядової ради. Державною податковою адміністрацією України їм надається інформація за показниками двічі на рік відповідно до розпорядження ДПА України від 27.12.06 № 373-р «Про затвердження форми Зведеної інформації та Порядку її складання». Нинішні дані охоплюють період з 2003 року по І півріччя 2008 року. Фактично це перша зведена інформація про діяльність ДПС. Наслідком обговорення основних статистичних даних з чле-нами наглядової ради стала розробка критеріїв оцінки процесів адміністрування податків. Через критерії оцінки процесів адміністрування податків можливо впливати на досягнення затверджених значень індика-торів прогресу реалізації Стратегічного плану розвитку держав-ної податкової служби. Оцінки діяльності органів державної податкової служби за одним критерієм –»обсяг надходжень» не достатньо. Наслідки: 1. Підривається добровільна сплата податків платниками, що призводитиме до збільшення спроб платників податків ухиля-тися від сплати податків. 2. Як тільки планові показники податкових надходжень бу-дуть виконані, серед податківців може виникнути певне почуття самовдоволення, що може негативно відобразитися на ефектив-ності їх подальшої роботи. Проблеми: 1. Зосередження податківців на вже ідентифікованих плат-никах податків, збільшення вимог до них щодо справляння по-датків, що призводить до надто нерівномірного розподілу подат-кового тягаря. 2. Встановлення небажаної практики серед податківців -від-давання переваги забезпеченню надходжень з уже визначених Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 75 джерел, а не зосередження зусиль на тих податкових надходжен-нях, які не було сплачено. 3. Сумлінні платники сплачують податки у рахунок май-бутніх періодів. 4. Відшкодування платежів з бюджету здійснюється з за-тримкою. Нормативне забезпечення процесу впровадження критеріїв оцінки процесів адміністрування податків: – наказом ДПА України від 18 квітня 2006 року № 211 «Про організацію робіт із розробки критеріїв оцінки структурних підрозділів органів державної податкової служби» створено ро-бочу групу, а процеси було поділено на операційні та управлінські; – за результатом роботи робочої групи наказом ДПА Ук-раїни від 29.12.06 № 829 «Про затвердження критеріїв оцінки діяльності ОДПС» було затверджено критерії оцінки за процеса-ми адміністрування податків, які використовуватимуться зараз та у подальшому та критерії оцінки процесів адміністрування по-датків, які використовуватимуться у подальшому. Процеси операційної діяльності В органах державної податкової служби до них відносяться: реєстрація платників податків; облік платежів, обробка податко-вої звітності та платежів; обслуговування платників податків, зв’язки з громадськістю, податковий аудит; апеляції платників податків, вирішення справ у судах за участі органів ДПС; пога-шення податкового боргу; досудове слідство (кримінальні розслі-дування); організація боротьби з відмиванням доходів, одержа-них злочинним шляхом. Процеси управлінської діяльності Управлінська діяльність – діяльність, пов’язана з управлін-ням операційною діяльністю за методологією, відомою як «Пла-нуй – Виконуй – Перевіряй – Дій». Операційна діяльність – спе-цифічна діяльність у галузі «Управління та нагляд у сфері опо-даткування», що включає збирання податків та контроль за їх збором. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 76 В органах державної податкової служби до управлінських процесів відносяться: розробка проектів нормативно-правових ак-тів та впровадження законодавства; функціонування управлінсь-кої інформаційної системи, управління документами; управління персоналом, внутрішній контроль, антикорупційна діяльність; ма-теріально-технічне та фінансове забезпечення. Критерії оцінки процесів адміністрування податків роз-поділено за видами на кількісні, якісні та вартісні, а за рівнем вимірювання на: в цілому по Україні, центральний, регіональний, районний. Проведення робіт за критеріями оцінки процесів адміністрування податків відбувалось за наступними етапами. Етап І. Відповідно до наказу ДПА України від 11.04.07 № 225 «Про затвердження форми Звіту «Оцінка процесів адмініст-рування податків» та Порядку її заповнення» починаючи з ІІ ква-рталу 2007 року проводиться періодичне формування Звіту на рівні ДПА України в цілому по Україні за критеріями оцінки на підставі інформації, яка вже є в існуючих звітах та інформаційних ресурсах центрального рівня. Ці звіти надаються для використан-ня у роботі Голові ДПА України та керівникам усіх структурних підрозділів ДПА України. При здійсненні аналізу динаміки показників Звіту «Оцінка процесів адміністрування податків» з’ясовується, як на суму над-ходжень того чи іншого податку, збору (обов’язкового платежу) вплинуло: – збільшення або зменшення кількості зареєстрованих /об-лікованих платників та за яких причин це відбулося; – збільшення або зменшення кількості поданої податкової звітності та за яких причин не всіма зареєстрованими /облікова-ними платниками подається податкова звітність або надмірно по-дана; – наявність сплати у рахунок нарахувань майбутнього періоду; – відшкодовані та не відшкодовані суми у термін, визначе-ний законодавством; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 77 – сплата донарахованих сум за актами перевірок; – скасування донарахованих сум за актами перевірок у ре-зультаті розгляду апеляцій; – здійснення заходів щодо скорочення податкового боргу. Етап ІІ. Розроблено програмне забезпечення для формуван-ня показників Звіту «Оцінка процесів адміністрування податків» у розрізі органів ДПС всіх рівнів та проводиться його дослідна експлуатація. Розроблене програмне забезпечення дозволяє щоквартально: – формувати в автоматичному режимі з бази даних ДПА України в цілому по Україні та у розрізі органів державної подат-кової служби обласного та районного рівнів показники щодо над-ходження платежів та обробки податкової звітності та платежів; – вводити дані за всіма процесами адміністрування податків до бази даних ДПА України підрозділами, в яких вони створю-ються, у режимі on-line; – формувати Звіт за допомогою програмного забезпечення за всіма критеріями оцінки у розрізі районного, обласного, цент-рального рівнів та в цілому по Україні. На сьогодні: програмне забезпечення розроблене та працює; потребують вирішення організаційні та методологічні питання, пов’язані з введенням даних на районному та обласному рівнях. Етап ІІІ. Відповідно до наказу ДПА України від 30.11.07 № 663 «Про організацію збору та аналізу статистичних даних за критеріями оцінки процесів адміністрування податків» запровад-жено збір показників за критеріями, яких немає в існуючих звітах та інформаційних ресурсах центрального рівня, у 10 ДПІ. Зазна-чений Звіт та обґрунтовані пояснення щодо динаміки показників надається в електронному вигляді до Департаменту розвитку та модернізації ДПС один раз на півроку. За результатом аналізу цих показників у червні 2009 року керівництву ДПА України буде надано пропозиції щодо кри-теріїв, за якими доцільно здійснюватися збір показників в усіх органах ДПС районного рівня. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 78 Департаментом економічного аналізу ДПА України розроб-лено та запроваджено наказом ДПА України від 29 квітня 2008 року № 262 «Про систему критеріїв оцінки ефективності ро-боти ДПА в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі» сис-тему критеріїв оцінки ефективності роботи регіональних ДПА за основними напрямами роботи та стимулювання їх роботи, яка за-безпечувала б матеріальне заохочування тих посадових осіб, які досягли найкращих результатів у роботі, виконують на високому рівні покладені функції та встановлені завдання. Основні критерії оцінки ефективності роботи регіональ-них ДПА: – рівень використання встановлених завдань зі збору пла-тежів до загального фонду Державного бюджету України з по-чатку року; – рівень виконання встановлених завдань зі збору платежів до місцевих бюджетів з початку року; – своєчасність відшкодування податку на додану вартість; – інтегрований показник забезпечення рівних умов ведення бізнесу за окремими видами економічної діяльності (питома вага втрат від недосягання середньо галузевої податкової віддачі у до-ходах Зведеного бюджету); – інтегрований показник ефективності роботи з платниками податків, які входять до групи ризику. Додатковими критеріями є інтегровані показники оцінки ефективності роботи за основними напрямами: – обліку та реєстрації платників податку; – адміністрування податку на прибуток; – адміністрування податку на додану вартість; – адміністрування акцизного збору; – оподаткування фізичних осіб; – податкового контролю юридичних осіб; – погашення прострочених податкових зобов’язань; – податкової міліції; – апеляцій; – позовної роботи; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 79 – інформаційно-аналітичної роботи процесів оподаткування; – стану використання фінансових ресурсів. Вдалі допоміжні критерії За напрямом «Адміністрування податку на додану вар-тість» – критерій «Повнота сплати задекларованих сум ПДВ юридичних осіб». Перше місце регіону визначається за найбільшим значенням показника «Повнота сплати нарахованих сум ПДВ». Цим кри-терієм вимірюється досягнення цілі – забезпечити 100 % сплату задекларованих сум ПДВ. За напрямом «Позовна робота» – критерій «Питома вага розглянутих справ за позовами платників податків до органів ДПС, вирішених судами на користь органів ДПС». Критерій «Питома вага розглянутих справ за позовами ор-ганів ДПС до платників податків, вирішених судами на користь органів ДПС». Перше місце регіону визначається за найбільшим значенням показників за цими критеріями. Вищезазначеним критерієм вимірюється досягнення цілі – максимізація кількості вирішених справ на користь органів ДПС України. За напрямом «Погашення прострочених податкових зобо-в’язань» 1. Критерій «Ефективність опису майна» (у співвідношенні до активного боргу). Питома вага описаного майна в сумі актив-ного боргу (%). Перше місце регіону визначається за найбільшим значенням показника за цим критерієм. Цим критерієм вимірюється досягнення цілі – як найбільше описати активного податкового боргу. 2. Критерій «Рейтинг по ефективності реалізації майна (у співвідношенні до активного податкового боргу). Питома вага реалізованого майна (без банкрутів) в сумі ак-тивного податкового боргу (%)». Перше місце регіону визначається за найбільшим значенням показника за цим критерієм. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 80 Цим критерієм вимірюється досягнення цілі – якнайбільше реалізувати майна у рахунок погашення активного податкового боргу. 3. Критерій «Ефективність стягнення податкового боргу в судовому порядку. Питома вага надходжень у судовому порядку в сумі пасивного податкового боргу (%)». Перше місце регіону визначається за найбільшим значенням показника за цим критерієм. Цим критерієм вимірюється досягнення цілі – якнайбільше забезпечити надходжень у рахунок погашення пасивного подат-кового боргу. Деякі критерії сприяють неякісному адмініструванню по-датків або взагалі не мають сенсу. Зокрема: Напрям «Апеляції» Критерій оцінки – «відсоток скасованих сум податків та ін-ших обов’язкових платежів і штрафних (фінансових) санкцій від загальної оскарженої суми (з початку року)». Перше місце регіону визначається за найменшим значенням показника за цим критерієм. Цим критерієм вимірюється досягнення цілі – скасувати як-найменше сум податків та інших обов’язкових платежів і штраф-них (фінансових) санкцій. Наслідок існування такого критерію – упереджене відно-шення до розгляду скарг; збільшення скарг, що подаються плат-никами податків до суду; неефективне витрачання ресурсів орга-нів ДПС на цей напрям роботи. Напрям «Адміністрування податку на прибуток» Критерій «Виконання розрахункової бази по податку на прибутку та частини прибутку (доходу) за відповідний місяць на-ростаючим підсумком з початку року». Перше місце регіону визначається за найбільшим значенням показника за цим критерієм. Цим критерієм вимірюється досягнення цілі – виконати та перевиконати розрахункову базу з надходжень. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 81 Цей критерій має право на існування за умови впроваджен-ня інших заходів для досягнення цілі та внесення кардинальних змін у розрахунок завдань щодо забезпечення надходжень з по-датку на прибуток. Найпоширенішим заходом в останні роки є сплата податку на прибуток у рахунок майбутніх періодів. Наслідком існування такого критерію – дуже негативний вплив на відносини між платниками податків та податковою слу-жбою та взагалі на довіру громадян України до влади. Така прак-тика є наслідком неврахування кількості встановлених законо-давством термінів сплати при встановленні щомісячних завдань щодо забезпечення надходжень. А це, у свою чергу, є наслідком неспроможності /небажання забезпечувати видатки протягом 12 місяців року при переважних надходженнях 5 разів на рік. Напрям «Погашення прострочених податкових зобов’язань» Критерій «Приріст (скорочення) загальної суми податкового боргу з початку року» – відсоток скорочення (приросту) загальної суми податкового боргу підпорядкованими підрозділами до Зве-деного бюджету України з початку року. Перше місце регіону визначається за найменшим значенням показника за цим критерієм. Цим критерієм вимірюється досягнення цілі – якнайбільше скоротити суму податкового боргу у порівнянні з початком року. Враховуючи те, що значна сума податкового боргу може виникнути за декілька днів до кінця звітного періоду і часу на її погашення недостатньо, такий критерій стимулює до штучного заниження суми податкового боргу (наприклад, шляхом надання розстрочок, які за існуючою методикою не є податковим боргом). Отже, виникає питання, впровадження критеріїв оцінки про-цесів адміністрування податків та критеріїв оцінки ефективності роботи регіональних ДПА України – це один напрям роботи чи два різні? Критерії оцінки процесів адміністрування податків характе-ризують процеси кількісно, вартісно, якісно. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 82 Критерії оцінки ефективності роботи регіональних ДПА оці-нюють досягнення поставлених цілей (ефективність роботи струк-турних підрозділів, тобто якісна характеристика). Деякі з них вда-лі, деякі – ні. Деякі дублюють якісні критерії оцінки процесів ад-міністрування податків. Приклад дублювання: критерій «Питома вага розглянутих справ за позовами платників податків до органів ДПС, вирішених судами на користь органів ДПС» та критерій «Питома вага розг-лянутих справ за позовами органів ДПС до платників податків, вирішених судами на користь органів ДПС». Висновок – це один напрям роботи. Пропозиції: – переглянути критерії оцінки ефективності роботи регіона-льних ДПА з метою вилучення критеріїв, які сприяють неякісному адмініструванню податків або взагалі не мають сенсу; – доповнити вдалими критеріями оцінки ефективності робо-ти регіональних ДПА перелік якісних критеріїв оцінки процесів адміністрування податків. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 83 О.М. Шевцов (Департамент розвитку та модернізації ДПС) ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ Модернізація державної податкової служби України є скла-довою частиною реформування системи оподаткування, одним з пріоритетних завдань інституційного розвитку системи держав-ного управління в Україні. У рамках Проекту модернізації за рахунок коштів позики Світового банку відповідно до затвердженого та погодженого зі Світовим банком плану закупівель передбачається здійснення за-купівель комплексу розробок інформаційної інфраструктури ор-ганів ДПС. Серед основних виділяється ряд робіт, які можна умовно поділити на тактичні та стратегічні. [1] До стратегічних робіт відносяться закупівлі, що мають бу-ти здійснені найближчим часом за процедурою міжнародних конкурсних торгів: − «Податковий блок»; − «Управління документами». До основних робіт тактичного спрямування, орієнтованих на роботу з платниками податків віднесено: − «Обробка податкової звітності та реєстру податкових на-кладних в електронному вигляді на базі обласних ДПА»; − «Корпоративний портал органів податкової служби»; − «Моніторинг експортних операцій суб’єктів зовнішньоеко-номічної діяльності». Реалізація ІТ-рішень базується на виконанні наступних ви-мог та принципів: 1. Надійність та готовність системи. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 84 Надійність має найважливіше значення на рівні центральної бази даних, оскільки простої впливають як на систему в цілому, так і на кожного її користувача. Готовність системи протягом пла-нових робочих годин експлуатації має наближатися до стандарт-ного промислового орієнтира готовності 99,999, який дозволить забезпечити роботу системи згідно функціональних процесів. 2. Ефективність. За відсутності обов’язкових вимог загальний підхід перед-бачає відповідність кожного виду функціональної підсистеми (наприклад, обробка документів) вимогам державних стандартів України. Однією з таких норм є час комфортного очікування, згі-дно з яким система повинна надавати відповідь не довше, ніж за 5 секунд після відправки запиту. 3. Пропускна здатність. Вимоги до пропускної здатності (як зберігання, так обробки даних) на центральному та нижчих рівнях визначаються відповід-но до проведеного аналізу обсягів інформації та мають забезпечу-вати надійне і зручне для користувачів функціонування системи. 4. Масштабування та гнучкість. Умови оподаткування позначаються надзвичайною динамі-кою, і проста зміна в законі про податки чи навіть в податковій політиці може суттєво вплинути на потреби системи. З цієї при-чини високими є вимоги до масштабування та гнучкості. Система повинна реагувати на несподівані зміни у вимогах до зберігання та обробки даних, а також бути здатною на швидку реконфігура-цію процесів. 5. Безпека та захист інформації. Система інформаційної безпеки має бути спрямована на за-побігання втрати інформації, її спотворенню, несанкціонованому доступу та незаконному її використанню в системі інформаційно-го забезпечення ДПС [2]. У рамках закупівлі системи Податкового блоку передба-чається створення інформаційної системи та процедур, як авто-матизованих, так і ручних, які унеможливлять втручання людсь-кого фактору у процесі подання та обробки податкової звітності Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 85 та платежів, відбору платників податків для аудиту. Також пере-дбачається, що орган ДПС, який здійснюватиме контроль за сплатою податків платником, визначатиметься не платником по-датків, як зараз, автоматично. Це стосується і платників, за якими контроль щодо сплати ними податків повинен здійснюватись спеціалізованою державною податковою інспекцією. Податковий блок складається з чотирьох сегментів опе-раційної діяльності державної податкової служби: – реєстрація платників податків; – обробка податкової звітності та платежів; – облік платежів; – податковий аудит. Вдосконалення процесів адміністрування податків та зборів та побудова зазначеної системи дасть можливість отримати низку переваг як для платників податків, так і для органів ДПС. У будь-якій державній податковій інспекції, а не в інспекції за місцем постійного проживання або за місцем отримання до-ходів, фізична особа зможе отримати ідентифікаційний номер платника податків, а будь-який платник податків зможе: − отримати певні документи (свідоцтва, торгові патенти, довідки тощо); − повідомити про зміни своїх облікових даних; − подати податкову звітність; − здійснити звірку платежів. Зазначені послуги платник податків зможе отримати і у ре-жимі реального часу (on-line). Значна частина роботи податківців пов’язана з обробкою великої кількості документів, відповідно ефективність виконання підрозділами податкової служби своїх функцій визначається прийнятою системою документообігу. Як показує практика, сис-тема документообігу при ручній обробці є складною із-за існування різноманітних форм документів, дублювання інформації у різних документах, участі у виконанні багатьох підрозділів тощо. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 86 Автоматизація документообігу базується на тому, що при реєстрації паперового документу він повністю або частково пере-водиться в електронну форму і вся подальша робота проводиться в основному з електронними реєстраційними картками та пред-ставленнями документів. Використання такої технології приско-рює рух документів, забезпечує ефективний контроль виконання документів, підвищує ефективність роботи як окремих працівни-ків, так і всієї організації в цілому, зменшує витрати на розмно-ження, передачу та збереження документів тощо. Система управління документами охоплює всі рівні та сис-теми (податковий аудит, облік платежів, обробка податкової звіт-ності, апеляції та інші) органів ДПС та відображає повний життєвий цикл документа в організації управління вхідною ко-респонденцією, контроль за виконанням документа, управління вихідною кореспонденцією, пошук документів, їх архівування. Ключовими напрямами розробки та впровадження системи управління документами є: − уніфікація процесу документообігу; − виключення паперових документів із внутрішнього обігу організації; − автоматизація процесів управління кореспонденцією; − створення електронного та паперового архіву документів; − контроль версій документів та форм; − скорочення витрат на процес документообігу; − оперативне відстеження стану документа; − автоматичний контроль за виконанням документів; − скорочення витрат часу для всіх процедур обробки доку-ментів; − скорочення витрат часу на пошук документів; − запобіганню втрати документів – забезпечення захисту інформації, її безпечного збереження та використання; − вчасну обробку документів та податкової звітності. Важливість впровадження модернізованого процесу «Уп-равління документами» визначається не тільки задачею підви-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 87 щення ефективності роботи органів ДПС, але й більш якісним та оперативним наданням послуг платникам податків. Для вирішення завдань упорядкування процесу надходжен-ня платежів ПДВ в повному обсязі, процедур відшкодування по-датку на додану вартість та процесу обробки податкової звітності що надходить від платників податків на базі обласних ДПА про-ведено дослідницько-випробувальні роботи щодо автоматизації процесу обробки податкової звітності, реєстру отриманих та ви-даних податкових накладних та здійснення аналізу щодо можли-вості одержувати та врахування інформації про обороти по ПДВ, що призведе до оптимізації та у кінцевому рахунку прискорить процес відшкодування ПДВ платникам податків, які мають на це право. Пілотний проект з обробки податкової звітності та реєстру податкових накладних в електронному вигляді на базі обласних ДПА, направлений на досягнення наступних цілей: скорочення терміну обробки податкової звітності, вдосконалення організа-ційної, технічної та програмної складових інформаційної інфра-структури, запровадження практики подання платниками подат-ків податкової звітності, реєстру отриманих та виданих податко-вих накладних у електронному вигляді. У ході дослідних випробувань здійснено перевірку готовно-сті технічних, програмних та телекомунікаційних засобів органів ДПС для здійснення централізованої обробки даних на обласно-му (регіональному) рівні у т.ч.: − розробка єдиної методології формування та обробки по-даткової звітності та накладання електронно-цифрового підпису і шифрування даних; − розширення кола платників податків, що подають подат-кову звітність в електронному вигляді та збільшення кількості способів подання податкової звітності; − інтегрування програмного комплексу обласного та район-ного рівня для переходу на використання єдиної СКБД та техно-логії віддаленого доступу; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 88 − впровадження інтегрованої системи приймання та оброб-ки податкової звітності у визначених та затверджених форматах електронних документів (XML-формат); − перехід до створення єдиного порталу органів ДПС, цент-рів обробки даних та обслуговування платників податків [3]. Для функціонування єдиної точки доступу до інформацій-них ресурсів податкових органів, застосувань та сервісів для вну-трішніх (працівників Державної податкової служби України) та зовнішніх (платників податків, громадян, державних установ, підприємств та організацій) користувачів, керівництвом ДПА України було прийняте рішення щодо створення Системи “Кор-поративний портал органів податкової служби” (далі Портал). Розробка Порталу здійснюється у відповідності до положень Проекту модернізації, результатами впровадження має бути ви-конання наступних функцій: − відкритість діяльності державної податкової служби Ук-раїни для суспільства за допомогою надання широкого спектру актуальної та повної інформації з питань оподаткування та за ра-хунок впровадження інтерактивних зручних методів обслугову-вання платників податків; − підвищення ефективності взаємодії працівників податко-вих органів при виконанні виробничих завдань, тобто – підви-щення продуктивності праці, за допомогою створення гнучкого віртуального робочого середовища; − надання працівникам податкових органів достовірної, ак-туальної та всебічної інформації для підвищення якості процесу прийняття управлінських рішень за допомогою інтеграції усіх ін-формаційних баз даних та застосування методів оперативного та інтелектуального аналізу даних; − скорочення видатків на розробку, впровадження та супро-водження автоматизованих систем та навчання кінцевих корис-тувачів за допомогою запровадження єдиного зручного інтерфей-су кінцевого користувача та інтеграції внутрішніх ІТ-послуг [4]. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 89 За функціональним призначенням та згідно вимог з безпеки, рішення передбачає розподіл на зовнішній та внутрішній портали. Внутрішній портал забезпечує усім працівникам податкових органів різноманітні шляхи доступу до інформації, сервісів та ав-томатизованих систем через веб-інтерфейс на екрані робочого комп’ютера, підключеного до внутрішньої мережі передачі даних ДПС України. Внутрішній портал значно спростить роботу пра-цівників податкових органів шляхом персоналізації сторінок пор-талу під конкретного користувача з урахуванням прав доступу кожного у межах поставлених перед ним завдань. Внутрішній портал не доступний зовнішнім користувачам. Зовнішній портал створюється із використанням технології Інтернет та надає доступ до інформаційних ресурсів, сервісів та служб податкових органів зовнішнім користувачам: платникам податків, громадянам України та інших держав світу, державним та іноземним установам і відомствам, банкам, стороннім ор-ганізаціям – усім зацікавленим сторонам. Користувачі зовнішнього порталу матимуть можливість реєстрації для отри-мання необхідної інформації з урахуванням діючих законодавчих норм щодо прав на її отримання. Серед тактичних проектів по удосконаленню функціонуван-ня існуючої АІС ДПС, що розпочаті вже сьогодні, можливо виді-лити дослідну експлуатацію автоматизованої інформаційної сис-теми «Конвертаційні центри», метою якої є: створення на рівні ДПА України єдиної бази даних «Конвертаційних» центрів та клієнтів, які користуються їх послугами із забезпеченням можливості отримання накопичених даних по окремому платнику податків, а також можливості контекстного пошуку по заданих критеріях. Автоматизована інформаційна система «Конвертаційні цент-ри» функціонує на центральному рівні з віддаленим доступом з обласного рівня, результатом якої є: встановлення посиленого моніторингу за діяльністю підприємств та вжиття заходів щодо підготовки позовних заяв по визнанню недійсними установчих документів суб’єктів господарювання, які створенні без мети Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 90 проведення підприємницької діяльності (мають ознаки фіктив-ності), а також про визнання недійсними угод контрагентів (ле-гально діючих платників податків), що користувались їх послу-гами, з метою мінімізації податкових зобов’язань для об’єктив-ного визначення об’єкту оподаткування належних до сплати до бюджету податків і платежів та відшкодування завданих державі збитків. Одним із актуальних завдань ДПС сьогодні є боротьба з ви-користанням схем мінімізації податків, незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та необґрунтованого бюджетного відшкодування, у т.ч. при здійсненні експортних операцій суб’єк-тами ЗЕД. З метою своєчасного виявлення та оперативного реагування на сумнівні експортні операції при здійсненні експорту була створена робоча група на рівні ДПА України. Робоча група роз-робила Регламент отримання, передачі та опрацювання інформації щодо експортних вантажних митних декларацій, по-даних до митного оформлення та Методичні рекомендації щодо здійснення державного контролю за експортними операціями. Слід зазначити, що дані роботи були розпочаті ще в 2004 ро-ці, коли спільним наказом ДПА України та ДМС України та в липні 2008 року було затверджено Порядок взаємодії митних і податкових органів при здійсненні державного контролю за екс-портом окремих видів товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. З метою ефективного моніторингу експортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та своєчасного вияв-лення і оперативного реагування на сумнівні експортні операції ДПА України розроблено програмний комплекс «Моніторинг експортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності» (далі – ПК Моніторинг), який надає можливість отримувати та аналізувати оперативну інформацію щодо експортних операцій суб’єктами ЗЕД для прийняття рішення щодо оперативного реа-гування. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 91 Програмне забезпечення функціонує в режимі on-line з пер-соніфікованим доступом до центральної бази електронної інфор-мації щодо експортних операцій суб’єктів ЗЕД працівників під-розділів податкової міліції, аудиту юридичних осіб усіх рівнів організаційної структури ДПС. Робота ПК Моніторинг надає можливість здійснювати пере-гляд попередніх експортних ВМД (в переліку та електронної форми); перегляд картки історії суб’єкта уваги; внесення інформації про прийняте рішення щодо доцільності виїзду відповідальних працівників ДПС на митницю оформлення (пере-тину), про результати їх виїзду та про заходи, що здійснюються після виїзду; формування звітів. Вся функціональність ПК Моніторинг реалізована з дотриманням вимог, викладених у Ме-тодичних рекомендаціях щодо здійснення державного контролю за експортними операціями. На даний момент програмне забез-печення знаходиться на етапі дослідної експлуатації, за результа-тами якої програмний комплекс доопрацьовується. Удосконалення взаємодії податкових та митних органів у режимі реального часу забезпечить вчасність та оперативність реагування на ризикові операції, прозорість та відкритість прий-нятих рішень, підвищення рівня відповідальності задіяних у про-цесі виконавців, забезпечить чітку взаємодію між митними та по-датковими органами та належний контроль на рівні вищого керівництва ДПС та ДМС України [5]. Для коректного та ефективного функціонування інформацій-ної системи ДПС необхідна побудова єдиної корпоративної ме-режі. Зазначена мережа повинна мати наступні характеристики: − базуватись на технічних можливостях операторів теле-комунікаційного зв’язку та постачальників телекомунікаційних послуг; − бути побудованою за ієрархічним принципом, щоб охо-пити всі операційні рівні; − мати центри концентрації мережного навантаження на всіх рівнях ієрархії мережі; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 92 − використовувати сучасні технології пакетних мереж, з можливістю подальшого нарощення кількості абонентів без сут-тєвих витрат на реорганізацію мережі; − забезпечувати резервування каналів на рівні операторів зв’язку для забезпечення надійної роботи мережі; − здійснювати відновлення стану системи, який передував збою, для забезпечення безперервності операцій; − мати центри моніторингу та управління мережею, а також захисту інформаційних ресурсів від несанкціонованого доступу; − задовольняти вимогам щодо необхідної якості послуг; − забезпечувати апаратне балансування навантаження сер-верів застосувань. З метою запобігання втрати інформації, її спотворення, не-санкціонованого доступу та незаконного її використання на ета-пах проектування, впровадження та експлуатації інформаційної системи ДПС, необхідне впровадження комплексної системи за-хисту інформації. Комплексна система захисту інформації – су-купність організаційних, інженерно-технічних заходів, засобів і методів технічного та криптографічного захисту інформації. За-значена система передбачає об’єднання в єдину систему всіх не-обхідних заходів і засобів захисту від різноманітних загроз без-пеці інформації на всіх етапах життєвого циклу інформаційної системи ДПС [2]. Очікується, що за результатами реалізації зазначених вище проектів перш за все зміниться підхід служби до взаємозв’язку з платниками податків завдяки впровадженню обміну інформацією в електронному вигляді, розширенню можливостей для отриман-ня інформації платниками податків, а також відбудеться суттєве поліпшення становища в ДПС щодо добровільної сплати податків та полегшення виявлення і запобігання злочинної діяльності у сфері оподаткування. Як наслідок, буде зменшена необхідність особистих контактів платників податків з органами державної податкової служби. Відбудеться удосконалення процесів адміністрування податків, що дозволить забезпечити максималь-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 93 ну їх прозорість та підзвітність і реально забезпечити права плат-ників податків. Створення сучасної інформаційної системи ДПС дасть змогу здійснити повну автоматизацію процесів адміністрування подат-ків та нових форм обслуговування платників податків з використан-ням новітніх технологій. Буде змінено не тільки функціональну діяльність державної податкової служби шляхом впровадження сучасних технологій, але й переглянуто відношення служби до платників податків з метою забезпечення між ними атмосфери довіри і поваги. ЛІТЕРАТУРА 1. Стратегічний план розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, Наказ ДПА України від 29.09.2005 № 420. 2. Архітектура інтегрованих систем (концептуальна архітек-тура АІС ДПС), затверджено Головою ДПА України 12.08.2008. 3. Звіт про виконання робіт «Дослідні випробування систе-ми формування та обробки податкових накладних і податкових декларацій в електронному вигляді та технології централізованої обробки даних на обласному рівні», затверджений в.о. заступника голови ДПА України Г.І. Бондаренко 16.10.2006. 4. Проект корпоративного порталу органів державної подат-кової служби, 5. Інформаційний бюлетень «Вісті» № 58, жовтень, 2007 ро-ку http://www.sta.gov.ua Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 94 С.М. Коваль (Департамент информационно-аналитического обеспечения процесов налогооблажения ГНА Украины) ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ИНФОРМАЦИОННОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ ГОСУДАРСТВЕННОЙ НАЛОГОВОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ В своем выступлении я расскажу о нашем видении основ-ных перспектив развития информационной инфраструктуры на-логовой службы Украины, развития организации вычислитель-ных процессов и о развитии инженерной инфраструктуры как со-ставной части информационной инфраструктуры налоговой слу-жбы Украины. Я был у истоков построения информационной ин-фраструктуры налоговой службы Украины, когда в тех условиях зарождались основные идеи информационных систем. Тогда в основу построения информационной инфраструктуры был поло-жен островной принцип организации вычислительных процес-сов, на котором были построены отдельные информационные си-стемы, работающие на некоторых серверах. Благодаря быстрой реализации, простоте архитектуры построения, островная орга-низация вычислительных процессов используется в налоговой службе до сих пор. Но такая организация вычислительных про-цессов имеет ряд недостатков, с которыми мы имеем дело и по сегодняшний день. К ним можно отнести: 1. Необходимость наличия большого штата ИТ-специалис-тов. 2. Высокая стоимость владения. 3. Низкая эффективность работы средств вычислительной техники при ее дефиците. 4. Сложность построения иерархического взаимодействия. 5. Низкая надежность работы вычислительных сервисов. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 95 В окружении вечного «финансового голода», отсутствия до-статочного количества ИТ-специалистов, с одной стороны, вы-нуждает нас искать другие пути решения построения информа-ционной инфраструктуры, а с другой стороны, сегодняшнее сос-тояние развития средств вычислительной техники, теории и практики организации вычислительных процессов позволяет нам осуществить переход от островного принципа построения инфо-рмационной инфраструктуры к централизованному принципу. Преимущества централизованной организации вычислите-льных процессов информационной инфраструктуры это: 1. Высокая надежность работы вычислительных сервисов. 2. Простота построения систем иерархического взаимодейс-твия. 3. Высокая эффективность работы средств вычислительной техники. 4. Низкая стоимость владения. Рассмотрим три основные векторы направлений развития информационной инфраструктуры налоговой службы Украины при переходе к централизованной организации вычислительных процессов. Первый вектор развития информационной инфраструктуры – создание центров обработки данных и создание инженерной ин-фраструктуры центров обработки данных. Сокращенно ЦОД. Второй вектор развития информационной инфраструктуры – развитие телекоммуникационной составляющей. Третий вектор – это вектор направления развития информа-ционных систем. И так, ЦОД – центр обработки данных – это понятие, ко-торое интерпретируется специалистами по-разному. Одни, подра-зумевают, что ЦОД – комплекс организационно-информацион-ных (программных) систем, которые осуществляют обработку данных. Другие, подразумевают под ЦОД комплекс организаци-онно технических и инженерных средств – помещение, сервера, кондиционирование, электроснабжение, системы контроля за Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 96 окружающей средой и тому подобное. Приблизительно так дает-ся определение и в стандарте построение ЦОД TIE 942. Начало построения ЦОД в налоговой службе, удовлетворя-ющее стандартам TIE 942, начато в ДПА Украины на 4 этаже на Львовской пл., 8. ЦОД проектируется из двух помещений по 108 кв. метров. Первое помещение предназначено для размеще-ния серверов. Второе помещение предназначено для размещения систем хранения данных. Суммарное проектируемое потребление электроэнергии этих помещений 600 киловатт. Сделано эскизное проектирование ЦОД для г. Луганска и г. Черкассы. В таких ЦОДах можно надежно и полно использовать тех-нологии виртуализации серверов и консолидации систем хране-ния данных, что значительно повышает эффективность использо-вания средств вычислительной техники и надежность работы вы-числительных сервисов. Развитие информационной инфраструктуры налоговой слу-жбы не возможен без ее составляющей телекоммуникационной инфраструктуры. В этом году для развития телекоммуникацион-ной инфраструктуры нашим департаментом было выделено более 8 млн грн. Телекоммуникационная инфраструктура также имеет свои векторы направлений развития. Однин из таких векторов – это развитие кампусных сетей. Во многих областных городах со-зданы сети на основе оптических кабелей, которые соединяют ДПА области и районы областного города. Например, в Киеве, Запорожье, Львове, Чернигове. В этих городах уже можно начинать работы по построению кампусных сетей с централизованной организацией вычислите-льных процессов с единым центром обработки данных, который бы обслуживал не только ДПА области, но ДПИ районов города. Например, в г. Киеве мы будем организовывать работу ин-формационных систем в центре обработки данных ДПА Украи-ны, ДПА Киевской области, г. Киева и ДПИ районов г. Киева. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 97 Создание кампусных сетей с едиными центрами обработки данных в областях позволит получить экономическую выгоду на серверах, инженерной инфраструктуре, владении информацион-ной инфраструктурой. Третий вектор развития информационной инфраструктуры – это развитие информационных систем, которые базируются на централизованной организации вычислительных процессов, кол-лективной работе над документами, единой системой авториза-ции пользователей, упрощенной системой администрирования. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 98 І.А. Ялосовецький (Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення процесів оподаткування ДПА України) СИСТЕМА АВТОМАТИЗОВАНОГО СПІВСТАВЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ТА ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ В РОЗРІЗІ КОНТРАГЕНТІВ Державною податковою адміністрацією України розроблено та з травня 2008 введено в експлуатацію програмне забезпечення Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА Укра-їни (далі – Система), яка є однією із складових інформаційної ін-фраструктури державної податкової служби (рис. 1). Метою розробки Системи є вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов’язань та податково-го кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Об’єктом автоматизації є процес співставлення даних по-даткової звітності з ПДВ: розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів з використанням інформації актів/довідок/пе-ревірки платника ПДВ (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донара-хованих сум ПДВ. Система призначена для проведення співставлення податко-вих зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів спі-вставлення підрозділам органів ДПС на регіональному та район-ному рівні для відпрацювання отриманих результатів та викорис-тання їх для контрольно – перевірочної роботи. Розпорядженням ДПА України від 31.07.2008 № 231-р затверджено Регламент забезпечення експлуатації Системи. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 99 Експлуатація Системи передбачає використання інформації зве-деної бази даних розшифровок податкового кредиту користува-чами органів державної податкової служби всіх рівнів. Доступ користувачів до Системи надається адміністратора-ми регіональних ДПА згідно заявок галузевих підрозділів, пого-джених з керівництвом регіональної ДПА. Станом на 10.12.2008 року доступ до Системи надано понад 7 тис. користувачів. З урахуванням позитивної динаміки резуль-тативності використання Системи кількість користувачів постій-но зростає. Наприклад, за листопад було додатково підключено 615 користувачів. Згідно затвердженого Регламенту забезпечення експлуатації Системи доступ до даних для користувачів забезпечений кожний день з 8-00 до 20-00. Але в умовах використання для працездат-ності Системи одного сервера ускладнюється робота розробників програмного забезпечення та адміністраторів Системи. Так вста-новлення нових версій, завантаження даних податкової звітності, перерахування інформації, адміністрування для забезпечення по-вноти даних Системи можливо тільки в нічний час або вихідні дні. Щодо відпрацювання пропозицій та зауважень до Системи: – для центральної бази даних потрібні сучасні сервери рівня Enterprise, які мають можливість нарощувати до 64 процесорів та системи збереження даних з можливістю консолідації усіх диско-вих ресурсів цих серверів. – для збереження історії виникнення та перевірки розбіжно-стей в Системі потрібна наявність вільного дискового простору значного розміру. З цією метою відповідно до Плану використання коштів за напрямами за програмою 3501020 «Створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи фінансових і фіскальних орга-нів» на 2008 рік була проведена закупівля обладнання сховища центральної бази даних ДПС України. Введення в експлуатацію сховища передбачено здійснити до кінця 2008 року. Після цього буде реалізовано доопрацювання програмного забезпечення Сис-теми в частині збереження даних виникнення та перевірки розбі-жностей. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 100 Рис. 1. Інформаційна інфраструктура державної податкової ІНФОРМАЦІЙНАМодернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 101 ІНФРАСТРУКТУРА служби України Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 102 Перспективи розвитку Системи ми бачимо в розробці та включенню до програмного забезпечення аналітичного модуля, в якому буде реалізовано аналітичні функції, аналіз ризиків, аналіз податкових процесів в графіках, діаграмах, тощо. Реалізація цих завдань можлива тільки при активний участі спеціалістів зацікав-лених департаментів. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 103 В.Б. Рыбальченко (Украинский научный центр развития информационных технологий) МОДЕЛИРОВАНИЕ И УПРАВЛЕНИЕ ЗНАНИЯМИ Глобализация экономики и появление новых технологий, прежде всего информационных, резко изменило взаимоотноше-ния как с клиентами, так и с партнерами по бизнесу. Стали созда-ваться виртуальные корпорации – юридически независимые ком-пании, работающие вместе как единое целое. Им необходим эф-фективный обмен знаниями для лучшего понимания механизма функционирования друг с другом и выработки общей стратегии действий. Не менее важен и обмен знаниями внутри компаний и накопление ее интеллектуального капитала, который во многих случаях гораздо ценнее, чем капитал материальный. Все вышес-казанное актуально не только для коммерческих, но и для госу-дарственных структур, особенно в условиях мирового экономи-ческого кризиса. Для всех перечисленных целей знания необходимо собрать, описать и некоторым образом «складировать». Но прежде, чем перейти к рассмотрению этих вопросов, сначала надо разобрать-ся, что они из себя представляют. Различные источники дают ра-зличные, но похожие определения термина «знание»: – понимание, приобретаемое фактическим опытом (знание менеджмента, разработки ПО и т.д.); – акт восприятия или понимания: ясное восприятие истины; – взаимосвязь информации, практического опыта и мастерс-тва в рамках конкретного контекста для достижения конкретной цели. Но чтобы лучше понять, что это такое, рассмотрим различия между такими понятиями, как данные (data), информация (informatiion) знания (knowledge) и углубленные знания (wisdom, в пря-мом переводе – мудрость). Из рис. 1 видно, что данные – числа, Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 104 слова или специальные символы – сами по себе не имеют никако-го смысла и никакой пользы без указания контекста, т.е. связей между ними. Рис. 1. Данные, информация, знания и углубленные знания Допустим, что речь идет о банковском сберегательном счете и приводятся следующие данные: 1 000, 25 %, «капитал», «про-центная ставка», «процент». Только после указания связей между ними эти данные приобретут некоторый смысл. Так мы придем к понятию «информация», которую можно представить двумя бло-ками: Капитал (1 000 грн) – количество денег на сберегательном счету; Процентная ставка (25 %) – фактор, используемый банком для начисления процента на капитал. Контекстная независимость выше, но все еще существует. В нашем случае, мы рассмотрели эти данные и связи между ними в контексте банковского сберегательного счета. В другом контекс-те (например, страхование жизни), эти же данные обретут другой, хотя и похожий, смысл. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 105 Кроме того, приведенные информационные блоки мало, что дают с точки зрения руководства к действию. В самом деле, уда-лось выяснить, что такое «капитал» и «процентная ставка» -и что это дает? Что такое 1 000 грн – это исходный или текущий капи-тал? Приведенные 25 % – это ежечасные, ежеквартальные или ежегодные начисления? Количество информационных блоков можно увеличивать, и если их объединить в некоторые образцы для достижения опре-деленных целей, то постепенно подойдем к понятию «знания». В данном случае нам нужны знания для извлечения максимальной прибыли из возможностей банковского сберегательного счета, которые можно описать следующим образом. Если на сберегательный счет поместить определенную сум-му денег (например, 1 000 грн.), то банк ежегодно будет начис-лять на эту сумму 25 % (в нашем случае, 250 грн). В конце года общий капитал будет составлять исходный капитал плюс начис-ленная сумма (1 250 грн). Если в течение этого времени на счет положить дополнительные деньги или наоборот часть денег снять, то итоговая сумма на счету будет соответственно больше или меньше. В результате мы получаем некоторое знание-образец, как руководство к действию. Это главное отличие от информации, которая по сути своей пассивна (другое отличие состоит в то, что информация статична тогда, как знания показывают нам развитие ситуации во времени). И, наконец, углубленные знания представляют собой соче-тания знаний-образцов с указанием характера связей между та-кими образцами, и развития их во времени. В рассматриваемом примере – это понимание принципов обогащения с помощью ба-нковской системы во всем многообразии предоставляемых услуг, а не только с помощью сберегательного счета с начислением го-дового процента. Все это даст возможность более точного про-гнозирования действий для достижения поставленной цели. Да-лее углубленные знания рассматриваться не будут, ограничимся только первыми тремя элементами показанными на рис. 1. В Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 106 завершении разговора о цепочке «данные информация зна-ния углубленные знания» следует добавить, что она представ-ляет собой некоторый континуум, а не дискретные состояния от-дельных элементов. Знания обычно делят на два типа: скрытые (tacit) и явные (explicit). Явные знания – те, что содержаться в документах (бу-мажных или электронных), таблицах, презентациях и т.д. Они до-ступны всем корпоративным сотрудникам, проблемы их поиска и получения относительно хорошо решены. Неявные знания – это знания и опыт конкретных людей никак и нигде не зафиксиро-ванные в рамках данной компании. Такие знания, по оценкам, со-ставляют порядка 50 %. Они являются собственностью этих лю-дей и не доступны никому. Причина этого в том, что такие зна-ния находятся в головах конкретных людей, либо, вообще, на уровне подсознания. Если даже они как-то и зафиксированы (за-метки, электронные таблицы и т.д.), то все равно – по тем или иным причинам – не доступны окружающим. Одна из проблем управления знаниями как раз и заключает-ся в том, чтобы сделать их корпоративным достоянием (часто го-ворят имуществом). Вообще существует четыре варианта преоб-разования знаний из одного типа в другой: явные знания в явные знания комбинирование (combination), явные знания в скрытые знания сокрытие (internalisation), скрытые знания в скрытые знания персонализация (socialising), скрытые знания в явные знания извлечение (elitation). Различные варианты используют и различные методы. Наиболее важным преобразованием является переход от скрытых знаний к явным. Именно он делает личные знания и опыт корпоративным имуществом. Из рис. 2. видно, что прежде чем стать явными, сначала формируются неявные знания двумя путями. С одной стороны, из той информации, которой владеют от-дельные люди (блок 1), с другой – из информации доступной всем. (блок 2). В последнем случае она поступает в виде разного рода документов (в бумажном и электронном виде) и из баз дан-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 107 ных. Очень важную роль на этом этапе играет информация из информационных хранилищ. . Рис. 2. Взаимосвязь между скрытыми и явными знаниями Чтобы стать явными, неявные знания необходимо преобра-зовать в форму, понятную для общего использования (блок 4). А чтобы можно было использовать знания в различных программ-ных системах, полученные знания должны быть некоторым обра-зом закодированы (блок 5). То есть они представляются в двух форматах: внутреннем и внешнем. В процессе применения зна-ний в различного рода программных системах, будут порождать-ся новые знания в явной форме (возврат в блок 4). Какое-то время они будут обрабатываться заинтересованными лицами, то есть будут находиться в неявной форме (возврат в блок 3). Причем, обрабатываться будут вместе с информацией из блоков 1 и 2. В результате этого либо получатся новые знания, либо уже имею-щиеся будут проверены и подтверждены. Для эффективной работы со знаниями требуется некоторый метод их моделирования, то есть способ описания знаний и пра-вила конструирования таких описаний. Для этих целей предлага-ются, так называемые карты понятий (знаний). На них в графи-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 108 ческой форме показываются отдельные понятия, составляющие некоторое знание и связи между ними, с указанием особенностей этих связей. К каждому понятию или связи можно прикрепить поясняющую информацию в виде документов, слайдов и т.д. Ка-ждое из понятий может быть иерархически раскрыто в свою соб-ственную карту. Такое представление разрабатывалось с учетом того, что конструировать и пользоваться ими будет самый широ-кий круг людей из различных сфер бизнеса. Они очень просты в использовании и не требуют для этого большой подготовки. Рассмотрим упрощенный вариант таких карт понятий, пред-лагаемый в инструментальном средстве Cmap, разработанній в Institute for Human & Machine Cognition (cmap.coginst.nwf,edu). На рис. 3 приведен пример, описывающий структуру карт понятий. Рис. 3. Структура карт понятий В узлах карты находятся понятия, составляющее данное зна-ние. Понятия-объекты метятся именами существительными («По-нятия», «Символы» и т.д.), понятия-события метятся наиболее подходящим образом («Иерархически упорядочены», «Помече-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 109 ны», и т.д. ) Имеется два вида связей между понятиями: иерархи-ческие и перекрестные ссылки. Иерархические связи раскрывают сложные понятия в более простые и показываются линией. Пере-крестные связи указывают на связи между понятиями различных сегментов карты понятий (между различными знаниями). Они показываются линией со стрелкой. Связи именуются так, чтобы показать, каким образом понятия соотносятся друг с другом. Имена связей называются также суждениями (propositions). Все элементы карты могут быть связаны с поясняющими их инфор-мацией: документами, слайдами и т.д. Давайте посмотрим, какие знания представлены на приведенной карте понятий (курсивом выделены элементы, присутствующие на карте). Карты понятий представляют организованные знания, сос-тоящие из понятий и суждений. Любое знание зависит от кон-текста и включает чувства и ощущения, связанные с этим зна-нием (т.е. имеют эмоциональную окраску). Организованные зна-ния необходимы для тренинга и обучения. Понятия представляют собой воспринимаемую реальность, выраженную в событиях и объектах. Понятия всегда помечены символами и словами. Кроме того, они чаще всего иерархически структурированы для созида-тельного осмысления, необходимого для видения взаимных зави-симостей между различными сегментами карты понятий. Поня-тия комбинируются к некоторой форме суждений. Последние, чаще всего, иерархически структурированы, но могут быть пере-крестными ссылками для видения взаимных связей между разли-чными сегментами карты понятий. Из приведенного описания видно, что с добавлением неко-торых «шумовых» слов (приведенных обычным шрифтом) она очень легко читается. Более того, очевидно, что они также легко и конструируются. Таким образом, главное условие (ориентация на широкий диапазон людей, которые будут с ними работать), выполнено. Конструирование карт понятий начинается с формулировки некоторого вопроса. Это создает контекст, в рамках которого будет разрабатываться карта. По-разному сформулированные во-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 110 просы для той же области интереса произведут разные карты по-нятий, хотя они и будут иметь много общего. Это прекрасный способ обсуждения проблем, когда имеются различные точки зрения на одну и туже проблему. Различные методы моделирования знаний вводят дополни-тельные возможности их отображения. Часто карты знаний раз-деляют на макро-и микро-карты. В таких случаях на макро-карте показывают основные понятия (идеи) тогда, как микро-карте – специфические сегменты знания. Иногда в картах допускается показывать экземпляры данного понятия. Например, если есть понятие «автомобиль», можно подсоединить к нему конкретный экземпляр (экземпляры), скажем, «Мерседес». В более сложных вариантах моделирования вводится иерар-хия не только понятий, но и связей (www.csi.uottawa.ca/~tcl/thesiishtml – полный текст монографии T.C. Lethbridge). Часто, кро-ме графического описяния знаний, предоставляется формальная форма (как правило, на языке математической логики). Некото-рые методы моделирования предусматривают расширение моде-лей описанием трансформации одного понятия в другое с указа-нием того, почему, как или когда это происходит (IDEF5 Ontologg Description Capture Method). Подводя итоги, можно сказать, что моделирование знаний может помочь в: – идентификации проблем (диагностике); – идентификации причин возникновения проблем (причин-ный анализ); – идентификации альтернативних решений; – построении терминологии; – распределении знаний между сотрудниками и их повтор-ном использовании; – обучении, путем интеграции новых и старых знаний; – генерации идей и их обмене между заинтересованными лицами. Кроме того, полученные в результате моделирования карты понятий могут помочь в разработке более интеллектуального ПО; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 111 построении экспертных систем; планировании, координации и контроле разработки сложных продуктов или услуг; проведении реорганизации процессов (выделением ключевых аспектов реор-ганизации и знаний, необходимых для этого). ЛИТЕРАТУРА 1. Рыбальченко В.Б., «Моделирование и управление знани-ями», № 4, 2002 г., Корпоративные системы. 2. Рыбальченко В.Б., «Знания в бизнесе – зачем они нужны) №№ 5, 6, 2002 г., M.A.D.E. (маркетинг*реклама*проєктирование). Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 112 О.М. Полулях (Український науковий центр розвитку інформаційних технологій) МЕТОДОЛОГІЯ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ОРГАНІЗАЦІЇ. ПРАКТИЧНИЙ ТА НАУКОВИЙ ДОСВІД УКРНЦ РІТ Одним із напрямів діяльності Українського наукового цент-ру розвитку інформаційних технологій є дослідження процесів функціонування та розвитку корпоративних систем менеджмен-ту, а також розробка методологій та методик корпоративного ре-інжинірингу. На сьогодні, результати діяльності за цим напрям-ком мають як суто науковий так і практичний характер. Наукові результати виражаються у вигляді завершеної ме-тодології опису та оптимізації бізнес-моделі компанії. Практичні результати вилились в розробку методик, настанов, щодо прове-дення часткового або повного реінжинірингу бізнес-процесів, на-вчальних курсів і підготовчих тренінгів для проектних команд. Окремо йде мова про розробку програмного засобу, який забез-печує автоматизацію певних етапів реінжинірингу. В основі популярної сьогодні концепції процесного підходу до управління компанією лежить розгляд усіх сфер та механізмів діяльності організації, як бізнес-процесів, що мають конкретні ці-лі та пов’язані між собою в єдину функціональну модель. Перева-ги такого підходу неодноразово доведені на практиці [1, 4, 5]. В більшій мірі ніж інші групи процесів, що протікають в організації (соціальні, технологічні, фінансові), бізнес-процеси відтворюють механізм формування певних цінностей, які трансформуються в прибуток для організації. Прямим завданням процесів цієї групи є досягнення основ-ного завдання існування організаційної системи типової компанії – прагнення до максимального результату, що виражає в максимі-зації цінності капіталу, при постійному збереженні певного рівня Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 113 ліквідності і досягненні цілей виробництва та збуту з урахуван-ням соціальних завдань. Основним фактором при розгляді бізнес-процесів і виділенні їх із загальної групи процесів організації є те, що бізнес-процеси пов’язані з економічними ресурсами Компанії. Крім того, бізнес-процеси є механізмом управління всією корпоративною структурою. Адже процес управління корпорати-вною структурою містить у собі операції, пов’язані із плануван-ням і оптимальним розподілом наявних в організації ресурсів. Оскільки ресурси Компанії використовуються процесами, то мо-жна сказати що загальне управління Компанією зводиться до ефективного керування бізнес-процесами. У цьому суть процес-ного підходу до управління Компанією. Однак, мабуть, було б великою помилкою обмежуватись вик-лючно дослідженням процесної моделі, абстрагуючись від інших таких важливих складових будь-якої організації, як організаційна структура, інформація, що циркулює в середині організації, об’єкти інфраструктури, матеріальні ресурси тощо. Тому проводячи нау-кові дослідження та практичні заходи щодо розвитку корпоратив-них систем менеджменту, спеціалісти УкрНЦ РІТ відштовхують-ся від комплексних моделей архітектури підприємства. Архітектура підприємства – набір моделей, принців, наста-нов і політик на різних рівнях абстракції, за допомогою яких ві-дображаються всі аспекти корпоративної системи управління [1]. Складність та форма відображення архітектури підприємства за-лежить від тих конкретних завдань, які стоять перед командою проекту. Від цього також залежить і кількість складових, які ві-дображаються. Наприклад, якщо вирішуються завдання створення ефекти-вної системи управління інформаційними технологіями компанії, яка має досить розвинену ІТ-структуру, застосовується модель Захмана (рис. 1). Це максимально повна модель архітектури ком-панії, що відображає шість ключових складових архітектури під-приємства на п’яти рівнях абстракції. Складові архітектури під-приємства в цьому разі розкриваються як аспект застосування ін-формаційних технологій. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 114 Дані ЩО Функції ЯК Дислока-ція, мережа ДЕ Люди ХТО Час КОЛИ Мотива-ція ЧОМУ Планува-льник Список важли-вих по-нять та об’єктів Список основних бізнес-процесів Територі-альне роз-ташування Ключові органі-зації Найваж-ливіші події Бізнес-цілі і стратегії Сфера дії (кон-текст) Бізнес-керівники Власник процесу, менеджер Концеп-туальна модель даних Модель бізнес-процесів Схема логістики Модель потоку робіт (workflow) Майстер-план реа-лізації Бізнес-план Модель підприєм-ства Конструк-тор, архі-тектор Логічні моделі даних Архітек-тура за-стосу-вань Модель розподі-леної ар-хітектури Архітек-тура ін-терфей-су кори-стувача Структура процесів Ролі й моделі бізнес-правил Модель системи Проекту-вальник Фізична модель даних Систем-ний про-ект Техноло-гічна ар-хітектура Архітек-тура презен-тації Структу-ри керу-вання Описи бізнес-правил Техноло-гічна (фізична модель) Розробник Опис струк-тури даних Програм-ний код Мережна архітек-тура Архітек-тура без-пеки Визна-чення тимчасо-вих при-в’язок Реалізація бізнес-логіки Деталі реалізації Іт-менеджери і розробники Дані Працю-ючі про-грами Мережа Реальні люди, органі-зації Бізнес-події Працюючі бізнес-стратегії Працюю-че під-приєм-ство Дані Функції, Процеси Мережа, розташу-вання си-стем Люди, організа-ції Час, роз-клади Мотива-ція Рис. 1. Універсальний вигляд моделі Захмана Алгоритм побудови моделі Захмана приведено в ряді літе-ратурних джерел [1]. Загальна кількість діаграм для відображення компонентів архітектури підприємства – від 30. Для вирішення задач аналітики та реінжинірингу іноді достатньо використати кі-лька основних моделей, для відображення ключових компонентів архітектури підприємства. В цьому випадку доцільно використо-вувати модель Шеєра, яка базується на використанні обмеженого числа моделей для відображення п’яти основних компонентів ар-хітектури підприємства [2, 3] (рис. 2). Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 115 Рис. 2. Загальна інтерпретація моделі Леєра Використання моделі Шеєра дало можливість ранжувати типи моделей компонентів в залежності від важливості тих чи інших задач. Наприклад при оптимізації бізнес-процесів на перше місце виходять моделі протікання процесів та взаємозв’язків між ними. Коли додатково ставиться задача реструктуризації, до мо-делей процесів додаються моделі організаційної структури. Взагалі, для проведення реінжинірингу, який супроводжу-ється автоматизацією бізнес-процесів найбільшу важливість ма-ють три основні компоненти архітектури підприємства: організа-ційна, функціональна (бізнес-процеси), інформаційна (інформа-ційні потоки). Ці компоненти об’єднуються в єдину інтегровану модель бізнес-архітектури [4]. Саме модель бізнес-архітектури найчастіше використовують аналітики УкрНЦ РІТ у своїй прак-тиці. Схематично, дана модель представлена на рис. 3. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 116 Рис. 3. Узагальнена модель бізнес-архітектури компанії Крім вище наведених моделей, в якості наукової розробки співробітниками УкрНЦ РІТ розглядається комбінована модель Захмана-Шеєра, яка поєднує властивості та принципи обох під-ходів і дозволяє, використовуючи одну й ту ж саму загальну мо-дель архітектури в одній організації вирішувати різноманітні за-дачі. Принцип побудови комбінованої моделі базується на допов-ненні моделі Шеєра додатковими компонентами і забезпечення кількох рівнів деталізації різних моделей. Схематично ці допов-нення зображено на рис. 4. Бізнес-процес № 1 Бізнес-процес № 2 Цех № 1 Цех № 2 Цех № M Інформаційний потік № 1 Інформаційний потік № 2 Бізнес-процес № N Інформаційний потік № K Відділ № 1 Відділ № 2 Відділ № M Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 117 Рис. 4. Комбінована модель Захмана-Шеєра (наукова розробка) Комбінована модель не тільки розширить можливості фахі-вців у сфері корпоративного розвитку, а й дасть можливість ши-рокої інтеграції між різними складовими архітектури підприємст-ва. Як показано на рис. 4., фактично зберігши попередню струк-туру моделі Шеєра, виділено ті додаткові компоненти, які мають актуальність для моделі Захмана. Разом з тим модель Шеєра збе-регла свої основні компоненти, за винятком злиття моделей про-цесів та моделей функцій. При цьому фактично не змінилась струк-тура базових діаграм, що використовувались в моделі Шеєра. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 118 Надалі, відштовхуючись від загальної структури комбінованої моделі, можна робити детальний опис як в інтерпретації Шеєра так і інтерпретації Захмана. Для моделювання конкретних компонентів архітектури під-приємства спеціалісти УкрНЦ РІТ використовують діаграми но-тації ARIS, комбінуючи їх з іншими типами нотацій (наприклад, Чена, Ганта, UML). Методологія ARIS базується на концепції ін-теграції, яка пропонує цілісний погляд на бізнес-процеси, і є на-бором методик, інтегрованих у рамках єдиного системного під-ходу. Це дозволяє говорити про загальну архітектуру ARIS [2, 3]. Рис. 5. Репозитарій типів та моделей ARIS До найважливіших компонентів архітектури ARIS належать типи представлення і рівні опису модельованого об’єкта (рис. 5). Використання в якості основної нотації моделей ARIS зумовлено наступними міркуваннями: 1. Зручність представлення інформації. 2. Взаємоінтеграція цих моделей між собою. 3. Висока інформативність моделей. 4. Популярність даної нотації в світі. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 119 Для того, щоб мати можливість технічно забезпечити про-цеси реінжинірингу, УкрНЦ РІТ розвиває вітчизняне програмне забезпечення «Бізнес-конструктор», яке використовується для ав-томатизації процесів реінжинірингу та аналітичного дослідження корпоративних систем менеджменту. Програмне середовище «Бі-знес-конструктор» призначене для створення моделей архітекту-ри підприємства та її компонентів (організаційної структури, біз-нес-процесів, інформаційних потоків). В якості нотацій моделювання використовуються діаграми ARIS. Архітектура підприємства реалізується за допомогою мо-делі бізнес-архітектури (рис. 3). В програмному продукті «Бізнес-конструктор» використовуються чотири основні типи діаграм, але передбачено також використання допоміжних діаграм в будь-якій нотації, що можуть бути створені спеціальним майстером. Програмне середовище «Бізнес-конструктор» передбачає мож-ливість роботи як одному користувачеві в автономному режимі, так і цілій групі консультантів за допомогою серверного рішення. При цьому, взаємодія між працюючими може бути організована за допомогою вбудованої функції чату. В програмному продукті «Бізнес-конструктор» передбачено можливості імітаційного моделювання бізнес-процесів з метою їх подальшої оптимізації. Для цього кожна функція бізнес-процесу має власні внутрішні атрибути, такі як вартість, тривалість, тру-домісткість тощо. На основі цих атрибутів, за допомогою вбудо-ваних аналітичних алгоритмів можна визначати загальні еконо-мічні характеристики бізнес-процесів, проводити порівняльний аналіз, вибирати оптимальні варіанти. Програмне середовище «Бізнес-конструктор» дає можли-вість на основі діаграм бізнес-процесів в автоматичному режимі формувати нормативні документи та посадові інструкції, що ду-же важливо для системи менеджменту якості. Крім того, перед-бачається варіант створення спеціалізованого модуля, який за-безпечить постановку задачі для вибору і впровадження ERP-системи на основі реально діючих бізнес-процесів. Це дасть змо-гу повністю автоматизувати процес передпроектного обстеження Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 120 при впровадженні ERP-системи і дасть можливість при її виборі відштовхуватись від реальних потреб виробництва. Програмне середовище «Бізнес-конструктор» перебуває в стані постійного розвитку та вдосконалення. Передбачено мож-ливість роботи в програмному середовищі «Бізнес-конструктор» не тільки із моделлю архітектури підприємства Шеєра, а й з мо-деллю Захмана, що дасть можливість використовувати програмне середовище «Бізнес-конструктор» для задач ІТ-менеджменту. Важливою перспективою також є інтеграція програмного середовища «Бізнес-конструктор» із системою електронного до-кументообігу. Це дає можливість проводити автоматичну марш-рутизацію документів на основі діаграм бізнес-процесів, що зна-чно полегшує процес впровадження електронного документообі-гу в компанії. За ключовими функціональними можливостями програмне середовище «Бізнес-конструктор» відповідає відомим зарубіж-ним аналогам, таким як ARIS Toolset, BPwin. При цьому програ-мний продукт «Бізнес-конструктор» не обтяжений надлишком функціональних рішень, а його використання максимально спро-щене. Програмне середовище «Бізнес-конструктор» відноситься до типу програмного забезпечення, що поширюється безкоштов-но за ліцензією open source. Таким чином, напрям діяльності УкрНЦ РІТ, пов’язаний із реінжинірингом бізнес-процесів та дослідженням корпоративних систем менеджменту, вже сьогодні своїми практичними резуль-татами може збагатити вітчизняну науку. Особливу актуальність має впровадження сучасних процесних методів управління в державних установах і органах державної влади. У зв’язку з цим спеціалісти УкрНЦ РІТ працюють над науково-дослідною робо-тою, присвяченою розробці архітектури електронного уряду. Ре-зультати цієї роботи будуть мати як концептуальний так і прак-тичний характер та спрямовані на побудову єдиного електронно-го контуру управління всієї державної влади України. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 121 ЛІТЕРАТУРА 1. Данилин А., Слюсаренко А. Архитектура и стратегия. «Инь» и «Янь» информационных технологий предприятия. – М.: Интернет-Ун-т Информ. Технологий, 2005. – 504 с. 2. Шеер А.В. Бизнес-процессы. Основные понятия. Теория. Методы. – М .: Весть – МетаТехнология , 1999. 3. Шеер А.В. Моделирование бизнес-процессов. – М.: Весть – МетаТехнология, 2000. 4. Войнов И.В., Пудовкина С.Г., Телегин А.И. Моделирова-ние экономических систем и построения ARIS-моделей: моно-графия. – Челябинск: Изд. ЮУрГУ, 2002. – 392 с . 5. Спицнадель В.Н. Основы системного анализа. – СПб.: Изд. дом «Бизнес-пресса», 2000. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 122 УЧАСТЬ У ДИСКУСІЯХ А.М. Чуприна (Департамент розвитку та модернізації ДПС) ВИКОРИСТАННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ В ПРОЦЕСІ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ Здійснення економічних та соціальних перетворень, досяг-нення економічного зростання та надання державою громадянам управлінських послуг на високому рівні, просування в напрямі європейської інтеграції можливо лише за умов створення ефек-тивної системи державного управління, що відповідає стандартам демократичної, правової держави із соціально орієнтованою рин-ковою економікою. Ефективність податкової сфери, її прийнятність для сус-пільства є одним з ключових чинників економічного розвитку кожної країни та успішного проведення реформ. Саме тому Уря-дом України активно підтримується модернізація податкової служби, а світове товариство допомагає Україні в проведенні ре-формування податкової системи. Всі пошуки будь-яких мотивацій, які б сприяли сплаті по-датків, зводилися до визначення найбільш оптимальних співвідношень розмірів податків та оподаткованих доходів за-лежно від етапу розвитку держави, а також до застосування різноманітних систем пільгового стимулювання та розвитку ок-ремих видів виробництв, благоустрою, соціальних програм тощо. Однак неможливо винайти єдину формулу побудови податкової системи, яка підходила б усім без винятку державам навіть на од-накових етапах їх розвитку. Кожна держава шукає свій шлях, зу-мовлений найширшою гамою історичних, територіальних, національних, економічних та інших особливостей. Просте Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 123 копіювання чужої, навіть доскональної, податкової системи не може принести очікуваних позитивних результатів. Разом з тим досвід інших держав необхідно враховувати при створенні ефек-тивної податкової служби в Україні. Так, враховуючи досвід розвинутих країн світу в області по-даткової політики, Державною податковою адміністрацією Укра-їни був розроблений та впроваджується проект «Програма модер-нізації державної податкової служби України», яким передбачено підвищення ефективності її роботи шляхом створення нових тех-нологій адміністрування податків та створення умов для добро-вільності їх сплати платниками податків. Програма модернізації державної податкової служби України має сприяти сталому еко-номічному зростанню, що забезпечить підвищення добробуту широких верств населення в Україні та її трансформуванню у провідний орган демократичного державного управління, підзвіт-ного громадськості. Впровадження першого в Україні інституційного Проекту модернізації потребує технічної та фінансової підтримки та до-помоги від зарубіжних податкових служб. У цьому напрямі ор-ганізовано тісну співпрацю зі Світовим банком, Міністерством фінансів США, Податковою та митною адміністрацією Нідерландів, Європейською Комісією в Україні в рамках програ-ми ТАСІС у напрямі укладання міжнародних угод та запровад-ження передового досвіду з питань адміністрування податків. Так у розробці програми модернізації ДПС України та Пла-ну впровадження проекту разом зі спеціалістами ДПА України брали участь міжнародні радники, а також з метою вдосконален-ня існуючого на той час процесу стягнення податкового боргу, організації роботи з великими платниками податків, введення в дію законів про податок на додану варітьсь, податку на прибуток підприємств, особливо при розробці форм податкової звітності та відповідних інструкцій і приведення їх у відповідність до міжна-родних норм. При цьому у тісній співпраці йшла не тільки роз-робка документів, необхідних для започаткування та здійснення Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 124 Проекту модернізації, а також проводилось відповідне навчання працівників ДПС України. Значну підтримку та допомогу ДПА України отримала не тільки під час запровадження Проекту модернізації, але і при йо-го впровадженні. Наприклад з метою підтримки зусиль України у процесі трансформації державної податкової служби України в орган державного управління європейського типу, створення но-вих та надійних партнерських відносин з платниками податків, заснованих на принципах прозорості, справедливості та верхо-венства закону Європейська комісія надала допомогу у вигляді послуг досвідчених радників з різних країн. Так, враховуючи те, що питання адміністрування і відшко-дування податку на додану вартість в Україні потребує значних вдосконалень, фахівці ДПА України разом з іноземними радни-ками з урахуванням досвіду роботи зарубіжних країн за цим на-прямом розробили пропозиції, які знайшли своє відображення у положеннях проекту Податкового кодексу України. Впроваджен-ня запропонованих законодавчих та нормативних змін значно поліпшить стан адміністрування ПДВ, а саме: дозволить упере-дити випадки реєстрації платників з метою незаконного відшко-дування ПДВ; дозволить автоматизувати процес звірки даних щодо сплати ПДВ та заявлених до відшкодування сум ПДВ; змен-шить навантаження, на підрозділи аудиту щодо кількості доку-ментальних перевірок; прискорить терміни відшкодування ПДВ добросовісним платникам; дозволить здійснювати відшкодування ПДВ новозареєстрованим платникам за перші 12 місяців реєстра-ції тощо. Разом з цим актуальним є питання вдосконалення практич-ного співробітництва між підрозділами ДПА України та іншими партнерами з державного та приватного сектору, що має на меті підвищення рівня виконання вимог податкового законодавства України шляхом ефективного впровадження обміну інформацією на загальнонаціональному рівні, на основі змін до нормативно-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 125 правової бази, що мають бути прийняті у найближчому майбут-ньому. За відсутності законодавчого врегулювання питання обміну інформацією та дієвих механізмів її здійснення Державною по-датковою адміністрацією України за допомогою іноземних рад-ників розроблено рамкові положення з обміну податковою інформацію, що відповідають принципам ЄС. Ці положення на сьогоднішній день трансформовано у статті проекту Податкового кодексу України; розроблено стратегічний документ з впровад-ження модернізованого обміну інформацією в державній подат-ковій службі України та план дій; підготовлено рекомендації що-до вдосконалення порядку використання та надання доступу ор-ганів ДПС до даних, які містяться в центральній базі даних ДПС, враховуючи наявні технічні можливості органів ДПС для ство-рення необхідних умов програмного та технічного захисту інформаційних ресурсів від витоку інформації та не-санкціонованого доступу. Також як результат використання зарубіжного досвіду по-будови ефективних податкових служб можна зазначити створен-ня Інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби. Завдяки вивченню передового міжнародного досвіду що-до обслуговування платників податків наразі платники податків в Україні можуть користуватися в оперативному режимі високо-кваліфікованими послугами цього Департаменту. Також це дає можливість знизити адміністративні витрати органів державної податкової служби на надання консультацій платникам податків за рахунок економії часу у порівнянні з індивідуальним обслуго-вуванням по телефону або під час особистого відвідування ними податкових інспекцій. Усвідомлюючи необхідність створення такого Департамен-ту та враховуючи інформацію, отриману під час ознайомчих по-їздок до податкових адміністрацій країн Євросоюзу для вивчення досвіду створення та функціонування інформаційно-довідкових центрів (контактних центрів), і за допомогою рекомендацій, що було отримано від радників, які безпосередньо працювали в ДПА Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 126 України за цим напрямом, було розроблено як Концепцію ство-рення Інформаційно-довідкового центру державної податкової служби України (далі – ІДЦ), так і технічні завдання на проекту-вання ІДЦ, закупівлю меблів, інформаційних та комунікативних технологій, обладнання для ІДЦ. Крім цього опрацьовувалися питання організації та управ-ління функціями контактного центру; взаємодії між контактним центром та іншими підрозділами податкової адміністрації; полі-тики роботи з персоналом (добір працівників з податкової служ-би, критерії відбору, навчання); оцінки якості роботи працівників контактного центру тощо. Окремо хотів би зазначити, що протягом вже багатьох років при виникненні потреби розгляду та вирішення певних питань за напрямами діяльності податкової служби здійснюється плідна співпраця та обмін інформацією зі спеціалістами Податкової та митної адміністрації Нідерландів. Отримуючи та аналізуючи ін-формацію з досвіду діяльності податкової служби Нідерландів фахівці ДПА України зробили значні вдосконалення у напрямі роботи з великими платниками податків, обслуговування плат-ників податків, здійснення аудиту та створення ризико-орієнтованої системи, управління людськими ресурсами, в тому числі розвитку зовнішнього та внутрішнього моніторингу в дер-жавній податковій службі України, адміністрування ПДВ, бо-ротьби з фінансовим та економічним шахрайством тощо. Обмін професійним досвідом, напрацюваннями, методич-ною літературою є складовими міжнародного співробітництва, що сприяє подальшому удосконаленню системи оподаткування, створенню ефективних механізмів адміністрування податків в Україні, що, в свою чергу, призведе до прискорення інтеграції України у європейський економічний простір. Так, членство ДПА України у Внутрішньо-Європейській організації податкових ад-міністрацій (ІОТА) надає можливість значно поліпшити обмін інформацією та кооперацію з іншими членами-країнами ІОТА через постійні форуми для податкових адміністрацій, участь у Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 127 конференціях, семінарах і курсах, що організовуються ІОТА, та отримання технічної допомоги від країн-членів ІОТА. Також з метою запозичення позитивного досвіду європейсь-ких країн щодо ефективного адміністрування податків і підви-щення інтелектуального рівня персоналу служби Державна по-даткова адміністрація України співпрацює з Організацією еконо-мічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) шляхом участі пра-цівників органів ДПС у навчальних курсах та семінарах з питань оподаткування. Підсумовуючи зазначене, можна сказати, що результатом плідної та виваженої співпраці ДПА України зі Світовим банком та міжнародними фінансовими установами буде досягнення за-планованих позитивних результатів роботи податкової служби України, що сприятиме прискоренню інтеграції України до світового співтовариства взагалі та Європейського Союзу зокре-ма. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 128 Г.П. Мазурчук (Департамент розвитку та модернізації ДПС України) ВНУТРІШНІЙ МОНІТОРИНГ ЯК ЗАСІБ ВИЗНАЧЕННЯ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ На сьогодні розвиток та вдосконалення системи управління персоналом набуває особливо важливого значення. Нагальною стає потреба у збереженні в органах ДПС висо-кокваліфікованого, компетентного та досвідченого персоналу. Цього можливо досягти лише через мотивацію праці. Що ж таке мотивація праці? Мотивація праці – це потужний інструмент впливу на ефек-тивність діяльності персоналу. За її допомогою можливо стимулю-вати окремого працівника до більш якісної роботи, а колектив – до більш згуртованих дій. Окрім грошової, існує велика кількість ефективних форм мотивації: – сприятлива робоча атмосфера; – можливість планування кар’єри; – позачергові звання; – почесні нагороди; – навчальні поїздки; – спеціальні завдання, які надають можливість працівникові творчо розкрити свій потенціал, тощо. Побудувати ефективну систему мотивації праці можливо лише за умови виявлення мотиваційних чинників та демотивую-чих факторів. Рівень плинності персоналу визначає частку працівників із зниженою мотивацією. (Прим. в органах ДПС показник плинності кадрів за останні чотири роки коливався в діапазоні 4–6 відс.). Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 129 Для вивчення рівня мотивації, наявності демотивуючих фа-кторів, в чинну систему управління персоналом за ініціативою Департаменту розвитку та модернізації ДПС з 2006 року впрова-джені щорічні дослідження (внутрішній моніторинг), засобами якого визначається ефективність процесу управління персоналом. На сьогодні завершено четвертий етап внутрішнього моніто-рингу, в якому, сподіваюсь, взяли участь і присутні в цьому залі. Внутрішній моніторингу дозволив отримати інформацію про оцінку рівня мотивації податківцями – задоволення (незадо-волення): – своєю роботою; – системою навчання; – взаємовідносинами у колективі; – оплатою праці; – умовами для професійного розвитку. За результатами досліджень керівництву ДПА України на-дані аналітичні записки із переліком проблем, які перешкоджа-ють ефективній діяльності податківців та знижують їх мотивацію. Отже, в опитуванні взяли участь 46 відс. працівників, відпо-віді яких свідчать, що в органах ДПС склалось мотиваційне сере-довище з такими характеристиками: 1. Переважним є позитивне відношення до праці. 2. 93 відс. опитаних усвідомлюють почуття відповідальності та обов’язку за виконання своєї роботи. 3. Мотивами праці для опитаних є можливість приймати рі-шення, самореалізовуватись та самовиражатись. 4. Здійснюючи самооцінку, майже 85 відс. працівників стве-рджують про свій значний внутрішній потенціал (здібності, нави-ки, досвід), який дозволяє їм виконувати доведені завдання. 5. Близько 80 відс. високо оцінюють свою готовність до змін завдань та функцій. 6. Опитаних працівників мотивує як зміст праці, так і мож-ливість творчої та професійної самореалізації. Для такої групи працівників вагомим є мотив наявності умов для навчання, під-вищення кваліфікації. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 130 7. На думку 30 відс. такі умови є недостатніми, а для 70 відс. – цілком задовільними. Особисті потреби у навчанні, готовність до самовдоскона-лення висловлює більше 60 відс. опитаних. Бажання розвиватись у професійній сфері стимулюють заці-кавленість працівника у своїй діяльності. Значний мотивуючий ефект справляє наявність можливос-тей для службового зростання, адже 63 відс. працівників для здо-буття посади вищого рівня, готові до збільшення функціонально-го завантаження. Щодо умов для службового зростання, то позитивні та нега-тивні думки опитаних розділились порівну. Це свідчить про те, що для 50 відс. відсутня мотивація розвитку щодо кар’єрного зростання. Вагомим чинником ефективної системи мотивації праці є стан взаємовідносин керівник-підлеглий, адже будь-яка дія по відношенню до підлеглого може бути для нього мотивуючою або демотивуючою. Позитивна тенденція встановлених взаємовідносин мотивує до ефективних дій близько 80 відс. опитаних. Опитані працівники вважають, що чим краще побудована система комунікативних відносин, тим краще спланована та організована робота через чі-тку та зрозумілу систему постановки цілей. Співпрацюючи з підлеглим, керівник сприяє задоволенню його потреб, визнає компетентність і надає можливість для само-вираження через реалізацію його потенціалу. Визнання керівником професіоналізму підлеглого стимулює останнього до нових здобутків. Сприятлива робоча атмосфера стимулює до ефективної дія-льності 54 відс. проти 46. Майже в такій же пропорції надані від-повіді про готовність працювати понаднормово. 90 відс. надали високу оцінку стану дотримання правил ети-чної поведінки, що позитивно відбивається на робочій атмосфері. Ряд показників характеризують чинники, що знижують мо-тивацію: – висока інтенсивність праці – 90 відс.; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 131 – низький рівень забезпечення комп’ютерною технікою – більше 60 відс.; – низький рівень автоматизації процесів – більше 50 відс. опитаних. – 70 відс негативних відповідей характеризують рівень оплати праці. Цей показник є найвагомішим. Чим менше задоволення ма-теріальним стимулюванням, тим менше подобається робота, зни-жується віддача. Незважаючи на наявність дестимулюючих чинників, важли-вим є те, що більшість опитаних (70 відс.) пишаються тим, що працюють в органах ДПС. На закінчення хочу сказати, що користь від проведення до-сліджень полягає у можливості усім без винятку працівникам ви-словлювати свою думку про чинну систему управління персона-лом із зазначенням проблем, що супроводжують їх діяльність та демотивують. Тому хочу підкреслити, що внутрішній моніторинг – це не лише управлінський захід чи задача кадрових служб. Це, перш за все, захід, результати якого дозволяють мати чі-тке уявлення про мотиваційне середовище в органах ДПС, яке складається з думки кожного податківця. Зважаючи на важливість досліджень, які націлені на підви-щення мотивації праці шляхом усунення проблем (а 60 відс. опи-таних стверджують, що такі заходи вживаються), Департамент розвитку та модернізації чекає від Вас пропозиції щодо: – поліпшення процесу проведення внутрішнього моніторингу; – покращення змісту анкети, яка б змістовніше описувала ваші проблеми, побажання; – зручних для вас форм налагодження зворотного зв’язку з точки зору інформування про результати моніторингу з нашого боку і про результати здійснених заходів щодо усунення про-блем, – з вашого. Тому, сподіваюсь на плідну співпрацю та дякую за увагу. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 132 О.В. Редич, к.е.н. (Національний університет ДПС України) ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ РИЗИКО-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ В УПРАВЛІННІ ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ ДПС УКРАЇНИ Удосконалення управління державною податковою служ-бою України на основі управління ризиками передбачає створен-ня ризико-орієнтованої системи адміністрування податками, що повинна забезпечити: – значне підвищення ефективності використання інтелекту-альних (людських) та матеріальних ресурсів ДПС України; – зменшення впливу зовнішніх і внутрішніх факторів ризику на результати діяльності органів ДПС України; – максимально підвищити рівень виявлення та запобігання порушенням податкового законодавства; – підвищення рівня довіри суспільства до податкової служ-би держави [1, 2]. Протягом останніх років в ДПА України проводилась знач-на робота з моніторингу та наповнення бази податкових ризиків, впроваджувались методи класифікації платників податків за ознаками ризиків, їх відбору для виїзних перевірок тощо. Нака-зами ДПА України вводились у використання відповідні методи-чні рекомендації, інструкції та порядки [5, 7]. Результатами цієї роботи є сформована база податкових ризиків, впроваджені інфо-рмаційні підсистеми розподілу платників на категорії уваги в се-редовищі АІС «Податки» та складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання. Проте подальше впровадження ризико-орієнтованого підходу в управлінні діяльністю органів ДПС України характеризується на-явністю певних проблем і невирішених питань. Основні із них такі: – відсутнє спільне для усіх зацікавлених сторін розуміння поняття ризику як такого, особливостей його аналізу, вимірювання Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 133 та застосування у роботі податкових органів у цілому та окремих функціональних підрозділів зокрема; – не визначені принципи впровадження ризико-орієнтовано-го управління діяльністю органів ДПС України та загальна мо-дель роботи з ризиками. Не розроблено відповідні методичні ре-комендації, положення та процедури класифікації ризиків стосо-вно цілей організації та її структурних одиниць; – документи ДПА України (Накази, методичні рекомендації, інструкції тощо), що використовують термін «ризико-орієтнована система», не розкривають його змісту, не визначають складових такої системи та їх взаємодію у здійсненні операційних та органі-заційно – управлінських процесів. Це приводить до розбіжностей у розумінні перспективних завдань із впровадження цієї системи підрозділами ДПС України; – уявлення про податковий ризик зводиться до уявлення про порушення платником податків податкового законодавства. За-вдання управління ризиками практично обмежене задачами від-бору платників податків для контрольно-перевірочної роботи; – до роботи по створенню ризико-орієнтованої системи ад-міністрування податків не залучаються фахівці в галузі ризик-менеджменту. Попередніми документами не розглядались за-вдання систематизованого дослідження методів та засобів статис-тичного, математичного та аналітичного забезпечення для вияв-лення, ідентифікації та оцінювання ризиків. Підсумовуючи сказане, можна констатувати, що організація та результати роботи по впровадженню управління ризиками у діяльності органів ДПС України не відповідає сучасному розвит-ку ризикології – як фундаментальної науки про ризики, ризик-менеджменту – як науки про організацію управління ризиками, не в повній мірі враховує досвід податкових служб інших країн в даній галузі. Завданням даного дослідження є аналіз та систематизація понять і визначень, що можуть застосовуватись у податковому ризик-менеджменті. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 134 Що стосується управління діяльністю органів ДПС України, то його прийнято розглядати у наступних аспектах: По-перше, існує державне управління податковою службою як виконавчим елементом податкової системи держави. У даному випадку податкова система держави розглядається як класична си-стема управління, що включає наступні складові: 1) концептуаль-ний рівень (Конституція держави, що визначає принципи відносин держави і суб’єктів податкових відносин); 2) регулюючий рівень (Укази Президента, Закони, прийняті Верховною Радою, Податко-вий кодекс); 3) виконавчий або суб’єктний рівень (контролюючі органи – податкова, митна та інші служби, що контролюють до-тримання податкового законодавства); 4) об’єктний рівень (плат-ники податків, база оподаткування); 5) цільовий рівень (бюджет держави та цільові фонди); 6) контролюючий рівень (Рахункова па-лата, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служ-ба, що контролюють надходження та видатки бюджету) [8–10]. По-друге, управління діяльністю органів ДПС України мо-жна розглядати як внутрішнє корпоративне управління, що здій-снюється всередині податкової служби; об’єктами виступають співробітники, служби, підрозділи, органи, а суб’єктами – керів-ники та апарат управління, які діють відповідно до законодавства і складають у своїй сукупності систему управління діяльністю органами податкової служби, що призначена для забезпечення ефективного їх функціонування. Застосування процесного та ризико-орієнтованого підходів в управлінні діяльністю органів ДПС України передбачає організа-цію такої взаємодії об’єктів управління, при якій висока якість ре-зультату кожного повинна бути основною мотивацію їх взаємодії. В рамках процесного підходу проходить виокремлення про-цесів як спеціального об’єкта управління: робота не «рухається» вверх і вниз по функціональній ієрархії, вона «протікає» через організацію у вигляді процесів. Процесний підхід до управління розглядає організацію як ме-режу взаємопов’язаних між собою процесів, а не сукупність роз-різнених функцій. Кожен процес описується послідовністю Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 135 операцій, що націлені на досягнення конкретного результату. На відміну від функціонального підходу до управління, процесний підхід робить організацію орієнтованою на результат: кожен спів-робітник розуміє, що він повинен зробити, у які терміни і якої якості, щоб процес у якому він задіяний дав потрібний результат. Відповідно до Концепції операційної діяльності органів ДПС України, процеси, що визначають їх зміст, згруповано в опера-ційний та організаційно-управлінський блоки. Відповідно до прий-нятої в теорії управління класифікації операційний блок включає основні процеси, що забезпечують фактичні результати діяльності органів ДПС (операційні процеси). Процеси організаційно-управ-лінського блоку є забезпечуючими діяльність основних процесів. Визначення змісту поняття «адміністрування податків» В Законодавстві України та науковій літературі зустріча-ються терміни, що за своєю суттю є синонімами: адмініструван-ня податків і податкове адміністрування. Зокрема Уряд України визначає діяльність державних органів у сфері оподаткування як податкове адміністрування [3]. Концепція реформування податкової системи України [4] передбачає створення ефективної системи адміністраторів по-датків і зборів – незалежних органів державної влади, які у ме-жах своєї компетенції, визначеної законодавством власне повинні реалізувати механізми адміністрування. До них відносяться: по-даткові органи; митні органи; органи Пенсійного фонду України – стосовно внесків до цього фонду; органи фондів загальнообов’яз-кового державного соціального страхування – стосовно внесків до цього Фонду. Узагальнено поняття адміністрування податків можна визначити як управління та регулювання відносинами у сфері оподаткування через методологічне та організаційне забезпе-чення процесів планування, обліку та контролю виконання пла-нових показників податкових надходжень та зборів, дотримання суб’єктами податкових відносин податкового законодавства. Враховуючи, що адміністрування податків є основним ви-дом діяльності органів ДПС України, ризико-орієнтована система Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 136 адміністрування податків повинна розглядати впровадження про-цесів управління ризиками стосовно усіх аспектів операційної та організаційно – управлінської діяльності структурних підрозділів ДПС України, направлених на здійснення визначеної місії, якісне виконання поставлених перед ними завдань та досягнення цілей. Види та класифікація податкових ризиків Що стосується терміну «податковий ризик», що вживається в документах ДПА України, за основу взято наступне визначен-ня: «Під податковим ризиком слід розуміти теоретичну ймовір-ність того, що внаслідок якихось дій платника податку певні пла-тежі до бюджету можуть надійти не в повному обсязі або несвоє-часно» [4]. У методичних рекомендаціях ДПА дається таке ви-значення: «Податковий ризик – вірогідна можливість порушення податкового законодавства, в результаті чого можливі втрати бюджету» [5–7]. У відповідності із таким підходом проблема розглядається у кримінально-правовому аспекті, а джерелами виникнення подат-кового ризику розглядаються порушення платниками податків податкового законодавства. Інші впливові чинники ризиків, які є джерелом невизначеності умов діяльності податкової служби кра-їни і, як наслідок, можуть негативно впливати на кінцеві резуль-тати її діяльності не враховуються. Нижче подається система визначень податкового ризик-ме-неджменту. Податковий ризик – це економічна категорія, котра відо-бражає характерні особливості податкових відносин, об’єктивно існуючих невизначеності та конфліктності, притаманних проце-сам цілепокладання, управління, прийняття рішень, оцінювання, що супроводжуються можливими загрозами та невикористаними можливостями як для держави так і для платника податків. Що стосується останніх наукових досліджень у даній галузі, податкові ризики прийнято поділяти на податковий ризик дер-жави та податковий ризик платника податків [11–12]. Податковий ризик держави – це економічна категорія, яка характеризує невизначеність кінцевого результату діяльності щодо Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 137 забезпечення надходжень коштів до бюджетів усіх рівнів, держа-вних цільових фондів унаслідок можливого впливу (дії) на нього низки об’єктивних та/або суб’єктивних факторів, неефективного адміністрування податків та порушень податкового законодавства. Податковий ризик держави є складним ризиком, тобто та-ким, що включає інші ризики. Зокрема податковий ризик держа-ви включає ризики, управління якими із сторони органів ДПС України повністю або частково неможливе [11,12]. Це природно – кліматичні ризики (стихійні лиха), та політико – економічні ризи-ки (зміна або реорганізація політичної або економічної систем). До ризиків, управління якими із сторони органів ДПС України можливе, можна віднести ризики порушення податкового зако-нодавства, операційні та організаційно – управлінські ризики. Ризик порушення податкового законодавства може розгля-датись за двома аспектами: – ризик порушення податкового законодавства платниками податків; – ризик порушення податкового законодавства державними службовцями. Ризик порушення податкового законодавства платниками податків характеризується можливістю (імовірністю) ненавмис-ного або навмисного порушення суб’єктом господарювання чин-ного законодавства, у результаті чого можливі втрати надхо-джень до бюджету, виражені у грошовій формі. Ризик порушення податкового законодавства державними службовцями характеризується можливістю (імовірністю) зло-вживань та корупційних дій із боку працівників державних ві-домств, у результаті чого також можливі втрати надходжень до бюджету, виражені у грошовій формі. Ризики порушення податкового законодавства платниками податків, державними службовцями інших відомств, природно-кліматичні та соціально-політичні ризики відносяться до зовніш-ніх ризиків адміністрування податків. До внутрішніх ризиків ад-міністрування податків відносяться операційні та організаційно-управлінські ризики. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 138 Операційні ризики адміністрування податків характеризу-ються невизначеністю кінцевого результату здійснення операцій-них процесів, завданням яких є забезпечення надходжень коштів до бюджетів та державних цільових фондів, унаслідок можливого впливу (дії) на них об’єктивних та/або суб’єктивних факторів, не-ефективного управління та порушень податкового законодавства. Організаційно-управлінські ризики адміністрування податків характеризуються можливістю (імовірністю) впровадження не-ефективної організаційної структури органів та підрозділів ДПС України, планування, цілепокладання, прогнозування, що у свою чергу, впливає на невизначеність результатів діяльності опера-ційних процесів адміністрування податків. Враховуючи розглянуті компоненти податкового ризику держави та адміністрування податків можна дати таке визначення ризико – орієнтованої системи адміністрування податків. Ризико-орієнтована система адміністрування податків є системою управління та регулювання відносинами у сфері опода-ткування, що базується на застосуванні теорії економічних ризи-ків, їх виявлення, кількісного обчислення та супроводження з ме-тою підвищення ефективності та якості здійснення процесів опе-раційної та організаційно – управлінської діяльності органів ДПС України. Впровадження управління ризиками у діяльності органів ДПС України покликано вивчати закономірності, принципи, ін-струментарій щодо оцінювання, моделювання та управління по-датковими ризиками. Процес прийняття рішень на основі управ-ління податковими ризиками передбачає такі основні етапи: – цілевиявлення; – розробка і прийняття рішень; – організація виконання рішень та контроль їх якості. Загальна модель прийняття та виконання рішень на основі управління ризиками у діяльності органів ДПС України показана на рис. 1. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 139 Рис. 1. Загальна модель прийняття рішень на основі управління ризиками Робота по управлінню ризиками повинна мати організаційну інфраструктуру. На думку автора впровадження управління ри-зиками в управлінні діяльністю органів ДПС України повинна здійснюватись поетапно, починаючи з окремих операційних та організаційно-управлінських процесів. Такий процес повинні ко-ординувати відповідні експертні робочі групи за функціональни-ми напрямами та змістом бізнес-процесів. Деякі процеси при впровадженні управління ризиками можуть розглядатись ком-плексно. Наприклад процеси обліку платників, обліку платежів, аудиту можуть поєднуватись у контексті аналізу ризиків пору-шення платниками податкового законодавства тощо. Для загальної координації робіт по впровадженню управ-ління ризиками у діяльності органів ДПС України доцільне фор-мування експертної ради, завданням якої повинна бути коорди-нація і узгодження завдань та змісту робіт експертних робочих груп. Цілевиявлення Організація вико-нання і контроль Розробка і прийнят-тя рішень Розробка і прийняття рішень Організація виконання і контроль 3. Формування критеріїв якості 4. Формування цілей 5. Постановка задач щодо ней-тралізації ризиків 6. Формування альтернатив щодо нейтралізації ризиків 7. Вибір і погод-ження рішень 2. Формування показників ризиків 1. Діагноз проблем, вияв-лення ризиків 9. Облік та оцінювання якості результатів 8. Контроль реалізації рішення 10. Якість задовільна? Ні Так Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 140 Для реалізації стратегії управління ризиками при удоскона-ленні системи адміністрування податків необхідне дотримання наступних принципів: – Синергетичний принцип. Управління ризиками є комплек-сним процесом, який повинен охоплювати всі функціональні на-прями діяльності органів державної податкової служби (усі про-цеси адміністрування податків) та усі організаційні рівні (струк-турні підрозділи). Управління ризиками при адмініструванні по-датків є одним із управлінських процесів, і в той же час основним принципом забезпечення ефективності інших процесів діяльності органів ДПС України. – Принцип інноваційності. Процеси управління ризиками повинні базуватись на сучасних методиках проектного менедж-менту, реінжинірингу та інтелектуального аналізу, що передба-чають визначення місії та головних цілей кожного із операційних і організаційно-управлінських процесів. Принцип науковості. Ризико-орієнтована система адмініст-рування податків повинна відповідати сучасним досягненням економічної теорії та основним положенням існуючих міжнарод-них угод, стандартів та інших документів, враховувати сучасні тенденції та перспективні напрямки застосування функції управ-ління ризиками в діяльності податкових органів інших країн. – Принцип системності. Впровадження та функціонування ризико-орієнтованої системи адміністрування податків повинно відповідати принципам реформування податкової системи Украї-ни, базуватись на системному підході, що вимагає узгодження питань удосконалення податкової політики, законодавства та си-стеми адміністрування податків. – Принцип узгодженості цілей. При запровадженні ризико-орієнтованого підходу в адмініструванні податків необхідно за-безпечити узгодження цілей та дотримання балансу інтересів усіх зацікавлених учасників процесу адміністрування податків. Зок-рема необхідно узгодити цілі та завдання процесів впровадження управління ризиками, стандарту управління якістю (ІСО 9000), Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 141 системи критеріїв оцінки ефективності роботи підрозділів ДПА України. ЛІТЕРАТУРА 1. Детальний план дій за реструктуризованим Проектом «Модернізація державної податкової служби України», затвер-джений наказом ДПА України від 14.04.06 № 204. 2. Посібник з операційного керівництва Проектом модерні-зації державної податкової служби, затверджений наказом Дер-жавної податкової адміністрації України від 31.01.03 № 47. (Ви-користовується у якості обов’язкового стандарту). 3. Програма діяльності Кабінету Міністрів України, затвер-джена постановою КМУ № 14 від 16 січня 2008 р. 4. Концепція реформування податкової системи, схвалена розпорядженням КМУ від 19 лютого 2007 р. № 56-р. 5. Методичні рекомендації щодо порядку розподілу платни-ків податків за категоріями уваги, затверджені наказом Держав-ної податкової адміністрації України від 30.06.07 № 373. 6. Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарюван-ня, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 31.07.2007 № 466. 7. Порядок оцінки показників діяльності суб’єктів господа-рювання для розподілу платників податків за категоріями уваги, затверджений наказом Державної податкової адміністрації Укра-їни від 24.07.06 № 430. 8. Геєць В.М., Кваснюк Б.Є., Звєряков М.І., Гриценко А.А., Киреєв С.І. Трансформація моделі економіки України. Ідеологія, протиріччя, перспективи /НАН України; Інститут економічного прогнозування /Геєць (ред.). − К. : Логос, 1999. − 497 с. 9. Лондар С.Л. Моделі прийняття рішень з проблем вдоско-налення податкової політики в умовах ринкової трансформації економіки України. Монографія. Ред. проф. В.Є. Юринець. − Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 142 Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2001. − 274 с. − С. 69. 10. Редич О.В. Погляд на податкову систему України як на складну саморегулюючу економічну систему //Бюджетна систе-ма. Тези доповідей науково-практичної конференції (м. Ірпінь, травень 2003 р.). – Національна академія ДПС України. – 124. – 126 с. 11. Вітлінський В.В., Тимченко О.М. Джерела і види подат-кових ризиків, їх взаємозв’язок //Фіанси України, – 2007. – № 3. – С. 132–139, 12. Гранатуров В.М. Податковий ризик держави: визначення та класифікація/В.М. Гранатуров, І.Б. Ясенова //Фінанси Украї-ни. – 2007. – № 10. – С. 86–95. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 143 С.Л. Пелех (Департамент розвитку та модернізації ДПС) ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ КРИТЕРІЇВ (ІНДИКАТОРІВ) ДЛЯ ВІДБОРУ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДО ПЛАНУ-ГРАФІКА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК Для визначення основних критеріїв (індикаторів) для відбо-ру платників податків до Плану-графіка проведення перевірок потрібно удосконалити та впровадити ризикоорієнтовану систему адміністрування податків. Першим етапом впровадження ризико-орієнтованої системи адміністрування податків є створення кон-цепції, яка на даний час розробляється Департаментом розвитку та модернізації ДПС. В концепції ризикоорієнтованої системи адміністрування податків будуть визначені єдині для організації трактування та-ких понять, як: фактори ризику – тобто причини, обставини, умови, що створюють можливість негативних (небажаних, небезпечних для виконання поставлених завдань) результатів; показники (критерії, індикатори) ризику – тобто те, що слу-гує сигналом про розгортання несприятливих подій, очевидне вимірюване свідчення про можливість реалізації ризику, що може бути зафіксоване при належній організації спостереження (моні-торингу); наслідки ризику – це можливий вплив ризику або створеної ним проблеми на запланований (очікуваний) результат. Для виявлення ризиків і їх нейтралізації важливим є розу-міння операційного контексту (іншими словами, середовища), який може бути визначений як сукупне поєднання усіх фактів та обставин, в яких податкова служба здійснює свою діяльність і який має бути врахований як даність протягом певного періоду. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 144 Ризикоорієнтована система адміністрування податків ство-рюється з метою запровадження системного підходу в управлінні діяльністю органів ДПС України. Один із основних аспектів її впровадження базується на тому, що податкові органи за рахунок поінформованості про можливі випадки порушення податкового законодавства, можуть на ранніх стадіях їх формування реагувати належними діями, зокрема упереджувати такі порушення. Таким чином, запровадження ризикоорієнтованої системи дозволить зосередити увагу податкових органів на злісних непла-тниках податків та визначенні основних критеріїв (індикаторів) для відбору платників податків до Плану-графіка проведення пе-ревірок шляхом управління ризиками. Що таке управління ризиками? Це інструмент прийняття рішень, а саме процедури і дії, які дають можливість виявити, оцінити, прослідкувати та усунути ризики до або під час їх пере-творення у проблеми. Метою управління ризиками є забезпечення можливостей для податкової служби виконання своїх завдань. Ризики, прита-манні будь-якій діяльності, існують завжди, але не завжди спра-цьовують. Ризик, що реалізувався, перетворюється у проблему. Управління ризиками являє собою безперервний цикл, що включає наступні кроки: – визначення ризиків; – аналіз ризиків; – оцінка ризиків та визначення їх пріоритетності; – робота з ризиками (здійснення протиризикових заходів); – оцінка роботи з ризиками (ефективності протиризикових заходів). Окрім цього, управління ризиками повинно здійснюватись по кожному з функціональних напрямів діяльності державної подат-кової служби, пов’язаних з процесами адміністрування податків. Основні принципи управління ризиками: – принцип адресності, який полягає у тому, що управляти ризиком повинен той, хто має змогу і повноваження вплинути на причини і обставини, що цей ризик породжують; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 145 – принцип економічності – перевага надається тим формам роботи з ризиками, які досягають певного рівня результативності за умови мінімального використання ресурсів; – принцип превентивності – краще як можна раніше усунути незначну небезпеку, ніж пізніше вирішувати серйозну проблему; – принцип відповідності – вибір проти ризикових заходів залежить від характеристик ризику та платника податків (надання допомоги та консультацій шахраю так само недоцільно, як і по-вна перевірка діяльності дисциплінованого платника); – принцип оцінки діяльності за ефективністю -оцінка за да-лекосяжними наслідками та впливами, а не лише за кількісними показниками здійснення заходів. Усі критерії (індикатори) для автоматизованої системи від-бору платників податків можна поділити на дві групи: – які виявляються на стадії обліку суб’єкта господарювання (далі – СГ) в органах державної податкової служби (далі – ДПС) як платника податків; – які виявляються в процесі діяльності платника податків. Індикатори, які виявляються в процесі діяльності платника податків, можливо умовно поділити на наступні підгрупи залеж-но від стадії виявлення: – під час обробки даних податкових декларацій (розрахунків); – під час обліку платежів (податкових зобов’язань); – під час обслуговування платників податків; – під час здійсненні контрольно-перевірочної роботи; – під час апеляції платниками податків; – під час погашенні прострочених податкових зобов’язань; – під час визначення кола платників податків, які здійсню-ють свою діяльність, пов’язану з відмиванням доходів, отрима-них злочинним шляхом. Робота з податковими ризиками передбачає також створен-ня єдиної бази податкових порушень як узагальнення результатів контролю, систематизацію недоліків податкового законодавства і порушень податкових нормативно-правових актів суб’єктами го-сподарювання у процесі господарської діяльності, схем ухилень Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 146 від оподаткування, загальних критеріїв, що можуть вказувати на наявність таких порушень, які на даний час відомі податківцям. За рахунок постійної контрольної роботи, в умовах виникнення нових видів, форм та методів господарської діяльності база даних податкових порушень буде постійно змінюватись, доповнюватись новими порушеннями. При цьому деякі порушення можуть втра-чати свою актуальність або видозмінюватись. Податкові ризики підлягають оцінці з точки зору їх фінан-сової важливості, що дає можливість визначити пріоритети під час роботи щодо усунення ризиків. Робота з податковими ризиками дозволить нейтралізувати будь-які можливі наслідки дії цих ризиків. Основна робота пода-ткових органів у цьому напрямі націлюється на попередження ненадходження коштів до Державного Бюджету. При цьому по-винна використовуватися вся наявна інформація для впливу на дії платника та усунення неузгодженостей законодавства. Наслідки реалізації таких дій дозволяють максимально зменшити втрати надходжень платежів до бюджету. Оскільки відправною точкою в ідентифікації ризиків є цілі організації, то з метою класифікації (групування) ризиків та ор-ганізації процесу управління ризиками доцільно виділяти страте-гічний, тактичний і операційний рівень – відповідно до класифі-кації цілей та організаційних рівнів податкової служби та отри-мання інформації по кожному з них. У результаті створення ризико-орієнтованої системи адміні-стрування податків стане можливим: – визначення основних критеріїв (індикаторів) для відбору платників до Плану-графіка проведення перевірок; – цілеспрямована діяльність по упередженню виникнення податкової недоплати на основі аналізу причин виникнення (фак-торів) окремих видів ризиків, їх зв’язків та взаємних впливів; – визначення порогу значимості податкових ризиків з ура-хуванням співвідношення між сукупним ризиком та наявними ресурсами державної податкової служби; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 147 – оптимальний розподіл наявних ресурсів між різними на-прямками адміністрування податків з урахуванням пріоритетнос-ті окремих видів ризиків; – визначення пріоритетних напрямків та конкретних проти-ризикових заходів з метою зменшення, нейтралізації або свідомо-го прийняття ризику по усіх напрямках діяльності – від внесення законодавчих ініціатив до поточних заходів на різних ділянках адміністрування податків; – своєчасне застосування затверджених засобів щодо попе-редження можливості спрацювання ризику; – дотримання принципу найменшого втручання у фінансо-во-господарську діяльність суб’єктів господарювання. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 148 І.С. Кияшко (Управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Харцизьк Донецької області), З.М. Безсмертна (Національний університет ДПС України) МОДЕРНІЗАЦІЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСУ «ПОДАТКОВИЙ АУДИТ» НА ПРИКЛАДІ ДПІ У М. ХАРЦИЗЬК ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ В більшості європейських країн взаємовідносини між пода-тковою службою та платниками податків розвиваються у напря-мку налагодження партнерських відносин та зменшення втручан-ня органів державної влади у підприємницьку діяльність окремих суб’єктів господарської діяльності. Проте, деяким платникам вдається і в межах законів своєї країни не сплачувати податків чи принаймні їх мінімізувати На сьогодні у роботі податківців, які перевіряють діяльність суб’єктів господарювання, спостерігаються кардинальні зміни. Пріоритетним напрямом є формування ідеології партнерства та обмеження втручання у господарську діяльність платника подат-ків. Проблема мінімізації податків існує давно, і це проблема не лише нашої країни, а й таких розвинених країн, як США, Японія, країни Євросоюзу. В Україні 2,4 тисячі підприємств з доходами понад 10 млн.грн мають податкове навантаження менше одного відсотка. Всі знають про безліч схем мінімізації, офшори, «конвертаційні» центри тощо. Саме в цій прогалині держава втрачає щороку від 10 до 15 млрд грн. Одним з основним напрямків Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 149 (Стратегічний план розвитку) є забезпечення прозорості, компе-тентності, передбачуваності та неупередженості діяльності пода-ткової служби, зокрема, впровадження в практичну діяльність ри-зико-орієнтованої системи та стандартних процедур перевірок до всіх платників податків при організації контрольно-перевірочної роботи. Модернізації бізнес-процесу «Податковий аудит» передба-чає, що для ефективного адміністрування податків в умовах збі-льшення кількості платників податків органи державної податко-вої служби повинні зосередити свою увагу на платниках податків високої та помірної категорій уваги, тобто орієнтації податкового аудиту на платників податків з високим ступенем ризику Податковий аудит відіграє важливу роль в здійсненні подат-ковими органами контролю за дотриманням суб’єктами підпри-ємницької діяльності податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати в бюджет, держа-вні цільові фонди податків і зборів (обов’язкових платежів). Головним завданням контрольно-перевірочної роботи є під-вищення рівня дотримання податкового законодавства платника-ми податків. Для цього податківцям необхідно детально аналізу-вати результати їх діяльності. Адже підприємства, які працюють на одному ринку, повинні однаково сплачувати кошти до держа-вної скарбниці. Тому особливу увагу органи податкової служби зосередили на ризикових підприємствах -підприємствах, які мають суттєві валові доходи, незначну податкову віддачу, тобто використову-ють схеми мінімізації податкових зобов’язань. Умовно схеми мінімізації податкових зобов’язань можна розділити на три категорії: 1. Схеми оптимізації податкових зобов’язань. 2. Схеми ухилення від оподаткування. 3. Схеми, що мають ознаки шахрайства. До першої категорії відносяться схеми, які дають можли-вість на законних підставах оптимізувати податкові платежі, або ті, які лише формально виглядають законними, проте їх реалізація Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 150 не є можливою без залучення інших суб’єктів господарювання. При цьому, саме при розгляді останніх, слід розрізняти закон-ність здійснених операцій, пов’язаних з такими категоріями, і в ході здійснення документальних перевірок визнавати «зловжи-вання» суб’єктом господарювання своїм правом, розмежовуючи діяльність на господарську й таку, що здійснюється без очевид-ного економічного змісту. Друга категорія схем мінімізації податкових зобов’язань – пов’язані з ухиленням від оподаткування. Зазначене може досяга-тись за рахунок невідображення у податкових деклараціях подат-кових зобов’язань, використання суб’єктами господарювання у розрахунках підставних («фіктивних») осіб, або ж визнаних бан-крутами. Третя категорія схем – пов’язані з шахрайством, підробкою документів. Зазначене може досягатись шляхом укладання «фік-тивних» угод, зокрема використання підроблених документів, у тому числі для отримання незаконного відшкодування з бюджету сум ПДВ. Застосування зазначених схем в сукупності дозволяє вивес-ти в тіньовий сектор певну частину прибутку, що утворюється на стадії оптової або роздрібної торгівлі і в декілька разів перевищує реальний прибуток у сфері виробництва. Реалізація першої та другої категорії схем мінімізації подат-кових зобов’язань неможлива без залучення інших суб’єктів гос-подарювання, і зазвичай спрямована на перенесення об’єкту опо-даткування на інших осіб: а) з меншими (пільговими) ставками оподаткування (в тому числі, що перебувають на спеціальних режимах або використо-вують рішення судів); б) нерезидентів; в) «фіктивних» суб’єктів господарювання. Проведення мінімізації проводиться як простим здійснен-ням операцій із такими категоріями суб’єктів, а також за рахунок використання певних механізмів, до яких можна віднести: 1) заниження ціни реалізації; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 151 2) використання «транзитних» підприємств з метою збіль-шення ціни закупки; 3) придбання сумнівних з точки зору фактичного надання і використання у господарській діяльності послуг (маркетинг, мер-чандайзинг, інформаційні, консультативні, юридичні, права ви-користання товарних знаків тощо); 4) залучення запозичення ресурсів під завищений процент; 5) проведення попередньої оплати; 6) здійснення нетипового експорту; 7) приріст запасів; 8) продаж товарів через платників єдиного податку; 9) операції з нематеріальними активами; 10) перерахування коштів на „фіктивне” підприємство з по-дальшим банкрутством останнього і віднесенням заборгованості до складу валових витрат; 11) проведення свідомо збиткових операцій, які є нетипови-ми для основної діяльності (в т.ч. з використанням товарного кредиту). Приклади застосування схем можна знайти у всіх регіонах. Але в цілому регіонами-лідерами по застосуванню таких схем за-лишаються області в яких генерується найбільша база оподатку-вання, тобто в яких зосереджено більшість підприємств високо-рентабельних галузей. Такими регіонами є м. Київ, Дніпропет-ровська, Донецька, Одеська області. Але поглиблений аналіз, показує, що використання певних схем мінімізації пов’язано не з певними регіонами, а з конкрет-ними фінансово-промисловими групами. Так для великих верти-кально-інтегрованих груп, таких як «Приват», «СКМ», «ІСД», ха-рактерним є перерозподіл ПДВ всередині групи шляхом здійс-нення експортних операцій через договори комісії. Для груп «Приват», «СКМ» характерно здійснення операцій через транзитні підприємства із заниженням ціни реалізації на початку ланцюга та збільшенням ціни на його завершенні. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 152 Для обленерго та підприємств, що здійснюють діяльність в лікеро-горілчаній галузі характерно здійснення операцій нетипо-вого експорту для мінімізації платежів з ПДВ. Використання операцій з офшорними зонами протягом три-валого часу було притаманне групі «ІСД». В той же час, слід зауважити, що здійснення таких операцій є неможливим без використання транзитних підприємств, а в кін-цевому підсумку і «фіктивних». Основним джерелом збільшення витратної частини є укла-дання угод про отримання різного роду послуг, сумнівних з точки зору фактичного надання і використання у господарській діяль-ності. Так, при перевірці ТОВ «Сільпо-49» (група «ФОЗЗІ», осно-вний вид діяльності – роздрібна торгівля), яке за 2007 рік мало податкову віддачу з податку на прибуток – 0,257 % при валових доходах 40,3 млн грн та за 2008 рік відповідно – 0,21 % при вало-вих доходах – 37,9 млн грн, було встановлено, що з метою мінімі-зації податку на прибуток ТОВ «Сільпо-49» заключило з ТОВ «Планета ОМ» договір про надання послуг мерчендайзінгу. Згід-но умов договору ТОВ «Сільпо-49» за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р виплатило ТОВ «Планета ОМ» за послуги мерчен-дайзінгу 158,2 тис. грн. Таким чином, втрати бюджету по податку на прибуток склали 32,9 тис. грн. Також, при перевірці цього платника була встановлена ще одна подібна схема мінімізації. А саме, ТОВ «Сільпо-49» заклю-чило з ЗАТ «Фоззі» ліцензійний договір на право використання знаку для товарів і послуг. Згідно умов договору ТОВ «Сільпо-49» за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р виплатило ЗАТ «Фо-ззі» ліцензійну винагороду (роялті) за право на використання то-варного знаку у сумі 1 775,2 тис. грн. Таким чином, втрати бю-джету по податку на прибуток склали 443,8 тис. грн. Мінімізація сплати податків за рахунок перенесення бази оподаткування на іншого платника відбувається шляхом проведення оплат значних сум грошових коштів на адресу суб’єкта господарювання, що пе-ребувають на іншій системі оподаткування, де ставка оподатку-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 153 вання значно нижча, наприклад, страхових компаній, платників єдиного податку. В основу організації виявлення і руйнування схем мініміза-ції податків, ухилення від оподаткування, відшкодування завда-них державі збитків, насамперед полягає у комплексному відпра-цюванні інформації про наявність таких схем, про суб’єктів гос-подарської діяльності, що задіяні в них, про системно організова-ні дії, які призводять до втрат бюджету. З метою забезпечення максимальної ефективності роботи податкових органів в напрямку руйнування таких схем, створен-ня сприятливих умов для здійснення майбутньої документальної перевірки вже на стадії доперевірочної підготовки повинно бути вирішено ряд питань, пов’язаних із її проведенням. Це і суто ор-ганізаційні питання, і визначення центрів мінімізації, відбір та аналіз суб’єктів господарювання, які є складовими ланками схем мінімізації. Вважаємо, що для підвищення ефективності контрольно-перевірочної роботи при проведенні перевірок підприємств -«мі-німізаторів» необхідно здійснювати одночасні планові перевірки всіх СПД, що задіяні в ланцюгах мінімізації, з одночасним ком-плексним здійсненням оперативно-розшукових заходів по всій Україні. Саме такий комплексний підхід до вирішення поставле-них завдань дасть можливості для руйнування схем мінімізації та розширення бази оподаткування. Міжнародний досвід свідчить про те, що для підвищення податкової дисципліни серед платників податків необхідні насту-пні умови: – простота податкового законодавства, його стабільність; – надання послуг платникам податків у виконанні ними обов’язків; – застосування ефективних програм перевірок та стягнення податків; – справедливе та послідовне застосування податкового за-конодавства. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 154 Також необхідно зазначити, що відповідна освіта працівни-ків податкової служби, певні їхні практичні навики та професіо-налізм і компетентність є тією основою, яка забезпечує належну якість перевірки платників податків щодо дотримання ними ви-мог чинного податкового законодавства України. Адже саме від уміння аналітично мислити, професійно підходити до виконання своїх функціональних обов’язків, умілого використання інфор-мації, що накопичується, зберігається та циркулює в автоматизо-ваних системах органів державної податкової служби і надходить із інших, зовнішніх джерел, залежить результативність контроль-но-перевірочної роботи. З метою забезпечення підвищення рівня добровільної спла-ти податків, неупередженого ставлення до платників податків та забезпечення максимального рівня сервісу під час їх обслугову-вання, створення рівних умов ведення бізнесу та руйнування схем мінімізації, на мою думку, необхідно: – використання ризико-орієнтованої системи відбору плат-ників податків – орієнтація податкового аудиту на платників податків з ви-соким ступенем ризику; – зменшення кількості перевірок суб’єктів малого бізнесу – здійснення обґрунтованого і поглибленого доперевірочно-го аналізу і вивчення діяльності платника податків до початку перевірки з оформленням відповідного висновку щодо можливих порушень; – проведення змістовного аналізу фінансово-господарської діяльності платника податків як методу встановлення ризиків відносно отриманих доходів або здійснених витрат, і складання висновку стосовно проблем, які існують в роботі суб’єкта госпо-дарювання; – планування до перевірок ризикових платників податків, які входять до складу фінансово-промислових груп і тих, які по-в’язані з ними юридично і через здійснення фінансово-госпо-дарської діяльності; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 155 – організація роботи щодо виявлення під час проведення перевірок правочинів, які суперечать інтересам держави та сус-пільства; – посилення роботи щодо припинення або суттєвого скоро-чення операцій нетипового експорту. – підвищення результативності заходів по упередженню не-законного відшкодування ПДВ із бюджету. – поліпшення якості доперевірочного аналізу суб’єктів гос-подарювання в частині оцінки контрагентів суб’єкта, що переві-ряється, та концентрації зусиль по відпрацюванню тих контраге-нтів, які відносяться до найбільш ризикових категорій. – здійснення одночасних планових перевірок всіх СПД, що задіяні в ланцюгах мінімізації, з одночасним комплексним здійс-ненням оперативно-розшукових заходів по всій Україні; – активізувати роботу із суб’єктами господарювання, що де-кларують збиткову діяльність; – ретельний аналіз збиткових операцій і здійснення заходів щодо визнання таких операцій, як не пов’язаних із господарсь-кою діяльністю – підвищення якості перевірок платників податків, в частині складання актів за результатами цих перевірок, оскільки одною з підстав задоволення позовів платників з причин неякісного офо-рмлення матеріалів перевірок; – підвищення рівня погашення донарахованих сум і змен-шення кількості оскаржень, задоволених на користь платника, за рахунок якості документування виявлених порушень, що підтве-рджуються висновками експертів, і відповідність їх результатам перевірки; Крім того, на законодавчому рівні необхідно внести зміни: – привести у відповідність Наказ ДПА України від 18.08.05 № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взає-модії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вар-тість» із Законом України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 156 на додану вартість» (із змінами та доповненнями). А саме, нака-зом № 350 передбачено надавати бюджетне відшкодування після підтвердження податкового кредиту по ланцюгу постачання до виробника, але Закон України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про по-даток на додану вартість» (із змінами та доповненнями) це не пе-редбачає. – у зв’язку з втратами бюджету від проведення суб’єктами господарської діяльності операцій з продажу товарів (робіт, по-слуг) за цінами нижче цін придбання доцільно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) ви-класти в такій редакції: «...Валовий дохід включає: загальний доход від продажу то-варів (робіт, послуг)... не нижче фактичних витрат для їх вигото-влення (придбання).» – на законодавчому рівні затвердити порядок формування валових доходів при проведенні операцій за договорами комісії, а саме внести зміни до пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону про прибуток щодо порядку віднесення до валових доходів суми коштів, отри-маних комісіонером при виконанні договорів комісії, якщо ці кошти не перераховані комітенту в звітному періоді, тобто по не-завершеному договору комісії; – встановити законодавчо віднесення до валових витрат платника податку вартість послуг маркетингу, мерчендайзингу, інформаційних, консультативних, юридичних послуг та права ви-користання товарних знаків у розмірі, що не перевищує 5 відсотків від суми оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду ; – вирішити питання, щодо формування податкового кредиту та валових витрат суб’єктами господарювання за рахунок спла-чених передплат. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 157 В.О. Сисоєв (Департамент розвитку та модернізації ДПС) КОНТАКТ-ЦЕНТР – СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБКИ ВИКЛИКІВ Одним із видів сучасних технологій обробки телефонних запитів (викликів) та взаємозв’язку з клієнтами (платниками по-датків) є контакт-центри. Контакт-центр (Contact Center) -систе-ма, що спеціалізується на автоматизованій обробці великої кіль-кості запитів (викликів) та передбачає обробку контактів не лише за допомогою телефонного зв’язку, але й за допомогою електро-нної пошти, web-технологій, факсимільного зв’язку, SMS та ін-ших технологій. Розвиток контакт-центрів у світі відбувається достатньо три-валий час, але в Україні контакт-центри почали застосовуватися з 2000 року. Незважаючи на повсюдне поширення Інтернету та комп’ю-терів, телефон все ж таки залишається основним засобом дистан-ційного обслуговування. Не секрет, що до 70 % контактів у бізне-сі відбувається по телефону. Що необхідно для нормальної робо-ти будь-якого консультаційного центру? По-перше, щоб теле-фонна лінія завжди була вільною; по-друге, щоб можна було пе-реключитися на потрібного клієнта; по-третє, скористатися авто-секретарем, голосовим меню, маршрутизацією викликів; по-четверте, бажано оперативно приймати та обробляти велику кіль-кість викликів, використовуючи систему автоматичного розподі-лу викликів. Центр обробки викликів, що обслуговує тільки голосові по-відомлення, прийнято називати call-центром. У процесі еволюції традиційні центри обслуговування викликів (call-центри) посту-пово трансформувалися в мультимедійні центри (контакт-цент-ри), здатні обслуговувати клієнта незалежно від типу зв’язку, об-раного клієнтом: телефон, факс, e-mail, або Інтернет. Саме тому Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 158 такі центри в різних сферах діяльності представляють великий інтерес для клієнтів. Використання технологій контакт-центрів активно поширюється в усьому світі. У США вже зараз більше 80 % компаній використовують контакт-центри для обслугову-вання клієнтів. Найбільша частка компаній, що використовують центри обслуговування викликів, припадає на фінансову сферу. Насамперед, контакт-центр – це та технологія автоматизації інтерактивних взаємодій, яка може задовольнити намагання ор-ганів ДПС бути відкритими до платників податків. Важливо зро-зуміти, що контакт-центр являє собою сукупність технологій, які спочатку мають бути розроблені, потім грамотно запроваджені та уважно відстеженні, щоб можна було отримати довгостроковий гарантований результат. Контакт-центр – це ефективний інстру-мент для надання відповідей, оптимізації процесів обробки звер-нень, якісне та зручне обслуговування платників податків. Місія контактного центру полягає у тому, щоб надавати відповіді платникам податків – юридичним та фізичним особам з усієї території України як на прості, так і на складні запитання у сфері оподаткування. Загальна мета діяльності контактного цен-тру -покращити якість розгляду звернень, задовольнити потреби та орієнтуватися на ситуацію громадян у тому, що стосується по-слуг, які надаються; доступності; робочого часу; мови; комуніка-ційних навичок тощо. Основні завдання контакт-центру державної податкової служби: – здійснення ефективної автоматизованої обробки звернень; – інтеграція з інформаційними ресурсами інших підсистем у структурі автоматизованої інформаційної системи державної по-даткової служби (АІС ДПС); – обробка звернень з різноманітних комунікаційних джерел; – оптимізація та контроль роботи операторів; – підготовка звітності; – ефективна організація праці операторів та мінімізація ви-конання рутинних операцій; – зниження собівартості обробки звернень; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 159 – проведення опитувань платників податків з принципових питань; – організація відео-конференцій тощо. Також контактний центр забезпечує зворотний зв’язок з платниками податків, тому, у деяких випадках, має забезпечувати функціональні можливості вихідного зв’язку: оператори будуть змушені пере телефонувати платникам податків у разі, якщо за-пити є дуже складними та потребують глибокого вивчення; опе-ратори також зможуть проводити опитування серед заздалегідь визначеної категорії платників податків. Контакт-центр має такі технічні можливості: – можливість реалізовувати ефективний розподіл викликів між операторами (групами операторів); – можливість автоматизувати обробку викликів щодо стан-дартної інформації з метою вивільнення людських ресурсів для виконання більш складних завдань; – можливість інтеграції рішення контактного центру з ло-кальною обчислювальною мережею для автоматизації робочих місць операторів (текстовий чат між операторами, розсилання те-кстових повідомлень для операторів тощо); – можливість інтеграції рішення контактного центру з база-ми даних (базою знань), що дозволить організовувати маршрути-зацію викликів залежно від інформації в базі даних; – можливість надання детальної звітності щодо роботи кон-тактного центру як у режимі реального часу, так і у вигляді хро-нологічних звітів за певний період (день, тиждень, місяць і т.д.); – можливість запису розмов операторів з метою аналізу їх-ніх помилок, відслідковування «зловмисних» викликів тощо. Основні послуги, які повинні надавати контакт-центри 1. Надання відповідей на запити платників податків стосов-но податкової системи: – відповіді як на стандартні, так і на складні запитання; – відповіді з приводу будь-яких конкретних ситуацій: ство-рення юридичної особи, отримання спадщини фізичними особа-ми тощо; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 160 – відповіді стосовно процедур оподаткування, форм подат-кової звітності, строків сплати платежів; – відповіді стосовно роботи податкових органів: організація, місцезнаходження, контактна інформація, обов’язки тощо. 2. Інформування платників податків про будь-які зміни у податковому законодавстві: – надання інформації та роз’яснень з приводу нових законо-давчих актів; – надання роз’яснень стосовно змін та доповнень порівняно до попередніх законодавчих актів. 3. Надання відповідей з використанням різних каналів зв’яз-ку за бажанням платника податків: телефон, факс, електронна пошта, звичайна пошта. Контактний центр, безумовно, є не єдиним інструментом, що визначає суспільно прийнятий рівень партнерських відносин з платниками податків, але внаслідок того, що він є спеціальною організаційною структурою державної податкової служби для спілкування з клієнтами, він має бути центром позитивних змін та зрушень щодо удосконалення процесу обслуговування плат-ників податків. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 161 М.І. Кондратюк (Національний університет ДПС України), В.Ю. Кобець (ДПІ у Богодухівському районі Харківської області) НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ ЗВІТНОСТІ В ОРГАНАХ ДПС У числі пріоритетних напрямів діяльності ДПА України має місце активне впровадження надання податкової звітності в елек-тронному вигляді. Процес створення та впровадження системи подання подат-кової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових на-кладних в електронній формі розпочався після прийняття Верхо-вною Радою України законів «Про електронні документи та елек-тронний документообіг» [1] та «Про електронний цифровий під-пис» [2]. З метою забезпечення практичної реалізації доручень, наданих Президентом України 14.07.2005 на розширеній нараді в ДПА України та у відповідності до Указу Президента України від 20.10.2005 № 1497 «Про першочергові завдання щодо впрова-дження новітніх інформаційних технологій» [3] та «Плану пер-шочергових заходів у сфері інвестиційної діяльності», затвер-дженого Указом Президента України від 10.04.2006 № 300/2006 [4], стосовно вжиття заходів щодо створення електронних реєст-рів податкових накладних, у регіональних ДПА було розпочато дослідну, а згодом і промислову експлуатацію даної системи. Впровадження подання податкової звітності та реєстрів по-даткових накладних в електронному вигляді має такі переваги: – для платників податків: відсутність контакту зі спеціаліс-тами органів державної податкової служби, унеможливлення втручання людського фактору в процесі подання та обробки по-даткової звітності, економія робочого часу і коштів на придбання Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 162 бланків, гарантоване оперативне відстеження змін по формах по-даткової звітності, уникнення черг при наданні звітності спро-щення процедури подання звітності до органів державної подат-кової служби (можливість звітувати не виходячи з офісу); – для органів державної податкової служби: зменшення паперового документообігу, економія робочого часу, підвищення ефективності процесу обробки в умовах зростання обсягу доку-ментів, своєчасне та повне наповнення бази даних державної по-даткової служби достовірними даними з податкової звітності та даними про надходження або повернення коштів, спрощення процедури підтвердження сум до відшкодування, зменшення те-рмінів проведення перевірок, зменшення випадків корупції, під-вищення рівня обслуговування платників, тощо. Незважаючи на всі переваги слід зазначити й проблеми та недоліки системи впровадження електронної звітності, а це: ве-лика кількість форм податкової звітності та додатків до них, а ін-струкції по їх заповненню виписані таким чином, що можливе рі-зне трактування, часті зміни законодавства щодо адміністрування податків, що приводить до зміни форм звітності та їх заповнення, недопрацьована система отримання сертифікаційних ключів для цифрового підпису електронної звітності та терміни їх дії тощо. На сьогоднішній день, для підключення до системи подання податкової звітності в електронному виді необхідно виконати 3 кроки: 1. Звернутись до державної податкової інспекції за місцем реєстрації для отримання необхідного пакету документів, про-грамного забезпечення формування та подання до органів ДПС податкової звітності, податкових накладних і реєстрів податкових накладних в електронному вигляді; 2. Отримати в будь-якому акредитованому центрі сертифі-кації ключів посилені сертифікати відкритих ключів електронно-цифрового підпису посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та посилений сертифікат відкри-того ключа електронної печатки підприємства; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 163 3. Заключити договір про визнання електронних документів з районною ДПІ та надати паперові та електронні копії сертифі-катів відкритих ключів посадових осіб платника податків та елек-тронної печатки. Після виконання цих кроків платник податків має право зві-тувати в електронному вигляді. На сьогоднішній день ми бачимо, що зменшилась кількість платників, які надають декларації в паперовому вигляді і збіль-шилась – в електронному [5, 14]. Але на ряду з цим, також маємо різкий спад тих платників, які подавали звітність в електронному вигляді через телекомунікаційні мережі з застосуванням електро-нно-цифрового підпису. Призупинення в 2008 році використання безкоштовних клю-чів і активне введення приватних акредитованих центрів сертифі-кації, які пропонують те саме, але за певні кошти, значно змен-шує відсоток платників, які звітують в електронному вигляді за-собами телекомунікаційного зв’язку без паперових форм звітнос-ті [6, 7, 8]. Отже, ті платники, які звітували за допомогою телеко-мунікаційної мережі з цифровим підписом на кінець 2008 року перейшли на комбіновану форму звітування в електронному ви-гляді на магнітних носіях без цифрового підпису з доданням ори-гіналів податкової звітності на паперових носіях і цей показник сягнув понад 70 % від загальної кількості платників ПДВ. Ще одна незручність, яка залишається на сьогоднішній день актуальною в системі подачі звітності в електронному вигляді полягає в тому, що згідно захисту інформації податкової інспекції комп’ютер, який приєднаний до мережі Інтернет, повинен бути відокремлений від локальної мережі податкової інспекції. Тобто електронна звітність, що надходить на електронну поштову скринь-ку інспекції приймається на відокремленому комп’ютері, переві-ряється на наявність вірусного зараження, потім переноситься на комп’ютер який підключений до локальної мережі інспекції з-за допомогою магнітного носія. Після чого автоматично приймаєть-ся та формується повідомлення про прийняття або неприйняття цієї звітності, а далі той самий процес. Зашифровані повідомлення Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 164 копіюємо на магнітний носій, переносимо до відокремленого комп’ютера і відправляємо на електронну скриньку платника. Ця процедура пов’язана із втручанням людського фактору та знач-ними витратами робочого часу працівника. Тому, для вирішення проблем і протиріч, які виникають в процесі впровадження електронної звітності, пропонується внес-ти деякі зміни щодо удосконалення цього процесу. По-перше, удосконалення процесу отримання сертифікова-них ключів шифрування (ЕЦП), шляхом створення Єдиного дер-жавного акредитованого центру сертифікації ключів. Залучення платника податків до подачі звітності в електро-нному вигляді повинно починатися ще при процесі його реєстра-ції, як платника податків. Схематично цей процес представлений на рис. 1. Платники податків Платники податків ДПІ Єдиний державний реєстратор Єдиний державний реєстратор Єдиний державний акредитований центр сертифікації ключів Єдиний державний акредитований центр сертифікації ключів Документи на реєстрацію Отримання ключів ЕЦП Передача ключів Формування ключів Передача відкритих ключів Укладання договору про визнання електронних документів Рис. 1. Схема залучення платників податків до подачі звітності в електронному вигляді Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 165 Єдиний державний реєстратор за допомогою корпоративної мережі в режимі реального часу подає запит до Єдиного держав-ного акредитованого центру сертифікації ключів і отримує ключі шифрування для платника. Платник податків, разом з документами про реєстрацію, безкоштовно отримує від Єдиного державного реєстратора сер-тифіковані ключі для накладання цифрового підпису. Далі цей платник податків, звертається до податкової інспекції, для укла-дення договору про визнання електронної звітності. Податкова інспекція укладає договір з платником і отримує, за допомогою корпоративної мережі, в автоматичному режимі, відкриті ключі платника від Єдиного державного акредитованого центру ключів. Слід зауважити, що отримані ключі електронно-цифрового підпису, можна буде застосовувати для електронного документо-обігу не тільки в органах податкової служби, а й для інших орга-нізаційних структур, таких як Пенсійний фонд, Держказначейст-во, Фонд соціального страхування інші організації. По-друге, введення сучасних інформаційних технологій в процес впровадження електронної звітності, шляхом впроваджен-ня захищеної, територіально-розподіленої бази даних, яка може бути розташована на обласному рівні і наповнюватиметься дани-ми як від органів ДПС так і від самих платників податків в режи-мі реального часу з-за допомогою телекомунікаційних мереж. Це є створення корпоративного сховища даних для інформаційно-аналітичної системи органів ДПС України. Схематично робота з територіально-розподіленою базою даних представлена на рис. 2. Слід зазначити, що територіально-розподілена база даних буде поєднувати в собі таку податкову інформацію, як: реєстра-ція та облік платників податків; прийняття та обробка податкової звітності; облік податків та платежів; податковий аудит. Особли-вості територіально-розподіленої бази даних: централізована, ін-тегрована база даних, яка буде забезпечувати нагромадження, збереження й обробку даних, з введеними правилами і засобами санкціонування доступу до них. Ця база даних буде тісно інтег-рована з системою управління документами, в межах якої відбу-вається зберігання документів у електронному вигляді, які були Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 166 оброблені в ній. Також територіально-розподілена база вирішить проблему з захистом податкової інформації і вивільнить робочий час працівників задіяних в процесі прийняття електронної звітно-сті. Таким чином, створення корпоративного сховища даних для інформаційно-аналітичної системи органів ДПС України буде міц-ним фундаментом для подальшої розбудови системи обміну опе-ративною та аналітичною інформацією у самій податковій служ-бі, а також налагодження і міжвідомчого обміну інформацією. Платники податків ДПІ Територіально-розподілена база даних ДПС Територіально-розподілена база даних ДПС Податкова звітність Звітування в режимі (On-line) Мережа Інтернет Корпоративна мережа ДПС Рис. 2. Схема роботи територіально-розподіленої бази даних По-третє, створення безкоштовної системи подання звітнос-ті в електронному вигляді для платників податків, а саме: безкош-товне програмне забезпечення для формування електронної звіт-ності, безкоштовні ключі електронно-цифрового підпису, безкош-товне надання консультацій та роз’яснень тощо. При застосуван-ні безкоштовної системи подання електронної звітності, очікуєть-ся значне збільшення кількості суб’єктів господарювання, які пе-рейдуть на електронну форму звітування. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 167 Отже, альтернативними варіантами вирішення проблем і протиріч в процесі впровадження електронної звітності є: – удосконалення системи отримання сертифікованих ключів шифрування (ЕЦП); – введення інноваційних технологій в процес впровадження електронної звітності (створення корпоративного сховища даних); – створення безкоштовної системи подання звітності для платників податків. Впровадження системи електронної звітності вирішить низ-ку проблем, які актуальні на сьогоднішній день, а саме: – спрощення процедури подання податкової звітності до ор-ганів державної податкової служби; – збільшення платників, які перейдуть на систему електро-нного звітування, з використанням безкоштовних ключів елект-ронно-цифрового підпису; – зменшення паперового документообігу між податковими органами та платниками податків; – підвищення рівня обслуговування платників податків за рахунок підвищення рівня оперативності обміну інформацією; – збільшення довіри суспільства до органів державної по-даткової служби та підвищення їх іміджу. Це і є реальний крок вперед назустріч європейським стан-дартам. ЛІТЕРАТУРА 1. Закон України від 22.05.2003 р. № 852-IV «Про електрон-ний цифровий підпис». 2. Закон України від 31.05.2005 р. № 2599-IV «Про електро-нні документи та електронний документообіг». 3. Указ Президента України від 20.10.2005 р. № 1497 «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформацій-них технологій». 4. Указ Президента України від 10.04.2006 р. № 300/2006 «Про план першочергових заходів у сфері інвестиційної діяль-ності». Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 168 5. Наказ ДПА України від 17.10.07 № 587 та 10.04.2008 р. № 233 «Про подання електронної податкової звітності». 6. Наказ ДПА України від 03.05.2006 р. № 242 «Про затвер-дження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків». 7. Наказ ДПА України від 05.12.2007 р. № 670 «Про внесен-ня змін до формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків». 8. Повідомлення про оприлюднення проекту наказу ДПА України від 07.11.2008 «Про затвердження Порядку централізо-ваного подання податкової звітності в електронній формі засоба-ми телекомунікаційного зв’язку». 9. Наказ Державної податкової адміністрації України від 07.04.2003 р. № 160 «Про затвердження Стратегічного плану роз-витку Державної податкової служби України на період до 2013 року». 10. Наказ Державної податкової адміністрації України від 29.09.2005 р. № 420 «Про внесення змін до Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року». 11. Закон України від 9.01.2007 р. № 537-V «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007– 2015 роки». 12. Наказ ДПА України від 01.10.2008 р. № 623 «Про забез-печення функціонування в органах ДПС України інформаційних систем, пов’язаних з використанням глобальної інформаційної мережі Інтернет». 13. Наказ ДПА України від 28.10. 02 № 512 «Концепція за-хисту інформації в державній податковій службі України». 14. Інформація щодо впровадження системи приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності та реєстрів отрима-них та виданих податкових накладних щотижнево оновлюється та знаходиться на офіційному сайті ДПА України за адресою: http://www.sta.gov.ua/page.php3.pdv Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 169 Т.Ф. Демків (Департамент розвитку та модернізації ДПС) ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ІЗ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ Інформування громадськості про діяльність органів держав-ної податкової служби та проведення масово-роз’яснювальної роботи з платниками податків неможливо уявити без застосуван-ня такого засобу масової інформації як преса. В Україні за-реєстровано понад 7 600 періодичних друкованих органів (60 % з яких є регіональними). На даний час органами ДПС всіх рівнів налагоджена співпраця з 452 друкованими засобами масової інформації, у то-му числі з 425 регіональними періодичними виданнями [2, с. 18]. Преса є найбільш ефективним засобом зв’язку та спілкування між податковими органами та громадянами -плат-никами податків, тому ДПС приділяє особливу увагу постійному співробітництву з друкованими засобами масової інформації (ЗМІ), доброзичливим стосункам з редакторами та журналістами. Ефективність цих комунікацій залежить, в першу чергу, від того, які саме форми спілкування використовуються для поширення повідомлень. Спеціалістами PR засоби комунікації поділяються на неконтрольовані і контрольовані. Використання неконтрольованих засобів означає розповсюд-ження новин ЗМІ або спеціалізованим каналам. Мета такої форми комунікації полягає в тому, щоб досягти позитивного висвітлення акцій, подій, діяльності ДПС. Неконтрольованими вони назива-ються тому, що автор, відправивши повідомлення у друковане видання, втрачає контроль за подальшим його рухом. Редактор або інший працівник газети (журналу) можуть на власний розсуд надрукувати отриманий матеріал повністю, частково або взагалі відкласти. Оскільки організація не оплачує вартість публікацій Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 170 або іншої форми поширення інформації, доля такого матеріалу повністю залежить від волі співробітників редакції. До контролюючих засобів комунікації можна віднести бро-шури на податкову тематику, звіти, інтерв’ю та інше. Найбіль-ший вплив серед друкованих ЗМІ на громадськість мають газети -періодичні видання, що містять офіційні матеріали, оперативну інформацію і статті з актуальних проблем. Для ДПС преса є каналом широкого інформування гро-мадськості про напрями і результати діяльності, актуальні питан-ня податкового законодавства тощо. Органи ДПС інформують ЗМІ про свою діяльність, представники мас-медіа надають цю інформацію населенню. І від того, наскільки часто відбуваються контакти, наскільки надана інформація буде достовірною і своє-часною, залежить ставлення громадян до податківців як предста-вників виконавчої влади. Саме з цих міркувань в Україні був прийнятий Закон «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні» від 23.09.1997 року, який безпосередньо зобов’язує органи дер-жавної влади передавати ЗМІ повну інформацію про їх діяльність через відповідні інформаційні служби. З іншого боку, мас-медіа є джерелом інформації для прийняття рішень самою податковою службою, для формування стратегії діяльності, вибору форм і ме-тодів роботи. У відносинах із пресою слід мати на увазі, що органи ДПС зацікавлені у висвітленні позитивних аспектів її діяльності: на-повнення державної казни, боротьби зі злочинністю у сфері опо-даткування, проведенні різноманітних заходів, спрямованих на формування високої податкової культури населення, налагод-ження партнерських відносин з підприємцями та утвердження ідеології добровільної сплати податків і зборів. Преса ж зацікав-лена в фактах, на основі яких створюються журналістські мате-ріали, що можуть приваблювати читачів. Для досягнення мети обох сторін процесу спілкування в основі тісної співпраці ДПС із ЗМІ повинні бути довіра, відкритість і взаємоповага. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 171 Важливою для результативності інформаційної взаємодії є розробка стратегії і тактики у взаємовідносинах із ЗМІ. До ос-новних кроків можна віднести: а) визначення органом ДПС переліку найбільш впливових у регіоні газет, журналів, бюлетенів та інших друкованих ЗМІ та їх орієнтацію на певне коло читачів. Перелік періодичних видань має містити адресу, номери телефонів, періодичність виходу, ти-раж, рейтинг, редактор, оглядачі, основні рубрики. До зазначено-го переліку вводяться щоденні газети, тижневики, щомісячні ви-дання, а також телерадіокомпанії. Перелік ЗМІ періодично об-новлюється; б) своєчасна та якісна підготовка матеріалів (повідомлень) для друку. Доцільним є проведення моніторингу публікацій, що стосується діяльності ДПС та визначення їх впливу на громадсь-ку думку; в) встановлення тісних контактів з редакціями газет і жур-налів та визначення напрямів взаємовигідної співпраці (акреди-тація ЗМІ при органах ДПС, відкриття тематичних сторінок, спрямованих на інформування населення про зміни у податково-му законодавстві, діяльність податкових органів тощо); г) забезпечення своєчасного та об’єктивного реагування на критичні виступи у пресі (у разі необхідності – спростування, у разі підтвердження – інформування про вжиті заходи); д) визначення довготермінової тематики та графіків публі-кацій податкових органів у друкованих ЗМІ, опрацювання та ад-ресна підготовка матеріалів, отриманих від фахівців податкових органів, забезпечення їх своєчасного оприлюднення; є) визначення необхідності термінових публікацій, пов’яза-них з інформуванням населення про нові законодавчі та нормати-вні акти з питань оподаткування або роз’яснення їх положень; ж) організація і координація виступів керівників і спеціаліс-тів податкових органів у ЗМІ [2, 20–21]. Згідно зі ст. 27 Закону України «Про друковані засоби ма-сової інформації (пресу) в Україні» редакції ЗМІ мають право за погодженням з державними органами акредитувати при них жур-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 172 налістів на визначений або невизначений термін. Податківці, у свою чергу, сприяють акредитованим журналістам у виконанні їх професійної діяльності: попереджують про проведення заходів, за-безпечують стенограмами, протоколами та іншими матеріалами. В органах ДПС функції зв’язків із ЗМІ ефективно ре-алізуються структурними підрозділами з масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян. Серед найбільш вживаних форм матеріалів, які надсилаються друкованим ЗМІ, є матеріали у фо-рмі ньюс-або прес-релізу, запитання-відповіді, статті, заяви, біографії, фотографії. Прес-реліз – форма матеріалу, яка передбачає висвітлення матеріалу в авторському викладі. Готується прес-секретарем у га-зетно-публіцистичному стилі і зосереджується на одному питанні [2, с. 22]. Повідомлення для преси – особливий тип прес-релізу, в яко-му повідомляється про захід, що висвітлюється у засобах масової інформації. Він друкується і поширюється так само, як і звичай-ний прес-реліз, але крім заголовка, має позначку «Повідомлення для преси». Таке повідомлення не містить цитат, воно за обсягом не більше ніж 2–3 абзаци. Його завдання – зацікавити ЗМІ подією або заходом, що планується органом ДПС [2, с. 23]. Форма «запитання-відповідь» дає змогу перерахувати запи-тання, що найчастіше виникають у платників податків з приводу тлумачення законодавчо-нормативних актів з питань оподатку-вання, й надати на них відповіді. Вміло написана форма інколи може замінити інтерв’ю з відповідальною особою. Призначення заяви відповідальної особи або органу ДПС – подати або пояснити позицію чи політику ДПС з певного питан-ня. Найчастіше заяви мають оборонний (пояснювальний) харак-тер або служать для попередження небажаних подій. Заява по-винна бути чіткою, стислою, позбавленою неоднозначного тлума-чення. На сьогодні проблеми адміністрування податків представля-ють практичний інтерес для кожного активного члена суспільства. Через це необхідним є доступ до повної, достовірної, актуальної Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 173 інформації з питань адміністрування податків. При цьому слід визнати, що коло друкованих видань, з якими співпрацюють ор-гани ДПС, поряд з державними, незалежними і комерційними ка-налами інформації, розширюється виданнями політичних партій, громадських організацій, відбувається посилення їх впливу на формування громадської думки. Серед такого розмаїття друкованих видань виділяються спеціалізовані газети і журнали [2, с. 24]. Важлива роль у здійсненні масово-роз’яснювальної та консультаційної роботи органів ДПС відводиться відомчим спеціалізованим виданням – журналу «Вісник податкової служби України» та Всеук-раїнському тижневику-газеті «Налоговый, банковский, таможен-ный консультант», яка виходить з 1995 року. Вказаними видан-нями оперативно доводяться до читачів нові законодавчі акти і нормативні документи податкового та інших відомств, надаються консультації провідних фахівців з важливих питань застосування всього спектра економічного законодавства. Передплатники жур-налу отримують безкоштовні додатки з бланками фінансової звітності. ДПА у Львівській області двічі на місяць випускає власну газету «Діловий діалог» накладом 1 000 примірників. У додатку до газети публікуються законодавчі документи зі справляння по-датків і зборів, роз’яснення податкового законодавства. З лютого 1999 року за сприяння ДПА у Харківській області щотижнево видається газета «Налоговый вестник», на сторінках якої обласна ДПА та районні ДПІ розміщують інформацію з ак-туальних питань оподаткування, відповіді на запитання учасників семінарів, повідомлення управління та відділів податкової міліції тощо. Знайшли можливість для випуску власних друкованих ви-дань ДПА у Херсонській, Кіровоградській, Луганській та інших областях. Головною перевагою спеціалізованих періодичних видань органів ДПС у співставленні з іншими друкованими ЗМІ є можли-вість друкування в них необхідних матеріалів і статей з актуальних Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 174 питань діяльності ДПС для платників податків у повному обсязі, найбільш широко та без обмежень. Крім того, юридичні та фізич-ні особи – суб’єкти підприємницької діяльності зацікавлені в от-риманні податкової інформації з «перших вуст» – саме через спеціалізовані видання органів ДПС. Результати роботи прес-служби оцінюють не за кількістю проведених прес-конференцій чи розміщених телесюжетів, а ста-вленням населення до податкової служби і її працівників. Дані про таку оцінку отримуються шляхом чисельних соціологічних опитувань, які проводяться податковою службою, різними неза-лежними інституціями та громадськими організаціями й широко висвітлюються у пресі. Особливим авторитетом і прихильністю у населення на сьо-годні користуються радіо і телебачення. Відповідно до ст. 2 Зако-ну України «Про телебачення і радіомовлення», «телерадіоорга-нізації України у своїй діяльності реалізують принципи об’єктив-ності, достовірності інформації, компетентності, гарантують пра-ва кожного громадянина на доступ до інформації, вільне вислов-лювання своїх поглядів та думок, забезпечення ідеологічного та політичного плюралізму, дотримання професійної етики та за-гальнолюдських норм моралі». В Україні на сьогодні зареєстро-вано понад 700 телерадіоорганізацій державного і регіонального рівнів. Співпраця органів ДПС з радіостудіями може здійснюватись у наступних напрямах: – підготовка готових текстових матеріалів (інформацій, по-відомлень, оголошень тощо) для трансляції по радіоканалу; – проведення виступів по радіо, в тому числі у прямому ефірі, керівних працівників та провідних фахівців органів ДПС з актуальних питань податкового законодавства та діяльності ДПС; – підготовка спільних з редакціями та власних самостійних спеціальних радіопрограм та передач з податкової тематики; – організація інтерв’ю з посадовими особами органів ДПС, підготовка тематичних радіо-сюжетів; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 175 – запрошення представників радіокомпаній та студій на прес-конференції, брифінги, засідання «круглого столу», сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія» та інші заходи ділового спіл-кування, що проводяться в органах ДПС; – розміщення на радіоканалах аудіо-роликів соціальної рек-лами з податкової тематики. Слід відмітити, що радіомовлення є ефективним засобом масової інформації під час проведення органами ДПС окремих заходів, акцій, кампаній (наприклад, кампанії з декларування до-ходів громадян). При цьому особлива увага надається таким радіоканалам, які користуються найбільшою популярністю у на-селення. Прикладом може бути спільний проект Молодіжної ре-дакції Національної радіокомпанії України та ДПА у м. Києві – радіопрограма «Партнери», щотижневий вихід якої відновлено з 10 листопада 2006 року за сприяння ДПА України на Першому каналі Українського радіо (УТ-1) у рамках проекту «Український вимір» [6]. Телебачення привертає увагу громадськості до обговорення нагальних соціальних проблем, виховує погляди та формує життєву позицію кожного члена суспільства. Як один із найефек-тивніших електронних ЗМІ, забезпечує оперативний зворотній зв’язок з багатомільйонною аудиторією [2, с. 31]. Ефективність розгляду на телебаченні питань податкової сфери зумовлюється можливістю залучати до аналізу актуальних проблем представ-ників органів влади, керівників органів ДПС, провідних еко-номістів та юристів. Виділимо чотири функції телепередач, що використову-ються в ДПC: інформативна – інформування про основні заходи ДПС, що представляють інтерес для широкого загалу, резонансні справи, прийняття важливих рішень; просвітницька – поширення повідомлень, що є основою корисної інформації, знань; пізнавальна – спрямована на поширення повідомлень про су-купність знань; виховна. Основними формами роботи з телекомпаніями є: ор-ганізація передач за участю керівників та провідних фахівців Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 176 органів ДПС; створення спеціалізованих телепрограм органами ДПС; трансляція на постійній основі інформаційних повідомлень з податкової тематики; розміщення відео-роликів і телесюжетів соціальної реклами з податкової тематики; запрошення представ-ників телекомпаній на прес-конференції, брифінги, засідання «круглого столу» та інші заходи ділового спілкування, що прово-дяться в органах ДПС [2, с. 32]. Одним із напрямів роботи органів ДПС з телевізійними ком-паніями є створення та розміщення програм з податкової темати-ки. Практика створення таких програм свідчить, що вони вико-нують не тільки інформаційно-роз’яснювальну функцію для гля-дачів, а й мають велике значення для формування високої подат-кової культури громадян, профілактики злочинності у сфері опо-даткування, виховання молоді – майбутніх платників податків тощо. При створенні та трансляції спеціалізованих телепрограм було враховано наступне: забезпечення регулярного виходу теле-програми до ефіру у визначений день та в зручний для платників податків час, бажано з повтором; створення у телепрограмі окре-мих тематичних рубрик (наприклад, «Новини податкового зако-нодавства», «Ви запитували на семінарі» тощо); залучення до участі у телепрограмах керівників та провідних фахівців органів ДПС, місцевого самоврядування, вчених та відомих спеціалістів з питань оподаткування; висвітлення актуальних питань оподатку-вання, обліку та звітності у розрізі окремих галузей господарю-вання та видів діяльності; забезпечення зворотного зв’язку (через контактний телефон телепрограми) з платниками податків. Аналіз кількісних показників друкованих видань, радіопро-грам та телепрограм, засновниками (співзасновниками) яких є ор-гани ДПС, показав динаміку взаємодії органів ДПС із ЗМІ, яка свідчить про зниження загальної кількості форм взаємодії за пе-ріод 2004–2006 рр. у співставленні з періодом 2000–2004 рр. Ра-зом з тим цей показник є свідченням не послаблення взаємодії органів ДПС із ЗМІ в цілому, а свідчить про активізація залучен-ня інших форм ділового спілкування зі ЗМІ, зокрема інтерактив-них електронних каналів зв’язку та Інтернету (проведення прес-, Інтернет-конференцій, брифінгів). Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 177 Відповідно до ст. 11 Закону України «Про рекламу» під со-ціальною рекламою розуміється інформування державних органів з питань здорового способу життя, охорони природи та здоров’я, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення, яке не має ко-мерційного характеру. Метою соціальної реклами є втілення системи заходів, спрямованих на зміну ставлення громадськості до певної пробле-ми, а в майбутньому – на формування нових соціальних цінностей. У нашому випадку – це зміна ставлення населення до сплати податків і органів податкової служби. Соціальна реклама покликана задовольняти запити громадськості, і цим вона суттєво відрізняється від пропаганди й комерційної реклами, які пере-важно слугують лише інтересам рекламодавців. Органами ДПС соціальна реклама використовується для доведення до кожного громадянина соціального значення податків, для впровадження ідеології їх добровільної оплати та формування податкової куль-тури населення. Слід зазначити, що соціальна реклама на подат-кову тематику включає: розробку ідеологічного спрямування соціальної реклами; створення та розміщення зовнішньої рекла-ми; створення й поширення реклами в ЗМІ та друкованої рекла-ми; рекламу в електронних ЗМІ. Радіореклама – досить дієва, економічна і оперативна, не ви-магає багато часу на підготовку. Сприймається легко й невиму-шено у будь-якій обстановці (вдома, на роботі тощо). Тому ство-рюються рекламні радіо-тексти в розважальній або пізнавальній формі. Найпоширенішими видами реклами на радіо є радіо-оголо-шення, радіо-ролики, радіо-журнали. Серед найпоширеніших ви-дів телевізійної реклами виділяються телеролики, телезаставки. З метою повного і об’єктивного інформування громадськос-ті, формування позитивної громадської думки та високої подат-кової культури населення використовують різні форми ділового спілкування, найпоширенішими яких є брифінги, прес-конферен-ції, круглі столи, гарячі лінії. Головна мета такого спілкування – Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 178 переконливою аргументацією здобути погодження позицій з за-цікавленими особами, трансформувати їх погляди й думку. Брифінг – захід, спрямований на негайне повідомлення ЗМІ про якусь важливу подію, зокрема: прийняття нового закону, введення нового податку тощо. У більшості випадків має офіцій-ний характер, обмежений часом та конкретним змістом повідом-лення [2, с. 47]. Прес-конференція – захід, який передбачає більш широке спілкування представників ЗМІ з офіційними особами з зазначе-ної теми. Метою проведення прес-конференцій та брифінгів є дове-дення до громадськості через ЗМІ позиції податкового органу з певної проблеми. Варто відмітити, що прес-захід – це і нагода розповсюдити інформацію, що може складатися з пакету різноманітних документів з будь-якої проблеми (закони, норма-тивні акти, розпорядження, інструкції, листи тощо). Досвід свідчить, що це допомагає журналістам зберегти час і вірно пода-ти необхідну інформацію у ЗМІ. Проведення сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія» є ефективним засобом безпосереднього впливу на свідомість або-нента. Шанобливе, компетентне його спілкування з керівником високого рангу, як правило, дозволяє зняти гостроту проблеми, що спричинила дзвінок на «гарячу лінію». Крім того, у багатьох випадках – це джерело оперативної інформації про порушення деякими суб’єктами підприємницької діяльності податкового за-конодавства, а працівниками податкової служби – службових ін-струкцій. Запрошення журналістів та широке висвітлення акції у ЗМІ суттєво сприяє підвищенню іміджу податкової служби, рей-тингу її керівників серед громадськості. Ініціаторами проведення «круглих столів» у більшості ви-падків виступають редакції засобів масової інформації та громадські організації. Участь у таких зустрічах керівників та фахівців податкових органів дає змогу донести до громадськості точку зору податківців на певні проблеми. Але у деяких випадках запропонувати зустріч керівників податкового органу з жур-налістами, представниками підприємницьких об’єднань за те-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 179 мою, яка є актуальною з погляду працівників податкової служби, може прес-служба ДПА України. Упередження таким чином роз-витку громадської думки у неконструктивному напрямі позба-вить від роботи щодо подолання негативного прийняття гро-мадськістю певних рішень та дій податківців [2, с. 55]. Готуючи засідання «круглого столу», необхідно ретельно врахувати всі можливі варіанти розвитку діалогу, передбачити коло питань, які можуть виникнути під час спілкування учасників. При прове-денні засідань «круглого столу» з представниками громадських організацій підприємців (як у приміщенні податкового органу, так і громадської організації), з метою об’єктивного висвітлення їх роботи, обов’язково запрошуються представники ЗМІ. За ре-зультатами роботи «круглого столу» може бути зроблена заява податкової служби для представників ЗМІ, які були присутні на цьому заході. Отже, зазначені вище форми та види взаємодії органів ДПС з ЗМІ спонукають до зростання інтересу та довіри громадськості до подій, які відбуваються у податковій сфері, до діяльності ор-ганів ДПС та їх посадових осіб. Практично у кожному громадсь-ко-політичному періодичному виданні, газеті чи журналі загаль-ноекономічного та фінансового спрямування висвітлюються ма-теріали з податкової тематики. ЛІТЕРАТУРА 1. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритос-ті: дослідження категорії громадянське суспільство. – Львів: Центр гуманітарних досліджень, 2000. – 318 с. 2. Косарчук В.П., Сильницький Ю.В. Організація роботи орга-нів ДПС із засобами масової інформації. – Х.: Фактор, 2003. – 72 с. 3. Москаленко А.З. Сучасна українська преса: навч. посіб. – Київ, 1999. 4. Модернізація ДПС України. Інформаційний збірник. – К., 2003, 2005. 5. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз для профессионалов. – М.-К., 2000. 6. Офіційна сторіна ДПА України – http: //www.sta.gov.ua Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 180 Л.М. Настіч (ДПІ у м. Вінниця) ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ НА ПРИКЛАДІ ДПІ У М. ВІННИЦЯ Зростання довіри українського суспільства до податкової служби, формування її позитивного іміджу, впевненості громадян у рівності кожного перед законом, виховання високої податкової культури в суспільстві, створення атмосфери партнерства і взає-модії у стосунках між платниками податків та працівниками по-даткових органів є пріоритетними напрямками роботи відділу зв’язків з громадськістю, засобами масової інформації та масово-роз’яснювальної роботи. Виконання таких завдань сьогодні не-можливо уявити без активного співробітництва з засобами масо-вої інформації. Діяльність працівників податкової служби знаходиться в зо-ні підвищеної уваги з боку громадськості. Саме від неї залежить наповнення бюджетів усіх рівнів, а тому й поліпшення соціально-економічного розвитку регіонів та країни в цілому. Відносини із засобами масової інформації є одним із найва-жливіших аспектів зв’язків з громадськістю. Встановлення пло-дотворних стосунків з друкованими та електронними засобами інформації життєво необхідно для будь-якої державної установи, особливо для органів ДПС. Завоювати повагу і довіру представ-ників ЗМІ – означає отримати саме широке висвітлення діяльнос-ті ДПС. Відносини з пресою та іншими ЗМІ мають двосторонній характер. Вони взаємо корисні та постійно здійснюються як жур-налістами, так і представниками органів ДПС. Завдання, яке ставить перед собою податкова служба м. Вінниці – досягти широкого інформування населення про свою діяльність. З цією метою використовуються такі шляхи: – розміщення в ЗМІ продукту, підготовленого працівниками ДПІ (матеріал для публікації, теле-, радіо повідомлення); – організація виступів керівників та працівників органів ДПС на телебаченні та в радіоефірі; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 181 – розміщення інформації про зміни податкового законодав-ства та з діяльності ДПС у Інтернет-виданнях та сайтах; – надання відповідей на запити ЗМІ; – організація і проведення заходів для ЗМІ, в т.ч. прес-кон-ференції, брифінгів, конференцій, засідань «круглих столів», Гро-мадської ради, залучення до громадських обговорень проектів ре-гуляторних актів тощо. Публікація матеріалів у друкованих ЗМІ Інформування громадськості про діяльність органів ДПС та проведення масово-роз’яснювальної роботи з платниками подат-ків неможливо уявити без застосування такого засобу масової ін-формації як преса. Преса найбільш ефективний засіб зв’язку та спілкування між податковим органом та громадянами-платника-ми податків, тому ДПІ приділяє особливу увагу постійному спів-робітництву з друкованими ЗМІ, доброзичливим стосункам з ре-дакторами, репортерами, журналістами. Безпосередньо ДПІ плідно співпрацює з 8 друкованими ви-даннями. У виданнях запроваджені й власні тематичні рубрики, зокрема, «ДПІ інформує», «Податкові новини», «Ви запитували – ми відповідаємо» тощо. Варто відзначити, що у роз’ясненні норм чинного законодавства, висвітленні ходу становлення податкової служби ці сторінки відіграють значну інформаційну та виховну роль. ДПІ запроваджено в практику таку систему взаємодії зі ЗМІ, як запрошення журналістів на засідання робочих груп по боротьбі з виплатою заробітної плати в «конвертах», по роботі із збитковими підприємствами та платниками-мінімізаторами. Проте існує ряд проблем. Враховуючи нестабільну політич-ну ситуацію в Україні та той фактор, що ЗМІ працюють на госп-розрахунку, редакції газет у більшості випадків зацікавлені у ви-сокооплачуваній рекламі (в т.ч. політичній). Саме тому, розміщу-вати безкоштовно власні матеріали ДПІ на шпальтах газет стає дедалі проблематичніше. Оскільки організація не оплачує вар-тість публікацій, доля такого матеріалу повністю залежить від волі редакції. Розміщення матеріалів в друкованих ЗМІ на тепе-рішній час відбувається тільки завдяки особистим стосункам пра-цівників підрозділів громадських зв’язків з представниками ЗМІ. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 182 Організація виступів та передач на радіо Податківці м. Вінниці постійно співпрацюють із двома міс-цевими радіостудіями, де готуються та випускаються в ефір вла-сні щотижневі радіопередачі, а саме: радіопрограми «Податкова хвиля» та «Податкова п’ятихвилинка» на каналах «Місто над Бу-гом» та «ВТВ». Радіопередачі не схожі одна на іншу. Перша з них – 10-хвилинна, містить повідомлення, інтерв’ю, репортажі тощо. Записується й монтується у студії ДПІ, а на трансляцію пе-редається компакт-диском. «Податкова п’ятихвилинка» – 5-хви-линна передача має оглядовий формат, своєрідний калейдоскоп новин податкової тематики, з яким записується працівник-подат-ківець також у студії податкової. Виходить в радіо ефір щоденно тричі на день. Радіопередачі мають також пізнавальний характер. Іміджеві радіоінформації про податківців, які перемогли у професійних конкурсах, про ветеранів, волонтерів, розповіді про викриті пода-ткові злочини і досягнення з наповненням бюджету, роз’яснення норм податкового законодавства – все це робить радіопрограми і бажаними на радіостанціях, і цікавими для слухачів, від яких є чимало позитивних відгуків. Крім інформаційно-оперативного значення, радіопередачі мають виховний ефект. Зокрема, радіомовлення досить плідно використовувалось під час проведення деклараційної кампанії. З метою урізноманітнення засобів інформування населення, пра-цівниками сектору громадських зв’язків готуються спеціальні те-матичні випуски радіопередач для транслювання на ринках міста. Крім того, розміщуються підготовлені ДПА України та ДПА у Вінницькій області соціальні аудіо ролики про декларування та з інших тем, які транслюються по місцевому радіомовленню, у мі-сцях найбільшого скупчення людей (на ринках, автовокзалах то-що). Така роз’яснювальна робота під час кампанії декларування дає позитивні результати. 98 % громадян, які мали задекларувати свої доходи цього річ, зробили це вчасно. Організація виступів та передач на телебаченні Однією із найважливіших ділянок роботи ДПІ у м. Вінниці з телевізійними компаніями є створення та розміщення на каналах Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 183 телебачення спеціальних тематичних програм з податкової тема-тики. Завдяки створенню теле та радіопрограм, що записуються і монтуються у власній студії, вдається формувати позитивний імідж податкової служби системно й послідовно, з адекватним реагуванням на всі особливості її модернізації. В ДПІ щотижня готується до ефіру власна телепередача «Податковий тиждень» тривалістю 10 хвилин, яка виходить в ефір 4 рази на тиждень на двох провідних каналах обласного центру ТРК «Віта» та ТРК «Вінниччина» і користується популярністю у вінничан. Журналісти програми створюють не тільки іміджеві сюже-ти, а і сюжети суто практичного характеру. З них люди дізнають-ся, як вони можуть діяти у взаємовідносинах із працівниками по-даткової служби, зокрема: як апелювати на дії податківців аби за-хистити власні права; хто із керівників ДПІ проводить особистий прийом; як відрізнити справжні компакт-диски та алкогольні на-пої від підробки та ін. Активно використовуються інтерв’ю лю-дей на вулицях (опитування), в яких перехожі висловлюють свої думки на теми, що піднімаються в передачах. Окремі рубрики під назвою «Податкові новини» або «Роз’яснюємо» присвячені остан-нім змінам в податковому законодавстві. До них відбирається ін-формація, яка може зацікавити широке коло глядачів. Вона пода-ється в доступній для широкого загалу формі. Так, заслуговують на увагу пропагандистські теленариси про роботу зі збитковими підприємствами, підприємствами-міні-мізаторами та громадянами, які ухиляються від оподаткування. Запроваджено цілий цикл телепередач щодо роботи ДПІ по роз-ширенню бази оподаткування шляхом залучення СПД, які здійс-нюють діяльність без державної реєстрації, а саме: квартирозда-вачів, таксистів, репетиторів та ін.; про рейдово-перевірочну ро-боту в сфері грального бізнесу та в рамках виконання програми «Контробанді-Стоп». Гідне місце серед іміджевих телесюжетів зайняли сюжети про Громадську приймальню ДПІ, засідання ро-бочих груп та Громадської Ради, теленариси про сумлінних плат-ників, телерепортажі з «Брейн-рингів» та конкурсів, організова-них податківцями. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 184 Створення та інформаційне забезпечення web-сторінки «Офіційно. ДПІ у м. Вінниці» Глобальна мережа Інтернет надає можливість рівноцінного доступу до інформації стосовно освіти, науки, культурного роз-витку, мистецтва, господарської діяльності (в т.ч. і податкової інформації). Мережа Інтернет об’єднує мільйони комп’ютерів, програм, баз даних та людей, містить у цьому колосальні можли-вості та перспективи. Тому для розширення шляхів донесення податкової інформації до широкого загалу необхідно використо-вувати його можливості. Оскільки ДПІ у м. Вінниці немає свого власного офіційного сайту, то відповідно до підписаного між ДПІ, виконкомом Вінни-цької міської ради та ВО МГО «Центр розвитку молодіжного підприємництва» меморандуму «Про спільну діяльність щодо ре-алізації проекту «Створення центру інформаційної підтримки підприємництва», в рамках проекту на базі вже створеного інфо-рмаційного центру розвитку підприємництва «Центр соціального партнерства» розроблено та створено бізнес-портал вінницьких підприємців www.tviybiznes.com. Складовою інформаційної сис-теми бізнес-порталу в мережі Інтернет, є податкова сторінка, під назвою «Офіційно. ДПІ у м. Вінниці». Наповнення та оновлення цієї сторінки здійснюється пра-цівниками ДПІ щотижнево спільно з громадською організацією Центр Соціального партнерства. Зі сторінки ДПІ відвідувачі, а розрахована вона передусім на суб’єктів малого бізнесу, можуть отримати найактуальнішу інформацію про зміни у податковому законодавстві, дізнатись про заходи, що плануються керівницт-вом ДПІ-сеанси «гарячих ліній», зустрічей з платниками подат-ків і т. ін. Інформаційне наповнення web-сторінки «Офіційно. ДПІ у м. Вінниці» здійснюється за рубриками «Новини податкового за-конодавства», «Із життя ДПІ», «Запитання – відповіді». Пропо-нується також створення рубрики «Прийом громадян», в якій бу-де розміщуватися інформація: коли та як можна записатись на прийом до посадовців ДПІ; які права мають платники податків у взаємовідносинах з податковими органами; як подати скаргу у Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 185 податкові органи; номери телефону довіри, звернувшись за якими будь-який платник може повідомити про протиправні дії праців-ників податкових органів, зловживання службовим становищем, а також повідомити про факти порушення податкового законодав-ства платниками податків. Активно можна використовувати сторінку під час кампанії декларування доходів громадян. В рубриці «Декларування дохо-дів громадян» необхідно наводити нормативні документи, роз’яс-нюючі та інформаційні матеріали щодо порядку декларування. Для більшої зручності можна розмістити бланки заповнення дек-ларацій, а також відповіді на актуальні питання з оподаткування доходів фізичних осіб. Розробка нової стратегії організації роботи зі зв’язків з гро-мадськістю, що за своїм призначенням покликані сприяти гармо-нізації взаємовідносин між державою та суспільством, обумовлює необхідність підвищення ефективності цього важливого для пода-ткової служби напряму діяльності. З метою більшої поінформова-ності громадян та платників податків з питань податкової політи-ки, підвищення рівня їх податкової культури та свідомості, фор-мування позитивної громадської думки необхідно постійно здійс-нювати пошук нових форм і методів співробітництва із засобами масової інформації та розповсюдження податкової інформації. ЛІТЕРАТУРА 1. Стратегічний план розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року. 2. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.92 р. № 2782-XII. 3. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.93 р. № 3759-XII. 4. Закон України «Про порядок висвітлення діяльності орга-нів державної влади та органів місцевого самоврядування в Укра-їні засобами масової інформації» від 23.09.97 р. № 539/97-ВР. 5. Закон України «Про інформацію» від 02.10.92 р. № 2657-XII. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 186 6. Закон України «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення» від 18.07.97 р. № 485/97-ВР. 7. Закон України «Про видавничу справу» від 05.06.97 р. № 318/97-ВР. 8. Закон України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР. 9. Указ Президента України «Про удосконалення діяльності органів державної влади з питань інформування населення» від 17.02.2001 р. № 101/2001. 10. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади» від 01.08.2002 р. № 683/2002. 11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про схвалення Програми формування високої податкової культури населення та підтримки зусиль органів державної податкової служби, спрямо-ваних на наповнення дохідної частини бюджетів і державних ці-льових фондів» від 19.04.99 р. № 636. 12. Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи що-до подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів ви-конавчої влади» від 29.08.2002 р. № 1302. 13. Дистанційний курс навчання «Модернізація державної податкової служби України». 14. Мащенко І.Г. Українське телебачення: штрихи до порт-рета. – К., 1995. 15. Модернізація Державної податкової служби України: інформаційний збірник. – К., 2003, 2004. 16. Москаленко А.З. Сучасна українська преса: навч. посіб-ник. – Київ, 1999. 17. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз для профессионалов. – М.-К., 2000. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 187 І.Д. Погорєловська, к.е.н. (Національний університет ДПС України) ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ПОДАТКОВІЙ СЛУЖБІ: СУТНІСТЬ ТА НЕОБХІДНІСТЬ Суспільства, зорієнтовані на традиції приречені на загибель, зорієнтовані на сьогоднішній день – приречені на стагнацію і тільки суспільства, націлені на нове, здатні до розвитку. А.Дж. Тойнбі (1889–1975), англ. історик, соціолог Сучасна економічна практика свідчить, що високих резуль-татів можна досягнути лише за умови інноваційної діяльності – систематичного і цілеспрямованого новаторства, націленого на забезпечення нового рівня взаємодії на основі використання но-вих науково-економічних, науково-технічних знань. Інноваційна діяльність передбачає створення та залучення із зовнішнього середовища новацій, які сприяють підвищенню кон-курентоспроможності, зміцнюють ринкові позиції, забезпечують перспективи розвитку тощо [2]. Об’єктом інноваційної діяльності є інновації – новостворені, вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція, послу-ги, організаційно-технічні рішення виробничого, адміністратив-ного, комерційного характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва, соціальної сфери [1]. Німецький вчений Г. Менш [4] виокремив три великі групи інновацій, які впливають на соціально-економічний розвиток: базові (радикальні), модерні-зуючі (поліпшуючі) та псевдоінновації. Основна спрямованість модернізуючих інновацій – швидке отримання результатів, відно-сно малі терміни окупності. В органах ДПС України відбуваються процеси модернізації, які є невід’ємною частиною реформування системи оподаткуван-ня, що зумовлено структурною перебудовою нашої держави, яка пов’язана із демократизацією суспільства, формуванням ринкової Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 188 економіки, європейською інтеграцією та орієнтацією на реаліза-цію національних інтересів [3]. Результати реалізації проекту «Програма модернізації ДПС України-1» свідчать про позитивні, якісні зміни, які відбуваються в наслідок модернізації податкової служби. Зокрема, відкриття інформаційно-довідкового центру, створення корпоративної мережі, ІР-зв’язок, електронна звіт-ність, більш досконалі автоматизовані системи обліку платників та адміністрування податків тощо. Саме інноваційна діяльність у податковій службі сприяє швидкій адаптації до змін зовнішнього середовища, освоєнню нових видів діяльності, підвищенню ефективності використання наявних трудових і фінансових ресурсів, підтримці високої репу-тації та позитивного іміджу, удосконаленню матеріально-техніч-ної бази, досягненню більш високої продуктивності праці та роз-витку відповідно до визначених цілей тощо. Але необхідно враховувати, що час постійно знецінює існу-ючі технології, техніку, продукти. Кожен об’єкт має свою межу результативності, яка визначає термін його ефективного викорис-тання і є сигналом до оновлення. Важливо також не лише своєча-сно визначити межу результативності, наприклад техніки, яка функціонує у підрозділах податкової служби, але й вчасно замі-нити її на нову і більш потужну. Традиційний аналіз ефективності діяльності підрозділів по-даткової служби необхідно доповнювати інженерними оцінками шляхом науково-технічного прогнозування, експертизи технічно-го та технологічного забезпечення існуючих бізнес-процесів. Слід враховувати, що невчасне здійснення нововведень призво-дить до ефекту «футурошоку», тобто до ситуації, коли обставини спонукають здійснювати різкі зміни у короткий час із значними витратами ресурсів і великою напругою. Оскільки податкова служба має бути органом, що швидко адаптується до змін зовнішнього середовища (зростання чисель-ності платників податків, зміна їх структури, розвиток електро-нної комерції, поява на ринку нових інформаційних технологій, більш потужних комп’ютерних систем тощо), то нововведення Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 189 повинні мати постійний характер, бути своєчасними, ефективни-ми, реалістичними, ергономічними. У зарубіжній літературі про-цес інноваційних перетворень отримав назву інжиніринг [2]. Інноваційна діяльність у підрозділах податкової служби за-лежить від техніко-економічних, організаційно-управлінських, юридичних, соціально-психологічних чинників. Вона потребує значних витрат ресурсів, великого обсягу знань та інформації, виконавців, психологічної підготовки колективу до сприйняття новин. Нововведення порушують рівновагу в діючій системі, спричиняють реорганізацію та перекваліфікацію працівників. Для інноваційної діяльності характерним є інноваційний лаг, тобто результат (ефект) з’являється лише через певний проміжок часу. У кожному випадку введення у практику нововведень пови-нна бути визначена їх ефективність, обґрунтована їх необхід-ність, проаналізовані ризики, які зумовлені недетермінованістю подій майбутнього. Також завжди актуальними є завдання під-вищення результативності інноваційних витрат як один із дієвих механізмів розв’язання проблем фінансування. Під ризиком інноваційної діяльності у податковій службі слід розуміти можливість втрати своїх ресурсів (фінанси, кадри, час), виникнення додаткових витрат, пов’язаних із запроваджен-ням нових технологій, програмних продуктів, техніки, а також недоотримання визначених результатів у встановлені терміни тощо. Для аналізу ризиків необхідно застосовувати якісний та кі-лькісний методи, які доповнюють один одного. Головним за-вданням якісного аналізу є встановлення потенційних джерел ри-зику (недостатня кваліфікація персоналу, похибки при проекту-ванні, зміни у вимогах, авантюрні дії зацікавленої особи, зміна команди) та ідентифікація всіх можливих ризиків. Кількісна оці-нка ризику (чисельне визначення розміру ризику) – це оцінка ри-зику та ризикових взаємодій для визначення діапазону можливих наслідків для нововведення. Вона пов’язана головним чином із визначенням того, які ризикові події потребують реакції-відпо-віді. Кількісна оцінка ризиків нововведень заснована на апараті Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 190 математичної статистики – дисперсії, стандартному відхиленні, коефіцієнті варіації. Можуть використовуватися також аналіз до-цільності витрат, метод експертних оцінок із застосуванням кри-теріїв оптимальності (Лапласа, Вальда), пошук Парето-оптималь-ного рішення тощо. Для управління ризиками інноваційної діяль-ності доцільно застосовувати лімітування, мінімізацію ризику, роз-поділ ризику, страхування, консалтинг, шукати додаткові джере-ла інформації про інновацію [2]. Для обгрунтування доцільності нововведень, визначення ти-пів інновацій та варіантів розвитку органів податкової служби можуть бути використані PEST-, SNW-, SWOT-аналізи. PEST-аналіз дозволяє оцінити вплив зовнішніх факторів на діяльність органів податкової служби, які зумовлюють необхід-ність нововведень. Зокрема, це державна політика (Р), стан роз-витку економіки (Е), суспільства (S) та технологій (Т). Виділення саме цих факторів дає можливість враховувати вплив держаної соціально-економічної політики на діяльність підрозділів подат-кової служби. Технологічний фактор важливий з точки зору мож-ливостей контролюючих органів у порівнянні із розвиненими бі-знесовими структурами. Наприклад, сучасні інформаційні техно-логії не тільки швидко удосконалюються, але й швидко розпо-всюджуються, впроваджуються та «морально» застарівають. За-тримка із впровадженням новинок – це відставання із значними втратами. Для оцінки функціональних можливостей окремих підрозді-лів доцільно застосувати SNW-аналіз. Цей метод передбачає оці-нку сильної (S – strength), нейтральної (N – neutral) і слабкої (W – weakness) позицій підрозділу [2]. У табл. 1 наведено приклади можливих позицій SNW-аналізу внутрішнього середовища (фун-кціональних можливостей) підрозділу. Нейтральна позиція фіксує існуючу конкретну ситуацію, яка відповідає середньому стану між кращими і гіршими можливос-тями. Якість цього аналізу у значній мірі залежить від професіо-налізму, досвіду експертів, які його проводять. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 191 Об’єктивне оцінювання сильних і слабких сторін функціо-нальних підрозділів дозволить визначити додаткові ресурси (на-явні прогресивні технології, високопрофесійні кадри тощо) та ви-явити існуючі недоліки (недосконалість системи обміну інформа-цією, застаріла комп’ютерна техніка). Зрозуміло, що підрозділи по-винні нарощувати свої сильні сторони і позбуватися слабких. Достатньо складно виявити сильні і слабкі сторони, але ще складніше позбутися слабких сторін і наростити сильні. Як одне, так і інше потребує збільшення фінансових витрат при їх обме-женості, тому велике значення належить організаційним ново-введенням, які є менш капіталомісткими. Таблиця 1 Приклад SNW-аналізу внутрішнього середовища підрозділу Оцінка № з/п Позиція S (сильна – 2) N (нейтральна – 1) W (слабка – 0) 1. Забезпеченість кадрами 2 2. Кваліфікація персоналу 1 3. Стан матеріально-технічної бази 1 4. Наявність і підтримка інформаційних ресурсів та систем 1 5. Автоматизований документообіг 1 6. Рівень корпоративної культури 1 7. Здібність до лідерства керівника 2 8. Можливість реалізації творчих задумів 0 ..... Наприклад, підвищити сильні позиції податкової служби, як органу що динамічно розвивається можливо введенням посади (організаційне нововведення) інноваційний менеджер. Основни-ми функціями інноваційного менеджера є відслідковування віт-чизняних та світових тенденції розвитку науки і техніки, інфор-маційних технологій, вивчення позитивного зарубіжного досвіду у певній галузі тощо. Для цього він має володіти методикою ана-лізу документально-інформаційних потоків, яка включає методи Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 192 структурно-морфологічного, системного аналізу, експертного оці-нювання, екстраполяції, теорію ймовірності тощо. Основними ри-сами інноваційного менеджера є вміння розпізнавати проблеми та приймати привентивні рішення, здібність до латентного керів-ництва та безінерційного мислення тощо. Інноваційний менеджер належить до креативного типу менеджерів, які застосовують нау-ково-дослідницький підхід до вирішення всіх проблем. Готовність структурних підрозділів ДПС до нововведень може бути визначена за допомогою SWOT-аналізу. SWOT – це абревіатура англійських слів: Strength (сила), Weakness (слаб-кість), Opportunity (можливість), Тhreat (загроза) [2]. Цей метод аналізу надає можливість визначити на основі сумісного розгляду внутрішніх можливостей і зовнішнього оточення стратегічну ін-новаційну позицію підрозділу (рис. 1). Сильні сторони підрозділу + Зовнішні можливості (SO) Сильні сторони підрозділу + Зовнішні загрози (ST) Слабкі сторони підрозділу + Зовнішні можливості (WO) Слабкі сторони підрозділу + Зовнішні загрози (WT) Рис. 1. Схема аналізу інноваційного потенціалу підрозділу Використовуючи різні сполучення сильних сторін і можливостей (SO), слабких сторін і можливостей (WO), сильних сторін і загроз (ST), SWOT-аналіз дозволяє визначити чинники, за допомогою яких можна підсилити потенціал підрозділу або нейтралізувати вплив слабких сторін. Поле SO (сила-можливість) відображає найкращу інноваційну позицію. Це найбільш сприят-лива для підрозділу ситуація, оскільки можливості зовнішнього середовища накладаються на його сильні сторони. У полі ST (си-ла-загрози) фіксуються зовнішні фактори, які обмежують вико-ристання сильних сторін функціональних підрозділів. Поле WO (слабкість-можливості) відображає умови, підвищення іннова-ційного потенціалу підрозділу за рахунок зовнішніх можливос-тей. Це сполучення є цікавим з точки зору впровадження іннова-ційних проектів. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 193 Поле слабких сторін і загроз (WT) відображає найгірші умо-ви для реалізації нововведень і потребує особливої уваги та мобі-лізації всіх ресурсів для їх швидкого покращення. Це сполучення унеможливлює досягнення запланованих цілей підрозділу і може привести до негативних наслідків. Саме цей квадрант свідчить про необхідність нововведень у підрозділі. Постійний моніторинг зовнішнього та внутрішнього середо-вища за допомогою PEST-, SNW-, SWOT-аналізів сприятиме адекватному оцінюванню динаміки розвитку функціональних під-розділів, обґрунтуванню необхідності розробки інноваційних проектів розвитку податкової служби в цілому, а також проектів удосконалення окремих бізнес-процесів та видів діяльності. Успішна реалізація проекту «Програма модернізація держа-вної податкової служби України» сприятиме якісним змінам у податковій службі. Але необхідно враховувати існування «межі результативності», яка вимагає «технологічного розриву», тобто переходу на нові більш потужні, досконалі технології, які мають більш високу межу результативності. Тому головними принци-пами інноваційної діяльності у податковій службі мають бути ди-намічне попередження технологічного відставання та системне впровадження нововведень у діяльність взаємопов’язаних підроз-ділів усіх рівнів. ЛІТЕРАТУРА 1. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 26.12.2002 № 380-IV //Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 36 (06.09.2002). ст. 266. 2. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: те-орія, механізм розробки та комерціалізації: монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с. 3. Ярошенко Ф.О. Трансформація державної податкової слу-жби України: монографія. – Ірпінь: Національна Академія ДПС України, 2004. – 368 с. 4. Mensch G. Stalemate in technology: innovations overcome the depression. – Ballinger – Cambridge (Mass.), 1979. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 194 В.В. Попова (Департамент економічного аналізу ДПА України) УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЮ ПОДАТКОВОЮ СЛУЖБОЮ УКРАЇНИ СТАТУСУ ОРГАНІЗАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РІВНЯ Для уникнення ризику зайвого багатокрокового реформу-вання податкової служби, у процесі її побудови необхідно зазда-легідь враховувати ті вимоги, на які буде орієнтуватися нова по-даткова служба після свого реформування. В умовах євроінтегра-ції такими вимогами є, насамперед, вимоги ЄС. Зважаючи на те, що ЄС дотримується позиції надання краї-нам-членам та країнам-кандидатам самостійності у виборі шляхів реалізації адміністративної політики, у т.ч. її структурних та ін-ституційних аспектів, Україна при реформуванні державної пода-ткової служби має право обрати прийнятні для неї засоби адапта-ції Копенгагенських та Мадридських критеріїв, принципів європейського управління та аcquis communautaire. Єдиною умо-вою для адміністративних систем країн-членів є побудова інституцій, спроможних впроваджувати принципи адміністративного права ЄС. Податкова служба України у процесі свого розвитку має орієнтуватися на забезпечення таких умов: 1) стабільність структури і принципів своєї діяльності в умовах політичної нестабільності; 2) організаційна та функціональна спроможність виконувати обов’язки в умовах ефективної ринкової економіки; 3) упорядкування адміністративних структур; 4) спроможність адаптувати та дотримуватися acquis communauutaire 5) дотримання принципів європейського управління; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 195 6) дотримання належним чином пропорційності між цілями, які мають бути досягнуті, і засобами, які ці органи мають у своєму розпорядженні для досягнення цих цілей. Упорядкування ДПС України як адміністративної структури підпадає під вимогу ЄС щодо врахування системи NUTS – но-менклатури територіальних статистичних одиниць (Nomenclature of Territorial Units for Statistics). Даний стандарт був розроблений Статистичною службою ЄС (Євростат) більше 30 років потому. З 1988 року поняття застосовується у європейському законодавстві, а у 2003 році система NUTS була схвалена Європейським Парла-ментом. NUTS деяким чином подібна до міжнародного стандарту ISO 3166 та американського стандарту FIPS (Federal Information Processing Standard). За зазначеною системою в Європі було здійснено класифікацію адміністративних одиниць за мезо-, мак-ро-та мікрорівнями в межах проведення структурної та регіональної політики. Вона налічує 5 рівнів, з яких два останні NUTS-4 та NUTS-5 – місцеві (територіальні одиниці районів і мі-крорайонів, населених пунктів: NUTS 1 – територіальні одиниці найбільших областей (регі-онів, економічних районів), чисельність населення від 3 до 7 млн. осіб; NUTS 2 – територіальні одиниці, що відповідають середній ланці адміністративно-територіального поділу країн, чисельність населення від 800 тис. до 3 млн. осіб; NUTS 3 – територіальні одиниці, що відповідають нижчій ланці адміністративно-територіального поділу країни (району), чисельність населення від 150 до 800 тис. осіб. ДПС України не має очікувати на адміністративну реформу в України, оскільки адміністративні утворення в межах системи NUTS визначаються в рамках наявних територіальних одиниць країн-членів ЄС. Якщо Україна не має адміністративних одиниць відповідного розміру, необхідного для використання певного рівня класифікації, то в такому разі рівень визначається шляхом сумування відповідної кількості сусідніх адміністративних оди-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 196 ниць. Одиниці, утворені внаслідок такого злиття, мають назву «неадміністративні». Дотримання при проведенні консолідації європейської сис-теми NUTS передбачає створення на рівні NUTS-1 податкових округів, на рівні NUTS-3 – міжрайонних та об’єднаних ДПІ, а відділення цих ДПІ адміністративно розміщуватимуться на рів-нях NUTS-4 та NUTS-5. Врахування у стратегії консолідації податкових органів євроінтеграцйних процесів дозволить упорядкувати подальшу структурну реорганізацію органів ДПС України та максимально наблизити цей процес до вимог ЄС. ЛІТЕРАТУРА 1. Ганущак Ю.І. Как нам обустроить Украину /Ю.І. Гану-щак //Зеркало недели. – 2008. – № 24. 2. Грицяк І.А. Європейське управління: теоретико-методоло-гічні засади: [моногр.] /І.А. Грицяк. – К.: Вид-во «К.І.С», 2006. – 398 с. 3. Новікова А.М. Депресивні території: європейський досвід та проблеми України /А.М. Новікова. – http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/issue.php?s=epol3&issue=2000_3-4. 4. Печуляк В.Г. Вдосконалення структури податкових ор-ганів у контексті адміністративної реформи /В.Г. Печуляк //Пра-во України. – 2004. – № 5. – С. 64–68. 5. Регіональна економіка: словник-довідник /[уклад. Бого-рад О.Д., Тевелєв О.М., Падалка В.М., Підмогильний М.В.]. – К., 2004. – Режим доступу до словн.: http://www.eru.org.ua/index.php?page=1227. 6. Формування політики регіонального розвитку: досвід країн Центральної та Східної Європи в контексті вступу до ЄС /[В. Ніжнянскі, Т. Потканскі, П. Сегварі]; пер. з англ. С. Соколік, Л. Ільченко-Сюйва. – К.: «К.І.С.», 2007. – 172 с. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 197 О.В. Ярмола (Юридичний департамент ДПА України) КЛАСИФІКАЦІЯ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ У ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОСТІ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ Під час здійснення реформ та удосконалення системи адмі-ністрування податків в Україні, питання оподаткування розгляда-лося виключно через призму проблематики безпосередньо самих податків (їх суті, розміру, ставок, тощо). При цьому питання пов’язані із забезпеченням організації збору податків, погашення податкового боргу, у кращому разі, були далеким відгуком у роз-гляді теорії оподаткування [1]. На сьогоднішній день нагальним є завдання удосконалення системи адміністрування податків на рі-вні організації податкових відносин, тобто на перехідному етапі від суб’єкта господарювання до надання йому статусу платника податку. Загальновідомим є те, що найбільшими боржниками по сплаті податків є підприємства державного сектору економіки. Основною проблемою у зменшені податкового боргу таких під-приємств є недосконалість процедури погашення податкового боргу, яка містить багато заборон та підстав, при наявності яких можна проводити таку процедуру, і, в той же час, не містить са-мого механізму втілення в життя (проведення) цієї процедури. Але виникнення податкового боргу у таких підприємств – наслі-док недосконалого адміністрування податків, для уникнення яко-го доречним є виявлення та аналіз причин, які призводить до та-кого негативного явища, як постійне зростання суми податкового боргу у державному секторі економіки. На сьогодні багато вче-них в галузі фінансового права розглядають систему національ-ного податкового адміністрування як сукупність податкового Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 198 адміністрування макро-та макрорівнів. [1]. Складовими системи національного податкового адміністрування є: – організація податкових відносин (визначення складу пода-ткової системи, звітності, законодавче забезпечення, розробка правил реєстрації платників податків тощо); – планування, прогнозування й аналіз надходження подат-ків; – регулювання податкових відносин; – податковий контроль. Організація податкових відносин передбачає загальні осно-ви організації діяльності податкової служби, що будуть основою для реалізації податкових відносин на мікрорівні та визначати-муть основні орієнтири взаємовідносин між суспільством і фіска-льними органами. До організації податкових відносин належить комплекс питань, зокрема, запровадження чітких правил (прозо-рих, оперативних, вимогливих, чітких, класифікуючих) реєстрації платників податків, що зумовить в подальшому правильний під-хід фіскальних органів до платника податків відповідно до того статусу, який буде наданий йому ще на стадії реєстрації його, як суб’єкта господарювання. Як визначено у фінансовому праві, податкові відносини ма-ють майновий характер, який проявляється перед усім в тому, що об’єкт податкових правовідносин – матеріальні блага переходять від одного суб’єкта (платника податків) до держави та її фондів. [2]. Отже, у разі якщо суб’єкт господарювання при здійснені сво-єї діяльності не отримує матеріальних благ, то відсутній об’єкт податкових правовідносин, тому віднесення таких відносин до податкових буде передчасним. Особливо це правило потрібно за-стосовувати при надані статусу платника податку суб’єкту госпо-дарювання державного сектору економіки. Саме тут найбільша кількість підприємств, які не мають власного доходу, не здійс-нюють господарську діяльність. У разі, якщо відбулося отриман-ня доходу, то проблемним є визначення власника цього доходу – чи це є безпосередньо суб’єкт господарювання діяльність, якого призвела до отримання доходу, чи їх власником виступає той чи Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 199 інший державний орган (міністерство, відомство), якому підкон-трольний такий суб’єкт господарювання. Згідно до ст. 22 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання державного сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, дер-жавна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів. Повноваження суб’єктів управління у державному секторі економіки – Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів влади та організа-цій щодо суб’єктів господарювання визначаються законом. Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб’єктів гос-подарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права опе-ративного управління. Статтею 176 Господарського кодексу Ук-раїни організаційно-господарськими визнаються господарські зо-бов’язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб’єктом господарювання та суб’єктом організа-ційно-господарських повноважень, в силу яких зобов’язана сто-рона повинна здійснити на користь другої сторони певну управ-лінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від пе-вної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Організаційно-господарські зо-бов’язання можуть виникати: між суб’єктом господарювання та власником, який є засновником даного суб’єкта, або органом державної влади, органом місцевого самоврядування, наділеним господарською компетенцією щодо цього суб’єкта. Враховуючи викладене, доцільно класифікувати суб’єкти господарювання державного сектору економіки, виходячи саме з мети та предмету їх діяльності, ще при проведені державної ре-єстрації та, в подальшому, для правильного присвоєння статусу платника податку. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 200 З метою проведення класифікації необхідно створити зага-льний класифікатор підприємств державної та комунальної влас-ності. Пропонується здійснити наступну класифікацію: Класифікація суб’єктів господарювання державного (комунального) сектору економіки самофінансування неприбутковість (повне господарське забезпечення) (фінансовозалежні від бюджетів) У залежності від класифікації застосувати різні режими оподаткування, як одного з елементів системи національного по-даткового адміністрування. Такий підхід надасть можливість в подальшому уникати не правильного підходу на стадії регулювання податкових відносин та податкового контролю та, як наслідок, зменшення накопичен-ня податкового боргу у державному секторі економіки. Основними із досягнень такого підходу до суб’єктів госпо-дарювання в державному секторі економіки буде зменшення не-ефективних витрат при адмініструванні податків, здійснення ре-інвестування (додаткове джерело фінансування), економія коштів державного бюджету. Вказане відповідає одному із основних принципів податко-вого права запропонованого Д.В. Вінницьким, принцип економі-чної обґрунтованості, де в якості юридичної конструкції, покли-каній відобразити обґрунтованість будь-якого податку (збору), традиційно виступає категорія об’єкта оподаткування [4]. Крім того, підхід класифікації суб’єктів господарювання державного сектору економіки на стадії їх державної реєстрації, як суб’єкта господарювання та надання статусу платника податку буде відповідати позиції сучасних науковців, щодо оцінки ефек-тивності податкового адміністрування, які пропонують запрова-дити коефіцієнт затратності підсистеми адміністрування податків або коефіцієнт умовної окупності податкових органів. [5] [6] Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 201 ЛІТЕРАТУРА 1. Податкова політика України: стан, проблеми та перспек-тив: монографія/В.П. Мельник, Л.Л. Тарангул, З.С. Варналій та ін; за ред. З.С. Варналія. – К.: Знання України, 2008. – 675 с. 2. Финансовое право: ученик /К.С. Бельский и др.; под.ред. С.В. Запольского. – М.: Российская академия правосудия; Эксмо, 2006. – 640 с. 3. Господарський кодекс України //Ліга: Корпорація ІПК «Центр» 7.7.1 ІАЦ «Ліга», ЛігаБізнесІнформ, 2005. 4. Винницкий Д.В. Российское налоговое право: проблемы теории и практики. – СПБ.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 397с.; 5. Мельник В.М. Оподаткування: наукове обґрунтування та організація процесу: монографія. – К.: «Комп’ютерпрес», 2006 – С. 165; 6. Таранов І.М. Фіскальний потенціал України та ефектив-ність справляння податків – Автореферат дис. канд.екон.наук: 08.04.01 /Тернопільська академія народного господарства. – Тер-нопіль, 2004. – С. 17; 7. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань плат-ників податків перед бюджетами тат державними цільовими фон-дами» від 21.12.2000 //Ліга: Корпорація ІПК «Центр» 7.7.1 ІАЦ «Ліга», ЛігаБізнесІнформ, 2005. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 202 О.А. Долгий, д.н.держ.упр., О.А. Журавський (Науково-дослідний центр з проблем оподаткування) СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА ЯК ПРАВОЗАХИСНОГО ІНСТИТУТУ СУБ’ЄКТІВ ПОДАТКОВИХ ПРАВОВІДНОСИН 1. Як відомо, кожен суб’єкт господарювання при здійсненні господарської діяльності повинен чітко та неухильно дотримува-тися норм чинного законодавства України, що регулюють суспі-льні відносини у сфері оподаткування, й виконувати конститу-ційний обов’язок щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) у порядку та строки, визначені законом. Цей конститу-ційний обов’язок поширюється на всіх платників податків без винятку. Для забезпечення належного виконання зазначеного обов’язку одна із сторін податкових правовідносин – податковий орган, що наділений державно-владними повноваженнями, вказує на необхідну поведінку іншій стороні, а за наявності підстав – вживає заходів державного примусу. Це, власне, і зумовлює не-обхідність формування організаційних й правових основ гарантії охорони й захисту прав та законних інтересів платників податків. Такі гарантії повинні спрямовуватися на попередження помилок (внаслідок різних причин, наприклад, недостатньої кваліфікації виконавців), відвернення свідомого порушення закону. При цьо-му, відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України, ор-гани державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України [1]. Наразі, коли питання за-кріплення у законодавстві ефективних механізмів захисту прав суб’єктів податкових правовідносин є надзвичайно актуальними, адміністративна юстиція, як правозахисний інститут, повинна сприяти реалізації на практиці концепції відповідальності держави за діяльність її апарату, в тому числі й органів державної подат-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 203 кової служби. Тому, підвищення рівня забезпечення законних прав та інтересів суб’єктів господарювання у процесі адміністру-вання податків повинно бути обов’язково враховано у процесі модернізації податкової служби. На нашу думку, саме адмініст-ративне судочинство покликане забезпечити становлення і розви-ток демократичних відносин між громадянами як платниками по-датків й органами державного управління (органами податкової служби), оскільки історія розвитку цього виду судочинства свід-чить, що воно є важливою формою захисту публічних прав та свобод суб’єктів податкових правовідносин. 2. Становлення адміністративної юстиції в світі зумовлюва-лося чинниками соціально-історичного та об’єктивно-правового характеру [2]. По-перше, адміністративна юстиція виникла на межі зламу однієї суспільної формації – зі своїми пріоритетами та цінностями, та переходу до нового суспільно-економічного і по-літичного укладу (Франція). Але в цей період ще не зовсім було зрозумілим основне призначення правозахисної домінанти адмі-ністративної юстиції. Її виникнення обґрунтовувалося теорією поділу влади з точки зору лише відокремлення виконавчої влади від судової, а не співробітництва з відповідним перерозподілом владних функцій для належного забезпечення захисту прав і сво-бод громадян. По-друге, адміністративна юстиція в кожній країні створювалася з відповідними цілями об’єктивно-правового хара-ктеру, досягнення яких і сьогодні є для України актуальним [2]. 3. Зрештою, інститут адміністративної юстиції виник в епо-ху, «коли на зміну феодальному (поліцейському) порядку при-йшов порядок буржуазної правової держави з її представницькою системою і теорією поділу влади» [3]. Саме на принципі поділу влади будувалася перша в світі доктрина адміністративної юсти-ції – французька, щодо якої Г. Бребан наголошував: «Сучасна ад-міністративна юстиція була створена як результат недовіри рево-люціонерів до судової влади і необхідності будь-якою ціною за-безпечити юрисдикційний контроль над апаратом управління» [4]. Це положення вказує на такий пріоритет – і не тільки французької адміністративної юстиції, як контроль за законністю діяльності Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 204 апарату управління. Але в контексті охорони та захисту прав громадянина -це, власне, і є метою адміністративно-юстиційного контролю у Франції [5]. При цьому, контроль, який здійснюється адміністративною юстицією, ініціюється громадянином і «дося-гається, переважно, шляхом оскарження перевищення влади» [6]. Наприклад, в Україні вирішення спорів, що виникають між плат-никами податків і податковими органами, на практиці здійсню-ються двома шляхами: а) оскарження в адміністративному порядку (безпосередньо в органах податкової служби); б) судове врегулювання – звернення з позовом до адмініст-ративного суду, що набуло поширення в останній час. 4. Щодо останнього, то офіційна статистика ДПА України свідчить про таке. Тільки 2007 р., за результатами розгляду орга-нами державної податкової служби первинних і повторних скарг платників податків скасовано 3 668 податкових повідомлень – рішень про визначення податковими органами податкових зо-бов’язань і застосування штрафних (фінансових) санкцій на зага-льну суму 5 034,9 млн. грн. із 20 677,7 млн. грн. оскаржених, або 21,3 відсотка від розглянутих податкових повідомлень – рішень. Середня ціна одного такого необґрунтованого рішення становила 1,37 млн грн. Це свідчить про існування високого рівня ризику прийняття органами ДПС необґрунтованих рішень щодо визна-чення податкових зобов’язань платників податків і застосування до них фінансових санкцій [7] та зумовлює основне завдання ад-міністративної юстиції у сфері оподаткування, як одного з інсти-тутів правової держави, що розбудовується в Україні: їй належить ефективно захищати права та законні інтереси платників податків. 5. Таким чином, надійний захист прав і свобод людини та громадянина, як того вимагає Основний Закон України, і покликана забезпечити судова система, що повинна діяти, спираючись на за-кон і загальновизнані демократичні засади [1]. Відтак, одним із стратегічних завдань розвитку державності в Україні залишається становлення незалежних і справедливих судів, котрі повинні ста-ти організаційною основою забезпечення гарантії й ефективного Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 205 захисту прав людини та утвердження і забезпечення законності в державі, що стосується і сфери оподаткування. Узагальнення до-свіду становлення адміністративної юстиції в Україні й інших країнах дозволяє щодо сфери оподаткування розглядати цей ін-ститут як засіб забезпечення: верховенства права, що є особливо важливим в умовах розбудови в Україні правової держави; за-конності у процесі справляння податків; судового захисту прав і законних інтересів суб’єктів податкових правовідносин; вирі-шення спорів адміністративно-правового характеру між платни-ками податків та органами податкової служби; ефективного судо-вого контролю за правомірністю актів органів державного управ-ління, в тому числі й податкових [2]. ЛІТЕРАТУРА 1. Конституція України. Затв. Законом України від 28 черв-ня 1996 року //Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30 (23.07.96). 2. Педько Ю.С. Становлення та правове регулювання адмі-ністративної юстиції в Україні. Автореферат дисертації… … канд. юр. наук. – К., 2003. – С. 12. 3 Якуба О.М. О судебном обжаловании решений по делам, возникающим из административно-правовых отношений //Сове-тское государство и право. – 1981. – № 2. – С. 43. 4. Бребан Г. Французское административное право. – М., 1988. – С. 362. 5. Шишкін В.І. Судові системи країн світу: Навч. посіб. [У 3-х кн.]. Кн. 2. – К., 2001. – С. 136. 6. Ведель Ж. Административное право Франции. – М., 1973. – С. 207. 7. Діяльність державної податкової служби України за 2007 рік: Розділ І статистичного бюлетеня «Про результати роботи підрозділів державної податкової служби України». – К.: ДПА України, 2008. – 74 с. – С. 27–29. 8. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747 – IV //Голос України. – 2005. – № 158. – 23 серпня. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 206 Ю.В. Слюсар (Юридичний департамент ДПА України) ІНСТИТУТ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІВ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Результатом неоднозначного застосування судами положень матеріального і процесуального права є як порушення нормаль-ного функціонування суб’єктів господарювання, так і питання своєчасного та повного виконання показників Державного бю-джету України. Процес реформування податкового законодавства вимагає оптимальної форми вираження та закріплення волі дер-жави у праві. Саме тому в існуючих умовах особливого значення набуває проблема визначення ролі рішень вищих судових інстан-цій в подоланні колізій чинного законодавства. Саме судова практика як діяльність судів по застосуванню норм права при ви-рішенні спорів дозволяє якісно та оперативно усувати наявні не-доліки законодавства. Але на даний час мають місце випадки коли суд по різному застосовує окремі положення законодавства, розглядаючи ту чи іншу справу в межах однієї категорії, навіть за схожих обставин. Звісно, у такому разі можна зробити висновок про неправильне застосування закону або його порушення суддею та оскаржити прийняте рішення в апеляційному та касаційному порядку. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рі-шення суду є однією із основних засад судочинства в Україні. Окрім цього, дієвим з точки зору формування сталої судової прак-тики може бути інститут дисциплінарної відповідальності суддів. Нормативно-правовим актом, що визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян є Закон України «Про статус суддів». Так, відповідно Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 207 до статті 6 Закону України «Про статус суддів», судді при здійс-ненні правосуддя зобов’язані дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний роз-гляд судових справ. Порушення законодавства при розгляді судо-вих справ, згідно статті 31 цього Закону, є підставою для дисцип-лінарної відповідальності суддів. При цьому, слід враховувати суддівський індемнітет, тобто неможливість переслідування (мається на увазі переслідування, засноване на законі, можливість притягнення до відповідальності, у тому числі дисциплінарної) судді за думки, виражені ним при виконанні посадових обов’язків, його правову позицію по роз-глянутій справі, що заснована на законі й відображена у відпові-дних процесуальних документах. У цьому зв’язку дисциплінарний проступок слід відрізняти від помилки судді, дії (бездіяльності), яка має зовнішні ознаки проступку, але позбавлена елемента вини. Помилка детермінова-на особистою переконаністю судді в правильності, законності та обґрунтованості прийнятого ним рішення. Вона не є підставою дисциплінарної відповідальності. Частиною 2 статті 31 Закону України «Про статус суддів» визначено, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено на-вмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за со-бою істотні наслідки. Незалежність і недоторканість суддів гарантується Консти-туцією і законами України. Зокрема, Закон України «Про судо-устрій України» зазначає про забезпечення суддям свободи не-упередженого вирішення судових справ відповідно до їх внут-рішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону. Згідно статті 14 Закону України «Про судоустрій України» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спо-сіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, викорис-тання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 208 з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупере-дженість суду, забороняється і тягне передбачену законом відпо-відальність. Отже, підставою дисциплінарної відповідальності судді, окрім інших, слід вважати порушення законодавства при розгляді судової справи, якщо суддею було допущено навмисне порушен-ня закону чи несумлінність, що потягло за собою істотні наслід-ки. За таких обставин дисциплінарне провадження щодо судді може бути порушене постановою голови відповідної кваліфіка-ційної комісії суддів, Головою Верховного Суду України, голо-вами вищих спеціалізованих чи апеляційних судів. Згідно статті 34 Закону України „Про статус суддів” прова-дження порушується на підставі: – подання Міністерства юстиції України та його органів на місцях за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян; – подання голови відповідного суду, посадових осіб держав-них органів, установ, організацій, органів місцевого самовряду-вання; – повідомлення в засобах масової інформації. До суддів може бути застосовано такі види дисциплінарних стягнень як догана та пониження кваліфікаційного класу. Окремо слід виділити Вищу раду юстиції, що відповідно до статті 131 Конституції України здійснює дисциплінарне прова-дження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів. Статус Вищої ради юстиції, повноваження, організація та порядок діяльності врегульовано Законом України «Про Вищу раду юстиції». Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної від-повідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спе-ціалізованих судів. Підставою для відкриття дисциплінарного провадження в такому випадку є подання члена Вищої ради юс-тиції за результатами перевірки повідомлень. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду Украї-ни, Міністр юстиції України та Генеральний прокурор України. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 209 Враховуючи викладене, органами, що здійснюють дисцип-лінарне провадження є: 1) кваліфікаційна комісія суддів – щодо суддів місцевих судів; 2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України – щодо суд-дів апеляційних судів та касаційного суду; 3) Вища рада юстиції – щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України. Дисциплінарне провадження передбачає здійснення переві-рки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисци-плінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи та розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження. При накладенні на суддю дисциплінарного стягнення врахо-вуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплі-нарної відповідальності. Слід враховувати, що статтею 36 Закону України «Про статус суддів» обмежені строки для застосування і зняття дисциплінарного стягнення. Так, дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не рахуючи часу тимчасової непрацездатності судді або перебування його у відпустці. Окрім дисциплінарної відповідальності, за винесення заві-домо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови від-повідно до статті 375 Кримінального кодексу України суддя мо-же бути покараний обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. На практиці реалізація норм актів законодавства, що визна-чають та врегульовують дисциплінарну відповідальність суддів, виявилась досить проблемною, що обумовлюється їх недоскона-лістю. Слід відмовитися від закріплення у частині 2 статті 31 За-кону України «Про статус суддів» терміну «несумлінність», що має у своєму змісті етичну категорію «нечесність» і характеризує Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 210 необережну форму вини суддів. Нечесність не можна розглядати як елемент необережності, оскільки нечесним можна бути тільки навмисно. Не можна говорити і про суддівську самовпевненість як вид необережної форми вини. Якщо суддя передбачає суспільно шкі-дливі наслідки своєї дії і легковажно розраховує на їх відвернен-ня, він тим самим усвідомлює і порушення закону, і фактично на-вмисно його порушує. Передбачення шкідливості наслідків мож-ливо лише при розумінні суддею шкідливості дій, оскільки не-можливо, передбачаючи негативні наслідки, не брати до уваги характер дій, які тягнуть такі наслідки. У цьому зв’язку доцільно вести мову про недбалість як необережну форму вини судді, що полягає в його неуважному ставленні до роботи. Саме наслідком цього може бути завдання шкоди. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 211 Ю.С. Волков, к.е.н. (Національний університет ДПС України) МЕТОД ЕКСПРЕСИВНОГО АНАЛІЗУ ВИКОНАННЯ ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЗА ДАНИМИ ПОДАТКОВИХ ДЕКЛАРАЦІЙ Сучасна система оподаткування в Україні відзначається ве-ликою кількістю податків та доволі складною нормативно-правовою базою. На сьогодні ДПА України адмініструє 32 подат-ки, збори, обов’язкові платежі та обслуговує 2,9 млн платників (юридичних і фізичних осіб). Адміністрування кожного з подат-ків, включає багато процедур, зокрема методологію оподаткуван-ня, прийняття податкових декларацій та розрахунків (у 2007 році прийнято та оброблено 14,9 млн шт. податкових декларацій), проведення камеральних та виїзних (258,8 тис.) перевірок плат-ників податків [1]. За результатами аналізу контрольно – перевірочної роботи органів ДПС України за 2002–2007 роки було встановлено, що кожен рік перевіряється від 30 % до 50 % офіційно зареєстрова-них суб’єктів підприємницької діяльності в залежності від подат-ку. Як свідчить практика, 1 аудитор в рік може здійснити якісно 8–10 комплексних перевірок. Фактично ж за 2007 рік аудитори здійснили 180 тис. виїзних перевірок, що становить майже 26 пе-ревірок на 1 аудитора, що засвідчує перевантаження перевірками по окремих питаннях, а не комплексно, внаслідок чого втрачаєть-ся якісь роботи. Крім цього це зумовлює високий рівень трудових та матеріальних витрат податкової служби [3]. На сьогоднішній день головним завданням у процесі реформування податкового контролю є перехід від послідовного контролю, що здійснюється після завершення фінансово – господарських операцій суб’єктів підприємницької діяльності до попереднього контролю, що упе-реджує порушення податкової дисципліни та запобігає спробам ухилень від сплати податків. Наступною проблемою є відсутність Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 212 налагодженої методики відбору платників податків до здійснення документальної перевірки. Аналіз існуючих методів та результатів контрольно-переві-рочної роботи органів ДПС України дозволяє стверджувати, що податкові ревізії здійснюються на основі тотального нецілеспря-мованого контролю. В основі роботи підрозділів податкового ау-диту фактично відсутній аналітичний апарат, застосування якого дозволяє зменшити генеральну сукупність підприємств до фіска-льно значимої відбірки [3]. Найпростіший метод вибору платників податків для пере-вірки – випадковий метод, який зазвичай дає мало додаткових нарахувань обов’язкових платежів. В основі рекомендуємого спрямованого (невипадковою) ме-тоду камерального аналізу податкового аудиту – дотримання прин-ципу відповідності між темповими показниками податкової бази та сум нарахованих (сплачених) обов’язкових платежів. Застосу-вання такого принципу як критерію відбору платників податків для документальних податкових перевірок дозволить підвищити ефективність процесу податкового аудиту. У теперішній час, коли подання фінансової звітності подат-ковим органам відмінено, перспективи розвитку систематизова-ного фінансово – податкового аналізу пов’язані з розробкою но-вих аналітичних коефіцієнтів із застосуванням інформаційних баз, наведених у податковій звітності [4]. Методика динамічного аналізу застосовується для виявлен-ня кількісних співвідношень між окремими позиціями декларації з податку на прибуток підприємства (ДПП), податкової деклара-ції з податку на додану вартість (ДПДВ) і податкового розрахун-ку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форми № ІДФ) з метою побудови системи показників і коефіцієнтів для аналізу податко-вих зобов’язань за даними податкових декларацій [2]. Аналіз в динаміці сум нарахованих обов’язкових платежів, бази оподаткування та показників податкової віддачі (відношення Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 213 суми податків і зборів, до величини податкової бази) здійснюєть-ся в такій послідовності: – співставляються темпи зміни доходу від реалізації проду-кції (товарів, робіт, послуг) з динамікою сум податків і зборів, котрі включаються в ціну реалізованої продукції; – співставляються темпи зміни оподаткованого прибутку з динамікою сум податку на прибуток; – співставляються темпи зміни фонду оплати праці з дина-мікою сум податків на доходи фізичних осіб і страхових зборів; – аналізують динаміку зміни показників податкової віддачі. Один із варіантів макету аналітичної таблиці для проведен-ня експрес-аналізу стану виконання податкових зобов’язань за даними податкових декларацій наведено у таблиці 1. Призначення аналітичної таблиці – характеристика динамі-ки бази оподаткування, сум нарахованих податків і зборів та по-казників податкової віддачі. Наявність тенденції відставання темпів зміни сум нарахова-них (сплачених) обов’язкових платежів від темпових показників баз оподаткування є сигнальними параметрами можливого ухи-лення від сплати окремих податків, зборів і платежів. Аналіз темпових показників бази оподаткування та податків і зборів (таблиця 1) свідчить про відставання: темпів приросту податку на додану вартість від темпів приросту доходу від реалі-зації продукції (71,1<107,9); темпів приросту податку на прибу-ток від динаміки оподаткованого прибутку (212,2<274,6), що вка-зує на можливість неповної сплати податку на додану вартість та податку на прибуток. Зменшилась, також, й податкова віддача з податку на додану вартість (-17,3 %) та з податку на прибуток (-16,7 %). Тому необхідна документальна перевірка нарахування і сплати зазначених податків. Слід відмітити, що темпи приросту податку на дохід фізичних осіб (35,7 %) і страхових зборів (42,8 %) відповідають темпу приросту фонду оплати праці (35,7 %). Це свідчить про належну податкову дисципліну щодо сплати цих обов’язкових платежів. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 214 Запропонований метод експрес-аналізу стану виконання по-даткових зобов’язань за даними податкової декларації призведе до економії часу, матеріальних, трудових, адміністративних ви-трат підрозділів податкового аудиту при відборі суб’єктів госпо-дарювання для результативних податкових перевірок. Таблиця 1 Модель експрес-аналізу виконання податкових зобов’язань за даними податкових декларацій на доперевірочному етапі податкового аудиту Зміни Коди Показники Алгоритм роз-рахунку (код рядка декла-рації з податку на прибуток (ДПП), подат-кової деклара-ції з податку на додану вар-тість (ДПДВ) Ми-нулий пері-од (МП) Звіт-ний період (ЗП) Абсо-лютні +,-Від-носні %, + при-ріст, -зни-ження ВД Валовий дохід, тис. грн Р. 01 ДПП 6729,3 13657,4 6928,1 102,9 ВВ Валові витрати, тис. грн Р. 04 ДПП 6290,6 12768,7 6478,1 102,9 ОР Доход від продажу товарів, тис. грн Р. 01.1 ДПП 6100,2 12685,1 6584,9 107,9 ФОП Витрати на оплату праці, тис. грн Р. 04.3 ДПП 1247,1 1692,4 445,3 35,7 ПД Податок на доходи фізичних осіб, тис. грн 1ДФ 162,1 220,0 57,9 35,7 СЗ Сума страхового збо-ру, тис. грн Р. 04.4 ДПП 466,1 665,9 199,8 42,8 ПЗ Сума податків, зборів, тис. грн Р. 04.6 Р2ДПП 161,7 159,4 -2,3 -1,4 АВ Сума амортизаційних відрахувань, тис. грн Р. 07 К1. ДПП 280,4 295,7 15,3 5,5 ПО Прибуток, що підля-гає оподаткуванню, тис. грн Р. 11 ДПП 158,3 593,0 434,7 274,6 Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 215 Продовження таблиці 1 НП Нарахована сума по-датку на прибуток, тис. грн Р. 12 ДПП 47,5 148,3 100,8 212,2 ПДВЗ Податкове зобов’язання з ПДВ, тис. грн Р. 9 ДПДВ 1016,7 2114,2 1097,5 107,9 ПДВК Податковий кредит з ПДВ, тис. грн Р. 17 ДПДВ 699,2 1570,9 871,7 124,7 ПДВБ Сума сплати ПДВ до бюджету, тис. грн Р. 18 ДПДВ 317,5 543,3 225,8 71,1 НОП Нараховані обов’язкові платежі, тис. грн НОП=ПЗ+НП+ ПДВБ+СЗ+ПД 1154,9 1736,9 582,0 50,4 Податкова віддача: КПВП З податку на прибу-ток, коп. НП/ПО 30,0 25,0 -5,0 -16,7 КПВДВ З податку на додану вартість, коп. ПДВБ/ОР 5,2 4,3 -0,9 -17,3 КПВФ О З податку на доходи фізичних осіб, коп. ПД/ФОП 13,0 13,0 --КПВЗП З загальної суми нарахованих обов’яз-кових платежів, коп. НОП/ВД 17,1 12,7 -4,4 -25,7 Темпові показники зміни: «+» – приріст, «–» – зниження ТОР Дохід від реалізації продукції ТОР=(ОРЗП–ОРМП)×100/ОРМП 107,9 ТПО Прибуток, що підлягає оподат-куванню ТПО=(ПОЗП– ПОМП)×100/ПОМП 274,6 ТФОП Фонд оплати праці ТФОП=(ФОПЗП– ФОПМП)×100/ФОПМП 35,7 ТПДВБ Податок на додану вартість ТПДВБ=(ПДВБЗП– ПДВБМП)×100/ПДВБМБ 71,1 ТНП Податок на прибуток ТНП=(НПЗП– НПМП)×100/НПМП 212,2 ТПД Податок на дохід фізичних осіб ТПД=(ПДЗП–ПДМП)×100/ПДМП 35,7 ТСЗ Сума страхових зборів ТСЗ=(СЗЗП–СЗМП)×100/СЗМП 42,8 ТПЗ Сума інших податків і зборів ТПЗ=(ПЗЗП–ПЗМП)×100/ПЗМП –1,4 ТНОП Загальна сума нарахованих обов’язкових платежів ТНОП=(НОПЗП– НОПМП)×100/НОПМП 50,4 Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 216 ЛІТЕРАТУРА 1. Лаба М.С. Основні складові чинники збільшення надход-жень до бюджету у 2005–2007 роках. Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України: матеріали науково-прак-тичної конференції. – Ірпінь, 2008. – С. 514–519. 2. Волков Ю.С. Метод фінансового аналізу на доперевіре-ному етапі податкового аудиту. Фінансове забезпечення еконо-мічного розвитку держави в умовах інтеграційних процесів: ма-теріали міжнародної науково-практичної конференції. – Ірпінь, 2007. – 11–12 квітня. – С. 374–376. 3. Гусак Ю.Д. Основні проблеми реалізації контрольної фу-нкції органами державної податкової служби України. Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України: матеріали науково-практичної конференції. – Ірпінь 2008. – С. 59–62. 4. Чугаєв А.О., Волков Ю.С. Аналіз суб’єктів господарю-вання за даними податкових декларацій //Науковий вісник Націо-нальної академії ДПС України. – 2004. – № 5 (24). – С. 132–144. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 217 О.В. Яцюк, к.ю.н., І.В. Микитюк (Національний університет ДПС України) СВІТОВІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ТА ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ЯК ПІДСТАВИ ДЛЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ Глобалізаційні та інтеграційні процеси на сучасному етапі розвитку України та її державних органів відіграють неабияку роль, оскільки кожен з цих процесів впливає на більшість сфер життя держави та суспільства. Зокрема в політиці глобалізація полягає в послаблені національних держав . З однієї сторони це виникає через те, що сучасні держави делегують все більше пов-новажень впливовим міжнародним організаціям, таким як Орга-нізація об’єднаних націй, Всесвітня торгова організація, Євро-пейський союз, НАТО, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк. З іншої сторони за рахунок скорочення державного втру-чання в економіку та зниження податків збільшується політичний вплив підприємств, особливо великих транснаціональних корпо-рацій. Через полегшену міграцію людей і вільне переміщення ка-піталу за кордон глобалізація також зменшує владу держав по відношенню до своїх громадян. Якщо ж взяти економічний аспект глобалізації, її вплив на економіку країни, який безпосередньо цікавить ДПС України то це: вільна торгівля, вільний рух капіталу, зниження податків на прибуток підприємств, простота переміщення галузей промис-ловості між різними країнами, а також розвинені держави та держави, що розвиваються неухильно зближуються по рівню зарплат, цін на товари і прибутковість підприємств; виростає кіль-кість і розмір компаній в середині країни та на транснаціональ-ному рівні, які супроводжуються радикальною реструктуризацією Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 218 і зменшенням кількості зайнятої робочої сили; швидке розповсюд-ження фінансової інформації в світі завдяки мережі Інтернет, тен-денція до більшої відкритості підприємств; велике значення фон-дових бірж і тих «фінансових інструментів, якими вони торгують – акції підприємств і пайових фондів, товарних ф’ючерсів; впливом небагатьох національних валют через міжнародну систему віль-ного валютного обміну на економічні процеси в різних країнах; збільшенням споживчих кредитів, «майданчика» для подальшого росту потреб, з іншої сторони неможливість підтримувати серед-ній прожитковий рівень без залучення кредитів; дисонанс між доходами громадян в розвинутих країнах та країнах, що розвива-ються, це в подальшому впливатиме на доступ населення до осві-ти; руйнування національної приналежності продукції; посилення ролі транснаціональних компаній. В таких умовах головним завданням податкової служби України є сприяння економічному підйому та фінансовій стабілі-зації шляхом забезпечення стабільної дохідної бази бюджету. Щоб забезпечити виконання цього завдання необхідна своєчасна модернізація органів ДПС України. Модернізація повинна забез-печити найбільш раціональне використання трудових і фінансо-вих ресурсів, створення умов для її подальшого комплексного розвитку, послаблення впливу людського фактора на якість, вдос-коналення податкового законодавства та посилення контролю за його дотриманням. При цьому повинно забезпечуватися всебічне оновлення технологій податкової роботи та організаційно-управ-лінських можливостей розробка єдиної інтегрованої інформацій-ної системи, яка буде охоплювати всі органи податкової служби. Для координації та активізації цієї роботи необхідно прискорити створення централізованої інформаційної бази, запровадження електронних систем контролю, повномасштабної телекомуніка-ційної системи із системою управління та автоматизованої ін-формаційно-аналітичної системи. Модернізація повинна перед-бачати посилення ролі податкової служби, як органу централь-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 219 ної виконавчої влади і одночасно активну участь у формуванні ефективної ринкової структури; створення державних регулято-рів через податкову систему; створення оптимальної структури податкової служби; збалансування прав і відповідальності пра-цівників; можливість позбавитися від непрофесійних і некомпе-тентних людей при формуванні кадрового потенціалу; у держав-ній податковій службі повинна затвердитися нова податкова культура та досконала процедура адміністрування. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 220 О.О. Кузьменко (Національний університет ДПС України) УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ Процес збільшення обсягу адміністративних послуг, що на-даються органами ДПС України платникам податків викликав необхідність створити ефективну систему з потужним централі-зованим інформаційно-аналітичним апаратом, який дозволить ви-конувати функції управління на високому рівні та надавати плат-никам податків адміністративні послуги з мінімальним втручан-ням завдяки впровадженню сучасних інформаційних технологій. При цьому необхідно враховувати, що мета модернізації ДПС України полягає у забезпеченні чіткої, злагодженої, прозорої, ке-рованої і оперативної роботи всіх ланок організаційно-управ-лінської структури. Головним принципом сучасної податкової політики повинна стати орієнтація на добровільну сплату подат-ків суб’єктами господарювання та забезпечення рівних умов ве-дення бізнесу. Відповідно до цього напряму відносини між пода-тківцями та платниками податків повинні бути коректними та ма-ти двосторонній характер, як це поширено в усьому світі. Така діяльність повинна ґрунтуватися на усвідомленні добровільності сплати податків та докорінної зміни філософії спілкування. Ме-тою адміністративно-правового регулювання в сфері надання ад-міністративних послуг повинно стати встановлення і регламента-ція взаємовідносин, якими кожній людині має бути гарантовано реальне додержання і охорона у галузі діяльності виконавчої вла-ди належних їй прав і свобод, а також ефективний захист цих прав у разі їх порушення. Цей процес сприятиме стабільності у забезпеченні надходжень до державного бюджету [1]. На сьогоднішній день мова йде не просто про виконання по-ставлених завдань, які законодавчо закріплені, а про ефективне Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 221 управління якістю тобто, управління тими чинниками та умовами, які впливають на рівень якості адміністративних послуг найсут-тєвіше. Для управління якістю необхідне нормативно-правове за-безпечення як на державному рівні (макроаспект) так і на рівні організації (мікроаспект). На державному рівні підвищення якості повинно стати основою державної політики. Це передбачено Конституцією України та повинно гарантуватися законами, на-правленими на формування національної політики щодо якості. Як в Європі, так і в усьому світі, застосовуються сучасні ме-тоди підвищення якості та ділової досконалості, що базуються на принципах всеосяжного управління якістю (TQM – Total Quality Management). Концепції стандарту ISO 9000 версії 2000 року ста-новлять основу філософії «всеосяжного управління якістю» – TQM. Першою складовою ТQМ виступає орієнтація на спожива-чів послуг, то цьому питанню необхідно приділити особливу ува-гу. У сфері надання адміністративних послуг органами ДПС України основними споживачами виступають платники податків [2; 3; 4]. Відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001-2001 розроблена сис-тема управління якістю в органах виконавчої влади, до яких від-носиться і державна податкова служба України. На виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Про-грами запровадження системи управління якістю в органах вико-навчої влади» в ДПА України розроблені відповідні накази для забезпечення управління якістю, в яких визначено місію, політи-ку, цілі та основні завдання ДПА України у сфері якості, а також створено комісію з питань системи управління якістю. Розробле-на програма запровадження системи управління якістю, прово-диться в два етапи: І-й – до 2008 року – в центральному апараті ДПА України, а ІІ-й – з 2009 – в регіональних структурах (ДПІ, СДПІ, ОДПІ) [5; 6; 7]. В органах ДПС України управління якістю, як і в будь-якій організації, здійснюється на трьох ієрархічних рівнях: Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 222 – на рівні організації вищим керівництвом визначаються та юридично оформлюються місія та цілі стосовно сфери якості. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 року № 614 «Про затвердження Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади» та з ме-тою запровадження системи управління якістю в органах ДПС України наказом ДПА України від 4 вересня 2007 р. № 519 за-тверджена місія, політика, цілі та основні завдання Державної податкової адміністрації України у сфері якості; – на рівні підрозділів визначаються основні завдання, крите-рії оцінювання та можливість використання ресурсів для забезпе-чення якості. З метою запровадження системи управління якістю в органах ДПС України наказом ДПА України від 17 квітня 2007 р. № 235 затверджено склад комісії з питань управління якістю, та визначено загальні положення та основні функції цієї комісії; – на рівні персоналу визначаються повноваження стосовно виконавців. Проблема якості послуг сьогодні має не тільки організацій-ні, технічні, виробничі, економічні, правові, а і світоглядні фак-тори. Вирішити цю проблему можна тільки з допомогою впрова-дження концепції Тотального менеджменту якості (TQM), вико-нання складових якого на рівні макро-та мікроаспектів забезпе-чить вироблення загальної культури якості та сприятиме розпо-всюдженню концепції Тотального менеджменту якості (TQM) на діяльність всіх підрозділів органів державної податкової служби України. ЛІТЕРАТУРА 1. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с. 2. ДСТУ ISO 9001 – 2001. Системи управління якістю. Ви-моги. – К.: Держстандарт України, 2001. – 25 с. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 223 3. ДСТУ ISO 9000 – 2001. Системи управління якістю. Ос-новні положення та словник. – К.: Держстандарт України, 2001. – 33 с. 4. ДСТУ ISO 9004 – 2001. Системи управління якістю. На-станови щодо поліпшення діяльності. – К.: Держстандарт Украї-ни, 2001. – 61. 5. Про затвердження Програми запровадження системи уп-равління якістю в органах виконавчої влади: постанова КМУ від 11.05.2006 № 614. 6. Про затвердження місії, політики, цілей та основних за-вдань Державної податкової адміністрації України у сфері якості: наказ ДПА України від 04.09.2007 № 519. 7. Про запровадження системи управління якістю в органах ДПС України: наказ ДПА України від 17 квітня 2007 р. № 235. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 224 Ф.М. Медвідь, к.ф.н. (Національний університет ДПС України) МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВИПРАЦЮВАННЯ СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Сучасна ситуація у світі характеризується багатовимірними взаємопов’язаними процесами, де домінуючу роль відіграють процеси глобалізації, основним змістом яких є підвищення інтег-раційної складової у світовій економіці, зростання взаємного впливу національних економік і формування нових світових центрів впливу. Цей процес супроводжується посиленням конку-ренції між провідними країнами та регіональними утвореннями, посиленням впливу транснаціональних корпорацій та фінансово-промислових груп на економічний і суспільний розвиток націо-нальних держав, у тому числі тих, що відіграють провідну роль у світовій політиці. Прагнучи реалізувати власні національні інтереси, більшість держав світу починає орієнтуватися на адаптацію до глобаліза-ційних процесів, зокрема на ефективне входження до світової економічної системи на засадах інноваційного розвитку власної економіки. Це стає необхідною запорукою сталого економічного зростання, досягнення відповідного рівня добробуту, а отже, і внутрішньої стабільності – соціальної та політичної. Становлення стратегії національного розвитку України теж передбачає орієнтацію на забезпечення інноваційного шляху роз-витку. Модернізація державної податкової служби України пе-редбачає проведення ряду ретельно підготовлених заходів опера-ційного та організаційно-управлінського характеру для підви-щення інституційних можливостей податкової служби, що має Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 225 сприяти сталому економічному зростанню, яке забезпечить під-вищення рівня підприємництва та розвиток економіки [1, с. 168– 189]. Ст. 325 ГК визначає «Інноваційною діяльністю у сфері гос-подарювання є діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строка-ми окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя» [2, с. 553]. Ключовим поняттям інвестиційного законодавства є понят-тя інвестицій. Згідно з ч. 1 ст. 326 ГК інвестиціями у сфері госпо-дарювання визнаються довгострокові вкладення різних видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав в об’єкти го-сподарської діяльності з метою одержання доходу (прибутку) або досягнення іншого соціального ефекту. Закон України «Про інвестиційну діяльність» (1991) визна-чає інвестиціями всі види майнових та інтелектуальних ціннос-тей, що включаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Однією із форм інвестиційної діяльності, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, є інноваційна діяльність. Відпо-відно до ч. 1 ст. 325 ГК інноваційною діяльністю у сфері госпо-дарювання є діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строка-ми окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя. Пра-вові, економічні та організаційні засади інвестиційної діяльності, її державне регулювання і стимулювання інноваційних процесів базуються на Конституції України і визначаються Господарським кодексом України (ст. 325–332), Законами України «Про інвести-ційну діяльність» (1991), «Про наукову і науково-технічну експер-Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 226 тизу» (1995), «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1998), «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки» (2001), «Про інноваційну діяльність» (2002), «Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні» (2003), «Про спеціальний ре-жим інноваційної діяльності технологічних парків» (2006), інши-ми нормативно-правовими актами [3, с. 149–150], а також Конце-пцією науково-технологічного та інноваційного розвитку Украї-ни, схваленою Верховною Радою України 13 липня 1999 р., Ука-зами Президента України утворено Державне агентство з інвес-тицій та інновацій (2005), Національну раду з інноваційного роз-витку України (2006), а Постановою кабінету Міністрів України – державну небанківську фінансово-кредитну установу – Українсь-ку державну інноваційну компанію (2000). Разом з тим у ст. 3 ЗУ «Про інвестиційну діяльність» міс-титься більш широке за змістом, ніж у ст. 325 ГК, визначення ін-новаційної діяльності: «Інноваційна діяльність як одна із форм інвестиційної діяльності здійснюється з метою впровадження до-сягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, що включає: випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технологій; прогресивні міжгалузеві структурні зрушення; реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат; фінансування фундамен-тальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продук-тивних сил; розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального і екологічно-го становища». У ЗУ «Про інноваційну діяльність» (ст. 1) акцен-тується на комерційному використанні результатів інноваційної діяльності, на відміну від положень ст. 325 ГК, яка виступає дія-льністю, що спрямована на використання та комерціалізацію ре-зультатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентноздатних товарів і послуг. Вирішальною ознакою, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про іннова-ційну діяльність», інноваційної діяльності є інновації, тобто но-востворені (застосовані) та/або вдосконалені конкурентноздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 227 рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробниц-тва та/або соціальної сфери, які створюються в результаті її здій-снення та/або застосовуються в процесі її здійснення. Отже, інноваційну діяльність можна розглядати як одну з економіко-правових форм інвестування (вкладення інвестицій в об’єкти господарської та інших видів суспільної діяльності з ме-тою отримання певного соціально-економічного ефекту). Випрацювання стратегії національного розвитку відбуваєть-ся на основі національних інтересів і пріоритетів. Формування стратегії суспільного розвитку зумовлюється багатоаспектними міждисциплінарними дослідженнями, методологічною основою яких є системний аналіз. Комплексний підхід до розробки страте-гії розвитку України як суверенної незалежної держави передба-чає широке коло таких досліджень, серед яких важливе значення має системне моделювання нових економічних, політичних і со-ціальних процесів, зокрема інноваційної діяльності. Отже, модернізація Державної податкової служби України, її нормативно-правове забезпечення відбувається в контексті вдо-сконалення правового регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності відповідно до конкретизації стратегії національного розвитку держави. ЛІТЕРАТУРА 1. Ярошенко О.Ф. Трансформація державної податкової служ-би України: монографія. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – 368 с. 2. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: 2-е вид., допов. і перер. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 720. 3. Медвідь Ф.М., Медвідь Я.Ф. Державна регуляторна полі-тика у сфері інвестиційної діяльності в Україні: нормативно-пра-вове забезпечення //Історія української науки на межі тисячоліть: збірник наукових праць /Відпов. редактор О.Я. Пилипчук. Вип. 34. – К., 2008. – С. 145–150. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 228 С.М. Боярчук (Національний університет ДПС України) ОКРЕМІ ПИТАННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЇЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ Сучасний розвиток світової економіки спрямований на по-глиблення взаємозв’язків на основі інтеграції національних еко-номічних систем для досягнення високого рівня суспільного доб-робуту. Важливе місце у зазначених процесах відводиться гармо-нізації податкової політики. Зміст цієї політики постійно модифі-кується, залежно від нових факторів, що виникають під час інтег-раційних процесів, змін соціальної структури суспільства, рівня політичної активності громадян. Податкова служба України проходить серйозну перевірку часом у тій економічній ситуації, яка склалася сьогодні як у дер-жаві, так і за її межами. Постійні зміни податкового законодавст-ва, неналежне здійснення діяльності податковими органами, не-достатній обсяг коштів для забезпечення діяльності такого органу не сприяють реалізації завдань і функцій держави. Отже, необ-хідно реформувати існуючу систему податкових органів, залуча-ти професійні кадри [4]. З точки зору наукового дослідження, проблеми модернізації Державної податкової служби України мають велике значення і є актуальними. Особливо це стосується проблем фінансування, оскільки від достатнього забезпечення органів ДПС України ма-теріальними ресурсами залежить прозорість виконання покладе-них на них завдань і функцій. Однією з передумов для якісного, результативного існування даної служби є належне фінансування податкових органів. Тому в той час, коли відбувається реформа державної податкової служ-би, актуальним є питання вдосконалення правового забезпечення Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 229 фінансування центрального органу виконавчої влади, і звичайно повне фінансування його потреб. Зміст модернізації податкової служби не може обмежувати-ся вдосконаленням її організаційно-управлінських основ. Процес модернізації податкової служби має бути включеним у динаміку розвитку податкових відносин, а орієнтирами її модернізації по-винні стати цілі податкової політики. Для забезпечення сприяння реформ суспільством передба-чено залучення до процесів обговорення та впровадження Проек-ту модернізації представників громадських та політичних органі-зацій, податківців, громадських об’єднань платників податків, впливових вітчизняних та іноземних експертів та консультантів. З цією метою створено незалежні органи з дослідження громад-ської думки щодо модернізації державної податкової служби України. Робота цих органів, крім іншого, базується на постійно-му моніторингу суспільної думки, думки платників податків різ-них типів тощо. Для цього застосовуються соціальні опитування, збір, узагальнення та аналіз відгуків. Основними складовими діяльності Державної податкової служби України є операційний та організаційно-управлінський компоненти. Операційний компонент призначено для виконання основ-них операційних процесів ДПС України, пов’язаних з реєстраці-єю платників податків, обліком податків, обробкою декларацій, надання послуг платникам податків тощо. Модернізація організаційно-управлінського компоненту пе-редбачає насамперед скорочення кількості та укріплення (консо-лідація) податкових органів районного та обласного рівнів. Це дозволить суттєво зменшити видатки на утримання податкових органів, але вимагатиме відповідних принципових змін в опера-ційних процесах з метою забезпечення діяльності ДПС. Аналіз виконаних робіт в рамках модернізації податкової служби визначає, що залишаються проблеми в роботі органів ДПС. Так, із 2 587 опитаних працівників ДПС 74 % (1909 рес-пондентів) вважають, що податкове законодавство не однаково зрозуміле як для платників податків, так і для працівників ДПС. Більшу половину (1 353 респондентів) не влаштовують умови Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 230 праці, в т.ч. через низький рівень зарплати, недостатнє забезпе-чення сучасною комп’ютерною технікою, неспроможність опера-тивно передавати дані по системі органів ДПС тощо [1]. Самі ж податківці (1 090 респондентів або 42 %) відмічають, що досягти однозначного тлумачення податкового законодавства завдяки роз’ясненням та консультаціям податкових органів не-можливо. Таким чином, виходячи з необхідності продовження модер-нізації ДПС та з метою підвищення ефективності використання бюджетних коштів, в т.ч. коштів позики, на виконання Проекту «Модернізація державної податкової служби України» розроблено низку пропозицій нормативного та організаційного характеру [2]. Зокрема, Наглядовою радою запропоновано надати відпові-дні доручення Міністерству фінансів та Державній податковій адміністрації щодо визначення найбільш пріоритетних напрямків реформування ДПС та розробки загальнодержавної (Урядової) стратегії реформування податкової служби [3]. Таким чином, модернізація ДПС повинна привести до не-упередженого адміністрування податків, максимального змен-шення впливу людського фактора на прийняття рішення, мініма-льного втручання податківців у підприємницьку діяльність, ство-рення та впровадження сучасної інформаційно-аналітичної сис-теми, надання якісних послуг платникам податків. ЛІТЕРАТУРА 1. Угода про позику (Проект «Модернізація державної пода-ткової служби України – 1»), між Україною та Міжнародним бан-ком реконструкції та розвитку від 4 вересня 2003 року № 4698 //ВВР. – 2004. – Ст. 199. 2. Огонь Ц.Г. Податкова політика і доходи бюджетів Украї-ни //Фінанси України. – 2007. – № 5. – С. 74–85. 3. Онишко С.В. Податкові відносини між державою і плат-никами податків //Фінанси України. – 2007. – № 3. – С. 84–91. 4. Соколовська А.М. Податкова система України: теорія та практика становлення. – К.: НДФІ, 2001. – 372 с. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 231 О.І. Строчик (Національний університет ДПС України) ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ КЛАСТЕРНОГО ПІДХОДУ В АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ На шляху приєднання України до світової економічної спільноти на правах повноцінного партнера доцільно вивчити ті уроки і той досвід (а також помилки), через які пройшли інші країни при розбудові ефективних відомств по адмініструванню податків. Основними з них є: 1) адміністрування податків відбувається з найбільшою ефективністю при мінімальних витра-тах тільки за рахунок добровільної сплати податків; 2) тільки освічений платник податків може вчасно виконувати свої подат-кові зобов’язання відповідно до норм чинного законодавства; 3) діяльність податкового відомства повинна спиратися на таке по-даткове законодавство, яке закладає норми однакового та спра-ведливого ставлення до таких платників податків, які добре ро-зуміють ці норми, що в свою чергу, дозволяє досягнути високого рівня добровільної сплати податків; 4) податкова адміністрація повинна мати змогу та вміти надавати платникам податків ко-рисні послуги, що дозволить їм підвищити рівень добровільної сплати, що, в свою чергу, збільшить суми надходжень до бюдже-ту; 5) новітні комп’ютерні технології можуть значним чином по-легшити виконання поставлених перед ДПС завдань. Окремим питанням сьогодні стоїть проблема розвитку регіонів. Кластерний підхід є однією із новітніх концепцій розвитку регіональної економіки, яка передбачає застосування непрямих впливів на промисловий розвиток регіону шляхом створення сприятливих умов для розвитку бізнесу. З науково-теоретичної точки зору «кластерами» вважаються сконцентровані за географічною ознакою групи взаємопов’язаних компаній, спеціалізованих постачальників, постачальників пос-луг, фірм у відповідних галузях, а також пов’язаних з їх діяльністю Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 232 організацій в певних областях, конкуруючих, але разом з тим і ведучих спільну роботу. В основі концепції кластерного підходу перебуває процес акумулювання позитивних ефектів регіональної агломерації, зок-рема географічної та економічної близькості виробника та спожи-вача. При цьому спостерігається мінімізація або ж повна відсут-ність кордонів між економічними секторами та видами діяльності, оскільки всі вони розглядаються у системному взаємозв’язку. Рис. 1. Структурно-логічна модель промислового кластера Логічно-структурна модель кластера відображає три взає-мопов’язані рівні: 1) ядро кластеру – великий платник податків; 2) контрагенти першого порядку; 3) контрагенти другого порядку. СПД № 1 СПД № 2 СПД № 3 СПД № 7 СПД № 6 СПД № 5 СПД № 4 СПД № 8 СПД № 9 СПД № 10 СПД № 11 СПД № 12 СПД № 13 СПД № 14 СПД № 15 СПД № 16 СПД № 17 СПД № 18Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 233 Кластер об’єднує мережу постачальників, посередників, спо-живачів, виробників та інших елементів промислової інфраструк-тури, взаємопов’язаних в процесі створення доданої вартості. В процесі підвищення ефективності адміністрування подат-ків доцільно використовувати саме кластерний підхід. Ключови-ми гіпотезами кластерної моделі є: 1) розвиток виробництва та бізнесу здійснюється у напрямку формування промислових (біз-несових) кластерів; 2) податкові кластери є дзеркальним відобра-женням бізнесових кластерів; 3) податковий кластер формується з вузлів, що розміщують інтегровані образи платників податків та зв’язків, що відображають рух коштів за категоріями (включаючи податки); 4) працює принцип Паретто – 20 відсотків кластерів формують 80 відсотків надходжень. Незважаючи на глобалізацію світової економіки і трансна-ціоналізацію бізнесу, кластери не втрачають свого значення, оскільки в умовах глобалізації одним із джерел забезпечення гра-ничної конкурентноздатності регіонів є вдале використання міс-цевих особливостей. Для успішної реалізації регіональної стратегії та стратегії розвитку окремих кластерів необхідно забезпечити їх повну вза-ємоузгодженість. При розробці регіональної стратегії доцільно враховувати, які ключові точки зростання існують в регіоні, і як можуть вплинути різні групи інтересів на розвиток цих ключових точок зростання. У той же час, при виявленні перспективних кла-стерів і при плануванні їх розвитку обов’язково повинні бути враховані рамки регіональних стратегій. У сучасних умовах мова йде не стільки про те, що необхідність розвитку певного кластера повинна бути прописана в регіональній стратегії, а про те, що по-винен існувати консенсус між діловими і адміністративними елі-тами регіону щодо необхідності розвитку кластера. Регіональний економічний розвиток на основі стимулюван-ня кластерів передбачає ініціативу та спільні зусилля бізнесу, ад-міністрацій регіону та податкової служби. Ролі, які повинні вико-нувати адміністрація і бізнес в процесі розвитку галузевих клас-терів, принципово відрізняться, однак взаємодоповнюють одна Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 234 одну. Роль адміністрації може полягати в підтримці та ініціюван-ні процесів активації кластерів, оскільки більшість регіональних адміністрацій практично завжди залучені до діяльності бізнесу. Бізнес же, в свою чергу, може опосередковано впливати на адмі-ністрацію. З цього приводу, вкрай важливою є участь адміністра-ції в кластерних нарадах і процесах прийняття рішень, що стосу-ються розвитку кластерів. Досить високоефективним способом стимулювання кластерів, який є у розпорядженні адміністрацій, вважається комплекс цільових програм. Вони можуть істотний чином впливати на розвиток кластера. Адміністрація може про-водити активну роботу в напрямі формування моделі взаємодії між різними суб’єктами розвитку кластера, а також займатися врегулюванням різноманітних питань діяльності кластера щодо різних рівнів влади. Роль податкової служби в процесі стимулювання розвитку та супроводження кластерів полягає в формуванні комфортного середовища для кластеру щодо його взаємодії з фіскальними ор-ганами. Особливий ефект за напрямом практичної реалізації кла-стерного підходу в адмініструванні податків повинні дати аналі-тичні висновки щодо характеристик, критеріїв оцінки, прикмет як стабільних, так і спорадичних (непостійних) взаємозв’язків між елементами кластерів під час дослідної експлуатації, що дозво-лить в подальшому суттєво вдосконалити методологічні основи перевірок, підвищити їх ефективність, перейти на сучасні непрямі методи оперативного аналізу, наприклад, пошуку та виявлення оз-нак відхилень від обов’язкових правил нарахування податку і т.д. Також доцільно при модернізації ДПС використовувати сві-товий досвід. Найбільш наближеним до вітчизняних умов є до-свід модернізації податкової служби Російської Федерації – Міні-стерства Російської Федерації по податках та зборах. За інформа-цією керівництва Департаменту модернізації податкових органів МПЗ Росії у найближчі два роки в роботі більш ніж третини по-даткових інспекцій країни, що забезпечують левину частку над-ходжень податків і зборів у бюджет, відбудуться великі зміни. Вони пов’язані з реалізацією масштабної програми модернізації Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 235 податкових органів, затвердженої біля півтора року тому. За цей час інспекції, що беруть участь у програмі, пройшли перший етап реформ – підготовчі заходи, що багато в чому не помітні для сто-ронніх очей, але від цього не менш важливі. Зараз програма мо-дернізації входить у «відкриту» фазу. Цілі програми чітко визна-чені в постанові, якою вона затверджена. По-перше, необхідно домогтися стабільних податкових надходжень за рахунок підви-щення збирання податків і скорочення випадків їхньої несплати. По-друге, поліпшити обслуговування платників податків, створи-ти їм комфортні умови для виконання податкових обов’язків. А по-третє, підвищити рентабельність функціонування самої подат-кової служби: вона повинна стати дешевшою й ефективнішою. На нашу думку, вирішення аналогічних проблем в Україні могло б дати позитивний результат. ЛІТЕРАТУРА 1. Модернізація державної податкової служби України: нав-чальний посібник для працівників ДПС Тернопільської області. – Тернопіль: ДПА в Тернопільській області, 2004. – 38 с. 2. Тарангул Л.Л. «Оподаткування та регіональний розви-ток», 2003. 3. http://gc.lviv/ua/konkretno/offshore Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 236 Ю.В. Панура (Національний університет ДПС України) ПРОБЛЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ Податки у всі часи були важливою ланкою економічних відносин в суспільстві і основною формою державних доходів. Зміна форм державного устрою завжди супроводжується рефор-муванням податкової системи. З історії відомі випадки, коли надмірні податки спричиняли зменшення загальної суми надхо-джень до бюджету, або коли зниження податкових ставок збіль-шувало суму сплачених податків. У кожному випадку такий ефект був результатом конкретної податкової політики держави та умов, що склались в країні. М Тургенєв в своїй праці «Досвід теорії податків» (1818) писав: «дурные системы налогов были одною из причин, как видно из истории, что нидерландцы сдела-лись независимыми от Испании, швейцарцы – от Австрии… На возмущение североамериканских колоний против Англии дурная система финансового управления относительно иностранной тор-говли имела решительное влияние»1. Він відмічав, що саме не-збалансована податкова політика є причиною негативної реакції суспільства на оподаткування. Аналіз пропозицій вітчизняних вчених щодо покращання умов оподаткування доводить, що здебільшого вони спрямовані на зниження податкових ставок. Однак подібні уявлення про природу податків не враховують того, що в державі є умовно-постійні витрати, для покриття яких необхідно акумулювати пев-ні надходження. Проблема полягає в тому, що за рахунок катаст-рофічного зниження обсягів суспільного виробництва в Україні знизилась глобальна база оподаткування. Для того, щоб забезпечи-ти навіть мінімально допустимий рівень бюджетних надходжень 1 Цит. по: Май бурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. – М., 1996. – С. 126. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 237 необхідно за допомогою податкових важелів консолідувати в бю-джеті значну частину ВВП. Ситуація набуває негативу ще від то-го, що при досягненні критичних рівнів падіння обсягів суспільно-го виробництва податковий тиск для більшості підприємств набу-ває загрозливих розмірів1. Враховуючи здатність податкового на-вантаження нерівномірно впливати на валовий прибуток підпри-ємств з різною технологічною та фінансовою архітектурою окрес-лена проблема повинна розглядатись з боку не тільки фінансових, а і правничих наук. Для наукового обґрунтування розмірів подат-кових ставок доцільно за допомогою макроекономічних розрахун-ків здійснити оцінку впливу податкового навантаження на фінан-сову діяльність підприємств реального сектору економіки, що фу-нкціонують в кризових умовах. Проведені дослідження допомо-жуть здійснити оцінку бази оподаткування, що позитивно відобра-зиться на прогнозуванні податкових надходжень. 1 Куцин М.А. та ін. Сучасна теорія і практика оподаткування. – Ч.: Прапор, 2001. – С. 481–500. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 238 О.С. Іванишина, І.І. Хлєбнікова (Національний університет ДПС України) МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ Податок з доходів фізичних осіб в Україні є третім за фіска-льною ефективністю. Разом з тим, у розвинених країнах він давно став лідером серед основних податкових механізмів акумуляції доходів бюджету. Однією з важливих вітчизняних проблем у цьому контексті розглядається низький рівень доходів населення. У цих умовах пропонується корінним чином змінити систему оподаткування доходів громадян, тому що податок з доходів фі-зичних осіб має стати вагомим джерелом доходів місцевих бю-джетів, а принципи його стягнення мають максимально сприяти зниженню соціальних суперечностей у суспільстві [1]. Саме тому розглядаються напрями вдосконалення адміністрування податку з доходів фізичних осіб. Історично відомо, що запровадження прибуткових податків не стільки залежало від наукової аргументації, скільки було предметом соціальних пристрастей, суспільної боротьби, ставши результатом політичної волі, тому податкова теорія зосередилась на обґрунтуванні оптимального вибору між альтернативними ре-жимами оподаткування – прогресивним чи пропорційним. Теоретизування конструкції прибуткового податку підпо-рядковувалось двома основоположними принципами оподатку-вання: принципу платоспроможності й принципу вигоди. Перший опирається на об’єктивні показники кількісної оцінки доходів платників податків, звідки й виводиться виправдання прогресії. Другий принцип визначає суб’єктивне сприймання індивідуаль-них вигід, джерелом яких для платників можуть стати фінансова-ні за рахунок податків суспільні блага та державні послуги. Кри-терії платоспроможності й вигоди так чи інакше присутні в усіх Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 239 теоретичних системах оподаткування. Основоположниками тео-рій прибуткового оподаткування є Альфред Маршалл, Генрі Сі-джвік, Артур Пігу, Марк Блауг, Джон Міррліс та інші. Заслуговує на увагу концепція англійського теоретика Джо-на Міррліса «Дослідження теорії оптимального оподаткування доходів» (1971). Міррліс вважає, що зароблені доходи виробни-чого й трудового походження повинні оподатковуватись за про-порційною ставкою. А оподаткування повного чи потенційного доходу повинно бути прогресивним. Комбінація прогресивного і пропорційного оподаткування доходів – одна з тих ситуацій у державних фінансах, коли фіска-льно-законодавча практика відповідає і навіть може випереджати податкову теорію. Справді перш, ніж висновок про доцільність поєднання різних режимів оподаткування був отриманий мето-дом економіко-математичного моделювання, він став відомим фінансистам-практикам на рівні емпіричного досвіду. Пропор-ційні податки на доходи з одних джерел і прогресивні – з других у підсумку створюють деяку прогресію оподаткування загального доходу, що властиво податковим системам різних країн. При дослідженні прибуткового оподаткування в ХХ столітті основна увага приділялась не стільки податкам цього типу, а сус-пільним умовам функціонуванням податкових систем і вплив на них соціально-економічного середовища. Стосовно податків нау-ка фінансів полягає в адміністративно-організаційному вмінні за-безпечувати максимум державних доходів при нейтралізації не-гативних ефектів оподаткування на процеси господарювання та стан економіки при мінімальному соціальному невдоволені плат-ників податків [2]. Чинні в нинішній час підходи до оподаткування доходів фі-зичних осіб в Україні з 2004 року ґрунтуються на пропорційності обкладання. Мельник В.М., зазначає, що реанімація ідеї плоскої шкали по-датку з доходів фізичних осіб в Україні була пов’язана з досить важ-ливим фактом міжнародної економічної конкуренції. У 2000 році Російська Федерація запровадила в себе єдину ставку аналогічного Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 240 податку. За наявності поряд більш ліберального оподаткування, Україна досить швидко відчула значний відтік капіталу фізичних осіб до сусідньої держави. Це і спровокувало рішення уряду щодо розробки та прийняття Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», яким передбачено пласку шкалу. Проте суттєвими причи-нами щодо зміни шкали оподаткування як важеля податкового стимулювання можна вважати наступні: – низький рівень доходів населення; – заплутаність законодавства та наявність великої кількості пільг; – слабкість адміністрування податку та масове ухилення від оподаткування [3]. Основаними напрямами вдосконалення системи оподатку-вання доходів фізичних осіб слід виокремити такі: – перегляд складових податкового кредиту та розширення їх переліку; – ведення неоподатковуваного податком із доходів мініму-му, рівного прожитковому; – введення норми оподаткування сімейного доходу за вибо-ром платника податку; – введення малопрогресивної шкали ставок; – посилення фіскального контролю методами непрямого ви-значення податкових зобов’язань платників; – обмеження сфери застосування фіксованого прибуткового податку. ЛІТЕРАТУРА 1. Мартиненко В.П. Основні напрями розвитку оподатку-вання доходів фізичних осіб //Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 5. – С. 70–73. 2. Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті: (теоретична-концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів). – Львів: Каменяр, 2000. – 303 с. 3. Мельник В.М. Оподаткування: наукове обґрунтування та організація процесу. – Київ: Комп’ютерпрес, 2006. – 277 с. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 241 О.О. Соляр (Національний університет ДПС України) УДОСКОНАЛЕННЯ МАСОВО-РОЗ’ЯСНЮВАЛЬНОЇ РОБОТИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ Діяльність працівників державної податкової служби поля-гає у різних формах офіційного спілкування із платниками подат-ків – тобто широкими масами населення, великими соціальними групами, іншими словами, громадськістю. Особливого значення в роботі з платниками податків набу-ває своєчасне інформування їх про нові нормативно-правові акти, зміни та доповнення до існуючих, а також роз’яснення порядку їх застосування на практиці. Ця робота важлива як для платників податків, так і для податкових органів, оскільки вона є формою попереднього податкового контролю. Проводячи цю роботу, ор-гани податкової служби повинні запобігати виникненню не не-вмисних порушень податкового законодавства. В свою чергу платник податків, запобігає виникненню нераціональних витрат, які могли б виникнути у разі застосування податковими органами санкцій за порушення законодавства. Важливе значення для пла-тника податків має і можливість звернутися до податкового орга-ну за консультацією з того чи іншого питання в сфері застосу-вання податкового законодавства. В цілому основна мета масово-роз’яснювальної роботи дер-жавної податкової служби полягає у підвищені рівня податкової грамотності у громадян, налагодженні партнерських взаємовід-носин з платниками податків, добровільної сплати платежів і зборів до бюджетів усіх рівнів, формуванні культури сплати по-датків, створені позитивного іміджу органам ДПС. . Масово-роз’яснювальна робота податкової служби серед на-селення і платників податків в даний час охоплює наступні осно-вні напрями: Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 242 – навчання населення; – навчання платників податків; – робота з друкованими й електронними засобами масової інформації; – видавнича справа й соціальна реклама на податкову тема-тику. Для отримання позитивного результату податкові органи виконують цілий комплекс робіт, які на нашу думку потребують удосконалення. Насамперед необхідно використовувати досвід зарубіжних країн адаптуючи його до менталітетних особливостей нашої краї-ни, що в свою чергу ще більше зацікавить різні прошарки насе-лення в одержанні інформації на податкову тематику, залучить їх до активних взаємовідносин із державою, надасть населенню мо-жливість одержати початкові знання у сфері оподатковування. Діяльність податкових органів у інших країнах ґрунтується на поєднанні нових методів управління з новими концепціями «орі-єнтації на клієнта (споживача) – платника». Платник податків по-винен мати доступ до найновішої інформації про функціонування податкової системи, про порядок розрахунків сплачуваних ним податків, бути проінформованим про свої права. Одним із найголовніших напрямків, що потребує удоскона-лення навчання населення, особливо наймолодшого шляхом ство-рення системи навчання учнів загальноосвітніх шкіл. Це сформує у майбутніх платників податків податкову свідомість, якій сплата податків трактуватиметься не як додатковий тягар, а як невід’єм-на необхідність. Важливим напрямом що потребує змін у масово-роз’ясню-вальній роботі органів ДПС, є модернізація служби «007» шляхом розміщенням її в обласному центрі та поширенням можливості користування її послугами на регіон для того, щоб кожний бажа-ючий міг отримати роз’яснення з будь-якого населеного пункту. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 243 Необхідним кроком для досягнення позитивного результату діяльності органів ДПС щодо роз’яснювальної роботи є надання місцевими органами державної влади інформації органам ДПС для підготовки сюжетів для ЗМІ, плакатів чи соціальної реклами про напрями використання доходів бюджету на щитах для інфор-мування населення про важливість діяльності податкової служби. Необхідно також забезпечити в кошторисі на утримання ДПА окрему статтю витрат на масово-роз’яснювальну роботу (робота ЗМІ, громадськими організаціями, з молоддю, створення web-сайтів податкових органів у мережі Internet, виготовлення соціальної реклами), адже її виконання на належному рівні по-требує відповідного фінансування. У цілому на сьогоднішній день перед органами державної податкової служби постає, низка не розв’язаних завдань щодо удосконалення діючих форм і методів масово-роз’яснювальної роботи а також окремих питань організації цієї роботи для досяг-нення необхідного результату. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 244 Т.А. Забарна (Національний університет ДПС України) МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ ЗМІСТ ПРИНЦИПІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКА ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ Податківець це представник держави. Він має бути гідним звання державного службовця. Його професійний рівень, вчинки, інтелект та зовнішній вигляд формують уявлення громадян про Державну податкову службу України. Дотримання морально-етичних принципів працівниками Державної податкової служби у службовій та позаслужбовій діяльності є основою довіри громад-ськості до податкової служби. Морально-етичні принципи податківця, або так званий «ко-декс честі», визначається специфікою його діяльності, особливо-стями соціального статусу. Так як діяльність працівників подат-кової служби має державний характер, і в процесі спілкування з іншими людьми вони є представниками державної влади, то обов’язково особливі вимоги повинні висуватися до культури спілкування. Необхідністю є вільне володіння державною мовою, пріоритет прав людини, відкритість, толерантність, повага та до-віра до громадян і колег, неупереджене ставлення до платників податків. Поле діяльності податківців – конфліктогенне, пов’язане з необхідністю врахування великої кількості різноспрямованих ін-тересів як суб’єктів підприємницької діяльності, так і працівників податкового відомства. Саме тому йому повинні бути притаманні правдивість, сумлінне виконання своїх обов’язків з визнанням верховенства права. З професією податківця несумісні корумпо-ваність та хабарництво. Діяльність працівника державної податкової служби пови-нна бути спрямована на гармонізацію відносин платників подат-ків та податківців. У своїй роботі він повинен наслідувати духов-ні цінності, такі як мудрість, мужність, шляхетність, порядність. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 245 Не на останньому місці має бути, нині забутий, та досить важливий принцип патріотизму. Любов до України, захист її су-веренності та економічних інтересів, самовіддана праця на благо Українського народу, неухильне дотримання Конституції Украї-ни, чинного законодавства, шанування державних символів, не-допущення дій та вчинків, які можуть зашкодити інтересам дер-жави чи негативно вплинути на репутацію державної служби. Податківець має рішуче виступати проти будь-яких антидержав-них проявів. Працівник податкової служби України перебуваючи у колі своїх колег повинен зберігати честь та примножувати традиції свого колективу, проявляти вміння працювати з людьми, прислу-хатися до їхньої думки, бути принциповим і вимогливим до себе, ініціативним і відданим справі. При цьому заздрість і зневага, приниження гідності колег по роботі – неприпустимі. Кожен, хто досягає успіху, – гідний поваги та пошани, хто відчуває труднощі у роботі, – має право на підтримку та допомогу колег. Низький рівень правової та моральної культури навіть одно-го з великої чисельності працівників може нести значні негативні наслідки, що виявляються у втраті авторитету податкової служби серед платників податків. Варто лише раз одному з платників зі-ткнутися з непрофесіоналізмом та брутальністю – і імідж самої установи різко падає. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 246 Н.В. Гайворон (Національний університет ДПС України) ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД ЩОДО ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ КУЛЬТУРИ В СУСПІЛЬСТВІ Податкова культура є ключовим фактором прозорості та конкурентноздатності держави. Рівень податкової культури знач-ною мірою детермінований інтенсивністю економічного розвитку суспільства. Водночас не тільки економіка впливає на розвиток податкової культури, а й остання значною мірою зумовлює дина-мізм економічних відносин. Суперечності, деформації, недоліки процесу реформування економічних відносин в Україні, прора-хунки в здійсненні економічної і податкової політики негативно вплинули на розвиток податкової культури, призвели до поши-рення явищ правового нігілізму, який в умовах кризи охопив усі сфери суспільства і є суттєвою перешкодою на шляху розбудови правової держави. Якщо звернутися до зарубіжного досвіду, то побачимо, що там порушення податкового законодавства приводить до суворо-го адміністративного і навіть кримінального покарання. Більше того, ухилення від сплати податків розглядається як один із са-мих серйозних викликів національній безпеці держави. Висока податкова культура у цих країнах проявляється у тому, що сплата податків там вважається предметом гордості платників. Податко-ва культура виховується з дитинства. Огляд зарубіжної літерату-ри з питань податкової культури дає змогу проаналізувати інозе-мний досвід щодо подолання податкового нігілізму та формуван-ня високої податкової культури в суспільстві[1-6]. Більше як 70 років тому Шамптер використав термін «пода-ткова культура» у своїй статті «Економіка і Соціологія Податку на Прибуток», де був зроблений наголос на те, що подібно до будь-якої соціальної установи кожен податок переживає еру його економічної і психологічної доцільності. Шамптре використовує Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 247 термін «податкова культура» в контексті популяризації самої по-даткової системи. Специфічна для кожної країни податкова культура – це всі доречні формальні і неформальні інститути, які зв’язані з націо-нальною податковою системою і її практичною реалізацією, а та-кож історично вкладені в межі суспільної культури в державі, зо-крема залежність і зв’язки, викликані їх взаємодією, що продов-жується. Відповідно, податкова культура містить в собі навіть більше ніж «культуру оподаткування» і «культуру сплати подат-ків» [2]. В системі суспільних відносин, що суттєво впливають на розвиток податкової культури, важливе місце належить соціаль-ній сфері, і передусім соціальним відносинам. Їх вплив на розви-ток податкової культури в першу чергу здійснюється шляхом со-ціальної спрямованості діяльності держави, забезпечення соціа-льних прав і свобод громадян, створення умов для реалізації со-ціального потенціалу особистості. Добровільність сплати податків є суттєвим економічним важелем, за розвиток якого варто боротись. Апатія з боку держа-вної влади щодо розвитку податкової культури має фатальні нас-лідки. Чому більшість людей продовжує вважати податки їх осо-бистим обкраданням з боку держави, а тому прагнуть будь-яким способом уникати або мінімізувати цей податковий тягар? Плат-ники податків також інтуїтивно відчувають, що цільові податки, які надходять до бюджету, часто марнуються або йдуть не на розв’язання соціальних питань як це має бути. Саме такі ситуації вказують на необхідність формування податкової культури в сус-пільстві, а не тільки у платників податків. Належна податкова культура може розвиватися тільки в тому випадку, коли платники податків і податківці виконують свої зобов’язання однаково доб-ре [5]. Таким чином, створення умов для добровільного виконан-ня вимог податкового законодавства платниками податків почи-нається із формування податкової культури в ешелонах виконав-чої влади. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 248 Отже, добровільна сплата податків залежить від створення ряду стимулів для платників податків у спорідненості з їх дум-кою щодо чесності системи і рівності перед законом всіх суб’єк-тів оподаткування. На відміну від поширеної думки, що найбільш ефективними стимулами є санкції, сучасні податкові адміністра-ції все більш налаштовані на стимулювання добровільності спла-ти податків, покращуючи послуги платників податків, і розгля-даючи їх як клієнтів замість боржників або потенційних поруш-ників. Не менш важливим кроком має стати вдосконалення подат-кового законодавства, з тим, щоб воно було прозорим, доступним для розуміння, а головне, однозначним. Роз’яснювальна робота із платниками податків щодо податкового законодавства та проце-дур його реалізації має вестись безперервно. Платник має право знати, яким чином використовуються державою кошти, викладені ним із своєї кишені. Чи дійсно він, сплачуючи податки, стає ак-тивним суб’єктом у розв’язанні соціальних питань та важливих державних програм, а не просто годує «марнотратців» державних установ[1]. Таким чином, доцільність виховання податкової культури населення не викликає сумнівів. Виховання будь-якої культури в суспільному середовищі починається з громадської обізнаності своїх прав та обов’язків в тих чи інших сферах життєдіяльності. До основних прав платників податків відносять: Право на інформацію і допомогу. Це – відповідальність по-даткової адміністрації щодо забезпечення платників податків по-вною інформацією про особливості оподаткування та допомоги в розумінні їх податкових зобов’язань. Право оскарження. Згідно міжнародній практиці, це право зберігається за кожним платником податків щодо кожного адмі-ністративного рішення, поки він залучений до процесу оподатку-вання. Право не бути оподаткованим понад суму боргу. Це, мож-ливо, навіть вимагає допомоги від податкової адміністрації, щоб Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 249 платник податків міг використовувати всі передбачені законом норми і пільги. Право передбачуваності. Працівники податкової служби зобов’язані попередити платника податків про зустріч або переві-рку документів, контекст та вимоги перевірки, і тому надають платнику час для підготовки. Право для захисту особистої інформації. Податкова адміні-страція не має ніякого права вимагати інформацію, окрім тої, що вимагається для виконання податкових зобов’язань. Право конфіденційності. Податкова адміністрація не має ні-якого права використовувати особисту або фінансову інформа-цію, окрім випадків, передбачених законом. Природно, також очікується, що платник податків підкоря-ється певним зобов’язанням, як наприклад зобов’язання бути че-сним, щоб співробітничати з працівниками податкової служби, щоб представити вчасно документи і точну інформацію, щоб тримати необхідну облікову інформацію, щоб платити встанов-лені податки належним чином і вчасно і т.п. Визначення прав і зобов’язань – тільки перший важливий крок у встановленні нового вигляду відносин між платниками податків і податковою адміністрацією. Іншим, і не менш суттє-вим фактором виховання податкової культури є досягнення сус-пільного визнання життєвої необхідності оподаткування. Цього можливо досягти тільки за умови прозорості процесів оподатку-вання та використання бюджетних коштів. Будь-які невиправда-ні, далекі від соціальної доцільності процеси щодо використання бюджетних коштів підривають довіру платника до держаної вла-ди, а тому знову повертає його до сприйняття оподаткування, як до обкрадання населення [6]. Отже, в процесі реформування податкової системи та моде-рнізації державної податкової служби України доцільно врахову-вати зарубіжний досвід щодо формування податкової культури. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 250 ЛІТЕРАТУРА 1. Angel Celchev. Tax and Social Security Contributions Evasion in Bulgaria. Department of Economics, Stanford University, CA 2006. www.econ.stanford.edu/academics/Honors_Theses/Theses_2006/Kelchev.pdf 44pp. 2. Berger Nerre. «The Concept of Tax Culture».In: National Tax Association Proceedings Ninety-Forth Annual Conference 2001. Baltimore, Maryland. Edited by Sally Wallace. NTA, Washington DC, pp. 288–295. www.nerre.com 7pp. 3. Berger Nerre. Tax Culture: A Basic Concept for Tax Politics. Article provided by Queensland University of Technology (QUT), School of Economics and Finance in its journal Economic Analysis and Policy (EAP). 2008 p.p. 153–167. http://www.eapjourrnalcom/archive/v38_i1_11.pdf 16pp. 4. David Nelken. Using the concept of legal culture. Australian Journal of Legal Philosophy, 2004. 25 p.p. http://www.law.berkeley.edu/institutes/csls/nelken%20paper.pdf 5. Develop a tax culture for better compliance. Business standard October 27, 2003 www.rediff.com/money/2003/oct/27spec.htm – 24k 2pp. 6. Richard N. Poole. Education and tax culture:. how to achieve public acceptance and compliance. Canada 2004. www.walkerpoolenixon.com/pdfs/Mexico.IPTI.pdf 11pp. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 251 Н.М. Воровченко (Національний університет ДПС України) ОКРЕМІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ «ПРОМЕТЕЙ» Одним із стратегічних напрямів розвитку податкової служ-би, визначеному Проектом модернізації, є створення високопро-фесійної, інформаційно розвиненої державної податкової служби в Україні шляхом розробки та впровадження програми розвитку інформаційної інфраструктури, що передбачає створення автома-тизованої системи операційної та управлінської діяльності. Тому актуальним напрямком кадрової політики податкової служби за-лишається підвищення кваліфікації працівників, а також форму-вання кадрового потенціалу ДПС молодими та ініціативними спеціалістами із числа випускників Національного університету ДПС України, які мають нові підходами до вирішення завдань, що стоять перед податковою службою. Перехід на нові технології і програмне забезпечення вимагає відповідного навчання. Дистанційне навчання є однією із форм отримання знань, при якій кращі традиційні методи, засоби й фо-рми навчання об’єднуються із застосуванням комп’ютерних і те-лекомунікаційних технологій. Воно орієнтоване на великі потоки тих, кого навчають, тому запорукою успіху є ефективне керуван-ня навчальним процесом, що в свою чергу значною мірою зале-жить від уніфікації та стандартизації складових її інформаційної бази. У створенні та функціонуванні єдиної інформаційної бази класифікації та кодуванню облікової інформації відводиться осо-блива роль, оскільки вони є засобами, що забезпечують взаємний обмін інформацією між людиною і комп’ютером. Під кодуванням загалом розуміють процес позначення первинної множини об’єк-тів або повідомлень набором символів заданого алфавіту на ос-нові сукупності певних правил. Зрештою код будь якого об’єкта Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 252 (запис інформації про об’єкт) загалом складається з ідентифіка-ційної частини, інформаційного блока, який містить набір кодів, що відповідають властивостям даного об’єкта, і додаткових роз-рядів або блоків, які забезпечують захист усього коду від можли-вих помилок [4]. У даний час в Національному університеті ДПС України відбувається широке використання СДН Прометей у навчальному процесі. Це відкрита корпоративна навчальна система, основу якої становить інформаційна база, що містить в собі більше 40 електронних курсів (кількість їх буде зростати), налічує більше 4 000 зареєстрованих слухачів. Наповнення інформаційної бази СДН «Прометей» збільшується з кожним роком, адже все більше і більше викладачів використовують елементи дистанційного на-вчання у навчанні студентів заочної, очної форми навчання та для підвищення кваліфікації слухачів за професійним спрямуванням. Аналіз та практика роботи в СДН «Прометей» показали, що схема присвоєння логіну слухачам та студентам, якою ми корис-тувалися до сьогодні, не є досконалою і призводить до плутанини в роботі Організаторів, які працюють на різних кафедрах та не мають узгодженості в роботі при реєстрації груп, котрі мають од-накову назву в різні роки навчання. Це ускладнює процес надан-ня логінів таким студентам, проведенню фільтрації (відбору) сту-дентів однієї групи із загального списку інформаційної бази да-них. До того ж, іноді, студент буває зареєстрований в СДН двічі, а то і тричі, маючи на кожній кафедрі і по окремих дисциплінах різні логіни та паролі. Це призводить до того, що студенти забу-вають свої логіни та паролі, плутаються в них. Однією із причин цієї проблеми є те, що при реєстрації сту-дентів в СДН «Прометей» списком логін створюється автоматич-но і включає шифр групи. В існуючій системі ідентифікації на-вчальних груп він змінюється в залежності від курсу навчання і не є унікальним на весь період навчання. Тому для навчальних закладів, що використовують у своїй системі ідентифікації навча-льних груп шифри, які змінюються упродовж всього періоду на-вчання і, безпосередньо, для Національного університету ДПС Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 253 України, при використанні СДН «Прометей» пропонуємо логіни студентів кодувати за схемою представленою нижче (рис 1). Рис. 1. Схема кодування логіну слухача 1) перші дві позиції – рік вступу до навчального закладу (наприклад, для групи ОБРЗ-31 на 2008 рік, рік вступу буде 2005, тому першими цифрами в ідентифікаторі буде 05); 2) наступна позиція – номер групи (наприклад, якщо це гру-па ОБРЗ-31, то матимемо 1, а якщо це група ОБРЗ-32 то матиме-мо – 2). (Дану позицію можна опустити, якщо така група на курсі одна); 3) наступні дві-чотири позиції – шифр групи англійськими літерами із загально університетської системи ідентифікації на-вчальних груп (наприклад, якщо це група ОБРЗ-31, то матимемо obrz); 4) наступні позиції відображатимуть номер студента у спис-ку групи (наприклад студент під номером 15 у шифрі це буде ви-глядати так: 15). Загалом студент під номером 15 групи ОБРЗ-31 матиме та-кий універсальний ідентифікатор (логін): 051obrz15. Під такими логінами студенти будуть знаходитися в інформаційній базі да-них СДН Прометей (рис. 2). . . . ……………………………. Рік вступу (останні дві цифри) Номер групи Назва групи Номер за списком 05 1 obrz 1 28Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 254 Рис. 2. Логіни студентів групи ОБРЗ-31, які розпочали навчання у 2005 році Отже, проведення робіт з кодування логінів передбачає за-безпечення упорядкованості, систематизації та уніфікації обліко-вої інформації студентів та формалізований опис її за допомогою кодів, установлення однозначності і несуперечливості ідентифі-каторів об’єктів інформаційної бази. Підсумовуючи інформацію щодо нових підходів у реєстра-ції студентів в СДН «Прометей», хочеться зазначити, що форма-лізовані підходи до ідентифікації слухачів загалом є ефективними при роботі СДН Прометей. Даним ідентифікатором (логіном) студент зможе користуватися протягом усіх років навчання в на-вчальному закладі. Він буде унікальним, не потребуватиме змін при переході студента з курсу на курс, легко запам’ятовувати-меться. Питання присвоєння логіну слухачам післядипломної осві-ти, які приїжджають для підвищення кваліфікації за різними кур-сами два і більше разів на рік, насьогодні залишається відкритим. ЛІТЕРАТУРА 1. СДН «Прометей» Керівництво для організації учбового процесу. 2. СДН «Прометей 4.2» Керівництво Організатора. 3. Ніколаєнко С. Рейтингові системи – складові національ-ного моніторингу якості вищої освіти //Вища школа. – 2007. – № 4. – С. 3–14. 4. Ситник В.Ф. Основи інформаційних систем /Навчальний посібник -1997. – с.249 5. Наказ ДПА України від 29.09.05 № 420 «Про внесення змін до Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року». Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 255 Т.І. Пильник (Національний університет ДПС України) РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ Дистанційне навчання (ДН) – визнана форма освіти у світі. З’явилося ДН відносно недавно і орієнтується на кращий методи-чний досвід, накопичений різними освітніми установами в усьо-му світі, а саме, на використання сучасних і високоефективних педагогічних технологій, що відповідають потребам сучасної освіти й суспільства в цілому. В умовах переходу від індустріального до інформаційного суспільства розвиток дистанційної форми навчання є одним з пе-рспективних напрямів удосконалення системи освіти. ДН допо-магає реалізувати головні засади освітньої політики демократич-них держав – спрямованість навчання й виховання на індивідуа-льний розвиток особистості. Використовуючи дану форму можна буде перейти від прин-ципу «освіта на все життя» до принципу «освіта через все життя», від руху особи до знань до зворотного процесу – руху знань до особи. Методи ДН дозволяють надавати освітні послуги різного характеру у віддалених районах, навчати не відриваючись від ос-новного виду діяльності, навчати осіб з фізичними вадами, мати доступ до освітніх ресурсів світу через використання сучасних засобів електронних комунікацій. Дистанційні технології навчання являють собою природний етап еволюції традиційної системи освіти від дошки з крейдою до електронної дошки й комп’ютерних навчальних систем, від кни-жкової бібліотеки до електронної, від звичайної аудиторії до вір-туальної аудиторії. Ефективність самостійного навчання, більше, ніж інших форм освіти, залежить від способів надання навчальних матеріалів, Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 256 контролювання роботи і контактування з викладачем. Тому, на-самперед, розвиток цієї форми навчання був зумовлений упрова-дженням новітніх інформаційних технологій і засобів комуніка-ції. Еволюція в цьому напрямку зумовила те, що в сучасному ро-зумінні ДН -це сучасна форма освіти, в якій інтегровані елемен-ти очного, вечірнього, заочного видів навчання на основі викори-стання новітніх комп’ютерних і телекомунікаційних технологій. Дистанційна форма навчання – це навчання на основі викорис-тання всесвітніх і локальних комп’ютерних мереж (InternetIntranet). Вона використовує переваги, що притаманні традиційним фор-мам навчання, звільняючись від їхніх недоліків. ДН через Інтер-нет забезпечує постійний контакт і інтенсивний обмін інформаці-єю між слухачем та викладачем (тьютором), хоча фізично їх мо-жуть розділяти тисячі кілометрів. Інша перевага такої форми на-вчання – гнучкість, що дає змогу слухачеві самостійно планувати заняття, не відриваючись від роботи або ж не покидаючи свого місця проживання. Методи організації ДН мінялися кожного разу з появою но-вих технологій. Використання інформаційних технологій у сис-темі освіти сприяло створенню «комп’ютерної методології на-вчання», що орієнтована на застосування в навчальному процесі таких методів, як комп’ютерне моделювання учбово-пізнавальної діяльності, метод інформування, програмування навчальної дія-льності, асоціативний метод, метод тестування, ігровий метод ак-тивного навчання, метод проектів, метод «непоставлених задач», метод ситуаційного моделювання та ін. Застосування комп’ютерної методології навчання орієнто-вано в першу чергу на інтеграцію усіх видів навчальної діяльнос-ті і підготовку суб’єктів освітнього процесу до життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства. Використання інформаційних технологій у навчальному процесі істотно змінює роль і місце викладача та студента в сис-темі «викладач – інформаційна технологія навчання – студент». Різкий стрибок у розвитку комп’ютерної техніки і програмного забезпечення сприяв впровадженню в навчальний процес таких Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 257 технологій, як мультимедіа-технології, Інтернет-технології, Web-дизайн, а їхнє правильне використання сприяє комплексному розвитку особистості і здібностей людини. Змінюється також зміст діяльності викладача – він перестає бути просто «репродуктором» знань, стає розроблювачем нової технології навчання, що, з одного боку, підвищує його творчу ак-тивність, а з іншого боку – вимагає високого рівня технологічної і методичної підготовленості. Необхідно відзначити, що в інфор-маційному суспільстві, коли інформація стає вищою цінністю, а інформаційна культура людини – визначальним фактором їхньої професійної діяльності, змінюються і вимоги до системи освіти, відбувається істотне підвищення її статусу. В науковій літературі виділяють дві основні організаційні моделі ДН: автономну (відкриту) і змішану (дуальну). Відкрита або автономна модель ДН, яка реалізується мега-університетами, що функціонують як державні та національні, представлена, насамперед, у Азії. Ця модель може бути представ-лена відкритим університетом, який приймає велику кількість студентів та здійснює навчальний процес, застосовуючи виключ-но методи ДН. Прикладом таких інституцій є Відкритий Націо-нальний університет Індіри Ганді в Індії, Університет Гербука в Індонезії, Відкритий університет в Таїланді, Корейський Націо-нальний відкритий університет та Радіотелевізійний відкритий університет в Китаї. Уряди цих країн розглядають ці університе-ти як підґрунтя соціально-економічної стратегії розвитку вмінь та знань на національній основі, яка є економічно вигідною. Навча-льні заклади, які реалізують модель відкритого навчання, мають централізований менеджмент та розвинуті системи підтримки студентів на локальному рівні. Університети цього типу на дано-му етапі свого розвитку не пропонують освітніх послуг на міжна-родному рівні, але, можливо, наступним етапом розвитку цієї мо-делі стане віртуальний університет як навчальний заклад без кор-донів, де навчання буде здійснюватись в кіберпросторі. Ця модель у сучасному освітньому просторі представлена в інституційному партнерстві недавно утвореного консорціуму за Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 258 ініціативи Університету Південного Квінсленду, до якого залуче-ні 10 провайдерів з азіатсько-тихоокеанського регіону, Північної Америки, Африки та Європи. Метою консорціуму є розробка технології отримання ступеня з ДН, який пропонується виключно в електронному варіанті. Кожен навчальний заклад при цьому за-безпечуватиме регіональну підтримку у своїй країні та буде брати участь у розробці та доповненні онлайнових матеріалів. Змішана або дуальна організаційна модель ДН не передба-чає розмежування між дистанційним викладанням та традицій-ним як в акредитації програм, так і в критеріях оцінювання знань. Ця модель представлена Австралійським, Новозеландським та Малазійським університетами дистанційного навчання. Основ-ною її характеристикою є використання як традиційних техноло-гій навчання, так і дистанційних. Іншою істотною рисою функці-онування змішаної або дуальної моделі є партнерство декількох навчальних закладів на основі «братської домовленості», де один партнер забезпечує присудження кредитів, а інший – регіональне адміністрування та систему підтримки студентів. Типовим при-кладом змішаної моделі є партнерство Університету Південної Австралії з Коледжем баптистів у Гонконгу. На сучасному етапі розвитку суспільства саме автономна модель організації ДН може бути ефективно інтегрована в систе-му навчання України, оскільки нинішній стан розвитку дистан-ційної освіти(ДО) в Україні передбачає відносну самостійність кожного навчального закладу в розробці пакету забезпечення ДН. Змішана ж модель побудована на стандартизації дистанційних програм, що може бути перспективою наступного етапу розвитку ДО в Україні. В Україні дистанційна форма освіти набуває особливої ак-туальності через необхідність забезпечення якісної підготовки та перепідготовки максимальної кількості фахівців по всій території України з використанням мінімальних коштів. Розвиток дистанційної освіти в Україні відбувається з ура-хуванням уже існуючих досягнень в цій галузі. Перші кроки до розвитку ДО в Україні були зроблені ще наприкінці 90-х років. У Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 259 лютому 1998 р. Верховна Рада прийняла Закон України «Про на-ціональну програму інформатизації», в якому сформульовані за-дачі з інформатизації освіти та визначені напрямки їх реалізації. З 1997 року в Україні регулярно проводяться Всеукраїнські конференції «Інтернет-технології в інформаційному просторі дер-жави». В 1998 році науковці країни організовують та проводять національну конференцію в Одесі, на якій відбулося підписання меморандуму про співробітництво між 27 ВНЗ України. Спіль-ною постановою Президії Національної Академії наук України і Колегії Міністерства освіти України в 1997 році було створено Асоціацію користувачів телекомунікаційною мережею закладів освіти і науки України з координуючим «Центром Європейської інтеграції» у місті Києві, який в подальшому отримав офіційну назву Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа «УРАН». В 2000 році Міністерство освіти та науки України затверди-ло «Концепцію розвитку дистанційної освіти в Україні», яка пе-редбачає створення в країні системи освіти, що забезпечує роз-ширення кола споживачів освітніх послуг, реалізацію системи безперервної освіти «протягом всього життя» та індивідуалізацію навчання при масовості освіти. Крім того, створення Українського центру дистанційної освіти на основі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» дало можливість проводити в Україні курси навчання для викладачів ВНЗ, розроблювачів ди-станційних курсів і укладати договори з ВНЗ про співробітництво з метою координації створення системи дистанційної освіти в Україні. Організаційна структура системи дистанційної освіти (СДО) України на даному етапі включає: – Раду з питань моніторингу розвитку дистанційної освіти при Кабінеті Міністрів України; – Координаційну Раду Міністерства освіти і науки України з питань дистанційної освіти; – Український центр дистанційної освіти; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 260 – регіональні центри дистанційної освіти у містах: Харків, Львів, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ; – базові центри ДО за напрямками фахової підготовки; – локальні центри ДО; – науково-методичні комісії за напрямками діяльності СДО. За висновками багатьох експертів стан розвитку ДО в Україні на сьогоднішній день не відповідає вимогам до інформаційного суспільства, що прагне інтегруватись у європейську і світову спі-льноту, оскільки: – Україна відстає від розвинутих країн в застосуванні тех-нологій дистанційного навчання при підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації фахівців різних галузей і рівнів; – має місце суттєве відставання телекомунікаційних мереж передачі даних, які відзначаються недостатньою пропускною зда-тністю, надійністю зв’язку та його низькою якістю; – в Україні відсутня нормативно-правова база, яка б регла-ментувала і забезпечувала діяльність навчальних закладів у на-прямку впровадження ДО як рівноцінної форми навчання з оч-ною, заочною та екстернатом. Але ситуація швидко змінюється. В Україні вже кілька років активно працює більше 10 центрів та лабораторій дистанційного навчання. Створені та використовуються сотні курсів дистанцій-ного навчання. Сьогодні, більш глобальними для України, є змістовні гли-бинні чинники, що стримують інновації у навчанні. До цих чин-ників можна б було віднести: – консерватизм традиційної процедурної моделі освіти, і, як наслідок, несхильність викладацького корпусу до інновацій; – превалювання орієнтації на знання і недооцінка орієнтації на діяльність і, як наслідок, проблеми з мотивацією студентів, які ясно не усвідомлюють зв’язків навчальної діяльності з подаль-шою практичною професійною роботою; – традиційна «недовіра» до здатності студентів до самоуправ-ління у навчальній діяльності, можливостей студентів прийняти на себе усю відповідальності за навчання і професійне зростання; Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 261 – профанація самостійної роботи студентів, значний (у порів-нянні з провідними країнами) дисбаланс обсягів аудиторної та самостійної роботи, і, як наслідок, відсутність реальної потреби у фундаментальній розробці навчально-методичного забезпечення самостійної навчальної та дослідницької діяльності студентів. Аналіз стану дистанційного навчання показує, що всі навча-льні заклади, організації та установи, які впроваджують або ви-користовують технології дистанційного навчання, наштовхують-ся на реальні труднощі, подолання яких потребує цільового фі-нансування, об’єднання зусиль цих закладів із зусиллями держа-вних органів, координації спільних дій та нормативно-правового забезпечення, що сприятиме прискоренню цього процесу, а також зменшить інтелектуальні, матеріальні та фінансові витрати на впровадження і розвиток дистанційного навчання в цілому. Тому для подальшого розвитку системи дистанційного на-вчання, а також забезпечення системності, комплексності та уз-годженості дій у реформуванні освітньої системи, пов’язаних з дистанційним навчанням, необхідна державна підтримка, ефек-тивне забезпечення якої може бути реалізоване шляхом прийнят-тя і виконання Програми розвитку системи дистанційного на-вчання. Приєднання України до Болонського процесу повинно сти-мулювати зміни самої освітньої системи, перевести студента у центр освітньої системи, створити природну, а не штучну потре-бу в якісному наповненні самостійної навчальної діяльності сту-дентів та в інноваціях у навчанні. ЛІТЕРАТУРА 1. Положення про дистанційне навчання, затверджене нака-зом № 40 Міністерства освіти і науки України від 21.01.2004 р. 2. Брустінов В.М. Янушевський В.Г. Деякі методологічні аспекти впровадження дистанційної освіти в Україні .Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: зб. наукових праць. – К.: Університет «Україна», 2004. – 448 с. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 262 3. Кухаренко В.Н., Молодых А.С., Третьяк С.А. Практикум дистанционного обучения: учеб. пособие /Национальный техни-ческий ун-т «Харьковский политехнический ин-т» /В.Н. Куха-ренко (ред.). – Х.: НТУ «ХПИ», 2001. – 124 с. 4. Стефаненко П.В. Теоретические и методические основы дистанционного обучения в высшей школе: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 /Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины. – К., 2002. – 478 с. 5. Малярчук О.В. Концептуальные теории дистанционного обучения в мировой практике. 6. Методологические аспекты информатизации професио-нального образования. 7. http://www.univd.edu.ua 8. http://www.ime.edu-ua 9. http://www.zippo.net.ua Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 263 М.М. Мазуренко (УПМ ДПА у Київській області) ОСОБИСТИЙ РОЗВИТОК ПРАЦІВНИКА ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ В УМОВАХ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Діяльність оперативних працівників правоохоронних орга-нів України відбувається в умовах, що нерідко визначаються як екстремальні. Умови оперативно-розшукової діяльності характе-ризуються наявністю екстремальних ситуацій, суворою регламе-нтованістю праці, елементами ризику і непередбачуваності. Звід-си під умовами оперативно-розшукової діяльності розуміють ви-значений клас умов, що знаходяться поза нормальними й ство-рюють поле діяльності, в якому в особи можуть формуватися не-гативні функціональні стани, що призводять до порушення пси-хологічної регуляції діяльності. Виходячи з цього, вони виклика-ють непродуктивну психічну напруженість, знижують рівень психічної регуляції професійної діяльності співробітників право-охоронних органів України. Розвиток особистості за цих умов підпорядковується загальним закономірностям, має свою специ-фіку, яка обумовлена особливостями діяльності. У процесі реалі-зації професійних завдань умови оперативно-розшукової діяльно-сті формують специфічну систему взаємозалежних особистісних властивостей, основними з яких є комунікативні, когнітивні, й емоційно-вольові властивості особи. Саме вміння володіти цими властивостями і визначає процес розвитку особи і подальшого вдосконалення зазначених особистісних утворень. Є кілька обставин, які в сучасних умовах визначають важ-ливість проблеми покращення професійної та психологічної під-готовки майбутніх оперативних працівників. З одного боку, про-цеси розвитку суспільства вимагають відмови від застосування методів психологічного тиску (погрози, компрометації, шантаж тощо); з другого – узагальнення вітчизняного і зарубіжного до-свіду дозволяє організовувати навчання працівників оперативних Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 264 підрозділів правоохоронних органів відповідно до сучасних ви-мог, домагатися високих результатів у стислі терміни. Експери-ментальними дослідженнями встановлено, що молодий фахівець, котрий ефективно засвоїв повний курс правильно організованої професійно-психологічної підготовки, за 4–6 місяців досягає та-кого рівня професійної майстерності, який шляхом «спроб і по-милок», поступово та стихійно, на основі позитивних і гірких уро-ків правоохоронної діяльності сформується у практичного праців-ника лише через 8–10 років. В умовах значної плинності кадрів в правоохоронних органах значимість використання такої можливо-сті важко недооцінити. Досвід свідчить, що в процесі навчання та протягом періоду первинної адаптації до умов професійної діяль-ності у працівників оперативних підрозділів правоохоронних ор-ганів виникає низка проблем, пов’язаних із чинниками як об’єк-тивного, так і суб’єктивного характеру. Психологічна підготовка сприяє їх усуненню і створює підґрунтя для позитивної динаміки особистості і майбутніх оперативних працівників. Антиципація – це здібність діяти і приймати ті чи інші рі-шення з певним просторово-часовим випередженням по відно-шенню до очікуваних, майбутніх подій. У діяльності оперативних працівників правоохоронних органів неможливо знайти такі си-туації, в яких антиципація не відігравала б суттєвої ролі. Універ-сальність антиципації як психологічного феномену пов’язана із значенням минулого і разом із цим – активне оволодіння перспе-ктивою майбутнього. Про професійну майстерність працівників оперативних підрозділів можна говорити лише тоді, коли вони професійно навчені і психологічно підготовлені, а це потребує поглибленої функціональної професійно-психологічної підготов-ки, яка повинна здійснюватися протягом усього терміну прохо-дження служби працівником. Першочерговим напрямом забезпе-чення індивідуального попередження зловживань серед праців-ників правоохоронних органів на стадії досудового розслідування кримінальних справ є заходи, спрямовані на недопущення та ви-правлення професійної деформації працівників слідчих та опера-тивних підрозділів правоохоронних органів. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 265 Для попередження професійної деформації насамперед по-трібно впливати на свідомість працівників правоохоронних орга-нів шляхом використання різноманітних заходів правового, куль-турного та виховного характеру й організаційно-управлінським методом. До системи таких заходів відносять: підвищення підго-товки співробітників правоохоронних органів; удосконалення іс-нуючої методики визначення професійної придатності; зміцнення інституту наставництва; реальне забезпечення соціальних гаран-тій працівників правоохоронних органів. Динамізм сучасного світу зумовлює зростання тенденції до посилення ролі стресових впливів середовища, які руйнують здо-ров’я. Нестача часу на виконання всіх справ, невміння планувати власне життя є поширеною причиною стресу, що викликає нега-тивні емоції, веде до депресії, призводить до втрати смислу жит-тя. Ефективним способом подолання стресу є організація часу власного життя. За цих обставин вміння і навички управління ча-сом та планування часу власного життя, визначення перспектив майбутнього повинні набуватись в період навчання у вузі. До функцій психологічного супроводження роботи навчальних зак-ладів правоохоронної діяльності відносять проведення психоло-гічних тренінгів, психологічної готовності до майбутньої профе-сії, сприяння професійній само ідентифікації та соціально-психо-логічної адаптованості до життя в сучасному суспільстві, саморе-алізації в умовах соціуму. Час – один із важливих, але мало вико-ристовуваних резервів психічної організації особистості, її само-реалізації в суспільстві. Здатність самостійно визначати цілі сво-го життя виступає важливою складовою психічного здоров’я лю-дини, необхідною передумовою розвитку особистості, її ефекти-вності в різноманітних сферах діяльності. Саме під час тренінгів можливе суб’єктивне переживання власного досвіду в контексті визначення часової перспективи як складової життєвих перспектив, усвідомлення сенс життя та від-повідальності за цілі, процес і результати своєї діяльності. Мета Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 266 тренінгової роботи – засвоєння основних стратегій та правил тайм менеджменту, розвиток здібностей планування свого часу, набуття часової компетентності. Отже, психологія оперативно-розшукової діяльності право-охоронних органів – це сучасний вид професійної, прикладної, спеціально організованої підготовки фахівців. Її мета – підготува-ти майбутніх працівників податкової міліції до подолання психо-логічних труднощів професійної діяльності, сформувати в них професійно-психологічну підготовленість і тим самим забезпечи-ти успішне вирішення завдань, що стоять перед ними. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 267 О.В. Стеценко, М.С. Мазуренко (Національний університет ДПС України) ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПРАЦІВНИКІВ ОПЕРАТИВНОГО ПІДРОЗДІЛУ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ ДО ОПЕРАТИВНОГО РИЗИКУ ЯК ВИДУ ПРОФЕСІЙНОГО РИЗИКУ У процесі своєї діяльності співробітник податкової міліції тісно пов’язаний з оперативно-розшуковими діями, саме тому особливим видом професійного ризику працівників податкової міліції є оперативний ризик. Останній є невід’ємною складовою професії працівника податкової міліції. Проблема оперативного ризику вивчалася багатьма вченими. Професійний ризик зале-жить від інтелектуальної діяльності, фізичної та бойової підгото-вки, тобто професійного рівня співробітника податкової міліції. Специфіка оперативної роботи, крім загальних вимог до психічного і фізичного здоров’я людини додатково вимагає ряд спеціальних вимог. По-перше, ефективність дій оперативного співробітника в екстремальних умовах залежить передусім від можливостей організму, нормальному виконанні фізичних і пси-хічних функцій (психічна і фізична готовність у будь-який мо-мент до дій в екстремальних умовах); по-друге, оперативному співробітнику має бути притаманна здатність до переходу від од-ного виду діяльності до іншого. Йому слід мати розвинене сприйняття, вдосконалювати свої професійні навички і вміння. Вище зазначене вказує на наявність небезпеки у різних си-туаціях при здійсненні професійної діяльності, а також накопи-чений емпіричний досвід її подолання дають змогу визначити поняття професійного ризику. Професійний ризик працівників оперативного підрозділу податкової міліції – це невизначеність результатів (наслідків) заходів, що вживаються при здійсненні оперативно-розшукової діяльності, за її принципами, з метою Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 268 отримання інформації для забезпечення безпеки суспільства і держави. Особливою рисою є те, що оперативний ризик здійсню-ється суб’єктом у сфері оперативно-розшукової діяльності. На-приклад, співробітник податкової міліції, який проводить опера-тивно-розшукові заходи використовує оперативний ризик, що є одним із видів професійного ризику. Дане поняття має особливе значення для оперуповноважених оперативних підрозділів подат-кової міліції у зв’язку з тим, що останні дуже часто стикаються з таким видом ризику. Крім того, необхідно зазначити, що опера-тивні працівники податкової міліції мають діяти в умовах ускла-дненої обстановки. А також піддавати ризику інших осіб. Саме тому під час проведення оперативних заходів на оперуповнова-жених оперативних підрозділів податкової міліції покладається велика відповідальність не лише у зв’язку з розслідування злочи-нів, а й у зв’язку зі збереження життя і здоров’я осіб, які йому сприяють у цьому. Дослідження ризику в подібних ситуаціях мо-же суттєво вплинути на виявлення основних характеристик ризи-ку та ефективність шляхів його оптимальної мінімізації. Підгото-вка співробітників оперативних підрозділів податкової міліції до професійного ризику допоможе впевненіше його використовува-ти, не допускаючи шаблонних помилок, прораховуючи ситуацію на декілька кроків вперед. Значно більшої уваги вимагає вивчення такого виду ризику, у зв’язку з тим, що останній застосовується в податковій міліції відносно інших осіб, майна, інтересів суспільства та держави. Як свідчить практика він не знаходить відповідного законодавчого застосування, особливо в процесі оперативно-розшукової діяль-ності, хоча ця категорія закріплена в ст. 12 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» як підстава для правового за-хисту працівників оперативного підрозділу. Важливим фактором є ускладнений процес зняття профе-сійного навантаження та релаксації. Зокрема специфіка роботи оперативного працівника створює умови, в яких він не може по-ділитися з будь-ким своїми проблемами, зняти напругу від чого відчуває пригнічення і дискомфорт. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 269 Посадові особи і органи, що здійснюють оперативно-розшу-кову діяльність при виконанні своїх службових обов’язків є пред-ставниками влади і перебувають під захистом держави. Їхня дія-льність має публічний характер, оскільки вони захищають особу, суспільство і державу від злочинних посягань. Виконання таких функцій є важливим і відповідальним завдання органів, що здійс-нюють оперативно-розшукову діяльність. Законом передбачено, що при наявності даних про загрозу життю, здоров’ю або майну працівника оперативного підрозділу податкової міліції та його близьких, родичів у зв’язку здійснення ним оперативно-розшуко-вої діяльності в інтересах України або по розкриттю тяжкого зло-чину оперативний працівник зобов’язаний вжити спеціальних за-ходів для забезпечення їх безпеки . Для оперативних працівників специфіка оперативно-служ-бової діяльності містить в собі постійний і підвищений фактор ризику. Напруження виконання завдань в умовах недостатньої та невизначеної інформації, дефіциту часу вимагає високої відпові-дальності за кінцеві результати роботи, що відповідно впливає на професійну придатність оперативного працівника. Оперативно-службова діяльність – це постійно напружена боротьба, яка вима-гає від оперативного працівника великого психологічного і фізи-чного напруження. Тому підготовка до роботи працівника подат-кової міліції повинна починатись задовго до роботи в оператив-ному підрозділі. Майбутнім оперативним працівникам необхідно постійно працювати над собою. Опановувати професійні знання про майбутні професії, вдосконалюватись фізично і морально, виховувати в собі певні моральні якості. Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 270 М.С. Мазуренко (Національний університет ДПС України), А.М. Мазуренко (Академія муніципального управління) ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ОПЕРАТИВНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ У ПРОЦЕСІ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Різке зростання злочинності, ускладнення оперативної об-становки, вибух організованої злочинності, корупція, зрощування владних структур і бізнесу потребує від працівника податкової міліції особливої відповідальності, професійності для здійснення наступальних дій і недопущення розгулу злочинності в державі. Проте, досить складна оперативна обстановка ставить не тільки особливі вимоги до конкретного працівника податкової міліції, а й потребує захисту його самого від впливу злочинного світу. Фу-нкції цього захисту покладені на підрозділи по боротьбі з коруп-цією та безпеки ДПА України. У структурі ДПС України існують оперативно-розшукові підрозділи, головним завданням яких є здійснення оперативно-розшукової діяльності в протидії організованій злочинності. Ре-зультативність виконання цих завдань значною мірою залежить від рівня психологічної підготовки оперативного складу. Слід зазначити, що питання використання психологічних знань в оперативно-розшуковій діяльності здавна турбують тео-ретиків і практиків. До цієї проблеми стали звертатися вчені-психологи. Сьогодні існує велика кількість публікацій, присвяче-них психологічним аспектам оперативно-розшукової діяльності. Але на жаль, положення і висновки, які містяться в більшості пу-блікацій базуються на власному професійному досвіді та власно-му баченні авторів, що стосується обмеженого кола однотипних психологічних властивостей, притаманних лише безпосередньо Модернізація державної податкової служби України у контексті інноваційного розвитку 271 суб’єктами оперативно-розшукової діяльності. Емпіричних же наукових даних відповідного психологічного характеру, за ви-значенням групи науковців А.І. Пясецького, Б.І. Бараненка, В.О. Ященка, Ю.О.Зарецького, в теорії ОРД нині практично відсутні. Одним із напрямів професійної підготовки працівників під-розділів податкової міліції є формування професійно важливих якостей. До комплексу таких якостей входить спостережливість, яка відіграє важливу роль в їх професійній діяльності. Саме їй надається перевага, коли йдеться про прогнозування поведінки осіб, що становить для податкової міліції оперативний інтерес. Грамотна організація процесу спостереження в сукупності з ін-шими способами організації професійної діяльності сприяє своє-часному попередженню, швидкому розкриттю злочинів, розшуку злочинців, які входять в організовані злочинні групи. Взаємодія підрозділів податкової міліції та державних податкових інспекцій Не дивлячись на вимоги наказів та розпоряджень керівницт-ва ДПА України, наявні непоодинокі факти щодо їх безумовного виконання підрозділами податкової міліції в регіонах. В першу чергу, негативно вплинуло на данні відносини внесення змін до ЗУ № 2322-IV від 12 січня 2005 р., а саме обмеження участі по-даткової міліції у проведенні документальних перевірок суб’єктів господарювання. Крім того, враховуючи підпорядкування подат-кової міліції державним податковим інспекціям, мають місце фа-кти несвоєчасного надання, а інколи просто ненадання актів до-кументальних перевірок СГД, за результатами яких донараховані значні суми, достатні для порушення кримінальних справ, за складом скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів. Необхідно також звернути увагу на те, що під час зібрання інформації податковою міліцією, як органом дізнання, унемож-ливлюється своєчасне отримання необхідних для обліку в КОЗП реєстраційних та статистичних відомостей, які знаходяться на обліках у податкових інспекціях. Одна із них – це відмова, «не-своєчасність» надання ДПІ відповідей та копій документів на відповідні запити податкової міліції. Модернізац�